Документ № 97919653

Справа № 991/1388/20

Провадження 1-кп/991/26/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

24 червня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі

головуючого судді Дубаса В.М., суддів Коліуша О.Л., Ткаченка О.В. (далі - суд),

за участі:

секретаря судового засідання Ляшинської А.Ю.,

прокурора Снєгірьова О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Матішинця В.В., Пархети А.А., Музики О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Музики Ольги Богданівни про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 10.10.2019 №52019000000000898,

щодо обвинувачення ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Болотівка Буринського району Сумської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

14.02.2020 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 10.10.2019 №52019000000000898, щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК «Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою».

Ухвалою ВАКС від 17.02.2020 призначено підготовче судове засідання на 18.03.2020. Ухвалою ВАКС від 18.03.2020 призначено судовий розгляд на 26.03.2020 з перервами до 16.04.2020, 07.05.2020, 21.05.2020, 11.06.2020, 18.06.2020, 01.07.2020, 23.07.2020, 15.09.2020, 01.10.2020, 15.10.2020, 20.10.2020, 27.10.2020, 03.11.2020, 10.11.2020, 02.12.2020, 20.01.2021, 26.01.2021, 18.02.2021, 03.03.2021, 18.03.2021, 31.03.2021, 19.05.2021, 28.05.2021, 08.06.2021, 24.06.2021.

2. Короткий виклад питання та позицій учасників судового провадження.

24.06.2021 адвокат Музика О.Б. приєдналась до учасників судового провадження відповідно до ордеру від 24.06.2021 на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 (виписаного нею на підставі договору про надання правової допомоги від 20.01.2021 у ВАКС) та підписаного керуючим партнером адвокатського об`єднання «Войченко і Дульський» ОСОБА_2 , та подала письмове клопотання щодо надання матеріалів кримінальної справи №991/1388/20 для ознайомлення (з можливістю робити необхідні виписки і копії) та достатнього часу для підготовки захисту у судовому засіданні із посиланнями на частину 4 статті 324 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Під час судового засідання дане клопотання було доповнене усним проханням відкласти судове засідання для можливості ознайомитись з матеріалами судової справи.

Суд частково задовольнив зазначене клопотання ОСОБА_3 в частині надання можливості ознайомитись з матеріалами кримінальної справи поза межами судового засідання 24.06.2021 та відмовив у задоволенні клопотання в частині відкладення судового засідання із повідомленням, що в поточному судовому засіданні ОСОБА_3 має усі обов`язки захисника і може користуватися усіма процесуальними правами, як і інші захисники Шершака М.І., які є членами адвокатського об`єднання «Войченко і Дульський», брали участь у попередніх судових засіданнях й уже ознайомлені з матеріалами кримінального провадження, а також враховуючи те, що кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, дане судове засідання не є останнім і ним не завершується судовий розгляд.

Після оголошення судового рішення за результатом розгляду клопотання ОСОБА_3 одразу усно заявила про відвід колегії суддів із посиланням на пункт 4 частини 1 статті 75 КПК, аргументуючи відвід тим, що колегія суддів упереджена щодо неї, оскільки не надала часу для ознайомлення з матеріалами справи і не відклала судове засідання, чим позбавила її можливості здійснювати ефективний захист ОСОБА_1 , а тому такі дії колегії суддів, на думку ОСОБА_3 , поставили її в «ситуацію формального адвоката, адвоката для галочки», і цим самим порушують право обвинуваченого ОСОБА_1 на захист.

Захисники Пархета А.А. та Матішинець В.В. підтримали таку заяву про відвід, вважаючи її обґрунтованою і просили її задовільнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав подану заяву про відвід, при цьому додатково повідомивши, що договір про надання правової допомоги уклав з адвокатським об`єднанням «Войченко і Дульський», тому підтримує правову позицію з приводу відводу колегії суддів члена адвокатського об`єднання - адвоката ОСОБА_3 , яку адвокатське об`єднання «Войченко і Дульський» делегувало здійснювати його захист.

Прокурор Снєгірьов О.М. заперечував проти задоволення заяви про відвід, вважав його необґрунтованим і що підстав для відводу немає, а заява ОСОБА_3 про відвід колегії суддів має ознаки зловживання правом на відвід та є лише незгодою з рішення суду.

3. Обґрунтування позиції суду.

Відповідно до частини 1 статті 21 КПК, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим. При цьому, за частиною 4 статті 80 КПК, заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Також згідно з частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є довіра, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.

В судовому засіданні 24.06.2021 ОСОБА_3 зазначила, що безпосередньо з обвинуваченим ОСОБА_1 договір про надання правової допомоги не укладала, ордер на надання правничої (правової) допомоги виданий адвокатським об`єднанням «Войченко і Дульський». Водночас, з початку судового розгляду захист прав обвинуваченого ОСОБА_1 здійснюють ще три члени адвокатського об`єднання «Войченко і Дульський» - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , - які мають у своєму розпорядженні копії матеріалів кримінального провадження, проте ОСОБА_3 не повідомила, чому цими захисниками не було надано їй такі матеріали для підготовки до судового засідання, тобто клопотання ОСОБА_3 про відкладення судового засідання не було мотивованим.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Відповідно до статті 17 «Дотримання принципів компетентності та добросовісності під час прийняття адвокатом доручення клієнта» чинних Правил адвокатської етики, затверджених рішенням з`їзду адвокатів України 09.06.2017 (із змінами від 15.02.2019), приймаючи доручення про надання професійної правничої (правової) допомоги, адвокат повинен зважити на свої можливості щодо його виконання.

Згідно з частиною 2 статті 18 цих Правил адвокатської етики «Інформування адвокатом клієнта щодо ведення дорученої йому справи» до підписання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги у справі адвокат повинен з`ясувати всі відомі клієнту обставини, які можуть позначитися на визначенні наявності правової позиції у справі та її змісті, та запитати і вивчити всі відповідні документи, які є в розпорядженні клієнта. Якщо після виконання цих вимог адвокат переконається у наявності фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він повинен неупереджено й об`єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт.

Також за статтею 44 цих же Правил «Дотримання принципів чесності та добропорядної репутації під час здійснення професійної діяльності в суді», під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії… Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Крім того, за статтею 61 тих же Правил, правила адвокатської етики є обов`язковими для дотримання адвокатськими бюро, адвокатськими об`єднаннями. У випадках, коли стороною в договорі про надання правової допомоги є адвокатське бюро, адвокатське об`єднання, в якому договір з клієнтом укладається від імені бюро або об`єднання, воно зобов`язане забезпечити відповідність кандидатури адвоката, якому доручається виконання договору (окремих робіт за договором), вимогам до компетентності, об`єктивно обумовленим характером доручення, а також забезпечити дотримання інших вимог Правил, що стосуються укладення договору про надання правової допомоги, його виконання та припинення.

Враховуючи наведене, ще до початку надання обвинуваченому ОСОБА_1 правової допомоги, ОСОБА_3 мала можливість та повинна була ознайомитися зі всіма матеріалами даного кримінального провадження, які знаходяться в розпорядженні самого обвинуваченого та адвокатського об`єднання « ІНФОРМАЦІЯ_2 », для здійснення ефективного захисту під час судового провадження.

При цьому суд зазначає, що заява про відвід колегії суддів була оголошена ОСОБА_3 одразу після розгляду клопотання про надання матеріалів кримінального провадження на ознайомлення, що вказує на те, що таке було підготовлено нею заздалегідь та може свідчити про створення штучних підстав для відводу.

Щодо ж норми частини 4 статті 324 КПК (за якими прокурору та захисникові, які раніше не брали участі у кримінальному провадженні, суд зобов`язаний надати час, достатній для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і підготовки до участі в судовому засіданні) суд зазначає, що назва цієї статті 324 КПК «Наслідки неприбуття прокурора і захисника» та її повний зміст свідчать про те, що такі норми стосуються виключно ситуації повної заміни захисників у разі, якщо в судове засідання не прибули або захисники, які здійснювали захист раніше, в подальшому не здійснюватимуть такого.

Враховуючи необхідність проведення судового розгляду в розумні строки, а також, що право на захист обвинуваченого ОСОБА_1 повністю забезпечувалось присутністю у судовому засіданні 24.06.2021 інших двох його захисників, суд не вбачає обмежень такого права обвинуваченого, тоді як клопотання про відкладення судового засідання є свідченням зловживання стороною захисту процесуальними правами, спрямованим на затягування судового процесу, а доводи ОСОБА_3 щодо відводу зводяться виключно до її незгоди з судовим рішенням за результатами розгляду заявленого нею клопотання.

Дослідивши зміст заяви про відвід, заслухавши доводи сторін, суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на те, що ОСОБА_3 не надано конкретних доказів упередженості колегії суддів, а також не наведено інших обставин, які викликають сумнів в упередженості суду.

Керуючись статтями 75, 81, 372, 376 КПК суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви адвоката Музики О.Б. про відвід колегії суддів в даному кримінальному провадженні.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 29.06.2020 у приміщенні ВАКС.

Головуючий суддя Дубас В.М.

Судді Коліуш О.Л.

Ткаченко О.В.