Документ № 97608840

Справа № 991/3609/21

Провадження №11-сс/991/391/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів Калугіної І. О., Семенникова О. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Ворони К. О.,

учасники судового провадження: адвокат Сухорук А. М. в інтересах Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»,

розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Сухорук А. М. в інтересах Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.05.2021 про відмову у відкритті провадження за скаргою адвоката Сухорук А. М. в у кримінальному провадженні № 52021000000000245 на бездіяльність керівників органу досудового розслідування та слідчих.

Історія провадження

1.26.04.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду задоволено скаргу представника ПАТ «Укртатнафта» на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) та зобов`язано уповноважених осіб НАБУ внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомості про кримінальне правопорушення на підставі заяви представника ПАТ «Укртатнафта» № 14/09-110 (вх. НАБУ № 142/458-01-ЮО від 02.04.2021).

2.19.05.2021 ПАТ «Укрнафта» отримала відповідь № 04120142/14354 від 13.05.2021 на свій запит, в якому повідомлено про реєстрацію кримінального правопорушення № 52021000000000245 за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 244 Кримінального кодексу України (далі - КК), до вказаної відповіді додано витяг з ЄРДР від 07.05.2021 по цьому кримінальному провадженню, в якому вказана кваліфікація за частиною 1 статті 344 КК, а не за частиною 1 статті 244 КК, як зазначено у відповіді.

3.24.05.2021 до Вищого антикорупційного суду засобами поштового зв`язку направлено скаргу адвоката Сухорук А. М. в інтересах ПАТ «Укртатнафта» на бездіяльність керівників органу досудового розслідування та слідчих НАБУ (далі - скарга).

4.31.05.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі також - ухвала слідчого судді) відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката Сухорук А. М. в інтересах ПАТ «Укртатнафта» у кримінальному провадженні № 52021000000000245 на бездіяльність керівників органу досудового розслідування та слідчих.

5.09.06.2021 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга адвоката Сухорук А. М. в інтересах ПАТ «Укртатнафта» на ухвалу слідчого судді, цього ж дня ухвалою судді-доповідача призначено апеляційний розгляд апеляційної скарги.

Зміст та мотиви оскаржуваної ухвали

6.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у відкритті провадження за скаргою представника ПАТ «Укртатнафта» - адвоката Сухорук А. М. від 24.05.2021 № 14/08-182 на бездіяльність керівників органу досудового розслідування та слідчих.

7.Слідчий суддя обґрунтував своє рішення тим, що: (1) пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування; (2) скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не охоплюються вищенаведеною нормою, не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК (частина 2 статті 303 КПК); (3) водночас підлягає оскарженню, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення; (4) 02.04.2021 представник ПАТ «Укртатнафта» Сухорук А. М. подала заяву про вчинення службовими особами Антимонопольного комітету України кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, водночас, НАБУ упродовж встановленого КПК строку відомостей до ЄРДР не внесло; (5) на виконання ухвали слідчого судді від 26.04.2021 детективом НАБУ внесено відомості до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 344 КК, провадженню присвоєно № 52021000000000245; (6) отже, оскаржувана бездіяльність детективів НАБУ, що стосується невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви від 02.04.2021, вже була предметом перевірки слідчого судді, за результатами розгляду уже було визнано протиправність бездіяльності НАБУ та зобов`язано цей орган внести до ЄРДР відомості за заявою ПАТ «Укртатнафта», прийняття слідчим суддею повторного судового рішення за фактом однієї ж бездіяльності є недоцільним та порушуватиме принцип правової визначеності; (7) зі змісту матеріалів скарги відомості за заявою ПАТ «Укртатнафта» уже внесені до ЄРДР, хоча й заявник вказує, що зазначено неправильну статтю КК (втручання у діяльність державного діяча); (8) тобто фактично скарга представника ПАТ «Укртатнафта» полягає в оскарженні діяння уповноваженої особи НАБУ, що полягає у невірному, на його думку, визначенні правової кваліфікації кримінального правопорушення, водночас, оскарження такого виду діяння не передбачено статтею 303 КПК; (9) зважаючи на те, що слідчим суддею уже реалізовано функцію судового контролю за фактом невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви від 02.04.2021, НАБУ на виконання ухвали суду внесено відомості до ЄРДР, тому на цей час відсутня бездіяльність, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК; помилкове визначення детективом правової кваліфікації кримінального правопорушення у витягу з ЄРДР не відноситься до рішень, дій чи бездіяльності, що підлягає оскарженню до слідчого судді на етапі досудового розслідування.

Вимоги і доводи апеляційної скарги

8.В апеляційній скарзі висловлюється прохання: (1) скасувати ухвалу слідчого судді; (2) постановити нову ухвалу, якою відкрити провадження за скаргою представника ПАТ «Укртатнафта» - адвоката Сухорук А. М. від 24.05.2021 № 14/08-182 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ та детектива і призначити розгляд скарги слідчим суддею.

9.На обґрунтування апеляційних вимог зазначається наступне: (1) реєстрація кримінального провадження сама по собі не тотожна внесенню до ЄРДР відомостей про обставини, які вказують на вчинення злочину, та не звільняє уповноважену особу від обов`язку внести відомості із заяви (повідомлення) про злочин до ЄРДР в порядку та обсязі, встановленими відповідним законодавством; бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, може відбуватися у різних формах, а не тільки у відсутності зареєстрованого кримінального провадження; вона може відбуватися, зокрема, у формі невнесення короткого викладу обставин, що дає можливість вказати кваліфікацію за статтею КК, яка передбачає злочин меншої тяжкості, приховавши у такий спосіб тяжкий злочин; (2) виходячи зі змісту заяви про злочин від 02.04.2021 та ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.04.2021 уповноважена особа НАБУ була зобов`язана викласти стисло саме ті обставини, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК (належить до підслідності НАБУ) та вказати відповідну кваліфікацію, а не статтю 344 чи 244 КК, які не перебувають у жодному зв`язку із змістом заяви та ухвалою слідчого судді; (3) окрім зазначення невірної кваліфікації злочину у витягу з ЄРДР не зазначено дату заяви про злочин (02.04.2021), натомість мабуть зазначена дата надходження ухвали слідчого судді (30.04.2021), в ньому не зазначено найменування заявника ПАТ «Укртатнафта» та він не містить викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених у заяві про злочин, та перевірених в ході розгляду скарги слідчим суддею; всупереч вимогам статті 214 КПК та Положення про ЄРДР в реєстр не внесено відомості про обставини події з тією повнотою, яка надає можливість визначити початкову кваліфікацію злочину; (4) слідчим суддею порушені вимоги частини 4 статті 304 КПК, оскільки він відмовив у відкритті провадження за скаргою, яка за викладеним у ній змістом та обставинами підлягала розгляду в порядку пункту 1 частини 1 статті 303 КПК, оскільки він констатував, що оскаржується все ж таки бездіяльність; (5) скарга слідчому судді на бездіяльність № 14/08-182 від 24.05.2021 не була тотожна за своїм предметом скарзі на бездіяльність від 12.04.2021; адже підставою для першої за часом скарги була бездіяльність, яка полягала у нездійсненні будь-яких дій, які слідчий зобов`язаний здійснити після отримання заяви про злочин; підставою ж для скарги від 24.05.2021 стала бездіяльність, яка полягала у невиконанні вимог законодавства, які визначають порядок внесення відомостей про злочин до ЄРДР, зокрема, невнесення стислого викладу обставин, які свідчать про злочин, у відповідності із обставинами, наведеними заявником; (6) КПК не містить такої підстави для відмови у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність як повторне звернення; (7) функцію судового контролю з боку слідчого судді у цій справі не здійснено у повному обсязі, оскільки не забезпечено прав і свобод у кримінальному процесі; на стадії відкриття провадження у справі слідчий суддя не має можливості з`ясовувати в чому саме полягає бездіяльність слідчого та наскільки обґрунтовані обставини, на які посилається скаржник, давати оцінку доказам.

10.Щодо дотримання строку апеляційного оскарження зазначено, що оскаржувана ухвала постановлена без виклику представника ПАТ «Укртатнафта», а поштове відправлення з ухвалою отримано лише 07.06.2021, про що свідчить доданий до апеляційної скарги конверт та скріншот трекінгу Укрпошти.

Позиції учасників провадження

11.У судовому засіданні адвокат Сухорук А. М. підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

12.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

13.Суд вважає, що апеляційна скарга адвоката не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала слідчого судді має бути залишена без змін з наступних підстав.

14.Слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність прокурора, що не підлягає оскарженню (частина 4 статті 304 КПК).

15.На досудовому провадженні можуть бути оскаржені тільки такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які зазначені у частині 1 статті 303 КПК. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК (частина 2 статті 303 КПК).

Щодо підстав для відмови у відкритті провадження за скаргою слідчому судді

16.Скаржник стверджує, що з огляду на мотиви оскаржуваної ухвали слідчого судді, якою констатовано факт оскарження заявником бездіяльності уповноважених осіб НАБУ, що полягає у невнесенні відомостей заяви про злочин до ЄРДР, підстав для відмови у відкритті провадження немає, оскільки така бездіяльність підлягає окремому оскарженню в поряду статті 303 КПК. КПК, зокрема, не містить такої підстави для відмови у відкритті провадження як повторне звернення з аналогічною скаргою. Тож слідчий суддя мав відкрити провадження і розглянути скаргу по суті.

17.Суд не погоджується із таким твердженням з огляду на наступне.

18.Дійсно, КПК (зокрема, частина 2 статті 304 КПК) не містить такої підстави для відмови у відкритті провадження за скаргою слідчому судді як повторне звернення особи з питання, яке вже було вирішено слідчим суддею по суті. У той же час, Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК). Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику ЄСПЛ як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, що передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, коли жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (наприклад, § 46 рішення у справі «Устименко проти України» від 29.01.2016 (заява № 32053/13), §§ 51, 52 рішення у справі «Рябих проти Росії» від 24.07.2003 (заява № 52854/99), § 31 рішення у справі «Маргушин проти Росії» від 01.07.2010 (заява № 11989/03), § 61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії» від 28.11.1999 (заява № 28342/95).

19.Слідчий суддя не може розглядати питання бездіяльності, якщо воно вже було вирішене слідчим суддею у іншій справі, оскільки такий розгляд буде порушувати принцип юридичної визначеності. Можливість відмови у відкритті провадження за цією підставою на думку Суду обумовлюється за аналогією також застосуванням правового висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - ОП ККС ВС) від 23.09.2019 у справі № 757/40473/18-к: «в разі скасування ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, коли після надходження матеріалів провадження до касаційного суду стало відомо, що учасник провадження скориставшись своїм правом, передбаченим частиною 7 статті 399 КПК, повторно подав апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду, за результатами розгляду якої суд апеляційної інстанції постановив остаточне рішення, касаційне провадження підлягає закриттю. Таким чином, з огляду на реалізацію стороною захисту права на апеляційний перегляд справи та прийняття остаточного рішення апеляційним судом яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку, касаційне провадження підлягає закриттю… Суд касаційної інстанції на підставі частини 6 статті 9 КПК, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуючи загальні засади кримінального провадження, закриває касаційне провадження у тих випадках, якщо воно було відкрито за відсутності передбачених законом підстав. Суд касаційної інстанції також закриває касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку (стаття 424 КПК), а також касаційне провадження, відкрите за касаційною скаргою особи, яка згідно з положеннями стаття 425 КПК не мала права на подання такої скарги».

20.Таким чином, враховуючи наведений висновок ОП ККС ВС та беручи до уваги необхідність дотримання принципу res judicata при з`ясуванні слідчим суддею на етапі відкриття провадження за скаргою того факту, що одна й та сама бездіяльність слідчого, прокурора оскаржується повторно і слідчим суддею в іншій справі вже здійснювався судовий контроль по цим фактам, і скаргу було задоволено, вказане може бути підставою для відмови у відкритті провадження, оскільки особа вже скористалась своїм правом на оскарження бездіяльності органів досудового розслідування під час досудового розслідування і предмет оскарження у зв`язку із цим фактично відсутній.

Щодо тотожності оскаржуваної бездіяльності уповноважених осіб НАБУ

21.Скаржник стверджує, що повторно оскаржувана бездіяльність уповноважених осіб НАБУ не є тотожною оскаржуваній бездіяльності, за результатами розгляду скарги на яку слідчим суддею у справі № 991/2521/21 (ухвала від 26.04.2021) було зареєстроване кримінальне провадження № 52021000000000245. Скарга на бездіяльність представника ПАТ «Укртатнафти» № 14/08-182 від 24.05.2021 не була тотожна за своїм предметом скарзі на бездіяльність від 12.04.2021, так, підставою для першої за часом скарги була бездіяльність яка полягала у нездійсненні будь-яких дій, які слідчий зобов`язаний здійснити після отримання заяви про злочин; підставою ж для скарги від 24.05.2021 стала бездіяльність, яка полягала у невиконанні вимог законодавства, які визначають порядок внесення відомостей про злочин до ЄРДР, зокрема, невнесення стислого викладу обставин, які свідчать про злочин, у відповідності із обставинами наведеними заявником.

22.Втім, нетотожність скарг слідчому судді, на яку вказує апелянт, зокрема, щодо різних форм бездіяльності осіб, що полягають у невнесенні відомостей заяви про злочин до ЄРДР, не означає, що та «форма бездіяльності» уповноважених осіб НАБУ, що є предметом цього апеляційного провадження, за своїм змістом і обсягом не була охоплена вже прийнятим рішенням слідчого судді у іншій (попередній) справі.

23.Так, ухвалою слідчого судді від 26.04.2021 у справі № 991/2512/21 (провадження № 1-кс/991/2560/21) постановлено: «Скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» Сухорук А. М. на бездіяльність уповноваженої особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - задовольнити. Зобов`язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення на підставі заяви представника Публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» Сухорук А. М. реєстраційний номер - 142/458-01-ЮО від 02.04.2021».

24.Скаржник стверджує про те (і це підтверджено матеріалами провадження), що на виконання вказаної ухвали відповідно до отриманої відповіді на запит було зареєстроване кримінальне провадження за № 52021000000000245, про що надано витяг з ЄРДР. У той же час має місце бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, зокрема, слідчого (відмінна від бездіяльності, що оскаржувалась у справі № 991/2512/21), яка полягає у тому, що: в ЄРДР не зазначено стислі відомості з заяви представника ПАТ «Укртатнафта» Сухорук А. М. реєстраційний номер - 142/458-01-ЮО від 02.04.2021 з повнотою, достатньою для встановлення попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, не зазначено найменування заявника - ПАТ «Укртатнафта», зазначено неправильну попередню кваліфікацію кримінального правопорушення (частину 1 статті 344 КК замість частини 2 статті 364 КК), чим приховано тяжкий злочин, не зазначено дату заяви представника ПАТ «Укртатнафта» про злочин.

25.Порушення вимог статті 214 КПК та Положення про ЄРДР, на які вказує апелянт, може свідчити про невиконання (чи неналежне, неповне виконання) ухвали слідчого судді від 26.04.2021 у справі № 991/2512/21 (провадження № 1-кс/991/2560/21), але не про допущення іншої бездіяльності, яка не була предметом розгляду слідчого судді у справі № 991/2512/21, адже резолютивною частиною наведеної ухвали від 26.04.2021 було постановлено внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення саме на підставі заяви представника ПАТ «Укртатнафта», що відповідає вимогам статті 214 КПК.

26.Судове рішення є обов`язковим до виконання, а тому на думку Суду невиконання ухвали слідчого не може бути предметом оскарження в порядку статті 303 КПК та не є підставою для повторного звернення із скаргою слідчому судді в порядку статті 303 КПК (належним способом захисту) з метою впорядкування (коригування) внесених відомостей до ЄРДР. Підтвердженням цих висновків суду є зміст прохальної частини скарги слідчому судді від 24.05.2021, перша частина якої повністю відповідає цитованому вище уривку резолютивної частини ухвали слідчого судді від 26.04.2021, а друга частина деталізує порядок виконання покладеного слідчим суддею обов`язку щодо внесення відомостей заяви про злочин до ЄРДР відповідно до законодавства.

Щодо відсутності повноважень слідчого судді на здійснення контролю за правильністю визначення попередньої кваліфікації кримінального правопорушення при виконання слідчим, прокурором вимог статті 214 КПК

27.Самостійне визначення особою у заявах про злочин наявності певної статті КК та бажаної кваліфікації без наведення достатніх відомостей не може автоматично свідчити про те, що було вчинено саме ці злочини. Крім того, слідчий, прокурор не зобов`язаний вносити відомості до реєстру у точній відповідності зі змістом заяви в частині обраної заявником правової кваліфікації.

28.Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (частини 1, 3, 5 статті 22 КПК). Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК (частини 1, 3 статті 26 КПК).

29.Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та здійснення функції обвинувачення покладено на прокурора (статті 36 КПК), зокрема, прокурор уповноважений давати вказівки щодо проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій, чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному КПК, скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих, ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених КПК, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування та інші повноваження (пункти 4,7-8 частини 2 статті 36 КПК).

30.Той факт, що кримінальне провадження № 52021000000000245 зареєстроване, свідчить про можливість (й обов`язок сторони обвинувачення) подальшого збирання доказів у цьому провадженні, що, у свою чергу, не виключає можливості як подальшого уточнення правової кваліфікації кримінального правопорушення, у тому числі й до правової кваліфікації за частиною 2 статті 364 КК, яку заявник вважає правильною. На процес збирання доказів можуть впливати й інші учасники кримінального провадження, зокрема, заявник та потерпілий, їх представники, шляхом подання на підтвердження своєї заяви речей і документів (пункт 2 частини 2 статті 60 КПК), подання доказів слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, заявлення клопотань, надання пояснень тощо (частина 1 статті 56 КПК).

31.У той же час ні заявник, ні потерпілий, ні слідчий суддя не уповноважені спрямовувати хід досудового розслідування, зокрема, шляхом нав`язування слідчому саме тієї кваліфікації кримінального правопорушення, яка є бажаною для них, чи яку вони вважають правильною.

32.Показовим в цьому світлі є такі норми права: (1) заявник та потерпілий, їх представники відповідно до пункту 10 частини 1 статті 303 КПК позбавлені права оскаржувати слідчому судді повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру, зокрема, з мотивів незгоди із правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, та позбавлені можливості впливати на зміст обвинувального акту в частині кваліфікації кримінального правопорушення (стаття 291 КПК) інакше, ніж шляхом висловлення своєї позиції слідчому чи прокурору в рамках відповідних звернень, клопотань тощо; (2) можливість здійснення потерпілим функції обвинувачення передбачена КПК лише на етапі судового розгляду обвинувального акту (стаття 340 КПК), тобто після затвердження прокурором обвинувального акту та спрямування його до суду.

33.Таким чином, здійснення судового контролю з боку слідчого судді за діями слідчого, прокурора щодо правильності правової кваліфікації (у тому числі попередньої кваліфікації при внесенні відомостей заяви про кримінальне правопорушення до ЄРДР) на етапі досудового розслідування до повідомлення особи про підозру КПК не передбачено. Виправлення допущених слідчим помилок на цьому етапі можливе прокурором в рамках процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Щодо повторної реєстрації нового кримінального провадження за тими ж фактичними обставинами через необхідність уточнення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення

34.Задоволення скарги представника ПАТ «Укртатнафта» призвело б до необхідності повторного внесення відомостей щодо одних й тих самих фактичних обставин в ЄРДР, адже у витягу з ЄРДР по кримінальному провадженню № 52021000000000245 хоч прямо і не зазначений короткий виклад обставин кримінального правопорушення, але міститься посилання на реквізити заяви про кримінальне правопорушення представника ПАТ «Укртатнафта».

35.Порядок внесення відомостей до ЄРДР регламентований статтею 214 КПК та Положенням про ЄРДР, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020).

36.Відповідно до пунктів 4, 5 частини 5 статті 214 КПК до ЄРДР вносяться короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. З цими вимогами узгоджуються приписи Положення про ЄРДР, з огляду на які до реєстру вносяться відомості про, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

37.Необхідність зміни стороною обвинувачення правової кваліфікації тієї самої події кримінального правопорушення, відомості про які вже внесені до ЄРДР, не є підставою для повторного внесення до ЄРДР відомостей щодо тієї ж події, але з іншою кваліфікацією. Вказане випливає з наступного.

38.Перш за все слід зважати на завдання, які вирішуються веденням ЄРДР. Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог КПК з метою забезпечення: реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів (пункт 3 розділу 1 Положення про ЄРДР).

39.Зміст пункту 7 розділу 4 Положення про ЄРДР передбачає здійснення перевірки наявності вже розпочатих досудових розслідувань за певним фактом саме по фактичним даним (дата вчинення кримінального правопорушення; територію вчинення правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; найменування юридичної особи; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові та дату народження особи, якій повідомлено про підозру), а не по правовій кваліфікації. Метою цього є недопущення ситуацій неодноразового внесення одних і тих же самих відомостей до ЄРДР під різними номерами.

40.Повторне внесення відомостей до ЄРДР за одними й тими ж обставинами незалежно від джерел надходження такої інформації не передбачається й оскільки відповідні заяви та повідомлення на підставі пункту 10 Глави 2 Розділу 2 та пункту 4 Розділу 5 Положення про ЄРДР реєструються як дублікат та окремо кримінальне провадження не обліковується, а отже і не розслідується.

41.Пункт 5 частини 5 статті 214 КПК містить поняття «попередня правова кваліфікація». Це свідчить про те, що кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, який у цьому аспекті розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб`єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).

42.Точність правової кваліфікації кримінального правопорушення має суттєве значення для кримінального провадження, зокрема, для цілей визначення належної його підслідності, підсудності, визначення правового режиму здійснення негласних слідчих (розшукових) дій в конкретному кримінальному провадженні, застосування запобіжних заходів тощо.

43.Уточнення або зміна правової кваліфікації кримінального правопорушення, що є юридичною оцінкою вчиненого, наряду з можливими змінами фактичної сторони розслідуваного кримінального правопорушення, відбувається й через зміну раніше повідомленої підозри. Стаття 277 КПК не передбачає вимогу наводити у повідомленні про підозру (зміну раніше повідомленої підозри) обґрунтування прийняття такого процесуального рішення. При цьому КПК не містить умов для прийняття прокурором, слідчим такого рішення або ж умов щодо обсягу дій, які вони мають вчинити для того, щоб прийняти таке рішення (постанова ККС ВС у справі № 578/789/19 від 21.04.2021). Тобто необхідність зміни правової кваліфікації не завжди обумовлена встановленням нових фактичних даних, які на неї впливають, іноді вона викликана необхідністю виправити допущену помилку при встановленні попередньої кваліфікації злочину.

44.Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне (частини 1, 3 статті 110 КПК).

45.Враховуючи викладене, Суд доходить висновку, що: (1 ) зміна правової кваліфікації тих же самих фактичних обставин, які розслідуються у межах кримінального провадження, не потребує реєстрації нового кримінального провадження (окремого внесення відомостей про це до ЄРДР); (2) КПК передбачає можливість зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення щодо підозрюваного шляхом повідомлення про нову підозру (зміну раніше повідомленої підозри), до повідомлення про підозру уточнення правової кваліфікації кримінального правопорушення може відбуватися шляхом прийняття слідчим, прокурором відповідного рішення у формі постанови.

46.Таким чином, здійснення судового контролю з боку слідчого судді за порядком виконання рішення слідчого судді про покладання обов`язку на уповноважених осіб органу досудового розслідування щодо внесення відомостей заяви про кримінальне правопорушення до ЄРДР в порядку статті 214 КПК шляхом повторного оскарження їх бездіяльності законом не передбачено.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

47.З`ясуванні слідчим суддею на етапі відкриття провадження за скаргою того факту, що одна й та сама бездіяльність слідчого, прокурора оскаржується повторно і слідчим суддею в іншій справі вже здійснювався судовий контроль по цим фактам, і скаргу було задоволено, може бути підставою для відмови у відкритті провадження, оскільки особа вже скористалась своїм правом на оскарження бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування і предмет оскарження у зв`язку із цим фактично відсутній.

48.Порушення, на які вказує апелянт при виконанні ухвали слідчого судді у справі № 991/2512/21 (провадження № 1-кс/991/2560/21), можуть свідчити про її неналежне виконання, а не про допущення іншої бездіяльності, яка не була предметом розгляду слідчого судді у зазначеній справі. Невиконання ухвали слідчого не може бути предметом оскарження в порядку статті 303 КПК та не є підставою для повторного звернення із скаргою слідчому судді в порядку цієї статті (належним способом захисту) з метою впорядкування (коригування) внесених відомостей до ЄРДР.

49.Здійснення судового контролю з боку слідчого судді за діями слідчого, прокурора щодо правильності правової кваліфікації (у тому числі попередньої кваліфікації при внесенні відомостей заяви про кримінальне правопорушення до ЄРДР) на етапі досудового розслідування до повідомлення особи про підозру КПК не передбачено. Виправлення допущених слідчим помилок на цьому етапі можливе прокурором в рамках процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

50.Зміна правової кваліфікації тих же самих фактичних обставин, які розслідуються у межах кримінального провадження, не потребує реєстрації нового кримінального провадження (окремого внесення відомостей про це до ЄРДР), що б фактично відбулося за умови задоволення скарги.

51.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін.

52.Суд прийшов до висновку, що слідчим суддею були правильно встановлені фактичні обставини справи та надана їм відповідна правова оцінка на підставі наявних матеріалів, наданих сторонами.

53.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.

54.Керуючись статтями 2, 7, 9, 214, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.05.2021 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді О. Ю. Семенников

І. О. Калугіна