Документ № 97637375

Справа № 991/2288/21

1-кп/991/15/21

УХВАЛА

08 червня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючий - Маслов В.В.,

судді - Строгий І.Л., Федорак Л.М.,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання - Луганський О.Ю.,

прокурор - Перов А.В., Гарванко І.М.,

обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисники - Білявський Я.М., Штокалов Є.А., Лисак О.М., Терефенко О.Р., Сухов Ю.М., Стороженко Д.О.,

здійснюючи у відкритому підготовчому судовому засіданні розгляд клопотань прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ст. 368-5 Кримінального кодексу України (далі - КК), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, у кримінальному провадженні № 52020000000000362, а також клопотань захисників Стороженка Дмитра Олександровича, Штокалова Єгора Андрійовича про зміну запобіжного заходу,

ВСТАНОВИВ:

Обставини кримінального провадження

Щодо обвинуваченого ОСОБА_2 .

1.У провадженні колегії судді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали кримінального провадження № 52020000000000362, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 червня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК.

2.15 червня 2020 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 84 080 000 грн та покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст. 194 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК).

3.Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22 червня 2020 року залишено без змін зазначену вище ухвалу.

4.08 серпня 2020 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави у вигляді 20 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 000 грн з покладенням, у разі внесення застави, процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК.

5.21 серпня 2020 року у зв`язку з внесенням застави у розмірі 42 040 000 грн ОСОБА_2 звільнено з-під варти.

6.Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 05 жовтня 2020 року, 11 листопада 2020 року, 05 січня 2021 року та 09 лютого 2021 року строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2 продовжувався відповідно до 12 листопада 2020 року, 11 січня 2021 року, 12 лютого 2021 року та 09 квітня 2021 року.

7.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 січня 2021 року задоволено клопотання захисника Стороженка Д.О. про зміну запобіжного заходу та застосовано до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 15 877 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 36 040 790 грн.

8.Ухвалою суду від 8 квітня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_2 було продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 08 червня 2021 року включно.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_1 .

9.14 червня 2020 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 40 358 400 грн та покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст. 194 КПК.

10.15 червня 2020 року у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 звільнено з-під варти.

11.Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 11 серпня 2020 року, 08 жовтня 2020 року та 09 лютого 2021 року строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 продовжувався відповідно до 11 жовтня 2020 року, 12 листопада 2020 року та 09 квітня 2021 року.

12.При цьому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного від 23 грудня 2020 року було частково задоволено клопотання адвоката Штокалова Є.А. про зміну запобіжного заходу та застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 16 347 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 34 361 394 грн.

13.Ухвалою суду від 8 квітня 2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 08 червня 2021 року включно.

Зміст клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 .

14.07 червня 2021 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ст. 368-5 КК.

15.За змістом клопотання, прокурор просив суд продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 , передбачених ст. 194 КПК, а саме: 1) прибувати до прокурора та суду за першим викликом; 2) не відлучатися за межі України без дозволу суду; 3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000362, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду та експерта, залученого стороною захисту на договірних умовах або слідчим суддею, судом, а також членів своєї сім`ї та близьких родичів.

16.Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 , прокурор посилався на наявність обґрунтованого обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ст. 368-5 КК, за обставин, визначених в обвинувальному акті, а також на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

17.На переконання прокурора, на час розгляду клопотання вказані ризики не зменшилися та продовжують існувати.

18.Так, існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_2 від суду, прокурор обґрунтовує: можливістю обвинуваченого вибути за кордон, оскільки обвинувачений має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та неодноразово перетинав кордон України; тяжкістю злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2 та суворістю передбаченого за їх вчинення покарання; наявністю в обвинуваченого та його дружини великої суми коштів і нерухомого майна, що є достатнім активом для фінансового забезпечення під час можливого переховування; обставинами затримання обвинуваченого, під час якого він вчинив спробу втечі з використанням вогнепальної зброї; обставинами обвинувачення висунутого ОСОБА_2 , що викликають значний суспільний резонанс, згідно з якими останній, обіймаючи посаду в державному органі обласного значення, був викритий у вчиненні кримінального правопорушення, пов`язаного з наданням неправомірної вигоди, що була отримана від особи, яка переховується від органів слідства та обіймала посаду міністра Кабінету Міністрів України.

19.Обґрунтовуючи існування ризику незаконного впливу обвинуваченим ОСОБА_2 на свідків у цьому кримінальному провадженні, прокурор посилається на те, що ОСОБА_2 , перебуваючи на посадах у податкових органах, набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємства, установ та організацій, які він може використати з метою незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на працівників ГУ ДФС у м. Києві. Можливість впливу на свідків прокурор також пояснює тим, що змінилася стадія кримінального провадження, тобто на разі здійснюється судовий розгляд, під час якого, суд отримує показання свідків усно шляхом їх допиту в судовому засіданні та у своєму рішенні не може посилатися на показання, надані слідчому або прокурору.

20.Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення обвинуваченим, прокурором обґрунтовується тим, що за результатами проведених слідчих (розшукових) дій отримано інформацію про те, що 12 вересня 2020 року під час спілкування з ОСОБА_3 обвинувачений ОСОБА_2 обговорював та пропонував йому за неправомірну вигоду вирішити питання про закриття кримінальних проваджень щодо певних осіб, зокрема ОСОБА_4 , яке розглядається Вищим антикорупційним судом. Під час зазначеної розмови ОСОБА_2 також доводив до відома ОСОБА_3 про свою обізнаність з окремими фактами можливої протиправної діяльності ОСОБА_5 та групи компаній Burisma Group , що на думку обвинуваченого, можливо було використати для початку досудового розслідування у інших кримінальних провадженнях та отримати неправомірну вигоду за їх закриття, аналогічно до вже вчиненого злочину.

21.В обґрунтування вказаного клопотання прокурор також зазначає, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, не перестали існувати, з огляду на продовження існування всіх об`єктивних обставин, з якими пов`язані ці ризики.

Зміст клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 .

22.07 червня 2021 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК.

23.За змістом клопотання, прокурор просив суд продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , передбачених ст. 194 КПК, а саме: 1) не відлучатися за межі України без дозволу суду; 2) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 3) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000362, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду та експерта, залученого стороною захисту на договірних умовах або слідчим суддею, судом.

24.Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , прокурор посилався на наявність обґрунтованого обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, за обставин, визначених в обвинувальному акті, а також на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні.

25.На переконання прокурора, на час розгляду клопотання вказані ризики не зменшилися та продовжують існувати, з огляду на наступні обставини.

26.Існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, прокурор обґрунтовує можливістю обвинуваченого вибути за кордон, оскільки останній має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та неодноразово перетинав кордон України; тяжкістю злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 ; наявністю в обвинуваченого та його дружини великої суми коштів і нерухомого майна, що є достатнім активом для фінансового забезпечення під час можливого переховування.

27.Обґрунтовуючи існування ризику незаконного впливу обвинуваченим ОСОБА_1 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, прокурор посилається на те, що ОСОБА_1 , використовуючи широке коло зв`язків обвинуваченого ОСОБА_2 , може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, на працівників ГУ ДФС у м. Києві. Також обвинувачений ОСОБА_1 довгий час займав посаду директора з правових питань компанії «Burisma», а тому з огляду на його набуті зв`язки може впливати на свідка ОСОБА_6 з метою дачі ним неправдивих показань.

28.Можливість впливу на інших учасників цього кримінального провадження, прокурор пояснює тим, що змінилася стадія кримінального провадження і за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинуваченому стають відомі всі особи, які були допитані в цьому кримінальному провадженні. Окрім цього, на разі здійснюється судовий розгляд, під час якого суд отримує показання свідків усно шляхом допиту в судовому засіданні та у своєму рішенні не може посилатися на показання, надані слідчому або прокурору.

29.В обґрунтування вказаного клопотання прокурор також зазначає, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, не перестали існувати, з огляду на продовження існування всіх об`єктивних обставин, з якими пов`язані ці ризики.

Зміст клопотання захисника Стороженка Д.О. про зміну запобіжного заходу

30.У судовому засіданні 08 червня 2021 року захисник Стороженко Д.О. заявив клопотання, у якому просив змінити застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід та застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, а у випадку, якщо суд дійде висновку щодо неможливості такої зміни, то просив зменшити розмір визначеної застави до 20 000 000 грн.

31.В обґрунтування свого клопотання захисник посилався на такі обставини, які на його переконання обумовлюють можливість зміни запобіжного заходу щодо його підзахисного: 1) закінчення досудового розслідування кримінального провадження і надходження до суду обвинувального акта для розгляду; 2) тривала дія запобіжного заходу, під час якої обмежуються права обвинуваченого і заставодавця 3) мета застосування запобіжного заходу може бути досягнута шляхом здійснення меншого ступеня втручання у права обвинуваченого, зокрема, шляхом зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання; 4) належна процесуальна поведінка обвинуваченого упродовж досудового розслідування та судового провадження; 5) зміна слідчим суддею запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_2 не змінювала характеру його процесуальної поведінки; 6) застосований розмір застави є значним та визначений без урахування норм процесуального законодавства та позиції ЄСПЛ.

Зміст клопотання захисника Штокалова Є.А. про зміну запобіжного заходу

32.У судовому засіданні 08 червня 2021 року захисник Штокалов Є.А. заявив клопотання, у якому просив змінити застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід та зменшити розмір застави з 16 347 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 34 361 394 грн до 12 494 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 28 361 380 грн.

33.В обґрунтування свого клопотання захисник посилався на такі обставини, які на його переконання обумовлюють можливість зміни запобіжного заходу щодо його підзахисного: 1) настання нової стадії кримінального провадження - закінчення досудового розслідування, що на переконання захисника, вичерпує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК; 2) належна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_1 ; 3) сплив значного часу з моменту застосування запобіжного заходу, що знижує ймовірність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК; 4 ) існування суттєвого впливу розміру застави на матеріальне становище обвинуваченого та юридичної особи, яка сплатила суму застави визначеної обвинуваченому; 5) невідповідність розміру застави тяжкості інкримінованого злочину та обставинам кримінального провадження.

Позиція учасників кримінального провадження щодо поданих клопотань

34.У судовому засіданні прокурори Перов А.В. та Гарванко І.М. підтримали клопотання про продовження строку обов`язків, покладених на обвинувачених, просили їх задовольнити. Проти задоволення клопотань захисників Стороженка Д.О., Штокалова Є.А. заперечували, вважаючи, що на даний час відсутні підстави для зміни запобіжного заходу, оскільки подальше зменшення розміру застави або обсягу обов`язків, покладених на обвинувачених, не зможе убезпечити від певних ризиків, в тому числі від переховування обвинувачених.

35.Захисник Сухов Ю.М. заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо його підзахисного ОСОБА_2 . Зазначив, що прокурором не надано жодного доказу до клопотання, а тому слід вважати не доведеними обставини, на які він посилається в клопотанні. Крім того, факти, на які посилається прокурор як на підставу продовження строку дії обов`язків, втратили свою актуальність, зокрема щодо спроби втечі обвинуваченого з використанням вогнепальної зброї під час затримання. Також прокурор в клопотанні не зазначив про жодного свідка, на якого обвинувачений ОСОБА_2 може здійснювати вплив. Крім того, стороною обвинувачення не доводиться, що ризики не зменшилися та не обґрунтовується розмір застави, застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 .

36.Захисник Стороженко Д.О. підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу з підстав, зазначених у ньому.

37.Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію захисників.

38.Захисник Штокалов Є.А. підтримав подане ним клопотання та заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки прокурор не надав нових доказів на підтвердження доводів клопотання. На переконання захисника, наявність у обвинуваченого закордонного паспорту не може бути самостійною підставою, що він має намір переховуватися; суттєві майнові статки обвинуваченого ОСОБА_1 , враховуючи, що вони є арештованими, не можуть вважатися ліквідним майном, яке може забезпечити життєдіяльність обвинуваченого за межами України. Разом із тим, посилання прокурора на вчинення тяжкого злочину як на ризик переховування від органів досудового розслідування та суду не може існувати самостійно. Також захисник наголосив, що обвинувачений ОСОБА_1 єдиний, хто дав свідчення та співпрацював з органом досудового розслідування. Останній має міцні соціальні зв`язки та належну процесуальну поведінку. Крім того, захисник зауважив, що обвинувачений не знайомий зі свідками і жодного впливу на них не має, при цьому показання цих свідків стороною захисту не спростовуються.

39.Захисник Білявський Я.М. заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 . Зазначив, що, на його думку, сторона обвинувачення не довела наявність тих ризиків, про які йдеться в клопотанні. Вважає, що своєю належною процесуальною поведінкою обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив здатність з`являтися до суду без існування цих процесуальних обов`язків.

40.Разом з цим, захисник Білявський Я.М. підтримав клопотання захисника Штокалова Є.А. про зміну запобіжного заходу та просив зменшити розмір застави, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 .

41.Захисник Терефенко О.Р. також заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , через недоведеність прокурором ризиків. Також, послалася на характеристики особи обвинуваченого; його міцні соціальні зв`язки; наявність нерухомого майна, як підставу дотримуватися обов`язків. Зазначила, що прокурор не обґрунтував, яким чином обвинувачений може впливати на свідків та не надав докази, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.

42.Захисник Лисак О.М. заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки прокурором не надано доказів на підтвердження ризиків, зазначених у клопотанні. Разом з цим, прокурор не навів перелік свідків, на яких обвинувачений може впливати. Також посилався на міцні соціальні зв`язки обвинуваченого та його належну процесуальну поведінку.

43.При цьому, захисник Лисак О.М. підтримав клопотання захисника Штокалова Є.А. щодо зменшення розміру застави, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 .

44.Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання, посилався на свою належну процесуальну поведінку, а також на те, що має сталі соціальні зв`язки і не перешкоджав досудовому розслідуванню. Також підтримав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.

Положення закону, якими керувався суд

45.Відповідно до ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

46.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

47.Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК суд застосовуючи запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, може зобов`язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом; 5) не відвідувати місця, визначені судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7)докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

48.Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК вказані обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу.

49.Системний аналіз положень ст. 194, 199 КПК, які регулюють загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу, дають суду підстави вважати, що на стадії судового провадження, під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, суд має перевірити існування ризиків, які були заявлені прокурором відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК та чи є обставини, що обґрунтовують необхідність покладення таких обов`язків.

50.Відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

51.Окрім того, відповідно до ст. 201 КПК обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Згідно із ч. 4 цієї статті таке клопотання також розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

52.За змістом ст. 194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали за наслідками розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

53.Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

54.Сторона обвинувачення у клопотаннях посилалась на те, що не зменшились та продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 можуть здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків. Окрім того, обвинувачений ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

55.Колегія суддів погоджується з доводами, наведеними у клопотанні прокурора про продовження існування зазначених ризиків.

56.Так, ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення обвинувачених до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для обвинувачених наслідками і суворістю передбаченого покарання, оскільки злочин, передбачений ч. 4 ст. 369 КК, у якому обвинувачується ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також злочин, передбачений ст. 368-5 КК, у якому додатково обвинувачується ОСОБА_2 є корупційними, санкція яких, передбачає покарання у виді позбавлення волі.

57.Важливим аспектом є також те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено (ст. 69, 75 КК).

58.Окрім того, ризик переховування пов`язаний з даними щодо неодноразових випадків перетину обвинуваченими державного кордону України, а також даними про наявність у сім`ї обвинувачених достатніх фінансових ресурсів для забезпечення свого перебування в умовах переховування від суду як в Україні так і за її межами.

59.Зокрема, згідно з копією витягу з інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 неодноразово перетинали державний кордон України упродовж 2018-2019 років (а.с. 3, 4, а.с. 184-187, 191).

60.На даний час обвинувачений ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (а.с. 172).

61.Окрім того, як вбачається із даних, наявних в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_2 за 2019 рік, обвинуваченому та його дружині належали значні суми готівкових і безготівкових коштів, значна кількість дороговартісного рухомого та нерухомого майна (а.с. 166-187).

62.Також, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 та його дружина володіють значною кількістю нерухомості (а.с. 172-181).

63.Накладення арешту на нерухоме майно обвинувачених не перешкоджає можливому одержанню доходів від надання його в користування третім особам.

64.Окрім того, набуття обвинуваченими та членами їх сімей відповідних статків вказує на те, що вони мають значні джерела доходів, які дозволяли придбавати рухоме та нерухоме майно, а також накопичувати готівкові кошти. Об`єктивних даних, які б вказували, що такі джерела доходів перестали існувати суду надано не було.

65.Навпаки, обвинувачені неодноразово зазначали суду про своє бажання виїхати на відпочинок закордон разом зі своєю сім`єю, що дає підстави вважати, що вказані активи, навіть з урахуванням часткового їх арешту, є достатніми для фінансового забезпечення під час можливого переховування, що разом з усвідомленням можливості покарання можуть спонукати обвинувачених до переховування від суду та свідчать про реальну можливість такого переховування.

66.Оцінюючи обставини, пов`язані з ризиком переховування від суду, колегія суддів також враховує, що запобіжний захід у вигляді застави, на даному етапі кримінального провадження, не є достатнім самостійним стимулюючим фактором для належної поведінки обвинувачених, оскільки така застава хоча і становить велику суму, однак внесена не самими обвинуваченими, а іншими особами.

67.Окрім зазначених обставин, ризик переховування суд оцінює в сукупності з іншими наявними даними, зокрема щодо обставин затримання ОСОБА_2 , під час якого останній вчинив спробу втечі, з використанням вогнепальної зброї, про що вказує службова записка детектива, який брав участь у затриманні (а.с. 205, 206).

68.Тому продовження існування ризику переховування, обумовлює необхідність продовження строку дії, покладених на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обов`язків: не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи, а також покладеного на ОСОБА_2 обов`язку прибувати до прокурора та суду за першим викликом.

69.Також, суд погоджується з доводами прокурора щодо продовження існування ризику незаконного впливу обвинувачених на свідків.

70.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

71.За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

72.На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні.

73.Відповідний незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на обвинуваченого як на особу, що вчинила злочин так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються обвинуваченому та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

74.Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , використовуючи широке коло зв`язків, які останній набув під час роботи на посадах у податкових органах, у тому числі керівних, можуть незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема, на працівників ГУ ДФС у м. Києві.

75.Також, обвинувачений ОСОБА_1 певний час займав посаду директора з правових питань групи «Burisma», з якою, за версією сторони обвинувачення, також пов`язаний свідок ОСОБА_6 (а.с. 188-190). Таким чином, суд вважає слушними доводи сторони обвинувачення, згідно з якими обвинувачений ОСОБА_1 , використовуючи наявні зв`язки зі службовими особами групи « Burisma » може впливати на свідка ОСОБА_6 , з метою надання ним неправдивих показань.

76.Вплив на вказаного свідка також можливий через бенефіцарного власника компанії «Burisma» ОСОБА_5 , адже за версією сторони обвинувачення ОСОБА_1 , вчичиняючи кримінальне правопорушення діяв у його інтересах.

77.За таких обставин, не будучи обмеженими у вільному спілкуванні з визначеним колом осіб з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть здійснювати вплив на свідків, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі.

78.Отже, на переконання колегії суддів, продовження строку дії обов`язку, який полягає в необхідності утримуватися обвинуваченим від спілкування з визначеним колом осіб є об`єктивно виправданим.

79.Оцінюючи ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 іншого кримінального правопорушення, суд бере до уваги, що згідно з результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні отримано інформацію про те, що ОСОБА_2 12 вересня 2020 року під час спілкування з ОСОБА_3 обговорював можливість неправомірного закриття кримінальних проваджень щодо ряду осіб (а.с. 101).

80.За наявності такої інформації, позицію прокурора про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення також слід визнати обґрунтованою.

81.Таким чином, оцінивши в сукупності всі наведені вище обставини, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку дії процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: прибувати до прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000362, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду та експерта, залученого стороною захисту на договірних умовах або слідчим суддею, судом, а також членів своєї сім`ї та близьких родичів.

82.Також, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: не відлучатися за межі України без дозволу суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000362, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду та експерта, залученого стороною захисту на договірних умовах або слідчим суддею, судом.

83.Разом із тим, беручи до уваги, що судове провадження перебуває на завершальній стадії підготовчого судового засідання, строк дії таких обов`язків слід продовжити до 10.07.2021, задовольнивши клопотання прокурора частково.

84.Колегія суддів вважає, що за вказаних вище обставин, обраний щодо обвинувачених запобіжний захід у вигляді застави з покладенням вказаних обов`язків, буде співмірним з існуючими ризиками, відповідатиме особі обвинувачених та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії їх належної процесуальної поведінки.

Щодо доводів захисту по клопотанням прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

85.Сторона захисту зазначала про те, що клопотання прокурора не підлягають задоволенню, оскільки вони не відповідають вимогам КПК, так як до них не додані документи, що обґрунтовують вимоги клопотання.

86.Суд відхиляє вказані доводи сторони захисту, оскільки КПК не передбачає обов`язку суду постановити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії процесуальних обов`язків, якщо прокурор не долучить до такого клопотання певні документи.

87.Також, КПК не передбачає будь-яких обмежень для прокурора, під час розгляду судом відповідного клопотання, щодо можливості посилатися на документи, які вже були раніше долучені до матеріалів судового провадження за його клопотанням.

88.За таких обставин, оскільки зі змісту клопотань, поданих прокурором Перовим А.В., вбачається, що останній обґрунтовує їх доводи посилаючись на документи, які вже долучені до матеріалів судового провадження, суд не вбачає підстав для відмови у розгляді цих клопотань.

89.Доводи, викладені у письмових запереченнях адвоката Штокалова Є.А. щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 судом будуть оцінюватись нижче, оскільки вони в однаковій мірі стосуються заявленого ним клопотання про зміну запобіжного заходу.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали за наслідками розгляду клопотань захисників Стороженка Д.О. та Штокалова Є.А. про зміну запобіжного заходу

90.Заслухавши сторони кримінального провадження щодо поданих захисниками клопотань про зміну запобіжного заходу та дослідивши додані до них документи, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх часткового задоволення, з огляду на таке.

91.Як зазначав суд у своїй попередній ухвалі від 8 квітня 2021 року, на стадії судового провадження клопотання про зміну запобіжного заходу має передбачати виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо можуть свідчити про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

92.Тому суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування, а у подальшому судового розгляду і можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або спосіб його виконання.

93.З урахуванням зазначеного, оцінюючи обставини, викладені у клопотаннях захисників про зміну запобіжного заходу, суд вважає слушними доводи сторони захисту, згідно з якими, за належної процесуальної поведінки обвинувачених, яку вони демонструють під час досудового розслідування та судового провадження, наявні ризики щодо поведінки обвинувачених з часом зменшуються та можуть обумовлювати необхідність перегляду застосованого запобіжного заходу.

94.При цьому суд враховує, що до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у червні та серпні 2020 року відповідно був застосований запобіжний захід у виді застави, який діє близько одного року до цього часу.

95.Застосування судом застави у визначеному розмірі у поєднанні з покладенням на обвинувачених процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, має за мету запобігти ризикам у поведінці обвинувачених, які встановлені судом.

96.Відповідні обмеження, які передбачає застосований щодо обвинувачених запобіжний захід та покладені процесуальні обов`язки безумовно значною мірою сприяли та продовжують сприяти належній процесуальній поведінці обвинуваченого.

97.Разом із тим, у продовж тривалої дії застосованого щодо обвинувачених запобіжного заходу у виді застави, останні сумлінно виконували покладені на них обов`язки, не вчиняли дій, які б вказували на ухилення від органу досудового розслідування та суду, чи на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, хоча мали певну можливість вчинення таких дій.

98.Не вплинуло на належну процесуальну поведінку обвинувачених також часткове зменшення розміру застави за ухвалами слідчого судді від 23 грудня 2020 року та 18 січня 2021 року відповідно.

99.Раніше суд зазначав, що належна процесуальна поведінка обвинувачених сама собою не спростовує і не нівелює ризики, про які йдеться в даній ухвалі суду та не обумовлює зміну запобіжного заходу.

100.Разом із тим, суд зазначає, що за наявності тривалої дії застосованого запобіжного заходу у період досудового розслідування та судового провадження добросовісна поведінка обвинувачених може виступати як додатковий аргумент на користь зменшення існуючих ризиків у їх поведінці.

101.За обставин цього кримінального провадження, суд доходить висновку, що належна процесуальна поведінка обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідчить на користь зменшення ризику переховування їх від суду.

102.При цьому, суд також бере до уваги, що обвинувачені мають постійне місце проживання, усталений спосіб життя, сімейні відносини, обвинувачений ОСОБА_1 працевлаштований, що вказує на наявність тісних соціальних зв`язків, які є стримуючим фактором та можуть вважатися запорукою та певною гарантією для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених.

103.У цьому зв`язку, суд також зауважує, що відповідний стандарт, за яким ризик втечі зменшується зі збігом часу, вже протягом тривалого часу використовується Європейським судом з прав людини («Ноймайстер проти Австрії» (Neumeister v. Austria), § 10).

104.Таким чином, оцінивши в сукупності всі наведені вище обставини, а також беручи до уваги, що даних про виникнення нових ризиків у поведінці обвинувачених, встановлено не було, а існуючий ризик переховування від суду зменшився, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотань захисників та зміни запобіжного заходу у вигляді застави, шляхом зменшення її розміру, щодо обвинуваченого ОСОБА_2 до 14 555 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 33 039 850 грн, щодо обвинуваченого ОСОБА_1 до 13 815 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 31 360 050 грн, з покладенням процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, про які суд зазначив вище.

105.Решта обставин, на які посилаються захисники в обґрунтування заявленого клопотання, на переконання суду не є підставою для зміни запобіжного заходу та скасування процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, з огляду на таке.

106.Так посилання захисників щодо настання нової стадії кримінального провадження - закінчення досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду здійснено без належного обґрунтування того, яким чином зазначена обставина вплинула на ризики, існування яких встановлено у попередньому та у даному рішенні суду (переховування від суду; незаконного впливу на свідків, у цьому кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінальне правопорушення).

107.У цьому зв`язку, суд зазначає, що завершення певного умовного етапу кримінального провадження само по собі не може слугувати достатньою підставою для зміни запобіжного заходу. Визначальним скоріше є те, яким чином завершення відповідного етапу впливає на існуючі ризики у поведінці обвинуваченого.

108.Далі суд зазначає, що доводи захисників щодо непомірності розміру застави неодноразово оцінювались слідчим суддею, зокрема, в ухвалі від 17 листопада 2020 року (п. 3.14.3., 3.14.4.) від 9 лютого 2021 року (п. 3.16.5.) та щодо них наводились відповідні аргументи, які суд вважає слушними, про що також було наголошено в ухвалі суду від 8 квітня 2021 року (п.77). За відсутності нових обґрунтувань щодо непомірності розміру застави, які б потребували оцінки, суд не вбачає за необхідне вчергове висловлюватись з цього питання.

109.Так само, на переконання суду, не потребують додаткової оцінки судом аргументи захисників, щодо існування суттєвого впливу розміру застави на матеріальне становище заставодавців, оскільки такі аргументи неодноразово розглядались слідчим суддею та судом і щодо них суд наводив детальні мотиви.

110.Також суд зазначає, що не може погодитися з доводами захисника Стороженка Д.О. стосовно того, що мета застосування запобіжного заходу може бути досягнута шляхом здійснення меншого ступеня втручання у права обвинуваченого ОСОБА_2 , зокрема, шляхом зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання.

111.На переконання суду, за обставин даного кримінального провадження, застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не зможе запобігти ризику переховування останнього від суду, оскільки такий запобіжний захід фактично зводиться до встановлення судом певних обов`язків, яких має дотримуватися обвинувачений. Таким чином, дієвість цього запобіжного заходу у значній мірі залежить від добросовісної поведінки обвинуваченого.

112.Натомість загроза втрати значної кількості коштів, сплачених як застава, є достатньо дієвим чинником, який не залежить від обвинуваченого ОСОБА_2 та може запобігти ризику його переховування від суду.

113.За таких обставин, суд доходить висновку, що подані клопотання захисників про зміну запобіжного заходу підлягають частковому задоволенню.

Керуючись положеннями ст. 372 КПК, суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити частково.

2.Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 10.07.2021 включно, а саме:

-прибувати до прокурора та суду за першим викликом;

-не відлучатися за межі України без дозволу суду;

-повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000362, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду та експерта, залученого стороною захисту на договірних умовах або слідчим суддею, судом, а також членів своєї сім`ї та близьких родичів.

3.В іншій частині клопотання прокурора - відмовити.

4.Клопотання захисника Стороженка Дмитра Олександровича про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.

5.Змінити застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.01.2021 до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 15 877 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 36 040 790 грн на запобіжний захід у виді застави у розмірі 14 555 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 33 039 850 грн.

6.В іншій частині клопотання захисника відмовити.

7.Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити частково.

8.Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 10.07.2021 включно, а саме:

-не відлучатися за межі України без дозволу суду;

-повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000362, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду та експерта, залученого стороною захисту на договірних умовах або слідчим суддею, судом.

9.В іншій частині клопотання прокурора - відмовити.

10.Клопотання захисника Штокалова Єгора Андрійовича про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.

11.Змінити застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.12.2020 до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді застави в розмірі 16 347 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 34 361 394 грн на запобіжний захід у виді застави у розмірі 13 815 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 31 360 050 грн.

12.В іншій частині клопотання захисника відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Судді:

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак