- Головуючий суддя (ВАКС) : Строгий І.Л.
- Суддя (ВАКС) : Маслов В.В., Федорак Л.М.
- Секретар : Свідунова Л.В.
- Захисник/адвокат : Грищенка В.А.
- Прокурор : Степанян С.Л.
Справа № 991/4150/21
Провадження 1-кп/991/30/21
УХВАЛА
02 липня 2021 року місто Київ
Вищий антикорупційний суд колегією у складі:
головуючий - Строгий І.Л.,
судді - Маслов В.В., Федорак Л.М.,
секретар судового засідання - Свідунова Л.В.,
за участі сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення:
прокурор - Степанян С.Л.,
сторона захисту:
обвинувачений - ОСОБА_1 ,
захисник - Грищенко В.А.,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника Грищенка В.А. про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52020000000000601 за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганську, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК )
у с т а н о в и в:
1.У Вищому антикорупційному суді (далі - суд, колегія суддів) перебуває зазначене вище кримінальне провадження.
2.У підготовчому судовому засіданні захисник Грищенко В.А. заявив клопотання про повернення обвинувального акта. Клопотання мотивоване тим, що формулювання обвинувачення ОСОБА_1 , викладене в обвинувальному акті, є не просто незрозумілим і суперечливим, а таким, що не містить конкретизації обвинувачення, побудоване на припущеннях сторони обвинувачення та таким, що суперечить вимогам ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
3.Також захисник вказує на те, що посилання в тексті обвинувального акта на ту обставину, що ОСОБА_1 у вересні-жовтні 2020 року обіймав посаду начальника Служби автомобільних доріг у Вінницькій області не має жодного причинно-наслідкового зв`язку з інкримінованим йому вчиненням кримінального правопорушення.
4.Окрім того, в тексті обвинувального акта відсутнє посилання на вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій з використанням свого службового становища, а формулювання обвинувачення не містить інформації про наявність у ОСОБА_1 прямого умислу на реалізацію обов`язкового елементу складу злочину, такого як мета.
5.Обвинувальний акт містить інформацію, побудовану виключно на припущеннях сторони обвинувачення та посилання на події, які ніколи не відбувалися та лише, за припущенням сторони обвинувачення, могли вірогідно відбутися у подальшому, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 62 Конституції України.
6.В обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_1 обвинувачується у «пропозиції та наданні неправомірної вигоди», без чіткої конкретизації, у якій саме сумі була висловлена пропозиція неправомірної вигоди, та в якій сумі надана неправомірна вигода, що є кримінально-караною дією згідно з диспозицією цієї частини ст. 369 КК.
7.За таких обставин, на думку захисника, в обвинувальному акті відсутня чітка конкретизація, чому ОСОБА_1 обвинувачується у пропозиції надання неправомірної вигоди особі, що займає відповідальне становище, коли диспозиція ч. 3 ст. 396 КК передбачає відповідальність лише за надання такої неправомірної вигоди, що за версією сторони обвинувачення і було зроблене.
8.Окрім того, в обвинувальному акті вказано, що викривачем у цьому кримінальному провадженні є ОСОБА_2 , за письмовою заявою якого 24 вересня 2020 року детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК. Проте, в цей же день, детектив НАБУ Соснов О.І., який був включений до складу групи детективів у кримінальному провадженні № 52020000000000601, звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_2 , як особи, яка підозрюється у вчиненні корупційного кримінального правопорушення.
9.28 вересня 2020 року клопотання було розглянуто слідчим суддею Біцюком А.В. та задоволено. Цього ж дня, у порядку ст. 40 КПК, детектив НАБУ Соснов О.І. доручив здійснення негласних слідчих розшукових дій щодо ОСОБА_2 оперативному підрозділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області.
10.Таким чином, на думку захисника, ОСОБА_2 не є викривачем у кримінальному провадженні № 5202000000000601, а навпаки, був особою, яка підозрювалася детективами НАБУ у причетності до вчинення кримінального корупційного правопорушення і щодо якої проводилися НСРД. За таких обставин, обвинувальний акт містить завідомо неправдиві відомості щодо процесуального статусу ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні, що підтверджується також відсутністю письмового повідомлення детектива НАБУ до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) про початок досудового розслідування цього провадження за участю викривача, в порядку ч. 9 ст. 214 КПК.
11.Ураховуючи викладене, захисник Грищенко В.А. вважає, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК, а тому підлягає поверненню прокурору.
12.У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 клопотання захисника підтримав.
13.Прокурор Степанян С.Л. заперечував проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акта та просив у його задоволенні відмовити. При цьому прокурор зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК та містить виклад фактичних обставин та правову кваліфікацію кримінального правопорушення. Щодо посилання захисника на відсутність конкретизації обвинувачення зазначив, що в обвинувальному акті стороною обвинувачення зазначено всі встановлені обставини, та будь-які недоліки, які не могли б бути усунені під час судового розгляду, відсутні. Окрім того, клопотання захисника про повернення цього обвинувального акта прокурору виходить за межі підготовчого судового засідання та спрямоване на спростування доказів сторони обвинувачення.
14.Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із такого.
15.Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
16.Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд, зокрема, має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК.
17.Тобто, виключною підставою для повернення обвинувального акта прокурору є його невідповідність вимогам КПК.
18.Відповідно до ст. 291 КПК обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема, якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.
19.Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
20.Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
21.До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
22.Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
23.На переконання суду, обвинувальний акт, складений відносно ОСОБА_1 , відповідає ст. 291 КПК, адже містить відомості, вичерпний перелік яких визначено законом.
24.Також суд наголошує, що обставини, викладені в обвинувальному акті, такі як формулювання обвинувачення, фактичні обставини та правова кваліфікація (у т. ч. суб`єктивна сторона злочину (прямий умисел, мета), службове становище, пропозиція та надання неправомірної вигоди службовій особі, сума (пропозиції неправомірної вигоди та надання неправомірної вигоди), тощо), на які посилається в клопотанні захисник Грищенко В.А. є предметом розгляду в судовому засіданні кримінального провадження по суті та не можуть бути предметом розгляду в підготовчому судовому засіданні.
25.До того ж, як прямо передбачено законом, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому обсязі, які прокурор вважає встановленими за результатами проведеного досудового розслідування, при цьому суд позбавлений процесуальної можливості вимагати від сторони обвинувачення вказувати чи не вказувати ті обставини, які були чи не були відповідно нею встановлені. Суд виходить з того, що формулювання обвинувачення викладено в обвинувальному акті так, як це вважав за необхідне прокурор, при цьому суд не може вийти за межі своєї компетенції у підготовчому судовому засіданні, під час якого фактичні обставини справи судом не досліджуються.
26.Судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам, зазначеним в обвинувальному акті, а вирішується виключно питання щодо відповідності обвинувального акта вимогам закону і відповідно щодо можливості або неможливості призначення судового розгляду на підставі цього обвинувального акта.
27.КПК України не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи, перевіряти правильність визначення прокурором формулювання обвинувачення, зобов`язувати його змінювати це формулювання, оскільки, як вже зазначалося вище, визначення форми та обсягу обвинувачення належить виключно до повноважень прокурора, який згідно з ч. 1 ст. 36 КПК є самостійним у своїй процесуальній діяльності.
28.Зважаючи на це, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акта прокурору слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, суд
п о с т а н о в и в:
У задоволенні клопотання захисника Грищенка Владислава Андрійовича про повернення обвинувального акта відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.
Судді:
В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак