Документ № 97993910

Справа № 991/4107/21

Провадження № 11-сс/991/411/21

Слідчий суддя: Мовчан Н. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2021 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:

головуючого судді - Калугіної І. О.,

суддів - Глотова М. С., Павлишина О. Ф.,

секретар судового засідання - Лисиця Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката Дідика Ігоря Миколайовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 червня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні № 52019000000000746 від 21 серпня 2019 року,

за участю:

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного - адвоката Дідика І. М.,

прокурора - Скибенка О. І.,

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора (далі - САП) - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52019000000000746 від 21 серпня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

15 червня 2021 року в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Наступного дня детектив НАБУ, за погодженням із прокурором САП, звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду із клопотанням про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави.

За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 18 червня 2021 року застосував до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 456 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 035 120 гривень. Також, слідчий суддя зобов`язав ОСОБА_1 виконувати обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а саме:

- прибувати до прокурора, детектива, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, та суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі міста Києва, Київської області та міста Вінниця без дозволу детектива, прокурора, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадження;

- повідомляти детектива, прокурора, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним та свідками в кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 сосовно обставин кримінального провадження № 52019000000000746 від 21 серпня 2019 року поза межами процесуальних дій;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вимоги апеляційної скарги, доповнення до неї та узагальнені доводи особи, яка їх подала

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 червня 2021 року, адвокат Дідик І. М., діючи в інтересах ОСОБА_1 , 22 червня 2021 року подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, а 24 червня 2021 року - доповнення до неї. За змістом апеляційних вимог просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу про залишення без задоволення клопотання, а в разі якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою визначити розмір застави у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на те, що висновки слідчого судді є необґрунтованими і такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. На переконання сторони захисту, об`єктивних та достатніх підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді застави в слідчого судді не було. Вважає, що слідчим суддею не було в достатній мірі досліджено реальна наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також обставин, передбачених ст. 178 цього Кодексу.

Так, зазначає, що в провадження колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 , у межах якого він добросовісно та належно з`являється для участі у всіх судових засіданнях, його поведінка не свідчить про намір переховуватися від органу досудового розслідування чи суду. Також, ОСОБА_1 має постійне місце проживання та роботи в Україні. На час розгляду клопотання, а також апеляційної скарги, ОСОБА_1 не допускає порушення процесуальної поведінки, з`являється на виклик НАБУ та суду, не перешкоджає проведенню слідчих дій, здав до Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон, не здійснює жодних дій направлених на відчуження належного йому майна. Наміру впливати на інших учасників справи, зокрема свідків, у ОСОБА_1 немає, так само, як і немає наміру на перешкоджання кримінальному провадженню. Протилежні посилання сторони обвинувачення з цього приводу ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються належним доказами. Окрім цього, звертає увагу на те, що застава в розмірі 1 035 120 гривень є необґрунтованою та непомірно великою для ОСОБА_1 , оскільки він має на утриманні двох неповнолітніх дітей - 2006 та 2011 років народження, з 03 червня 2021 року працевлаштувався на роботу з посадовим окладом, без урахування усіх податків, 20 000 гривень на місяць. Більш того, наявність майна у членів сім`ї ОСОБА_1 , зокрема у дружини та сина, жодним чином не свідчить про наявність матеріальної можливості сплатити заставу в такому великому розмірі. У той же час, сторона захисту відмічає, що в ході розгляду клопотання, прокурором не було надано даних, які б свідчили про те, що застава в розмірі від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків. Вважає, що слідчий суддя безпідставно визначив розмір застави, який у шість разів перевищує межу, встановлену ч. 4 ст. 182 КПК України, не надаючи об`єктивної аргументації визначення саме такого розміру застави. Також, сторона захисту вважає, що висновки слідчого судді про неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, зокрема особистого зобов`язання, є надуманими та жодним чином не підтвердженими.

Додатково посилається на те, що оскільки можливе вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення мало місце до внесення змін до ст. 69 та 75 КК України, то висновки слідчого судді про неможливість застосування даних норм не відповідає дійсним обставинам кримінального провадження.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні підозрюваний та його захисник підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просили її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та підозрюваного, а також заперечення прокурора, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Згідно ст. 2 КПК України основними завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Частиною 4 статті 176 КПК України передбачено, зокрема, що під час досудового розслідування, запобіжні заходи застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Також, згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Колегією суддів встановлено, що слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався у повному обсязі.

Так, з наданих суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що наведені в клопотанні підстави для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу перевірялись слідчим суддею при розгляді клопотання. У судовому засіданні заслухані пояснення підозрюваного, доводи його захисника, думка прокурора, з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.

Згідно вимог ст. 178 КПК України, слідчим суддею врахована вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , у сукупності дані про особу, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а також конкретні обставини цього правопорушення.

Зазначені висновки слідчий суддя належно обґрунтував матеріалами клопотання.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині обґрунтованості підозри ОСОБА_1 , оскільки надані стороною обвинувачення докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_1 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що як у судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчим суддею, так і під час апеляційного розгляду судом апеляційної інстанції, сторона захисту не заперечувала щодо обґрунтованості підозри, пред`явленої ОСОБА_1 .

Також, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду. На думку колегії суддів, при визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя правильно врахував, зокрема, ступень тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_1 , розмір завданої державі майнової шкоди у розмірі 5 227 915,89 гривень, а також наявність у підозрюваного паспорту громадянина України для виїзду за кордон, що надає підозрюваному можливість у будь-який час виїхати за межі країни.

Посилання сторони захисту на сумлінне виконання ОСОБА_1 покладених обов`язків у межах іншого кримінального провадження, яке перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді, не спростовує доводів сторони обвинувачення, а також висновків слідчого судді щодо необхідності застосування запобіжного заходу, який достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та забезпечить його належну процесуальну поведінку саме у цьому кримінальному провадженні.

Разом з тим, колегія суддів вважає слушними доводи сторони захисту щодо невідповідності дійсним обставинам кримінального провадження висновків слідчого судді про неможливість застосування ст. 69 та 75 КК України, та погоджується з ними, однак зауважує, що в сукупності з іншими даними це не виключає наявність встановленого ризику.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та доводами сторони обвинувачення, про те, що не будучи обмеженим у спілкуванні із іншим підозрюваним та свідками ОСОБА_1 , ознайомившись зі змістом показань свідків, протоколи допиту яких є у додатках до клопотання про застосування запобіжного заходу, матиме можливість впливати на них для зміни показань з метою уникнути кримінальної відповідальності, зокрема свідків, які є близькими знайомими родини ОСОБА_1 . Тому, висновки слідчого судді в частині наявності ризику впливу на свідків також є обґрунтованими.

Також, належно обґрунтованим та законним є рішення слідчого судді і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених п. 1 - 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя належним чином вмотивував свої висновки та з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання встановленим ризикам, відповідно до вимог КПК України обґрунтовано застосував запобіжний захід, який на даному етапі слідства є адекватним превентивним заходом, а доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків.

Разом з тим, колегія суддів не можна погодитися з правильністю визначення слідчим суддею розміру застави з таких міркувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя, врахувавши обставини кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного та його родини, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, визначив ОСОБА_1 заставу в розмірі 456 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 035 120 (один мільйон тридцять п`ять тисяч сто двадцять) гривень.

Визначаючи саме такий розмір застави, слідчий суддя не в повній мірі врахував вимоги ст. 182 КПК України, оскільки, на думку колегії суддів, при вирішенні вказаного питання слідчий суддя не встановив, а сторона обвинувачення не надала даних, які б свідчили про наявність виключних випадків для застосування застави в значно більшому розмірі, ніж передбачено законом.

Той факт, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 державі завдана шкода у розмірі 5 227 912,89 гривень не може бути достатньою підставою для визначення застави вище межі, встановленої ст. 182 КПК України для тяжкого злочину. Саме такий розмір шкоди не є достатнім для твердження про виключний характер обставин кримінального провадження.

Майновий стан підозрюваного та членів його родини слід враховувати для вирішення питання про помірність розміру застави. Високий рівень матеріального забезпечення підозрюваного чи членів його сім`ї сам по собі також не може розцінюватися як виключна обставина, яка дає право слідчому судді на вихід за встановлені законом межі при визначенні розміру застави, оскільки безпосередньо не стосується обставин інкримінованого підозрюваному правопорушення.

Отже, на думку колегії суддів, слідчий суддя не вмотивував свої висновки на обґрунтування наявності виключних випадків для застосування застави в значно більшому розмірі, ніж передбачено законом.

Тому, враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність застосування застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 гривень, тобто розміру застави в межах, встановлених положеннями п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. Адже такий розмір застави буде помірним для підозрюваного та достатнім для запобігання ризикам і забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ст. 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Дідика Ігоря Миколайовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 червня 2021 року скасувати в частині визначення розміру застави.

Постановити нову ухвалу в цій частині, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.

В іншій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 червня 2021 року залишити без змін, а апеляційну скаргу в іншій частині - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя І. О. Калугіна

Судді М. С. Глотов

О. Ф. Павлишин