- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Михайленко Д.Г.
14 червня 2021 року Справа № 757/39375/19-к
Провадження №11-п/991/12/21
ОКРЕМА ДУМКА
судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду
Д. Г. Михайленка
до ухвали від 14.06.2021 у судовій справі № 757/39375/19-к
(провадження № 11-п/991/12/21)
Я не погодився з більшістю колегії в тому, що на стадії досудового розслідування у порядку статті 34 КПК можуть вирішуватися по суті питання про направлення матеріалів провадження за відповідними процесуальними документами з Вищого антикорупційного суду до Київського апеляційного суду.
Така позиція ґрунтується на наступному.
Історія провадження
1.29.07.2019 слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва постановив ухвалу, якою наклав арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках.
2.13.05.2021 ухвалою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу на зазначену вище ухвалу слідчого судді (далі - апеляційна скарга) передано за підсудністю на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
3.28.05.2021 суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою призначила розгляд апеляційної скарги.
4.10.06.2021 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання про направлення апеляційної скарги, яка надійшла від Київського апеляційного суду, назад до цього суду. Таке клопотання подане у порядку статті 34 КПК.
5.У клопотанні з посиланням на статті 33-1 та 216 КПК аргументується, що розгляд апеляційної скарги не належить до підсудності Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Зміст та мотиви ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.06.2021 у судовій справі № 757/39375/19-к
6.Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.06.2021 клопотання розглянуто по суті та залишено без задоволення.
7.При цьому Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду детально дослідила предметну підсудність кримінального провадження № 42019000000000673 від 26.03.2019 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 209КК, відноситься до підсудності Вищого антикорупційного суду.
8.Більшість колегії суддів при постановленні ухвали керувалася, зокрема, частиною 1 статті 33-1, пунктами 1-3 частини 5 статті 216, пунктом 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК, та дійшла висновку, що кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.
Мотиви окремої думки
9.При розгляді клопотання Суд у першу чергу мав би визначити, чи застосовується порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, передбачений статтею 34 КПК, до провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, тобто на стадії досудового розслідування.
10.Питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, зокрема, за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесеннятакого клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала (абзац 2 частини 3 статті 34 КПК).
11.Підстави для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого закріплені в частині 1 статті 34 КПК. У зазначеній нормі використовується, зокрема, така термінологія: «кримінальне провадження передається» (частина 1), «до початку судового розгляду» (пункт 1 частини 1 та абзац 6 частини 1), «для судового розгляду» (пункт 2 частини 1), «обвинувачений» (пункт 3 частини 1 та абзаци 6 і 7 частини 1), «судове провадження» (пункт 4 частини 1).
12.Згідно з частиною 6 статті 34 КПК суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною 1 цієї статті.
13.Системне тлумачення зазначених правових норм, а також визначень термінів «кримінальне провадження» (пункт 10 частини 1 статті 3 КПК) та «судове провадження» (пункт 24 частини 1 статті 3 КПК) дає підстави вважати, що кримінальне провадження у розумінні статті 34 КПК є тотожним поняттю «судове провадження».
14.Направлення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в порядку, передбаченому статтею 34 КПК, клопотань про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду можливе лише після направлення обвинувального акту до суду першої інстанції в порядку, передбаченому КПК, для розгляду його по суті за правилами глав 27 та 28 КПК. Такий висновок вбачається також з позиції, яка викладена в ухвалах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 757/710/18-к, від 15.03.2018 у справі № 571/196/18-к, від 30.03.2018 у справі № 200/16474/17, від 23.04.2018 у справі № 758/16028/17, від 23.05.2018 у справі № 592/4759/18, від 03.09.2018 (провадження № 51-8368впс18), від 01.04.2019 (провадження № 51-1504впс19), від 07.07.2020 (провадження № 51-2958впс20).
15.З клопотання ж вбачається, що йдеться про визначення підсудності розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, тобто у даному випадку кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування.
16.Отже, порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, передбачений статтею 34 КПК, до провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого суддіне застосовується.
17.Зазначений висновок також узгоджується з положеннями КПК щодо повноважень як слідчого судді, так і судді-доповідача на стадії апеляційного оскарження вирішувати питання щодо підсудності скарги (клопотання) чи апеляційної скарги (пункт 2 частини 2 статті 304, пункт 3 частин 3 статті 399 КПК). Крім цього, в разі встановлення непідсудності апеляційної скарги по сутісуд апеляційної інстанції із урахуванням постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 569/17036/18 (провадження № 51-598кмо19) може постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою, а не направляти матеріали за апеляційною скаргою до іншого суду.
18.Кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею одноособово, а в разі оскарження його ухвал в апеляційному порядку - колегіально судом у складі не менше трьох суддів (абзац 4 частини 12 статті 31 КПК).
19.Апеляційна скарга повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції (пункт 3 частини 3 статті 399 КПК).
20.Таким чином, на стадії досудового розслідування єдиним суб`єктом, який може вирішити питання про те, чи підлягає розгляду в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду апеляційна скарга, яка передана з іншого суду та фактично надійшла до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду і розгляд якої ще не призначено, є суддя-доповідач цього суду апеляційної інстанції. Після призначення апеляційного розгляду, що є відкриттям апеляційного провадження, колегія суддів апеляційного суду при встановленні того, що апеляційна скарга все ж не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції, має закрити таке апеляційне провадження.
21.Постановивши ухвалу від 28.05.2021 про призначення апеляційного розгляду, суддя-доповідач Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду визнала її прийнятною з врахуванням вимог статті 399 КПК. Така ухвала не підлягає оскарженню, набрала законної сили (частина 5 статті 532 КПК) та є обов`язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України (частина 2 статті 21 КПК).
22.Більше того, ухвала Київського апеляційного суду від 13.05.2021 про передачу апеляційної скаргу у зв`язку із підсудністю на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду також не підлягає оскарженню, набрала законної сили та є обов`язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України.
23.Таким чином, клопотання про направлення провадження за апеляційною скаргою на досудовому розслідуванні з одного суду до іншого ініційовано перед Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду учасником цього провадження всупереч ухвал (1) судді-доповідача Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.05.2021 та (2) Київського апеляційного суду від 13.05.2021, а тому його розгляд і вирішення по суті у порядку статті 34 КПК є не чим іншим, як фактичним оскарженням цих двох судових рішень, які не підлягають оскарженню.
24.14.06.2021 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду клопотання розглянуто по суті та залишено без задоволення, чим фактично в порядку оскарження підтверджено правову позицію судді-доповідача Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.05.2021 та Київського апеляційного суду від 13.05.2021, це при тому, що такі судові рішення не підлягають оскарженню.
25.Також слід звернути увагу, що допущення розгляду по суті в порядку статті 34 КПК питання про направлення провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді з одного суду до іншого на стадії досудового розслідування прямо та очевидно порушує розумні строки розгляду самої апеляційної скарги по суті. Так, під час кримінального провадження кожне процесуальне рішення повинне бути прийняте в розумні строки, розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК строки прийняття окремих процесуальних рішень (частина 1 статті 28 КПК). Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції (частина 2 статті 422 КПК). Питання ж про направлення провадження за апеляційною скаргою з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується не пізніше п`яти днів (абзац 2 частини 3 статті 34 КПК).
26.Отже, якщо допускати розгляд цього питання по суті, то ні за яких умов об`єктивно не може бути дотриманий розумний строк, передбачений частиною 2 статті 422 КПК. Порушення цього строку може шкодити оперативності досудового розслідування та в кінцевому рахунку його ефективності.
27.Більше того, ініціювання в порядку статті 34 КПК таких питань щодо будь-якого провадження на стадії досудового розслідування (щодо апеляційних скарг, клопотань і скарг до слідчого судді тощо) призводить до штучного затягування прийняття судових рішень, тобто відкривається шлях до відповідних процесуальних диверсій як на шкоду захисту, так і на шкоду обвинувачення.
28.Розгляд по суті в порядку статті 34 КПК питання про направлення провадження за апеляційною скаргою чи будь-яким іншим процесуальним документом, що надійшов до слідчого судді, з одного суду до іншого на стадії досудового розслідування, призводить до введення в кримінальний процес нових правових явищ, які не передбачені статтею 34 КПК. Так, в порядку статті 34 КПК вирішується лише питання про направлення саме кримінального провадження з одного суду до іншого. Натомість, як у цьому випадку, вирішується питання про направлення саме провадження за апеляційною скаргою з одного суду до іншого. Якщо таке допустити, то на стадії досудового розслідування буде можливість ініціювати в порядку статті 34 КПК таке питання щодо проваджень за будь-яким процесуальним документом, який надходить до слідчого судді чи до суду апеляційної інстанції. Як наслідок фактично питання щодо підсудності в одному кримінальному провадженні буде неодноразово вирішуватися різними складами суду, що неминуче призведе до суперечностей між рішеннями колегій у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду суддів, породить вже на стадії досудового розслідування спори про підсудність, які забороняються (частина 5 статті 34 КПК). І у подальшому, коли це питання буде ініційоване в правильному порядку (після надходження обвинувального акту до суду на етапі підготовчого провадження в суді), незрозуміло буде який вплив матимуть попередні рішення в порядку статті 34 КПК, винесені на стадії досудового розслідування, для вирішення власне питання підсудності самого кримінального провадження.
29.Наведені наслідки допущення розгляду по суті в порядку статті 34 КПК питання про направлення провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді з одного суду до іншого на стадії досудового розслідування можуть підірвати системність правового регулювання досудового розслідування, розбалансувати систему судового контролю за органами досудового розслідування та у кінцевому рахунку при деяких умовах може утворити ознаки втручання у виключну компетенцію судді-доповідача апеляційного суду.
30.Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду на стадії досудового розслідування уповноважена лише переглядати судові рішення слідчих суддів Вищого антикорупційного суду в випадках та порядку, передбачених КПК.
31.Разом із тим, направлення кримінального провадження з одного суду до іншого на основі застосування загальних засад кримінального провадження (на підставі частини 6 статті 9 КПК, але без посилання на статтю 34 КПК) на стадії досудового розслідування може бути здійснене, на моє переконання, лише у виключних випадках, коли, наприклад, в суді першої інстанції об`єктивно відсутній уповноважений слідчий суддя, який може вирішити це питання самостійно, тощо.
32.Із матеріалів провадження за цією апеляційною скаргою такої ситуації не вбачається.
На підставі викладеного вважаю, що провадження за клопотанням адвоката Маліцької І. О. про направлення апеляційної скарги адвоката Ляховича С. О., поданої в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 29.07.2019 у кримінальному провадженні №42019000000000673, з Вищого антикорупційного суду до Київського апеляційного суду слід було закрити та не розглядати його по суті.
Суддя Д. Г. Михайленко