Документ № 98133832

Справа № 991/4150/21

Провадження 1-кп/991/30/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 липня 2021 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією у складі:

головуючий - Строгий І.Л.,

судді - Маслов В.В., Федорак Л.М.,

секретар судового засідання - Свідунова Л.В.,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення:

прокурор - Степанян С.Л.,

сторона захисту:

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

захисник - Грищенко В.А.,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 52020000000000601 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Луганську, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК )

у с т а н о в и в:

1.У Вищому антикорупційному суді (далі - суд, колегія суддів) перебуває кримінальне провадження № 52020000000000601 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК.

2.Ухвалою суду від 17 червня 2021 року у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

3.Прокурор Степанян С.Л. просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні, вважаючи, що у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, а також при складенні обвинувального акта, дотримані всі вимоги, передбаченні статтями 32, 291 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні. Також, просив не доручати уповноваженому органу з питань пробації складати досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

4.Захисник Грищенко В.А., думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_1 , не заперечували щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні.

5.Заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та долучені до нього додатки, суд вважає, що кримінальне провадження слід призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з огляду на таке.

6.Підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК для закриття кримінального провадження не вбачається.

7.Обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

8.Відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК це кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.

9.Обставин, передбачених у ст. 27 КПК для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні судом не встановлено.

10.Отже, є достатні підстави для завершення підготовки до судового розгляду та для призначення цього кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участі прокурора, обвинуваченого та його захисників.

11.Оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, суд не вбачає підстав для складання досудової доповіді.

12.Захисник Грищенко В.А. під час підготовчого судового засідання заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків на розсуд суду.

13.В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 9 жовтня 2020 року до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 1900 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 933 800 гривень із покладенням процесуальних обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК. За підозрюваного ОСОБА_1 було внесено визначений розмір застави, звільнено з-під варти, та, з моменту такого звільнення, ОСОБА_1 є таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та який зобов`язаний виконувати покладені на нього ухвалою слідчого судді обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

14.Ухвалами слідчого судді від 4 грудня 2020 року, 3 лютого 2021 року та 4 березня 2021 року продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , відповідно, до 4 лютого 2021 року, 8 березня 2021 року та 4 квітня 2021 року, а саме: прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження; не відлучатись із населеного пункту, в якому проживає підозрюваний, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.

15.У подальшому, сторона обвинувачення не зверталася із клопотанням про продовження строку дії обов`язків, які закінчилися 4 квітня 2021 року.

16.За таких обставин, сторона захисту стверджує, що ризик переховування від органу досудового розслідування/суду на теперішній час є в повній мірі нівельованим, що підтверджується наступним: упродовж досудового розслідування ОСОБА_1 беззаперечно дотримувався покладених на нього процесуальних обов`язків та сприяв стороні обвинувачення під час досудового розслідування, у тому числі шляхом надання показань щодо дійсних обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення. Про належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 та його бажання сприяти стороні обвинувачення також свідчать і його з`явлення до органу досудового розслідування та слідчого судді за першою вимогою, не дивлячись на його неодноразове перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку із загостренням хронічних захворювань останнього. Про належну процесуальну поведінку підозрюваного та відсутність ризику втечі також свідчить і неподання стороною обвинувачення відповідного клопотання слідчому судді про продовження строку дії обов`язків. Більше того, навіть після спливу строку дії, покладених ухвалами слідчих суддів на ОСОБА_1 обов`язків, останній жодних дій які б могли перешкоджати стороні обвинувачення чи суду не вчинив. Окрім того, в ОСОБА_1 встановлена інвалідність III ступеня, яка у тому числі з урахуванням його віку, вимагає постійного кваліфікованого лікарського нагляду (у т.ч. стаціонарного), що фактично унеможливлює навіть його ймовірне переховування. Встановлені слідчими суддями грошові активи ОСОБА_1 , що відображені у його декларації за 2019 рік, на теперішній час не можуть вважатись актуальними, у зв`язку з давністю зафіксованих у ній відомостей, а також наступними обставинами: на майно ОСОБА_1 (у т. ч. на спільне майно подружжя) накладено арешт із забороною його відчуження; ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади 14 січня 2021 року, а стан його здоров`я, наразі, унеможливлює будь-яке працевлаштування; дружина ОСОБА_1 також за станом здоров`я не працює тривалий час; ОСОБА_1 на постійній основі зазнає значних втрат пов`язаних з лікуванням, витратами на кваліфіковану правову допомогу тощо. Таким чином, заощадження, які залишились у ОСОБА_1 за збігом двох років та з урахуванням зазначених вище фактів здатні лише забезпечити основні потреби його сім`ї та не є значними у будь-якому розумінні. Підсумовуючи вищевикладене, сторона захисту звертає увагу суду, що ризик переховування від органу досудового розслідування/суду на даний час є в повній мірі нівельованим.

17.Також сторона захисту стверджує, що з об`єктивних причин фактично перестав існувати і ризик будь-якого можливого впливу на свідків, що зокрема підтверджується висунутим обвинуваченням, викладеним в обвинувальному акті. Так, згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_1 мав намір після отримання згоди від ОСОБА_2 та вчинення ним дій як головою Вінницької обласної державної адміністрації (далі - голова Вінницькою ОДА), які підтверджують реальний намір вжити заходи, спрямовані на відшкодування боргів, через свого знайомого ОСОБА_3 , зустрітися з представниками ТОВ «Ілатанмед», ПП «Донмед» та ТОВ «Медгарант» та переконати їх у вигідності надання через ОСОБА_1 неправомірної вигоди ОСОБА_2 . Тобто, жодних зустрічей у ОСОБА_1 , ОСОБА_3 чи будь-якої іншої особи із представниками ТОВ «Ілатанмед», ПП «Донмед» чи ТОВ «Медгарант» ніколи не було, та такі представники суб`єктів господарювання навіть не обізнані про існування таких осіб. Сторона захисту доходить об`єктивного висновку, що в обвинуваченого ОСОБА_1 відсутня будь-яка необхідність впливати на вже допитаних свідків - директорів ТОВ «Ілатанмед», ПП «Донмед», ТОВ «Медгарант», ОСОБА_3 та голову Вінницької ОДА ОСОБА_2 , яким було погоджено звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, або на будь-яких інших осіб, які працюють на керівних посадах Вінницької ОДА чи депутатів Винницької обласної ради, якими вже надано показання щодо процедури перерозподілу видатків виключно в порядку, встановленому законом.

18.Враховуючи вищевикладене, захисник Грищенко В.А. просив змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків на розсуд суду.

19.У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 клопотання підтримав, посилаючись на обставини, викладені у ньому.

20.Прокурор Степанян С.Л. погодився із думкою захисника Грищенка В.А., що процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні була належною, перешкод та затягування досудового розслідування не відбувалося. Слідчим суддею було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та покладенням процесуальних обов`язків. Проте, під кінець досудового розслідування, сторона обвинувачення не зверталася до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , враховуючи сумлінну процесуальну поведінку останнього. Проте, наразі, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а за таких обставин, на думку прокурора, сумлінна поведінка обвинуваченого забезпечувалася належним запобіжним заходом у вигляді застави, і саме внесена сума застави стимулювала обвинуваченого ОСОБА_1 не порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки. Підсумовуючи вищевикладене та враховуючи, що запобіжний захід у вигляді застави обрано безстроково, прокурор просив залишити його без змін.

21.Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із такого.

22.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 9 жовтня 2020 року, до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в розмірі 1900 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 933 800 гривень та покладено на нього на строк два місяці - до 8 грудня 2020 року такі обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000601 від 24 вересня 2020 року, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; носити електронний засіб контролю.

23.Згідно з ухвалою, застосовуючи запобіжний захід, слідчий суддя виходив із наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: можливість ОСОБА_1 : переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

24.Окрім того, постановляючи зазначену ухвалу, слідчий суддя дійшов висновку, що тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрювався ОСОБА_1 , дані про його особу та обставини справи, свідчать про те, що розмір застави, визначений у ст. 182 КПК не здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. З огляду на це, слідчий суддя, на підставі другого абзацу ч. 5 ст. 182 КПК визначив ОСОБА_1 заставу у розмірі 1900 прожиткових мінімумів. На думку слідчого судді, саме такий розмір застави гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

25.Ухвалами слідчого судді від 4 грудня 2020 року, 3 лютого 2021 року, 4 березня 2021 року ОСОБА_1 продовжувався строк дії покладених на нього обов`язків, востаннє до 4 квітня 2021 року включно. Отже, наразі, строк дії додаткових обов`язків, які покладались на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді закінчився.

26.Відповідно до частин 1, 2 ст. 331 КПК під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

27.Частиною 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема є запобіжні заходи, до яких відноситься застава.

28.Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, зокрема, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

29.Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

30.На переконання суду, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у спосіб, передбачений в ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим цих дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак, вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

31.Зважаючи на наведені вище висновки, суд перевірятиме існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК у цьому кримінальному провадженні наразі та, відповідно, з`ясовуватиме наявність підстав для зміни застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу.

32.Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

33.З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК).

34.Частиною 11 ст. 182 КПК передбачено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

35.Отже, аналіз положень ст. 182 КПК дає підстави стверджувати, що такий запобіжний захід як застава є безстроковим і, відповідно, дія цього запобіжного заходу може припинитись лише внаслідок зміни на інший або його скасування.

36.Відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

37.Як зазначалось вище, наразі закінчився строк дії додаткових обов`язків, які покладались на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді.

38.Водночас, запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 9 жовтня 2020 року у вигляді застави, продовжує діяти, адже ним на підставі ч. 1 ст. 177 та ч. 1 ст. 182 КПК забезпечується виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, перелік яких наведений у ч. 7 ст. 42 КПК. Ці обов`язки почали діяти для ОСОБА_1 з моменту набуття ним статусу підозрюваного, а згодом обвинуваченого і припиняться лише з моменту набрання законної сили ухвали суду про закриття стосовно нього кримінального провадження або набрання законної сили вироком суду.

39.Визначаючись щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, суд вважає, що наразі існують ризики ймовірного переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

40.Ризик ймовірного переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду обумовлений тяжкістю можливого покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 369 КК, а саме: позбавленням волі від чотирьох до восьми років з можливою конфіскацією майна. При цьому, призначення більш м?якого покарання, ніж передбачено законом чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення цього кримінального правопорушення КК не передбачено (статті 69, 75 КК).

41.Щодо твердження захисника про наявність у ОСОБА_1 інвалідності III ступеня, неодноразове перебування обвинуваченого на стаціонарному лікуванні у зв`язку із загостренням хронічних захворювань, втрата роботи та значні витрати на послуги адвокатів, погіршення майнового стану, на переконання суду не є підставами для зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання. Адже, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави не позбавляє його можливості влаштуватись на роботу й отримувати відповідний дохід, навіть при наявності інвалідності ІІІ ступеня, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 ще не досяг пенсійного віку.

42.Окрім того, стороною захисту не надано суду належних доказів щодо стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 та неодноразове перебування обвинуваченого на стаціонарному лікуванні у зв`язку із загостренням хронічних захворювань, що на думку захисника, унеможливлює будь-яке його працевлаштування. Також суду не надано жодних доказів понесених обвинуваченим ОСОБА_1 витрат на правову допомогу.

43.До того ж, на переконання суду, будь-яка зміна майнового стану обвинуваченого ОСОБА_1 не є підставою для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу, адже ОСОБА_1 не вносив визначений розмір застави, проте, саме від обвинуваченого залежить виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, щоб після припинення дії цього запобіжного заходу сума застави була повернута заставодавцю. Тому, посилання захисника на погіршення майнового стану обвинуваченого в обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу ОСОБА_1 на особисте зобов`язання є безпідставним.

44.Суд наголошує, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 9 жовтня 2020 року під час обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, надавши оцінку усім зазначеним обставинам, визначив заставу у розмірі 1900 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 933 800 грн.

45.Перевіряючи наявність ризику впливу обвинуваченого на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

46.Суд вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань, та дослідження їх судом.

47.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на обвинуваченого як особу, що вчинила кримінальне правопорушення так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються обвинуваченому та не мають безпосереднього зв?язку із його особою (наприклад показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

48.На переконання суду, з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувались у цьому кримінальному провадженні.

49.За таких обставин, оскільки судовий розгляд кримінального провадження ще не завершено, а свідки сторони обвинувачення судом не допитані, не зважаючи на сумлінну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від давання показань у суді.

50.На думку суду, оскільки іншим чином запобігти встановленим ризикам неможливо, то обмеження, застосовані до ОСОБА_1 є виправданими та забезпечують цілі кримінального провадження.

51.Поряд з цим, суд вважає, зі спливом часу ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу, зменшуються. Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, а це означає, що всі докази зібрано, досудове розслідування завершено.

52.Ця обставина є новою і, відповідно, є підставою для зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави.

53.Підсумовуючи усе вищевикладене, суд вважає, що справедливим розміром застави, яка буде забезпечувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого, є застава у розмірі 1600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 632 000 гривень.

54.З огляду на це, суд доходить висновку, що клопотання захисника Грищенка В.А. про зміну запобіжного заходу слід задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК , суд

п о с т а н о в и в:

1.Призначити кримінальне провадження № 52020000000000601 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 5 липня 2021 року о 13 годині 00 хвилин у приміщенні Вищого антикорупційного суду (проспект Перемоги, 41, м. Київ, зал судових засідань № 2).

2.Судовий розгляд проводити за участі прокурора, обвинуваченого та його захисників.

3.Клопотання захисника Грищенка Владислава Андрійовича про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.

4.Змінити застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 9 жовтня 2020 року до обвинуваченого ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1900 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 933 800 гривень, на запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 632 000 гривень.

5.У іншій частині клопотання захисника відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Судді:

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак