Документ № 97917679

Справа № 991/4209/21

Провадження 1-кс/991/4272/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю

секретаря судового засідання Будкової В.О.,

захисників адвокатів Алексик Т.І., Рогожука С.Л.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

прокурора Володіна В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Алексик Таміли Іванівни про зміну запобіжного заходу відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає в АДРЕСА_1 ; працює директором з розвитку ТОВ «Атлас Хаус», має малолітнього сина 2011 року народження,

у кримінальному провадженні № 42017000000001981, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.06.2017,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Алексик Таміли Іванівни про зміну застосованого щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту на особисте зобов`язання та скасування покладених обов`язків.

1.1.Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 квітня 2021 року обрано підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонено йому з 19-00 год по 08-00 год залишати місце проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків отримання медичної допомоги. Запобіжний захід обрано строком на 2 місяці (до 28.06.2021). Крім того, на підозрюваного покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування.

1.2.Захисник зазначає, що обов`язки, покладені вказаною ухвалою слідчого судді підлягають скасуванню у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, оскільки строк досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017 вже був продовжений до 12 місяців, понад які, його продовження чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено.

1.3.Також захисник вказує, що наразі відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Так, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду відпав, оскільки 29.04.2021 ОСОБА_1 здав до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт для виїзду за кордон. Водночас адвокат зазначає про необхідність перетину підозрюваним державного кордону, що обумовлена запрошенням останнього до Німеччини для ділових переговорів, проектних зустрічей, курсів та навчання, а також для гнучкого і ефективного співробітництва на ділових зустрічах.

1.4.Крім того, сторона захисту зазначає про відсутність ризику незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження, зокрема свідків, оскільки сторона обвинувачення не зверталась до слідчого судді з клопотанням провести допит у порядку, передбаченому ст. 255 КПК України. Захисник зауважує і про відсутність інших ризиків, посилаючись на добросовісність виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, звільнення його з органів НПУ у 2018 році, що нівелює можливість впливу на свідків, що є працівниками Національної поліції України.

1.5.У зв`язку з зазначеним захисник просить змінити запобіжний захід, застосований до підозрюваного ОСОБА_1 , на особисте зобов`язання та скасувати покладені на нього обов`язки.

2.В судовому засіданні сторона захисту клопотання підтримала, просила його задовольнити.

2.1.Захисник Алексік Т.І. з посиланням на ухвали слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва обґрунтувала порядок обрахування строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, зазначивши, що це строк закінчений 26.01.2019. Повідомила, що ОСОБА_1 06.06.2018 вже було повідомлено про підозру за іншими фактами, але в рамках цього кримінального провадження. При чому до нього був застосований запобіжний захід, який він не порушував, що має бути враховано при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу. Заперечила ризики кримінального провадження. Зазначила про необхідність зміни місця проживання підозрюваного з посиланням на ускладнений дорожній трафік із с. Чайки в ранній час.

2.2.Захисник Рогожук С.Л. клопотання підтримав, зазначив, що під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу не повно з`ясовано обставини перетину підозрюваним державного кордону, в тому числі використання ним приватних літаків. Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби надано відповідь на адвокатський запит, із якої не вбачається, що підозрюваний використовував приватні літаки. Отже відсутній ризик переховування. Повідомив обставини розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, за результатами розгляду якого провадження було закрито, а також про події вручення клопотання про продовження строку досудового розслідування прокурором та направлення заперечень на нього.

2.3.Підозрюваний підтримав позицію своїх захисників. Вказав, що з 02.06.2021 працює директором з розвитку та за сумісництвом директором з безпеки, отримуючи заробітну плату в районі 1000 дол. США. Товариство займається виробництвом і будівництвом. В його функціональні обов`язки входить, в тому числі розвиток продажів, що обумовлює проведення зустрічей не лише в межах Києва, а й в інших регіонах.

2.4.Прокурор проти задоволення клопотання заперечував і просив у його задоволенні відмовити. Вказав на те, що строк досудового розслідування продовжений у встановленому законом порядку, а ризики кримінального провадження продовжують існувати, з огляду на що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу.

3.Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

3.1.У відповідності до ст. 201 КПК України підозрюваний, до якого застосований запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Згідно з ч. 4 цієї статті таке клопотання розглядається слідчим суддею згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

3.2.У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

3.3.Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.4.Реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим запобіжним заходом. Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу слідчим суддею, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає появу після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які впливають на висновок про обґрунтованість підозри, свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а встановлює наявність нових обставин, які можуть впливати на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування від дня постановлення відповідної ухвали. Такий висновок опосередковано підтверджується і приписами ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

3.5.Як свідчать матеріали клопотання, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017 здійснюється, в тому числі, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України. У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

3.6.У своєму клопотанні заявник не посилається на обставини, які б стосувалися обґрунтованості підозри. Тому слідчий суддя під час його розгляду обмежується лише доводами, які зазначені в клопотанні та можуть бути підставою для зміни визначеного ОСОБА_1 запобіжного заходу. Доводи захисту зводяться до двох блоків обставин:

1)закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні;

2)втрата актуальності ризиків кримінального провадження. При чому за твердженням захисника, ризик переховування нівельований здачею паспорта громадянина України для виїзду за кордон та добросовісним виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків; ризик незаконного впливу на свідків - звільненням підозрюваного з Національної поліції України та нереалізацією органом досудового розслідування передбаченої статтею 225 КПК України можливості допиту свідків слідчим суддею;

Отже слідчий суддя досліджує обставини, на які посилається захисник, з огляду на їх актуальну спроможність вплинути на наявний запобіжний захід в частині зміни його на більш м`який.

3.7.Щодо строків досудового розслідування, слідчий суддя зазначає наступне.

3.7.1.Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду одного із передбачених КПК України рішень. Чинний КПК України встановлює граничні строки досудового розслідування та передбачає можливість їх продовження.

3.7.2.Водночас порядок продовження строку досудового розслідування визначено параграфом 4 глави 24 КПК України (статті 294-297, з 16 березня 2018 - статті 294-295-1 КПК України). Норми цієї глави КПК України у різних редакціях (до та після 16 березня 2018 року) закріплюють два порядки продовження строку досудового розслідування та відповідно визначають різних суб`єктів, уповноважених його продовжувати. Отже, на сьогоднішній день у кримінальному провадженні паралельно існує два порядки обчислення і продовження строків досудового розслідування.

3.7.3.Перший порядок, який діяв з моменту набуття чинності КПК України (з 20 листопада 2012 року) до 15 березня 2018 року включно, передбачав що обчислення початку строку досудового розслідування починалось з дня повідомлення особі про підозру та строк досудового розслідування продовжувався виключно прокурором (статті 219, 294 КПК України).

3.7.4.Інший порядок обчислення початку та продовження строку досудового розслідування був запроваджений на підставі Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, яким, зокрема, вносились зміни (викладались в новій редакції, доповнювались новими положеннями) статті 217, 219 КПК України, а також було виключено та доповнено новими положеннями статті, що містяться в параграфі 4 глави 24 КПК України (підпункти 13, 14, 20-22 пункту 7 параграфу 1 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року). Зазначені зміни, запроваджені цим Законом, введені в дію з 16 березня 2018 року, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін (пункт 4 параграфу 2 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року). Тобто ці зміни та відповідно новий порядок обчислення початку та продовження строку досудового розслідування поширюється виключно на кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, починаючи з 16 березня 2018 року.

3.7.5.Таким чином на кримінальне провадження № 42017000000001981 від 21.06.2017 розповсюджується правовий режим продовження строків досудового розслідування, що діяв до 15 березня 2018 року включно, який встановлював строки тільки у тих кримінальних провадженнях, в яких особу повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

3.7.6.Захисник зазначає, що відомості про кримінальне правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після набрання чинності зазначеними змінами, а як вбачається з ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.07.2018 (справа № 757/36123/18-к), 17 липня 2018 року постановою заступника Генерального прокурора України строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017 продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 26.01.2019. Однак, на думку захисника в цей період повноваження продовжувати строк досудового розслідування мав право лише слідчий суддя, тому орган досудового розслідування ще у липні 2018 року мав виконати дії, передбачені ч. 2 ст. 283 КПК України.

3.7.7.Стаття 219 КПК України в новій редакції застосовується у тих кримінальних провадженнях, в яких відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після набуття чинності Законом №2147, тобто після 15.03.2018. Загальні вимоги до внесення відомостей до ЄРДР закріплені у ст. 214 КПК України, а процесуальна дія щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є обов`язковою умовою для проведення досудового розслідування кримінального провадження. Порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру конкретизується у Положенні про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженому наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139 (що був чинний на момент внесення відомостей), зокрема у главі 1 розділу ІІ цього положення. Так, формування Реєстру розпочинається з моменту внесення до нього Реєстратором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених у заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ним самостійно з будь-якого джерела.

3.7.8.Стаття 214 КПК України пов`язує початок досудового розслідування із внесенням відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а за правилом ч. 4 цієї статті в ЄРДР автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоєння номеру кримінального провадження.

3.7.9.З наявного у матеріалах клопотання витягу із ЄРДР слідує, що кримінальне провадження № 42017000000001981 бере свій початок 21.06.2017. Зазначена дата збігається із датою та часом внесення до ЄРДР відомостей про заяву, повідомлення про кримінальне правопорушення за записом № 1 щодо відомостей про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією - ч. 5 ст. 191 КК України.

3.7.10.Отже, у кримінальному провадженні (справі) № 42017000000001981, у межах якої слідчим суддею розглядається клопотання про зміну запобіжного заходу, відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 191 КК України, були внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 21.06.2017. Саме 21.06.2017 розпочалося досудове розслідування у цій справі, тобто до введення в дію змін до КПК України, внесених Законом № 2147.

3.7.11.За таких умов, до кримінального провадження (справи) № 42017000000001981 від 21.06.2017 не можуть застосовуються норми закону України від 03.10.2017 № 2147-VII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів», оскільки по цій справі відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін (як це передбачено п. 4 § 2 Прикінцевих положень цього Закону).

3.7.12.Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження, є серед іншого забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. При чому механізм застосування концепції належної правової процедури являє собою складну багатоелементну систему. Він включає в себе якісне законодавство з вичерпним переліком випадків обмеження прав людини та чіткими умовами таких обмежень; компетентнісну складову - діяльність суб`єктів процесуальної діяльності, яка має відповідати нормам кримінального процесуального кодексу; процедури, спрямовані на вирівняння викривлень процесу, пов`язаних з недобросовісним виконанням процедурних приписів.

3.7.13.Отже слідчий суддя погоджується із захистом, що в світлі обставин цієї справи питання строку досудового розслідування, правильне застосування порядку його обчислення і продовження має суттєве значення не лише щодо застосування запобіжного заходу по відношенню до підозрюваного, а й в контексті здійснення слідчим, прокурором будь-яких процесуальних дій, які можуть здійснюватися лише у межах строку досудового розслідування.

3.7.14.Посилання захисника на дату внесення відповідних відомостей до ЄРДР 22.10.2019 (запис № 6) та 25.03.2021 (запис № 7) як передумову для застосування відповідних норм КПК України в редакції Закону №2147 слідчий суддя відхиляє з таких мотивів.

3.7.15.В даному кримінальному провадженні відомості про кримінальне правопорушення вносилися неодноразово. Проте наявний в матеріалах витяг із ЄРДР свідчить, що відомості щодо кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України було первісно внесено 21.06.2017. Прикінцевими положеннями Закону №2147 встановлено умовою його застосування не дату внесення відомостей про певний факт чи епізод кримінального правопорушення, яке розслідується у кримінальному провадженні, а саме час внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення у цій справі (кримінальному провадженні). А тому для застосування вказаного закону має значення дата внесення відомостей про кримінальне правопорушення у першому епізоді у кримінальному провадженні (справі) № 42017000000001981.

3.7.16.Захисник посилається на ухвали Печерського районного суду м. Києва від 25.07.2018 та від 20.09.2018 в яких зазначено, що 27 липня 2018 року постановою заступника Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 12 (дванадцяти) місяців, тобто до 26.01.2019. Однак з наданих захисником матеріалів

(деперсоніфікованої роздруківки з Єдиного державного реєстру судових рішень) не можливо встановити кого стосуються зазначені рішення і відносно кого розглядались клопотання прокурора, при тому, що захисник Рогожук С.Л. був присутній під час розгляду. Відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, копії судового рішення вручаються негайно після проголошення такого рішення, під розписку безпосередньо в суді (абзац другий пункту 1 розділу XI Інструкції), копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною особою апарату суду та відповідною печаткою суду із зазначенням дати (абзац перший пункту 3 розділу XI Інструкції).

3.7.17.Водночас прокурором в судовому засіданні надана постанова Генерального прокурора від 14.06.2021 про продовження строку досудового розслідування, відповідно до якої 15.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_2 повідомлено про вчинення кримінального правопорушення. передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Таким чином, саме з 15.04.2021 у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017 починається перебіг строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК України у редакції до змін, внесених Законом №2147.

3.7.18.За приписами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

3.7.19.З наданих сторонами матеріалів, а саме постанови Генерального прокурора від 14.06.2021 вбачається, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, продовжений до семи місяців, а саме до 15.11.2021. Отже застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 відбулося у межах строків досудового розслідування.

3.8.Щодо втрати актуальності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України

3.8.1.Слідчий суддя перш за все зауважує, що добросовісне виконання підозрюваним відповідних обов`язків не спростовує і не нівелює ризиків кримінального провадження. Виконання покладених обов`язків є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані, їх виконання не можна представляти як таке, що залежить від волі підозрюваного і, тим більше, обумовлює зміну запобіжного заходу.

3.8.2.Аргумент захисника, що здача на зберігання до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області паспорта громадянина України для виїзду за кордон унеможливлює переховування підозрюваного не приймається слідчим суддею, оскільки по-перше відповідні дії були вчиненні останнім саме на виконання покладених на нього у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу обов`язків. А по-друге, в світлі встановленого ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, ця обставина не має значення, оскільки переховуватися можливо як за межами території України, так і в межах держави.

3.8.3.Слідчий суддя відхиляє аргументи захисника про втрату актуальності ризику впливу ОСОБА_1 на свідків, іншого підозрюваного чи інших учасників провадження внаслідок неподання органом досудового розслідування клопотання про допит свідка під час досудового розслідування в судовому засіданні в порядку ст. 225 КПК України. Частина перша сказаної статті передбачає, що у виняткових випадках, пов`язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров`я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду. Таким чином вказаний інститут направлений на збереження показів свідків якщо існує реальна загроза їхньому життю чи здоров`ю, яка може унеможливити їх безпосередній допит під час судового розгляду.

3.8.4. Загальний же порядок, встановлений КПК України передбачає процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК (у виключних випадках), тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Відтак ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність

3.8.5.Щодо інших заявлених захисником аргументів слідчий суддя зауважує, що стороною захисту до матеріалів клопотання взагалі не додана ухвала про застосування для підозрюваного запобіжного заходу, що унеможливлює дослідити факт, що ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 зменшилися, а також захисником не доведено існування на даний час нових обґрунтованих обставини, які не були враховані слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу. При цьому здійснення слідчим суддею судового контролю в цьому кримінальному провадженні з огляду на розгляд в ньому інших клопотань, скарг, заяв, не звільняє сторону захисту від необхідності підкріплювати свої доводи відповідним підтвердженням в кожному випадку звернення до слідчого судді з відповідним процесуальним питанням.

3.9.Водночас слідчий суддя зауважує, що розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу не є апеляційним переглядом ухвали про застосування запобіжного заходу, про продовження обов`язків і не є способом перевірки законності й обґрунтованості таких ухвал.

4.За таких обставин клопотання не підлягає задоволенню внаслідок відсутності нових обставин, які можуть слугувати підставою для зміни запобіжного заходу, про які зазначає захисник. Тому в його задоволенні слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 201, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

1.У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

3.Повний текст ухвали оголошений 25.06.2021.

Слідчий суддя В.В. Михайленко