Документ № 98126386

Справа № 991/4324/21

Провадження 1-кс/991/4387/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

захисника Щеннікової Г.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката Щеннікової Ганни Олегівни в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на постанову старшого детектива Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Коцюби О.П. від 07.06.2021 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018,

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшла означена скарга адвоката Щеннікової Г.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.06.2021 скаргу передано для розгляду слідчому судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р.

Ухвалою від 25.06.2021 відкрито провадження за скаргою та призначено судове засідання.

1. Заявлені вимоги та їх обґрунтування

У скарзі захисника зазначено, що 25.05.2021, діючи в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , вона звернулася до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із обґрунтованим клопотанням у порядку, передбаченому ст. 220, 224 КПК України. Суть клопотання - про проведення допиту ОСОБА_2 як свідка у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 та проведення огляду документів за участю підозрюваного та захисника. У подальшому клопотання було надіслано САП до Національного антикорупційного бюро України для прийняття рішення в межах компетенції.

Захисник зазначає, що на підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди, сторона обвинувачення посилається на висновок експертів ХНІДСЕ за результатами проведення комплексної судової економічної експертизи № 23451 від 10.01.2020. Цим висновком встановлено факт заниження початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища та встановлено суму недоотриманих у зв`язку із цим грошових коштів Державним бюджетом України у сумі 196 810,53 грн.

При проведенні зазначеної експертизи використовувалися матеріали Геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища станом на 01.01.2016 (ГЕО-2016), автором і підписантом якого є ОСОБА_2 .

У ГЕО-2016 на сторінках 174, 175, 176, 178 та Таблицях 7.50 і 7.51 Книги 2 (сторінки 180-181) авторами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 описані поклади, що залягають до глибини 5 000 м, наведені дати введення об`єктів в експлуатацію, а також переведення свердловин на об`єкти. На сторінці 128 Книги 2 автор ОСОБА_3 відмічає, що витрати на проведення свердловини з нижчезалягаючого на вищезалягаючий горизонт складають 800,00 тис грн. Автори ввели поклади, що залягають на глибині до 5 000 м у розробку послідовно: у 2185 році, у 2188 році та 2249 році. Відповідно розраховували плату за користування надрами згідно ст. 252.20 ПКУ, починаючи з 2185 року (170 рік у заключенні спеціаліста від 30.09.2019 ОСОБА_4 ), для даних покладів за значно вищою ставкою, ніж для інших покладів.

У заключенні від 30.09.2019 ОСОБА_4 зазначила, що видобуток з покладів, що залягають до глибини 5 000 м буде розпочато з 2185 року у відповідності до Книги 2, а по факту у своїх розрахунках видобуток з покладів, які залягають до глибини 5 000 м розрахувала з 2249 року. Плата за користування надрами з покладів, що залягають до 5 000 м значно більша (у 2 рази), ніж застосовується до покладів, що залягають на глибині понад 5 000 м. Тобто, починаючи з 2185 року збільшиться податкове відрахування та відповідно зменшиться чистий прибуток, від якого здійснено розрахунок у висновку експертів № 23451 від 10.01.2020 вартості спеціального дозволу на користування надрами.

Захисник також стверджує, що проектні видобутки газу і конденсату, наведені в заключенні спеціаліста від 30.09.2019, не відповідають значенням, що наведені в Книзі 2 (сторінки 212-218). Введення покладів, що залягають на глибині до 5 000 м у заключенні спеціаліста відтерміновано на 64 та 61 рік, а видобуток вуглеводнів з 173 не зменшився через відтермінування, а навпаки збільшився.

Також в 2234 році в заключенні спеціаліста не враховані витрати на переведення свердловини з нижчезалягаючого на вищезалягаючий горизонт (3 свердловини * 800,00 тис грн = 2 400,00 тис грн). Прибуток визначається як різниця між доходами і витратами та податками, де доходи - це надходження від реалізації газу і конденсату, витрати описані у Книзі 2 (сторінки 128-129), а податки, у тому числі плата за користування надрами у Книзі 2 (сторінка 125, таблиця 7.29).

Такі розбіжності, на переконання захисника, пов`язані зокрема із тим, що ОСОБА_4 , яка була залучена до проведення комплексної судової економічної експертизи, не є судовим експертом, не є атестованою та не отримала кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому Законом України «Про судову експертизу». У неї відсутній досвід роботи за спеціальністю та спеціальні знання за спеціальністю «Геофізика», «Видобування нафти і газу», «Буріння свердловин», «Нафтогазові машини та обладнання», «Газонафтопроводи і газонафтосховища».

З огляду на це, допит ОСОБА_2 у якості свідка у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 необхідний для перевірки, отриманих доказів, зокрема уточнення ряду факторів, що вплинули на завищення чистого прибутку від користування надрами, а значить і на результати експертизи.

Про необхідність допиту ОСОБА_2 свідчить також і те, що документи, зібрані у ході досудового розслідування, як стороною захисту, так і стороною обвинувачення відрізняються за змістом. Так, зокрема, розрахунок сумарної плати за користування надрами згідно заключення спеціаліста від 30.09.2019 складає 3,4 млрд. грн., згідно листа ДП «Укрнаукагеоцентр» № 2004 від 22.06.2019 - 4,5 млрд. грн., згідно листа ДП «Укрнаукагеоцентр» № 1852 від 07.06.2021 - 3,6 млрд. грн. Ці ж цифри не відповідають показникам, наведеним у ГЕО-2016, який було взято до уваги експертом при проведенні експертизи.

Проте постановою старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Коцюби О.П. від 07.06.2021 було відмовлено у задоволенні адвоката Щеннікової Г.О.

Із таким рішенням детектива захисник не погоджується та вважає його необґрунтованим.

Так, відмовляючи у задоволенні клопотання, детектив серед іншого зазначив, що під час проведення експертизи експертами використовувалися не тільки матеріали ГЕО-2016, а й інші документи, а тому висновок сторони захисту про те, що ОСОБА_4 самостійно зробила розподіл є безпідставними та не відповідають дійсності. Водночас ці обставини підтверджувалися матеріалами клопотання про проведення слідчої (розшукової) дії, зокрема даними з таблиць, а тому такий висновок детектива, на переконання захисника, є передчасним.

Передчасним вважає захисник і доводи детектива про те, що допит ОСОБА_2 не усуне розбіжностей, наявних у матеріалах кримінального провадження, і що при допиті свідок лише підтвердить показники, які наявні у розпорядженні сторони обвинувачення, оскільки проведення допиту ОСОБА_2 за участю сторони захисту надасть можливість останнім ставити відповідні запитання про природу і зміст яких детективу не може бути відомо до проведення такого допиту. Крім того забезпечення проведення допиту надало б можливість пояснити розбіжності показників, наданих ДП «Укрнаукагеоцентр» як детективу, так і захиснику та тих, що наведені у ГЕО-2016.

Захисник також стверджує про безпідставність аргументів детектива про те, що допит ОСОБА_2 не призведе до виявлення та фіксації нових доказів, що мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, оскільки відповідно до ст. 223 КПК України допит свідка, так само як проведення інших слідчих дій, є діями, спрямованими не лише на отримання (збирання доказів), а й на перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. І саме з метою перевірки вже отриманих доказів і було ініційовано питання про проведення допиту ОСОБА_2 .

З наведених підстав захисник просила скасувати постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 07.06.2021 про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.

2. Позиції сторін у судовому засіданні

Захисник Щеннікова Г.О. та підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги скарги підтримали з наведених у ній підстав. Наголосили на тому, що у документах, що використовувалися при проведенні експертизи містяться різні дані, які вплинули на завищення початкової ціни за видачу спеціального дозволу на використання надр. Показники ГЕО 2016, підготовлені, зокрема ОСОБА_2 , є різними в різних варіантах документа (наданих детективу, наданих захисту).

Висловили переконання, якщо усунути ці розбіжності у тому числі шляхом допиту ОСОБА_2 , вартість початкової ціни дозволу може суттєво зменшитись у кілька разів. Відповідно зменшиться розмір заподіяної шкоди.

Детектив НАБУ Коцюба О.П. у судове засідання не з`явився. Про день та час розгляду скарги повідомлявся належним чином. Пояснення на скаргу на адресу суду до дати судового засідання не надходили.

Неявка детектива у судове засідання, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги без його участі.

Заслухавши доводи захисника, підозрюваного, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов таких висновків.

3. Обставини, встановлені слідчим суддею

Із змісту долучених до скарги матеріалів встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, у тому числі за підозрою ОСОБА_1 .

25.05.2021 захисник підозрюваного ОСОБА_1 адвокат Щеннікова Г.О. звернулася до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із клопотанням за вих. № 249 від 24.05.2021 про проведення допиту ОСОБА_2 як свідка у кримінальному провадженні та проведенні огляду документів за участю сторони захисту.

Вказане клопотання було надіслано для розгляду до Національного антикорупційного бюро України.

Із змісту клопотання вбачається, що метою проведення допиту ОСОБА_2 є перевірка доказів, здобутих у кримінальному провадженні, що стосуються розміру шкоди та отримання нових доказів.

В обґрунтування цього твердження захисник у клопотанні зазначає, що у висновках судової економічної експертизи, зокрема, не враховано ряд факторів, що зумовило суттєве завищення чистого прибутку від користування надрами та початкової вартості спеціального дозволу.

Так у клопотанні про проведення слідчої (розшукової) дії зазначено, що на сторінках 174, 175, 176, 178 та Таблицях 7.50 і 7.51 Книги 2 (сторінки 180-181) авторами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 описані поклади, що залягають до глибини 5 000 м, наведені дати введення об`єктів в експлуатацію, а також переведення свердловин на об`єкти. На сторінці 128 Книги 2 автор ОСОБА_3 відмічає, що витрати на проведення свердловини з нижчезалягаючого на вищезалягаючий горизонт складають 800,00 тис грн. Автори ввели поклади, що залягають на глибині до 5 000 м у розробку послідовно: у 2185 році, у 2188 році та 2249 році. Відповідно розраховували плату за користування надрами з 2185 року (170 рік у заключенні спеціаліста від 30.09.2019 ОСОБА_4 ) для даних покладів згідно ст. 252.20 ПКУ за значно вищою ставкою, ніж для інших покладів. Фактично у заключенні спеціаліста зазначено, що видобуток з покладів, які залягають до глибини 5 000 м буде розпочато з 2185 року у відповідності до Книги, відповідно плата за користування надрами з їх видобутку буде використовуватися значно більша, ніж застосовується до покладів, що залягають на глибині понад 5 000 м, тобто з 2185 року суттєво збільшаться податкові відрахування. У той же час проектні видобутки газу і конденсату наведені в заключенні спеціаліста від 30.09.2019 не відповідають значенням, що наведені в Книзі 2 (сторінки 212-218). Введення покладів, що залягають на глибині до 5000 м у заключенні спеціаліста відтерміновано на 64 та 61 рік, а видобуток вуглеводнів з 173 не зменшився через відтермінування, а навпаки збільшився. Окрім того, в 2234 році в заключенні спеціаліста не враховані витрати на переведення свердловини з нижчезалягаючого на вищезалягаючий горизонт (3 свердловини * 800,00 тис грн = 2 400,00 тис грн). Прибуток визначається як різниця між доходами і витратами та податками, де доходи - це надходження від реалізації газу і конденсату, витрати описані у Книзі 2 (сторінки 128-129), а податки, у тому числі плата за користування надрами у Книзі 2 (сторінка 125, таблиця 7.29). Наведені у Додатку до листа ДП «Укрнаукагеоцентр» (2004 віл 27.06.2019) видобутки газу і конденсату не відповідають, наведеним в ГЕО-2016 Книга-2, а також в деяких роках, тим що прийняла експерт та спеціаліст

ОСОБА_4 У клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 самостійно зробила розподіл видобутку газу і відповідно застосувала різні бази оподаткування для газу, який видобутий «до 5000 м» та для газу, який видобутий «понад 5000 м». Саме цей розподіл впливає на величину відрахувань до бюджету («податки»), і відповідно суттєво впливає на кінцеві висновки.

Також захисник посилається на те, що необхідність допиту ОСОБА_2 пов`язана із тим, що ОСОБА_4 у 2010 році проводила в якості експерта документальну перевірку ГЕО-2010 Червонолуцького родовища для потерпілої у цьому кримінальному провадженні сторони АТ «Укрнафта» і зазначені документи використовувалися як при складанні заключення спеціаліста від 30.09.2019, так і при складанні комплексних висновків експерта № 23451 від 10.01.2020; постановою детектива від 18.03.2019 ОСОБА_4 була залучена як спеціаліст для складення Заключення спеціаліста від 30.09.2019, а потім постановою детектива від 16.10.2019 - як експерт для складання висновку експерта № 23451 від 10.01.2020; ОСОБА_4 не є судовим експертом, не є атестованою та не отримала кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому Законом України «Про судову експертизу»; у ОСОБА_4 відсутній досвід роботи та спеціальні знання за спеціальністю «Геофізика», «Видобування нафти і газу», «Буріння свердловин», «Нафтогазові машини та обладнання», «Газонафтопроводи і газонафтосховища».

Постановою від 07.06.2021 старший детектив Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Коцюба О.П. відмовив у задоволенні клопотання захисника.

У задоволенні клопотання детектив відмовив з таких підстав:

- ОСОБА_2 вже був допитаний стороною обвинувачення щодо відомих йому обставин, які мають важливе значення для встановлення істини у провадженні, як особа, яка є одним із авторів Геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища станом на 01.01.2016, показники якої стали однією з основ для формування експертами своїх висновків під час проведення комплексної судово-економічної експертизи;

- під час проведення комплексної судової економічної експертизи, крім матеріалів ГЕО-2016 експертами використовувалися й інші документи, в яких такі відомості наявні і на підставі яких ОСОБА_4 зробила розподіл видобутку газу і відповідно застосувала різні бази оподаткування для газу, який видобутий «до 5000 м» та для газу, який видобутий «понад 5000 м», а тому доводи захисника про те, що ОСОБА_4 самостійно зробила розподіл, що пов`язано з наявністю розбіжностей між висновками комплексної судової економічної експертизи та матеріалами ГЕО-2016 не відповідають дійсності та є безпідставними;

- відсутні доводи на підтвердження твердження про те, що допит ОСОБА_2 усуне наявність розбіжностей про які зазначає захисник у клопотанні. Фактично допит необхідний для того, щоб ОСОБА_2 підтвердив ті показники, які і так містяться в матеріалах кримінального провадження;

- допит ОСОБА_2 не призведе до виявлення та фіксації нових доказів, що мають значення для встановлення істини у цьому провадженні;

- клопотання не містить жодного обґрунтування підстав проведення огляду та його мету.

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Предметом оскарження є рішення детектива про відмову у проведенні слідчих (розшукових) дій, а саме: проведення допиту ОСОБА_2 як свідка у кримінальному провадженні № 5201800000000182 від 02.03.2018 та проведення огляду за участю сторони захисту.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» при розгляді скарги на відмову слідчого, прокурора у проведенні слідчих (розшукових) дій слідчому судді належить оцінювати: дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій; дотримання інших процесуальних вимог щодо проведення слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органом досудового розслідування у кримінальному провадженні; доцільність здійснення слідчих (розшукових) дій, про які просить сторона кримінального провадження, та обґрунтованість внесеного клопотання.

Вимоги до форми та змісту постанови слідчого наведені у ч. 5 ст. 110 КПК України. Постанова слідчого складається із: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Дослідивши зміст оскаржуваної постанови детектива, слідчий суддя дійшов висновку що вона відповідає формальним вимогам, наведеним у ч. 5 ст. 110 КПК України, оскільки містить усі необхідні елементи, що передбачені для такого процесуального рішення.

Оцінюючи обґрунтованість висновків детектива, наведених у оскаржуваній постанові у сукупності із доцільністю проведення відповідної слідчої (розшукової) дії слідчий суддя виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Повноваження слідчого органу досудового розслідування, пов`язані зі здійсненням ним досудового розслідування, закріплені в частині другій цієї статті. При цьому частиною п`ятою статті встановлено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 223 КПК України). Згідно з ч. 2 ст. 223 КПК України підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, визначені у ч. 1 ст. 91 КПК України. Однією із таких обстави є вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України).

Тобто проведення слідчих дій має переслідувати мету отримання доказів, що підтверджують або спростовують наявність обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Кримінальне процесуальне законодавство не покладає на слідчого (детектива) обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження. КПК України пов`язує проведення певної слідчої дії із тим, що наявні такі відомості, які вказують на можливість досягнення її мети, а не із самим фактом звернення захисника із клопотанням щодо такої слідчої дії. Такі роз`яснення наведено і у п. 6 листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування».

Із змісту скарги, змісту клопотання, а також доводів, наведених стороною захисту під час судового засідання, виходить, що метою проведення допиту ОСОБА_2 є перевірка доказів, якими визначено розмір матеріальної шкоди, а саме висновку комплексної судової економічної експертизи від 10.01.2020, у зв`язку із наявністю розбіжностей між цим висновком та матеріалами ГЕО-2016.

Разом з цим із наданих слідчому судді пояснень та матеріалів слідчий суддя не може дійти висновку про доцільність чи ефективність проведення допиту ОСОБА_2 , а також встановити, яке значення ця слідча (розшукова) дія має для досудового розслідування, зокрема при доказуванні обставин завдання матеріальної шкоди та її розміру.

Показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту, зокрема, свідком щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження (ч. 1 ст. 95 КПК України). Особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 5 ст. 95 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

Враховуючи положення ст.ст. 65, 95 КПК України ОСОБА_2 є одним із авторів ГЕО-2016, які стали підставою для формування висновку комплексної судової економічної експертизи від 10.01.2020. Фактично він зможе підтвердити лише обставини, пов`язані із проведенням ГЕО-2016 та визначенням її показників.

Клопотання захисника та її скарга не містять відомостей про конкретні обставини, щодо яких ОСОБА_2 має бути допитаний, яке значенняможуть мати його показання для встановлення або спростування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні за правилами статті 91 КПК України. Не наведено стороною захисту і обґрунтування доводів про те, яким чином показання ОСОБА_2 можуть вплинути на результатами проведеної комплексної судової економічної експертизи.

Стверджуючи про передчасність висновку детектива про підтвердження за результатами допиту ОСОБА_2 показників, які наявні у матеріалах кримінального провадження, захисник у скарзі зазначає, що під час допиту сторона захисту ставила б відповідні запитання, про природу і зміст яких детективу наразі невідомо. Водночас, враховуючи особливості проведення слідчих (розшукових) дій, у тому числі за клопотанням сторони захисту, про які зазначалося вище, слідчий суддя, вважає ці доводи захисника безпідставними з огляду на необхідність доведення, у даному випадку, стороною захисту, мети проведення слідчої (розшукової) дій, як-то допиту свідка.

Також у контексті доводів, які захисник наводить в обґрунтування необхідності проведення допиту ОСОБА_2 , слідчий суддя критично відноситься до того, що шляхом проведення цієї слідчої (розшукової) дії можливо досягти мету, на якій наголошує захисник у клопотанні, а саме щодо встановлення обставин, що мають значення при обґрунтуванні розміру завданих збитків.

У скарзі та клопотанні захисник серед іншого також наголошує на тому, що ОСОБА_2 може пояснити розбіжності показників. Проте за змістом ст. 65, 95 КПК України, метою допиту свідка за загальним правилом є отримання від нього відомостей про відомі йому обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, які він сприймав особисто, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, що наведені у ч. 6, 7 ст. 95 КПК України, а не отримання роз`яснень щодо питань, які, зокрема потребують спеціальних знань.

Також слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що надати повноцінну оцінку як доводам сторони захисту, так і обґрунтованості та доцільності проведення слідчої дії, про яку просить захисник, не дає можливості обсяг, наданих захисником документів.

Так захисником не підтверджені ані доводи про те, що дані ГЕО-2016 використовувалися при проведенні комплексної судової економічної експертизи від 10.01.2020, що вбачається лише із змісту оскаржуваної постанови, ані доводи про існування такого висновку судової економічної експертизи та покладення його в основу повідомленої ОСОБА_1 підозри та використання його для підтвердження розміру завданих матеріальних збитків.

Водночас необхідність проведення допиту свідка ОСОБА_2 фактично ґрунтується лише на наявності розбіжностей у цих документах.

Стверджуючи про необхідність перевірки висновку експертів від 10.01.2020 захисник у клопотанні та скарзі наводить обґрунтування розбіжностей, наявних у ГЕО-2016 та заключенні спеціаліста від 30.09.2019. Відомостей та документів на підтвердження взаємозв`язку цих документів між собою, захисник також не наводить та не надає.

Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Оскільки у скарзі захисник не наводить жодних аргументів щодо необгрунтованості висновків детектива, наведених у постанові від 07.06.2021 щодо відсутності підстав для проведення огляду, то у такому разі слідчий суддя не вирішував та не досліджував питання законності рішення детектива у цій частині.

За встановлених обставин слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржуване рішення детектива є законним, обґрунтованим, винесеним в межах повноважень, з дотриманням вимог, встановлених ст. 110 КПК України, а доводи адвоката Щеннікової Г.О., викладені у скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду скарги.

З урахуванням викладеного у задоволенні скарги адвоката Щеннікової Г.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 303-309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги адвоката Щеннікової Ганни Олегівни в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про скасування постанови старшого детектива Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Коцюби О.П. від 07.06.2021 про відмову у задоволенні клопотання адвоката Щеннікової Ганни Олегівни за вих. № 249 від 24.05.2021 про проведення слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т.Р. Хамзін