Документ № 97936282

Справа № 991/3599/21

Провадження 1-кс/991/4058/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року м.Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4,

УСТАНОВИВ:

11.06.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява ОСОБА_3 про відвід слідчій судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 від участі у розгляді справи № 991/3599/21.

Заяву обґрунтовує тим, що під час розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у справі № 991/4814/20 слідча суддя ОСОБА_4 проігнорувала та не навела жодного мотиву відхилення аргументу сторони захисту про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_3 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Вважає, що слідча суддя ОСОБА_4 застосувала до нього ( ОСОБА_3 ) запобіжний захід через намір скористатися своїм правом на захист. Зазначає, що Верховний Суд у справі № 850/2/20 підтримав його ( ОСОБА_3 ) правову позицію та спростував хибну позицію слідчого судді ОСОБА_4, яку вона намагається захищати у справі № 991/3599/21, що свідчить, на думку заявника, про її особисту заінтересованість у результатах розгляду справи № 991/3599/21.

Окрім цього, під час розгляду справи № 991/7905/20 слідча суддя ОСОБА_4 незаконно поклала на нього додаткові обов`язки, не передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, які у подальшому скасовані ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.01.2021. Також під час розгляду цієї справи слідча суддя вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001150.

Також стверджує, що під час розгляду справи № 991/8819/20 слідча суддя ОСОБА_4 намагалася спільно із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури покласти на нього ( ОСОБА_3 ) грошове стягнення за неприбуття до суду за неотриманими повідомленнями, складеними помічниками слідчого судді, шляхом застосування Порядку надіслання учасниками судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом ДСА України від 01.06.2013 № 73. При цьому, керівник апарату Вищого антикорупційного суду своїм листом від 29.01.2021 за № 03.11-06/16/2021 повідомив, що у володінні Вищого антикорупційного суду такий Порядок відсутній, оскільки текст цього документу ані створений, ані отриманий судом.

ОСОБА_3 зазначає, що 15.01.2021 він отримав копію ухвали члена Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23.12.2020 № 6447/0/18-20, в якій наведений зміст пояснень, наданих слідчою суддею ОСОБА_4 з приводу його скарги, зокрема: «… що ОСОБА_3 є адвокатом і отже йому, як спеціалісту в сфері права, відомо, у якому статусі він викликався…». Такі пояснення, на думку заявника, свідчать про те, що слідча суддя офіційно висловила своє небажання по відношенню до нього додержуватися правових процедур, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Під час розгляду справи № 991/1019/21 слідча суддя ОСОБА_4 допустила до участі у справі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, повноваження якого завершилися відповідно до ч. 2 ст. 37 КПК України. Також слідча суддя ОСОБА_4 встановила ОСОБА_3 строк на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні за відсутності доказу завершення досудового розслідування, проігнорувавши його аргументи та не спростувавши їх у своєму рішенні.

Під час розгляду справи № 991/1034/21 слідча суддя ОСОБА_4 двічі зривала судові засідання призначені на 25 лютого та 09 березня 2021 року, через неповідомлення в.о. керівника САП ОСОБА_5 про місце, дату та час судового засідання у справі. При цьому про відсутність таких повідомлень слідча суддя знала заздалегідь, однак навмисно не перенесла ці судові засідання, у зв`язку з чим, стороні захисту для участі у цих засіданнях прийшлося подолати понад 2.000 км та витратити понад 20 годин часу. Разом з цим, слідча суддя ОСОБА_4 провокувала захисника ОСОБА_3 на конфлікт навмисно призначаючи дату судового засідання у справі на той самий день, коли у захисника призначено інше засідання у м. Одесі. Замість прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури слідча суддя ОСОБА_4 наводила аргументи щодо незадоволення скарги ОСОБА_3, викривляючи зміст Кримінального процесуального кодексу України.

Вказане, на думку ОСОБА_3, свідчить про систематичне упереджене ставлення до нього та його захисника з боку слідчої судді, а також її особисту заінтересованість у розгляді справи № 991/3599/21, тому, як за суб`єктивним критерієм, так і за об`єктивним критерієм (особисті переконання та поведінка слідчої судді, незабезпечення нею достатніх гарантій для того, щоб виключити зазначені обґрунтовані сумніви в її безсторонності), відповідно до ст. 6 Конвенції, пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідча суддя має бути усунута від розгляду справи № 991/3599/21 у порядку відводу.

ОСОБА_3 у судове засідання не прибув. На адресу суду надіслав заяву, в якій просив розгляд справи провести за його відсутності, заяву про відвід слідчої судді ОСОБА_4 задовольнити у повному обсязі. Зазначив також, що у своїй сукупності всі фактичні дані, наведені у заяві, утворюють логічно побудовану та чітко структуровану систему свідомих та багаточисленних дій слідчої судді ОСОБА_4, яка протягом тривалого часу постійно порушувала його права та законні інтереси. Постійне включення слідчою суддею у повістки про виклик у судовій справі № 991/7905/20 відомостей про те, що він викликається у справі «за обвинуваченням», на думку ОСОБА_3, є доказом вчинення на нього незаконного психологічного тиску з боку слідчої судді.

Слідча суддя ОСОБА_4 повідомлена про день та час судового засідання, у судове засідання не прибула, правом надання пояснень щодо заявленого відводу не скористалась.

Інші учасники кримінального провадження про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, у судове засідання не прибули.

Дослідивши заяву про відвід слідчого судді з додатками, матеріали справи № 991/3599/21, суддя дійшов такого висновку.

У ході судового розгляду заяви про відвід слідчому судді встановлено, що у провадженні слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 на розгляді перебуває справа № 991/3599/21 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність Генерального прокурора, яка полягає у нерозгляді клопотання в порядку ст. 220 КПК України. Провадження у за скаргою відкрито 28.05.2021, розгляд скарги призначено на 01.06.2021, у подальшому відкладався на 03.06.2021, 14.06.2021 у зв`язку з неприбуттям учасників, які беруть участь у справі.

ОСОБА_3, заявляючи відвід слідчому судді ОСОБА_4, посилається на обставини, які на його думку свідчать про її особисту заінтересованість в результатах провадження та викликають у нього сумнів в неупередженості судді, що згідно положень пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 75 КПК України встановлено як підстави для відводу слідчого судді.

Так, статтею ст. 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні.

Пунктами 3, 4 цієї статті передбачено, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження та за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно із ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Для вирішення питання про те, чи є підстави для усунення слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду справи № 991/3599/21, суддя повинен перевірити наявність підтверджених фактів, які б породжували сумніви щодо відсутності неупередженості та особистої заінтересованості судді в результатах провадження у зазначеній справі.

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків. Вона знаходить вияв не лише у змісті рішення, але й у ході судового процесу, що передує винесенню рішення.

У «Основних принципах незалежності судових органів», схвалених резолюціями №40/32 та №40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, зазначено: «Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з яких би то не було причин».

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Підходи щодо упередженості та безсторонності з боку суддів викладено у рішеннях Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Мироненко та Мартиненко проти України», «Михайлова проти України»).

Зокрема у пункті 56 рішення ЄСПЛ у справі «Михайлова проти України» від 06.03.2018, «безсторонність», як правило, означає відсутність упередженості або необ`єктивності, а її існування або відсутність можуть встановлюватися різними шляхами.

Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілейпункту 1статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, при якому мають ураховуватись особисті переконання та поведінка конкретного судді (тобто, чи мав суддя будь-які особисті упередження або чи був він об`єктивним у цій справі); та об`єктивним критерієм, тобто шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд (та, серед інших аспектів, його склад) достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

У контексті об`єктивного критерію, крім поведінки судді слід визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його або її безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у відповідній справі обґрунтована причина побоюватися, що конкретний суддя або орган, який засідає в якості суду, є небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати таке побоювання об`єктивно обґрунтованим. Об`єктивний критерій в основному стосується ієрархічних чи інших зв`язків між суддею та іншими учасниками провадження.

Другий критерій це критерій суб`єктивної безсторонності, тобто відсутність упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи. За загальним правилом, існує презумпція особистої безсторонності суддів доти, доки не доведено інше.

Судді ЄСПЛ зауважили, що за суб`єктивний критерій повинні братися до уваги особисті переконання і поведінка певного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість в конкретній справі.

Неупереджений суддя складає свою думку в справі на підставі об`єктивних фактів, а не особистих почуттів та схильностей, тобто неупереджено, об`єктивно, справедливо.

Аналізуючи викладені ОСОБА_3 підстави для відводу слідчої судді за суб`єктивним та об`єктивним критеріями, суддею не встановлено жодної обставини, яка б викликала розумний, об`єктивно обґрунтований сумнів у неупередженості слідчої судді ОСОБА_4 .

Зокрема, відсутні об`єктивні дані, які можуть свідчити про те, що слідча суддя ОСОБА_4 приймала рішення інакше, ніж в інших аналогічних випадках, що могло б свідчити про упереджене ставлення слідчої судді саме до ОСОБА_3 та його захисника.

Заявник фактично не погоджується із процесуальними діями та рішенням слідчого судді в межах інших справ.

У той же час, сумнів у неупередженості судді повинен бути обгрунтованим та доведеним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.

Слід зазначити, що обставини, які можуть свідчити про особисту заінтересованість слідчого судді в результатах провадження є оціночними. Факт особистої заінтересованості в результаті справи повинен ґрунтуватися на доказах.

Ця підставазастосовується лишеу випадкудоведеності заінтересованості судді у результатах розгляду справи, яка, серед іншого, може мати місце у випадку, якщо від результату вирішення спору у судді виникнуть, зміняться або припиняться певні права та обов`язки, а також у випадку, коли рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими. Для визначення упередженості потрібні докази, які б свідчили про наявність заінтересованості у результатах розгляду справи.

Натомість, викладені ОСОБА_3 у заяві підстави для відводу слідчої судді не свідчать про певну особисту заінтересованість судді в результатах провадження

Відповідно до ч. 5ст.80КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.

На підтвердження обставин, викладених у заяві про відвід слідчого судді, ОСОБА_3 надано витяг з ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 від 17.06.2021 у справі № 991/4814/20, постановленої за результатом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою; постанова Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 850/2/20 (адміністративне провадження № А/9901/52/20; витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні № 42021000000001150 від 25.05.2021; витяг з ухвали члена Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_6 від 23.12.2020 № 6447/0/18-20, якою залишено без розгляду та повернено скаргу ОСОБА_3 стосовно судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 щодо незгоди з процесуальними діями слідчої судді під час здійснення нею правосуддя у справах № 991/7905/20 та № 991/8819/20; вступна та резолютивна частини ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.01.2021 по справі № 991/7905/20, якою скасована ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 від 24.11.2020; лист керівника апарату Вищого антикорупційного суду ОСОБА_7 від 29.01.2021.

Отже, під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження обставини, покладені в основу заяви про відвід, щодо упередженості та особистої заінтересованості слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 в результатах провадження, заявлений відвід не містить об`єктивних даних, які можуть свідчити про наявність підстав для відводу слідчого судді, визначених ст. 75 КПК України, а лише є оціночними судженнями щодо процесуальних дій останньої та непогодженням із ними.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід слідчого судді.

Керуючись ст. 75, 76, 80, 81, 309, 372, 376 КПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1