Документ № 98014780

Справа № 991/4291/21

Провадження № 1-кс/991/4416/21

УХВАЛА

1 липня 2021 року місто Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В. за участю:

секретаря судового засідання Федорової А.В.,

захисника Тимошенка А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Тимошенка А.С., поданої в інтересах ОСОБА_1 , про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 від розгляду клопотання про здійснення у кримінальному провадженні № 52017000000000065 спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_1

(1) Зміст поданої заяви

29.06.2021 Вищим антикорупційним судом отримано вказану заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_2 від розгляду вказаного клопотання.

ЇЇ обґрунтовано тим, що 26.02.2020 при розгляді аналогічного клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000810 стосовно ОСОБА_1 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 вчинив умисне або внаслідок недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, а також умисне або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів відхилення аргументів сторони захисту щодо суті спору, що потягло за собою порушення прав людини і основоположних свобод (зокрема, порушення права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), і призвело до істотних для ОСОБА_1 негативних наслідків у кримінальному провадженні у вигляді неправомірного застосування слідчим суддею спеціального досудового розслідування замість відмови у прийнятті такого рішення. З цих підстав сторона захисту була змушена звернутись до Вищої ради правосуддя з відповідною скаргою щодо можливого вчинення слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 дисциплінарного проступку.

За результатами розгляду вказаної скарги, як зазначає захисник, Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя 31.03.2021 ухвалила відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 .

Адвокат Тимошенко А.С. також вказує, що засідання Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, до проекту порядку денного якого включено питання про розгляд вказаної дисциплінарної справи призначено на 10:00 год. 30.06.2021. Про час і дату вказаного засідання судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 добре відомо, оскільки призначене на 16.06.2021 минуле засідання, було відкладене за клопотанням судді ОСОБА_2 про неможливість взяти у ньому участь.

Таким чином, як зазначає адвокат, на цей час він та суддя ОСОБА_2 перебувають у змагальному процесі в рамках вищевказаної дисциплінарної справи. До того ж, ухвалою від 31.03.2021 Вищою радою правосуддя встановлено наявність ознак начебто вчиненого суддею ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», при розгляді справи про надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52018000000000810.

Адвокат вважає, що вищевказані обставини можуть свідчити про небажання або нездатність судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 приймати законні, обґрунтовані та об`єктивні рішення по відношенню до ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52017000000000065. Отже, адвокат просить відвести цього слідчого суддю від розгляду згаданого клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.

(2) Позиції учасників провадження

У судовому засіданні адвокат Тимошенко А.С. підтримав подану ним заяву та просив відвести слідчого суддю ОСОБА_2 від розгляду клопотання НАБУ у вказаному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про дату та часу розгляду заяви про відвід, у судове засідання не прибув. Натомість направив матеріали клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Інші учасники у судове засідання також не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату та час розгляду заяви.

Згідно з ч. 3 ст. 81 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Присутність осіб, які беруть участь у справі, при розгляді заяви про відвід, за змістом ч. 3 ст. 81 КПК, не є обов`язковою.

(3) Мотиви, з яких виходив суддя при вирішенні поданої заяви про відвід

За результатами вивчення заяви про відвід, суддя встановив, що вона не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя підлягає відводу, визначений ст. 75, 76 КПК. Відповідно до ст. 75 КПК слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК.

Фактично доводи адвоката зводяться до факту направлення до Вищої ради правосуддя скарги на дії слідчого судді ОСОБА_2, тобто наявності, на думку самого заявника, у діях цього судді ознак дисциплінарного проступку.

Однак, факт направлення певної скарги учасником справи до органів, що уповноважені здійснювати дисциплінарне провадження щодо суддів, не свідчить про наявність сумнівів у неупередженості такого судді.

Згідно зі статтею 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Разом з тим, статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено право будь-якої особи на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою). Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.

Згідно з нормами статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» оцінка обґрунтованості дисциплінарних скарг здійснюється Дисциплінарними палатами Вищої ради правосуддя.

Рада суддів України у пункті 2 рішення № 13 від 01.03.2019 зазначає, що наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Тобто навіть випадок подання особою дисциплінарної скарги під час розгляду тієї ж судової справи, в якій вона є стороною, не розглядається Радою суддів України як підстава для усунення судді від розгляду такої справи. Отже, сам факт звернення адвоката зі скаргою щодо слідчого судді ОСОБА_2 не є свідченням перебування даного судді під тиском зазначеного органу у певному кримінальному провадженні, та як наслідок, упередженості слідчого судді під час розгляду клопотання, до того ж, у межах іншого кримінального провадження.

Варто також зазначити про те, що як вбачається із заяви про відвід та доданих до неї документів, до цього часу Вищою радою правосуддя кінцевого рішення по суті поданої дисциплінарної скарги прийнято не було, а лише здійснено попереднє вивчення письмових матеріалів скарги та відкрито дисциплінарне провадження за нею відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Крім того, із заяви про відвід вбачається, що доводи заявника ґрунтуються також на незгоді із прийнятим слідчим суддею раніше рішенням, його рівнем мотивування. При цьому, як випливає з норм КПК, суддя, який розглядає заяву про відвід, не здійснює перевірку та оцінку рішень, які приймаються слідчим суддею, якому заявлено відвід.

Не досліджуючи зміст і законність судових рішень, які були постановлені слідчим суддею ОСОБА_2, суддя, в першу чергу, звертає увагу, що таке судове рішення було постановлене в межах іншого кримінального провадження, у межах іншої судової справи та провадження. Варто також наголосити, що будь-яке рішення за наслідками розгляду, зокрема, клопотань/скарг у кримінальному провадженні постановляється слідчим суддею на підставі дослідження всіх матеріалів справи та оцінки доказів. Застосуванню підлягають і засади законності, змагальності та диспозитивності, встановлені ст.ст. 9, 22, 26 КПК.

Крім того, при розгляді клопотань слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

У відповідності до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Тому вони вважаються законними, доки не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. При здійсненні правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону (ч. 1 ст. 129 Конституції України).

За таких умов відповідна правова позиція слідчого судді під час розгляду кожної окремої скарги/клопотання залежить не лише від активності в питанні обстоювання сторонами своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів, а також від рівня, якості та обсягу наданих в підтвердження таких позицій матеріалів. Водночас, слідчий суддя не зв`язаний своїми попередніми висновками під час винесення рішення в конкретній справі, якщо матеріали, що ним досліджуються, змінюються.

За таких обставин незгода заявника з раніше постановленим слідчим суддею рішенням об`єктивно не може розглядатися як сумнів у неупередженості цього судді.

Крім того, з матеріалів справи за клопотанням детектива НАБУ про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні вбачається, що у ній не відбулось ще жодного судового засідання. Наразі слідчий суддя по суті заяви жодного рішення не прийняв. У зв`язку з чим на цей час із матеріалів справи та поданих учасниками матеріалів не вбачається здійснення слідчим суддею певних дій чи висловлювань, що свідчили б про його упередженість по відношенню до учасників провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК відвід повинен бути вмотивованим. Натомість наведені в заяві відомості не є такими, які б свідчили про упередженість слідчого судді. Факти, на які посилається заявник, не становлять обставин, передбачених ст. 75, 76 КПК , і не свідчать про упередженість слідчого судді при розгляді клопотання.

Отже, подана адвокатом Тимошенко А.С. заява про відвід слідчого судді від розгляду зазначеної справи задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, суддя постановив:

ПОСТАНОВИВ:

-відмовити адвокату Тимошенку А.С. у задоволенні заяви, поданої в інтересах ОСОБА_1 , про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 від розгляду клопотання про здійснення у кримінальному провадженні № 52017000000000065 спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Ногачевський