Документ № 97786135

Справа № 991/4108/21

Провадження 1-кс/991/4171/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене з прокурором четвертого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у виді застави стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 52019000000000746 від 21.08.2019

установив:

16 червня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб що складає 340 500 грн, та покласти на підозрюваного обов`язки визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

1. Обґрунтування клопотання.

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000746 від 21.08.2019за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 11.02.2009 постановою КМУ № 70 Головою правління ДПАТ «НАК» Украгролізинг» призначено ОСОБА_7, який відповідно до наказу Компанії від 12.02.2009 № 27-к приступив до виконання обов`язків Голови правління ДПАТ «НАК» Украгролізинг», починаючи з 12.02.2009.

Згідно з наказом Голови правління Компанії ОСОБА_7 від 15.11.2012 № 339 «Про розподіл функціональних повноважень між Головою та його заступниками» Голова правління ДПАТ «НАК» Украгролізинг», серед іншого, очолює правління та трудовий колектив, керує роботою виконавчого органу Компанії, спрямовує його діяльність на виконання покладених на неї завдань, у тому числі, щодо забезпечення ефективного функціонування і розвитку ринку сільськогосподарської техніки, матеріально-технічних ресурсів та послуг.

Отже, у період з 11.02.2009 по 04.09.2013 ОСОБА_7 обіймаючи посаду Голови правління ДПАТ «НАК» Украгролізинг», виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції та відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України мав статус службової особи.

При цьому встановлено, що такий вид діяльності як видача позик не передбачений статутом ПАТ «Украгролізинг», а також не був включений до фінансового плану на 2013 рік.

У лютому 2013 року, ОСОБА_7, діючи умисно та з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «ХК Інноваційні Технології» як підприємством, яке на систематичній основі провадило з ДПАТ «НАК» Украгролізинг» господарську діяльність, вирішив вчинити у співучасті із директором вказаного товариства ОСОБА_4 зловживання своїм службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, в інтересах третьої особи, використання службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, шляхом укладення договору про надання поворотної фінансової позики у розмірі 5 700 000 грн..

На початку лютого 2013 року ОСОБА_7, усвідомлюючи відсутність можливості самостійної реалізації свого злочинного наміру, вирішив залучити до вчинення злочину ОСОБА_4, як генерального директора ТОВ «ХК Інноваційні Технології», що було підконтрольним батьку ОСОБА_7 - ОСОБА_8 та пов`язаним з ним особам, зокрема: за даними реєстраційних документів ОСОБА_8 (батько ОСОБА_7 з 12.02.2009 по 04.09.2013 Голова правління ДПАТ «НАК» Украгролізинг») опосередковано через ОСОБА_9 забезпечив собі контроль над 62% голосів учасників товариства, а ОСОБА_10 (з 05.03.2009 по 09.10.2013 заступник Голови правління ДПАТ «НАК» Украгролізинг») опосередковано через ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (з 25.02.2009 по 04.02.2013 Перший заступник Голови правління Компанії) опосередковано через ОСОБА_13, кожен встановили контроль над 19% голосів учасників товариства.

У свою чергу, ОСОБА_4, який у період часу з 01.04.2005 по 07.07.2009 був працівником ДПАТ «НАК» Украгролізинг», діючи за вказівками ОСОБА_10 та інших невстановлених осіб, 15.05.2009, з метою офіційного оформлення реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «ХК Інноваційні Технології» в органах державної влади, склав та підписав реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом заснування нової юридичної особи (Форма 1), яку разом з іншими необхідними документами подав у Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровської районної у місті Києві Державної адміністрації.

В такий спосіб ОСОБА_4 у травні 2009 року, точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, встановив контроль над ТОВ «ХК Інноваційні Технології», а саме отримав у володіння установчі, реєстраційні документи та печатку підприємства, що надало йому можливість в подальшому використовувати даний суб`єкт підприємницької діяльності для здійснення господарської діяльності в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_12, в тому числі здійснювати прикриття незаконної діяльності інших осіб.

12.02.2013, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7, яка полягала у сприянні ним зловживанню ОСОБА_7 в інтересах ТОВ «ХК Інноваційні Технології» своїм службовим становищем шляхом створення документальних підстав для винесення ОСОБА_7, а розгляд правління ДПАТ «НАК» Украгролізинг» питання щодо необхідності надання фінансової позики ТОВ «ХК Інноваційні Технології» підготував та вніс завідомо недостовірні відомості в листи від 12.02.2013 № 0702/1, від 13.02.2019 №1302/1, адресовані особисто ОСОБА_7 як Голові правління про те, що у зв`язку з недостатністю обігових коштів для організації виробництва комбайнів КЗС-15 «Сварог», ТОВ «ХК Інноваційні Технології» матиме можливість поставити даний комбайн у термін не раніше 80 днів з моменту отримання попередньої оплати, а також з проханням надати зворотну фінансову допомогу у розмірі 5,7 млн грн, в рамках підготовки виготовлення комбайнів КЗС-15 «Сварог».

При цьому ОСОБА_7 та ОСОБА_4, діючи умисно, усвідомлювали, що фактично на дату звернення останнього до ДПАТ «НАК» Украгролізинг» жодних укладених або невиконаних договорів про постачання комбайнів КЗС-15 «Сварог» чи іншої сільськогосподарської техніки між ТОВ «ХК Інноваційні Технології» та ДПАТ «НАК» Украгролізинг» не існувало.

14.02.2013, у приміщенні ДПАТ НАК «Украгролізинг», на засіданні правління Компанії ОСОБА_14 особисто підтримав пропозицію ОСОБА_10, яка була сформована на підставі звернень генерального директора ТОВ «ХК Інноваційні Технології» ОСОБА_4, щодо необхідності надання фінансової позики вказаному підприємству під виглядом прискорення строків відвантаження продукції комбайнів КЗС-15 « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

В такий спосіб ОСОБА_7, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах ТОВ «ХК Інноваційні Технології» з метою одержання останнім неправомірної вигоди, забезпечив прийняття 14.02.2013 правлінням Компанії рішення «Про окремі питання господарської діяльності, у тому числі щодо надання ТОВ «ХК Інноваційні Технології» безпроцентну позику для підготовки виготовлення у 2013 році комбайнів КЗС-15 «Сварог» у сумі 5 700 000 грн на строк не більше шести місяців.

Надалі, 14.02.2013 ДПАТ НАК «Украгролізинг» в особі ОСОБА_7 укладено договір про надання позики із ТОВ «ХК Інноваційні технології» в особі ОСОБА_4, за умовами якого НАК «Украгролізинг» передало ТОВ «ХК Інноваційні технології» кошти в розмірі 5 700 000 гривень на строк до 15.03.2013.

На підставі платіжного доручення № 2 від 14.02.2013 ДПАТ НАК «Украгролізинг» здійснило перерахування грошових коштів у сумі 5 700 000 грн з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 в АБ «Київська Русь» у м. Києві на розрахунковий рахунок ТОВ «ХК Інноваційні Технології» № НОМЕР_2 в ТОВ КБ «Євробанк» у м. Києві з призначенням платежу «Безпроцентна позика згідно договору позики №43 від 14.02.2013».

В той же день, ОСОБА_4, діючи за попередньою домовленістю із ОСОБА_7, перерахував отримані від ДПАТ НАК «Украгролізинг» грошові кошти в якості позики у розмірі 5 700 000 грн на рахунок ПрАТ «ДЗЗУ ІЕЗ ім.Є.О.Патона», за нібито придбання товару згідно договору № 1302/1 від 13.02.2013. Проте, жодних товарів внаслідок перерахування 14.02.2013 ПрАТ «ДЗЗУ ІЕЗ ім.Є.О.Патона» вказаної суми грошових коштів останнє до ТОВ «ХК Інноваційні Технології» не поставляло і 05.03.2013 ПрАТ «ДЗЗУ ІЕЗ ім.Є.О.Патона» повернуло ТОВ «ХК Інноваційні Технології» грошові кошти у сумі 5 700 000 грн шляхом перерахування їх на рахунок підприємства, але вже з призначенням платежу «Повернення безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №1302/1 від 13.02.2013».

Незважаючи на те, що станом на 05.03.2013 ТОВ «ХК Інноваційні Технології» мало належну до повернення суму грошових коштів, отриманих від ДПАТ НАК «Украгролізинг» в якості позики згідно з Договором від 14.02.2013, а також попри наближення 15.03.2013 як граничного для виконання строку Договору, ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7, 06.03.2013 уклав від імені ТОВ «ХК Інноваційні Технології» з ТОВ «Компанія Добробут-Трейд» договір №б/н про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги, на підставі якого в цей же день ОСОБА_4 перерахував з рахунку підприємства на рахунок ТОВ «Компанія Добробут-Трейд» 4 900 000 грн з призначенням платежу «безвідсоткова поворотна фінансова допомога згідно договору 0603/13 від 6 березня 2013 р.», тобто частину з повернутих 05.03.2013 ПрАТ «ДЗЗУ ІЕЗ ім.Є.О.Патона» коштів.

В подальшому, частина отриманих ТОВ «Компанія Добробут-Трейд» грошових коштів у сумі 828 000 грн невстановленими слідством особами із розрахункового рахунку ТОВ «Компанія Добробут-Трейд» перерахована на розрахунковий рахунок підконтрольного батьку ОСОБА_7 ОСОБА_8 ТОВ «Агро Проджект» в якості надання поворотної фінансової допомоги, зокрема: 07.03.2013 300 000 грн, 12.03.2013 150 000 грн, 13.03.2013 150 000 грн, 14.03.2013 85 000 грн, 18.03.2013 50 000 грн, 04.04.2013 85 000 грн, 25 000 грн. та 3 000 грн

Надалі ОСОБА_4, з метою створення видимості намірів повернення ним коштів, 13.03.2013 з розрахункового рахунку ТОВ «ХК Інноваційні Технології» перерахував на рахунок ДПАТ «НАК «Украгролізинг» 500 000 грн з призначенням платежу «часткове повернення безвідсоткової поворотної допомоги згідно договору №43 від 13 лютого 2013».

При цьому, Додатковою угодою від 14.03.2013 до зазначеного договору строк повернення позики був продовжений до 14.08.2013..

08.04.2013 ОСОБА_4 з метою створення видимості намірів повернення ним коштів, з розрахункового рахунку ТОВ «ХК Інноваційні Технології» перерахував на рахунок ДПАТ НАК «Украгролізинг» 300 000 грн з призначенням платежу «часткове повернення безвідсоткової поворотної допомоги згідно договору №43 від 13 лютого 2013», після чого погашення отриманої від Компанії позики припинив.

29.08.2019 постановою Господарського суду Київської області у справі № 911/1077/19 ТОВ «ХК Інноваційні Технології» визнано банкрутом.

Посилаючись на встановлені обставини, детектив зазначає, що ОСОБА_4, як генеральний директор ТОВ «ХК Інноваційні Технології», за попередньою змовою із Головою правління ДПАТ НАК «Украгролізинг» ОСОБА_7, своїми умисними діями, які виразилися у створенні документальних підстав для отримання від ДПАТ НАК «Украгролізинг» позики та в подальшому використанні її частини на користь підконтрольних близьким родичам ОСОБА_7 особам, сприяв у вчиненні останнім як Головою правління ДПАТ НАК «Украгролізинг» в інтересах ТОВ «ХК Інноваційні Технології», з метою одержання ним неправомірної вигоди, всупереч вимогам ч. 1, 2, 9 ст. 75, ч. 5 ст. 89 ГК України, п.п. 1 п. 1 постанови КМУ від 03.10.2012 № 899, п.п. 4, 13 Порядку, затвердженого наказом Мінекономіки від 21.06.2005 № 173, п. 13 постанови КМУ від 29.11.2006 № 1673, абз. 2 п. 53 Статуту Компанії, зловживанню ОСОБА_7 його службовим становищем, всупереч інтересам служби, що призвело до протиправного вибуття із власності ДПАТ НАК «Украгролізинг» грошових коштів у розмірі 4 900 000 грн та заподіяння майнової шкоди ДПАТ НАК «Украгролізинг» на вказану суму, яка більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на час вчинення злочину, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України.

15.06.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, обґрунтованість якої повністю підтверджується зібраними доказами у кримінальному провадженні.

Детектив стверджує, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також наявні обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що у разі незастосування запобіжного заходу підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На думку детектива, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам вчинити ним дії, направлені на перешкоджання кримінальному провадженню, з урахуванням майнового стану підозрюваного є необхідність у застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети його застосування, визначеної ст. 177 КПК України.

Посилаючись на тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, а також дані про його особу, його фінансовий стан, з метою забезпечення і гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, детектив вважає, що доцільно визначити заставу у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 340 500 грн, який за твердженням органу досудового розслідування, не є завідомо непомірним. Також у випадку внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки прибувати до прокурора, детектива який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні та суду за першою вимогою, а також передбачені п.п. 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

2. Позиції учасників судового провадження.

У судовомузасіданні прокурорпідтримав клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуу виглядізастави стосовно ОСОБА_4,з викладенихв ньомупідстав.

Захисник ОСОБА_5, з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_4, у судовому виступили проти задоволення клопотання. Пояснив, що стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, пред`явленої ОСОБА_4, зокрема, не доведено функції ОСОБА_4 як пособника у вчиненні злочину; наявності у ОСОБА_4 спільного умислу зі ОСОБА_14 щодо вчинення злочину та інших обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Зазначив, що ТОВ «ХКІнноваційні Технології»перераховувало коштизаводу навиконання діючихна тойчас договорів, ОСОБА_4 не буловідомо,яким чином ОСОБА_14 використає направленіним відімені товариствалисти. Разом з цим зазначили, що у підозрі, яка вручена ОСОБА_4, не вірно зазначена дата народження підозрюваного, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3, а тому є підстави вважати, що підозра складена стороною обвинувачення щодо іншої особи. Покладений в основу клопотання ризик переховування обґрунтований лише тяжкістю покарання у разі доведеності вини, що протирічить практиці ЄСПЛ, зокрема, викладеній у рішенні по справі «Мамедов проти Росії» № 7064/05 від 01.06.2006. Наявність у ОСОБА_4 паспорту громадянина України для виїзду за кордон та майна не можуть свідчити про існування зазначеного ризику, оскільки такий ризик не пов`язується з наявністю чи відсутністю у особи права на перетин кордону чи наявністю майна, а наявністю у конкретної особи умислу на переховування від органів досудового розслідування. Заявлені ризики незаконного впливу та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином взагалі необґрунтовані та базуються лише на припущеннях сторони обвинувачення. Зазначив, що детективом не доведено неможливості застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, зокрема, особистого зобов`язання. Також зазначив, що розмір застави, вказаний у клопотанні, є непосильним для нього, оскільки його середній місячний дохід складає близько 10000 грн, жодна банківська установа не надасть йому кредит, а тому фактично застава у запропонованому детективом розмірі фактично є для ОСОБА_4 запобіжним заходом у вигляді домашнього арешту чи тримання під вартою, оскільки у разі невнесення застави може мати наслідком звернення до слідчого судді в порядку ст. 200 КПК України з клопотанням про зміну запобіжного заходу. Тому просив, відмовити у задоволенні клопотання або обрати підозрюваному запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Надав до справи письмові заперечення.

3. Оцінка та висновки слідчого судді.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000746 від 21.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

15 червня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, тобто в пособництві зловживанню службовою особою своїм службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб використанні службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

У судовому засіданні встановлено, що дійсно при зазначенні у тексті підозри анкетних даних підозрюваного, а саме: дати народження, допущена технічна помилка, всі інші дані відповідають дійсності. Матеріалами справи підтверджується і стороною захисту в судовому засіданні не спростовано, що ОСОБА_4 у період з 26.06.2012 до 23.11.2015 займав посаду керівника ТОВ «ХК Інноваційні Технології». Вказані обставини спростовують доводи захисника, що підозра складена щодо іншої особи.

Запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження, одним з яких є застава. (п. 9 ч. 2 ст. 131, п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України).

Згідно ізч.1,2ст.177КПК Українипідставою застосуваннязапобіжного заходує наявністьобґрунтованої підозриу вчиненніособою кримінальногоправопорушення,а такожнаявність ризиків,які даютьдостатні підставислідчому судді,суду вважати,що підозрюваний,обвинувачений,засуджений можездійснити,зокрема,такі дії:переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду;незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; перешкоджатикримінальному провадженнюіншим чином.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

3.1. Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

На підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення детективом надано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:

- постановою Кабінету Міністрів України №70 від 11.02.2009, Наказом Компанії від 12.02.2009 №27-к, відповідно до яких Головою правління ДПАТ «НАК» Украгролізинг» призначено ОСОБА_7 та він приступив до виконання своїх обов`язків;

- статутом ДПАТ «НАК» Украгролізинг», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2001 №354 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 №951, відповідно до якого голова правління ОСОБА_7 відповідальний за виконання завдань покладених на компанію, а також визначені його повноваження;

-листами ГенеральногодиректораТОВ«ХК Інноваційнітехнології» ОСОБА_4 від 12.02.2013 №0702/1 та від 13.02.2013 №1302/1 на адресу ДПАТ «НАК «Украгролізинг», з посиланням на те, що у зв`язку з недостатністю обігових коштів для організації виробництва комбайнів КЗС-15 «Сварог», ТОВ «ХК Інноваційні Технології» матиме можливість поставити даний комбайн у термін не раніше 80 днів з моменту отримання попередньої оплати, а також з проханням надати зворотну фінансову допомогу у розмірі 5,7 млн грн, в рамках підготовки виготовлення комбайнів КЗС-15 «Сварог»;

- протоколу № 3 засідання правління ДПАТ НАК «Украгролізинг» від 14.02.2013, відповідно до якого правлінням ДПАТ НАК «Украгролізинг» на підставі пропозиції ОСОБА_10 та директора Департаменту моніторингу техніки та роботи з постачальниками ОСОБА_15 прийнято рішення про надання фінансової позики у сумі 5,7 млн. грн. в адресу ТОВ «ХК Інноваційні технології»;

- договору № 43 від 14.02.2013 про надання позики укладеного ДПАТ НАК «Украгролізинг» із ТОВ «ХК Інноваційні технології, на підставі якого на рахунок ТОВ «ХК Інноваційні технології» перераховано 5, 7 млн грн відповідно до платіжного доручення №2 від 14.02.2013 від імені ДПАТ НАК «Украгролізинг», з призначення платежу «Безпроцентна позика згідно договору позики №43 від 14.02.2013»;

- додаткової угоди №1/136 до Договору про надання позики №43 від 14.02.2013, якою ДПАТ НАК «Украгролізинг» в особі голови правління ОСОБА_7 та ТОВ «ХК Інноваційні технології» в особі генерального директора ОСОБА_4 узгоджено продовження строку повернення отриманої позики до 14.08.2013;

- постанови Господарського суду Київської області від 29.08.2019 у справі №911/1077/19, якою ТОВ «ХК Інноваційні Технології» визнано банкрутом та відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру;

- матеріалів тимчасового доступу до речей і документів в ПАТ КБ «Євробанк», проведеного 12.10.2020 на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2020, за якими встановлено, що 14.02.2013 року на рахунок ТОВ «ХК Інноваційні Технології» надійшли кошти у сумі 5 700 000 грн. 06.03.2013 ТОВ «ХК Інноваційні Технології» перераховано кошти на рахунок ТОВ «Компанія Добробут-Трейд» у сумі 4 900 000 грн. А також, те, що станом на 06.03.2013 на рахунку «ХК Інноваційні Технології» знаходилась достатня сума коштів для погашення позики згідно умов договору №43 від 14.02.2013;

- матеріалів тимчасового доступу до речей і документів в ПАТ «УПБ», проведеного 02.12.2020 на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.11.2020 за якими встановлено, що частина отриманих ТОВ «Компанія Добробут-Трейд» коштів, у сумі 828 000 грн перераховано на рахунок підконтрольної батьку ОСОБА_7 - ОСОБА_8 юридичної особи ТОВ "АГРО ПРОДЖЕКТ", в якості надання поворотної фінансової допомоги, зокрема: 07.03.2013 300 000 грн., 12.03.2013 150 000 грн., 13.03.2013 150 000 грн., 14.03.2013 85 000 грн., 18.03.2013 50 000 грн., 04.04.2013 85 000 грн., 25 000 грн. та 3000 грн.;

- протокол огляду від 20.12.2019 та довідка від 19.12.2019 з висновками про те, що через неповернення позики ТОВ «ХК Інноваційні технології», відповідно до договору надання позики від 14 лютого 2013 року № 43, НАК «Украгролізинг» заподіяна матеріальна шкода у сумі 5 227 915,89 грн. (4 900 000,00 грн. основна заборгованість, 245 000,00 грн. 5% штрафу, 14 095,89 грн. 3% річних, 68 820,00 грн. судовий збір);

- висновку експерта від 14.05.2020 № 2/7 за результатами судово-економічної експертизи, згідно якого висновки довідки від 19.12.2019, складеної Державною аудиторською службою України в частині розміру матеріальної шкоди (збитків), завданої ДПАТ «НАК «Украгролізинг» внаслідок неповернення позики ТОВ «ХК Інноваційні технології», відповідно до договору надання позики від 14 лютого 2013 року № 43, документально підтверджуються у сумі 5 227 915,89 грн.;

- протоколи допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_13, співзасновників ТОВ «ХК Інноваційні технології», які надали покази про обставини їх залучення як засновників для реєстрації ТОВ «ХК Інноваційні технології»;

- протоколу пред`явлення особи до впізнання за фотознімками від 05.04.2021, за участю свідка ОСОБА_13, відповідно до якого свідок ОСОБА_13 опізнала ОСОБА_4, як особу, з якою вона у 2009 році відвідувала нотаріальну контору, з питань підписання документів щодо ТОВ «ХК Інноваційні технології»;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_9 (у межах кримінального провадження № 12013110010000733від 11.07.2013), співзасновника ТОВ «ХК Інноваційні технології», та ТОВ «ВМВ Груп» який пояснив, що на посаду засновника цих підприємств, його запросили ОСОБА_16 та ОСОБА_8, ніякої діяльності на посаді засновника ТОВ «ХК Інноваційні технології» та ТОВ «ВМВ Груп» він не здійснював, жодних грошових коштів в статутний фонд ТОВ «ХК Інноваційні технології» ТОВ «ВМВ Груп» він не вносив, повноважень засновника, щодо участі у зборах засновників товариства, для прийняття управлінських рішень, не приймав та інших співзасновників ніколи не бачив та про їх існування не знав;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_17, дружини покійного свідка ОСОБА_9, яка підтвердила показання покійного чоловіка, надані у межах кримінального провадження № 12013110010000733, додатково зазначивши, що для підписання усіх документів щодо ТОВ «ХК Інноваційні технології» з її чоловіком контактував, чоловік на ім`я « ОСОБА_18 »;

- протоколу допиту ОСОБА_19, яка працювала юристом ТОВ «КЛМ», ТОВ «ВМВ Груп», працівником ДПАТ НАК «Украгролізинг», яка повідомила, що фактичним бенефіціарним власником ТОВ «КЛМ», ТОВ «ВМВ Груп» був батько голови правлінняДПАТ «НАК»Украгролізинг» ОСОБА_7 -ОСОБА_8, який приймав всі основні рішення щодо діяльності цих підприємств. Окрім того остання надала свідчення про обставини реєстрації ТОВ «ВМВ Груп», та те, що залучати на посаду засновника цього підприємства ОСОБА_9 надавав вказівку саме ОСОБА_8, також про те, що директор ТОВ «ХК Інноваційні технології» ОСОБА_4 фактично зустрічався зі ОСОБА_8 ;

- відомостей із реєстраційних справ ТОВ «ВМВ Груп», ТОВ «Компанія ДМС», ТОВ «ДМС-Трансбуд» ТОВ «Компанія ДМС», які свідчать про пов`язаність вказаних товариств з головою правління ДПАТ «НАК» Украгролізинг» ОСОБА_7 через його батьків та їх близьких родичів;

- протоколу огляду від 01.04.2021, матеріалів кримінального провадження №42013110000000368 від 11.04.2013, за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відповідно до якого встановлено, що батько голови правління ДПАТ «НАК»Украгролізинг» ОСОБА_7 -ОСОБА_8 мав телефонні з`єднання з генеральним директором ТОВ «ХК Інноваційні Технології» - ОСОБА_4, засновником ТОВ «ХК Інноваційні Технології», ТОВ «ВМВ Груп» - ОСОБА_9 ;

- протоколів негласних слідчих (розшукових) дій за абонентськими номерами ОСОБА_8, ОСОБА_7, дозвіл на використання яких у межах кримінального провадження № 52019000000000746 від 21.08.2019 надано ухвалою Вищого антикорупційного суду від 18.03.2021, під час яких встановлено, що ОСОБА_8 фактично займався координацією діяльності ТОВ «ХК Інноваційні Технології», ТОВ «ВМВ Груп», ТОВ «Агро Проджект», приймав участь у діяльності ДПАТ НАК «Украгролізинг», а також надавав поради та вказівки своєму сину Голові правління ДПАТ НАК «Украгролізинг» - ОСОБА_7 ;

- відомостей із реєстраційної справи ТОВ «ХК Інноваційні Технології», відповідно до яких у період часу з 29.04.2009 по 04.08.2011 та у період часу з 26.06.2012 по 23.11.2015 ОСОБА_4 був генеральним директором ТОВ «ХК Інноваційні Технології» та особисто займався проведенням усіх реєстраційних дій щодо ТОВ «ХК Інноваційні Технології»;

- висновок експерта від 17.05.2021 № СЕ-19/111-21/18143-ПЧ, відповідно до якого встановлено, що підпис від імені ОСОБА_20 у графі «Прийняв» в акті прийняття-передачі документів ТОВ «ХК Інноваційні Технології» від 24.11.2015, виконаний ймовірно не ОСОБА_20 ;

- інші матеріали, додані до клопотання.

Отже, висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору, зокрема, допустимості для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України).

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_4 підозри зводяться до оцінки змісту клопотання та повідомлення про підозру, а також оцінки наданих до клопотання доказів причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення щодо їх належності та допустимості, зокрема: протоколу огляду від 01.04.2021, листів від 12.02.2013 №0702/1 та від 13.02.2013 №1302/1 на адресу ДПАТ «НАК «Украгролізинг» за підписом Генерального директора ТОВ «ХК Інноваційні технології» ОСОБА_4 .

Однак, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

3.2 Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на свідків; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (ч. 1 ст. 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Крім того, слідчий суддя враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення як обставина, яка впливає на вибір слідчим суддею виду запобіжного заходу (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК), має опосередкований вплив й на оцінку рівня ймовірності вчинення підозрюваним тих чи інших дій, які кваліфікуються як ризики за статтею 177 КПК. Чим меншою є вагомість зібраних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри та чим нижчим є рівень її обґрунтованості, тим меншою є вірогідність незаконного втручання підозрюваною особою у хід досудового розслідування чи переховування її від правосуддя, і навпаки.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, який відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином та відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України. Тому, слідчий суддя погоджується з прокурором, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При цьому, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_4, слідчий суддя враховує, що у цьому кримінальному провадженні органом досудового розслідування досліджуються обставини спричинення державі майнової шкоди у розмірі 5 227 915,89 грн, що є тяжким наслідком, який також впливає на наявність ризику вчинення підозрюваним заходів, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування, уникнення виконання процесуальних обов`язків підозрюваного та його можливого засудження до покарання у вигляді позбавлення волі.

Слідчий суддя також враховує наявність у підозрюваного паспорту громадянина України для виїзду за кордон, що надає підозрюваному можливість у будь-який час виїхати за межі країни.

Також, слідчий суддя враховує пояснення ОСОБА_21, що він не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, повідомив, що проживає разом з мамою, яка є пенсіонером та має захворювання. Однак, доказів щодо стану здоров`я матері не надав.

Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Тим більше, що відомостей про міцні соціальні зв`язки підозрюваного, яких було б достатньо для утримання підозрюваного в місці його проживання, слідчому судді не надані.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим (детективом) чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

У той же час, слідчий суддя враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, про те, що не будучи обмеженим у спілкуванні із підозрюваним та свідками ОСОБА_4, ознайомившись зі змістом показань свідків, протоколи допиту яких є у додатках до клопотання про застосування запобіжного заходу, матиме можливість впливати на них для зміни та обсягу показань з метою уникнути кримінальної відповідальності, зокрема свідків, серед яких є засновники ТОВ «ХК Інноваційні Технології», посаду керівника у якому займав ОСОБА_4 .

Водночас, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності ризику щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, у зв`язку із чим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

4. Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є: особисте зобов`язання та особиста порука.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, відсутність заяв про взяття на поруки, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж застава.

З огляду на викладене, а також з наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, та вагомості встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти цим ризикам.

5. Щодо розміру застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У клопотанні детектив просить визначити заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 340 500 гривень, обґрунтовуючи такий розмір тяжкістю та специфікою кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_21, матеріальним станом підозрюваного, розміром завданої злочином шкоди.

Разом з тим, у рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомив, що його матеріальне становище не дозволяє сплатити таку суму застави, як зазначено у клопотанні.

При визначенні розміру застави слідчим суддею враховується майновий стан підозрюваного.

Так, у судовому засіданні встановлено, що підозрюваний є власником квартири АДРЕСА_2, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Матеріалами справи підтверджено, що на час розгляду клопотання право власності на автомобіль: Dodge Stealth, 1993 р.в., номер державної реєстрації НОМЕР_3, зареєстроване за ОСОБА_4 . Разом з тим, відповідно до відомостей із Єдиного реєстру довіреностей 30.03.2019 ОСОБА_4 видав довіреність ОСОБА_22 та ОСОБА_23 на розпорядження цим транспортним засобом, строк дії якої закінчився 30.03.2020. ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що він надав довіреність двоюрідному брату з правом перереєстрації транспортного засобу, який цього не зробив, з причин підозрюваному не відомих.

З огляду на встановлені обставини, слідчий суддя при вирішенні питання про розмір застави, враховує, що у власності ОСОБА_4 наявний автомобіль марки Dodge Stealth, 1993 р.в., номер державної реєстрації НОМЕР_3, оскільки,інших доказів, які б спростовували ці висновки матеріали справи не містять.

Також слідчий суддя враховує розмір доходів ОСОБА_4, наведені в відомостях із Єдиного державного реєстру фізичних осіб-платників податків, за період з 1999 по 2020 роки, а також довідці про доходи, виданої ОСОБА_4 з місця роботи за період з 09.10.2017 по 31.05.2021 .

Разом з цим, слідчий суддя не приймає до уваги доводи детектива та прокурора, що при визначенні матеріального стану підозрюваного слід враховувати наявність у підозрюваного довіреності № 50216100 від 18.03.2020, якою він уповноважений користуватися та розпоряджатися (продати, обміняти, здавати в оренду (найм), передавати у заставу тощо) належною на праві власності ОСОБА_24 квартирою АДРЕСА_3, оскільки довіреність не є правочином, на підставі якого здійснюється зміна власника майна.

Аналіз зазначених відомостей, у сукупності із наданими у судовому засіданні поясненнями та встановленими обставинами, не свідчить про наявність у ОСОБА_4 грошових засобів для внесення застави у розмірі, запропонованому стороною обвинувачення.

Тобто, стороною обвинувачення, ні у клопотанні, ні під час судового засідання не наведено достатніх обґрунтувань стосовно того, чому саме вказана у клопотанні сума має забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Слідчий суддя вважає, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків і не буде завідомо непомірною для підозрюваного.

Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати до прокурора, детектива, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, та суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні; повідомляти детектива, прокурора, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним та свідками у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_10, ОСОБА_27 ; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави до 16.08.2021.

Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов`язки:

- прибувати до прокурора, детектива, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, та суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні;

- повідомляти детектива, прокурора, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним та свідками у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_19, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_10, ОСОБА_27 ;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (КПКВ 0851010) за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_4 .

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити до 16 серпня 2021 року.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене законом покарання від 3 до 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом до детектива (слідчого), прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали, в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків, покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52019000000000746 від 21.08.2019.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1