Документ № 98191453

справа №761/40298/16-к

провадження №1-р/991/51/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

«08» липня 2021 р. м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого: Шкодіна Я.В.,

суддів: Задорожної Л.І., Федорова О.В.,

за участю секретаря: Ахундової В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду під час підготовчого судового засідання заяву захисника Ізовітової Л.П. про роз`яснення ухвали Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2021 року у кримінальному провадженні № 42015160000000338 від 04 червня 2015 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Києві, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду знаходиться кримінальне провадження №42015160000000338 від 04 червня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 29 жовтня 2020 року за неявку без поважних причин в судове засідання, призначене на 02 липня 2020 року, на обвинуваченого ОСОБА_2 накладено грошове стягнення у розмірі 0,5 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1051 (одна тисяча п`ятдесят одну) грн; визнано неповажною причину неявки обвинуваченого ОСОБА_2 в судове засідання 03 серпня 2020 року та накладено грошове стягнення у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2102 (дві тисячі сто дві) грн; визнано неповажною причину неявки обвинуваченого ОСОБА_2 в судове засідання 17 вересня 2020 року та накладено грошове стягнення у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання Ізовітової Л.П. - захисника обвинуваченого ОСОБА_2 про скасування зазначеної ухвали від 29 жовтня 2020 року, із викладом у ній мотивів відхилення доводів захисника щодо поважності причини неприбуття ОСОБА_2 на виклики суду 02 липня, 03 серпня та 17 вересня 2020 року, якою, за її твердженням, є непереборна сила, спричинена оголошенням у світі пандемії та запровадженням в Україні карантину у зв`язку з поширенням коронавіруса Covid-19. Зокрема в ухвалі вказано, що крім посилання на факт пандемії, стороною захисту не наведено будь-яких інших відомостей, підтверджених відповідними доказами, які б належним чином обґрунтовували наявність обставин непереборної сили, а зазначені у клопотанні доводи не є такими, що об`єктивно унеможливлювали з`явлення обвинуваченого ОСОБА_2 до суду, оскільки сам лише факт оголошення пандемії, з урахуванням наявності авіасполучення між Таїландом і Україною, не може вважатися обставиною непереборної сили.

02 червня 2021 року на адресу суду надійшла заява захисника Ізовітової Л.П. про роз`яснення ухвали суду від 20 травня 2021 року, в якій вона просить роз`яснити, з посиланням на законодавчий акт, зміст цієї ухвали щодо співвідношення приписів п.3 ч.1 ст. 138 КПК України, яка визначає поважними причинами неприбуття особи на виклик саме існування обставин непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини), тобто встановлення державою лише самого юридичного факту, з додатковим встановленням «будь-яких інших заборон, які б унеможливлювали прибуття до суду»; тлумачення судом підстав поважності неприбуття особи на виклик, а саме: «Відтак, за умови наявності, зокрема епідемії, пандемії поважною слід вважати лише ту причину неприбуття особи на виклик, яка набуває ознак обставин непереборної сили (надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно роблять неможливим прибуття до суду). Отже, слід довести, що така обставина призвела до унеможливлення виконання покладених обов`язків»; чим передбачена необхідність доведення учасником провадження обставин, що призвели до унеможливлення виконання покладених на нього обов`язків у разі встановлення (визнання) державою юридичного факту, існування якого імперативно є поважною причиною неприбуття особи на виклик за КПК України.

03 червня 2021 року від захисника Ізовітової Л.П. надійшла заява про розгляд її заяви про роз`яснення судового рішення за її відсутності.

08 липня 2021 року від захисника Єгорова Б.С. надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі.

Розглянувши подану заяву, суд вважає за можливе її розглянути за відсутністю інших учасників, які були повідомлені належним чином та при цьому, виходить з наступного.

Діюче процесуальне законодавство вимагає, щоб рішення суду було зрозумілим.

Відповідно до ч.1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Роз`яснення полягає у викладенні рішення у більш повній та зрозумілій формі і, виходячи з вимог кримінального процесуального закону, може бути здійснене у разі, якщо його розуміння викликає труднощі та без такого роз`яснення судове рішення складно виконати внаслідок неясності резолютивної частини, що створює кілька варіантів її тлумачення.

Отже, роз`ясненню підлягає лише неясне, незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі здійснюватимуть його виконання, а тому роз`яснення інших частин рішення, крім резолютивної, не несе будь-якого правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру. При цьому суть полягає не в роз`ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз`ясненні рішення з метою наступного його виконання, що узгоджується з позицією, висловленою в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №202/4467/14-к.

Колегія суддів зазначає, що ухвала Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2021 року складена у відповідності до вимог ст. 372 КПК України, з посиланням на норми діючого процесуального закону, є повною і зрозумілою: викладена загальновживаними словами, чіткими зрозумілими реченнями і не містить будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння або неоднозначне тлумачення при виконанні.

Як вбачається з поданої захисником заяви, її аргументи не є такими, що свідчать про необхідність роз`яснення рішення суду, оскільки стосуються правомірності і законності рішення та мотивів його прийняття в частині правозастосування судом норми кримінального процесуального закону і не несуть жодних юридичних наслідків щодо його виконання. Мотиви прийнятого рішення, і тим більше незгода з ним, не є підставою для його роз`яснення в порядку статті 380 КПК України або внесення до його змісту будь-яких змін та доповнень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви захисника Ізовітової Л.П. про роз`яснення ухвали Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2021 року, оскільки вона є ясною та чіткою, не викликає жодних труднощів у розумінні та не дозволяє різного тлумачення її резолютивної частини, а тому роз`яснення не потребує.

Керуючись ст. ст. 314-316, 376, 380, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника Ізовітової Л.П. про роз`яснення ухвали Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2021 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом 7 днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий Шкодін Я.В.

Судді Задорожна Л.І.

Федоров О.В.