Документ № 98197216

Справа № 991/4239/21

Провадження № 11-сс/991/423/21

Слідчий суддя: Михайленко В.В.

Доповідач: Павлишин О.Ф.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2021 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Павлишина О.Ф.,

суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В.,

секретар судового засідання Євфіменко К.М.,

за участю:

прокурора Володіна В.Ю.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисників Алексик Т.І., Рогожука С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Алексик Таміли Іванівни на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2021 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Потсдам, Німеччина, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.209, ч.4 ст.368 КК України,

у кримінальному провадженні №42017000000001981 від 21 червня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.06.2021 клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту підозрюваного та строку дії покладених на нього обов`язків задоволено частково, продовжено до 24.07.2021 включно строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_1 , застосованого згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.04.2021, заборонивши йому з 22:00 год по 06:00 год залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги, продовжено до 24.07.2021 включно строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на підозрюваного, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-яких питань із підозрюваним ОСОБА_2 та свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд до України; носити електронний засіб контролю.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Алексик Т.І. подала апеляційну скаргу з доповненнями та просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.06.2021, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під домашнім арештом та строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу від 22.06.2021 у повному обсязі.

В апеляційній скарзі стверджує, що оскаржувана ухвала постановлена внаслідок неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Щодо неповноти судового розгляду посилається на такі обставини.

Судом відхилено клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів, вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого рішення.

Під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під домашнім арештом та обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , сторона захисту зазначала, що воно не підлягало до задоволення у зв`язку із закінченням 26.09.2019 строку досудового розслідування у кримінальному провадження №42017000000001981 від 21.06.2017. Також надала копії ухвал слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва від 25.07.2018 та від 20.09.2018, роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР). Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень» такі рішення суд може використовувати при здійсненні судочинства. Однак всупереч цьому положенню закону та незважаючи на наявність доступу у слідчого судді до інформації, яка ідентифікує фізичних осіб, останній не взяв вказані ухвали до уваги, посилаючись на те, що стороною захисту надано деперсоніфіковані роздруківки без підтвердження відповідними процесуальними рішеннями.

Висновок слідчого судді Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 14.06.2021 у справі №991/3864/21 про те, що строк досудового розслідування обчислюється та продовжується в цілому в об`єднаному кримінальному провадженні, а не окремо паралельно по кожному епізоду (кримінальному правопорушенню), підтверджує посилання сторони захисту, що строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №42017000000001981 від 21.06.2017 закінчився 26.01.2019 та вже продовжений бути не може, так як його продовження понад 12 місяців не передбачено чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.02.2018 у справі №757/5288/18-к у кримінальному провадженні №42017000000001981 від 21.06.2017 ОСОБА_2 26.01.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, що свідчить про початок строку досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні з 26.01.2018.

Згідно з ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва від 25.07.2018 у справі №757/36123/18-к та від 20.09.2018 у справі №757/46428/18-к у кримінальному провадженні №42017000000001981 від 21.06.2017 ОСОБА_1 06.06.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст.190 КК України. Також у цих ухвалах зазначено, що 17.07.2018 постановою заступника Генерального прокурора України строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001981 від 21.06.2017 вже було продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 26.01.2019.

Із огляду на положення п.18 ч.1 ст.3 КПК України та ч.5 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» слідчий суддя має доступ до інформації, яка ідентифікує осіб, а тому останній мав можливість та повинен був забезпечити здійснення судового контрою за дотриманням прав свобод та інтересів у кримінальному провадженні № 42017000000001981 від 21.06.2017, проте цього не зробив.

Щодо невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи посилається на такі обставини.

Слідчий суддя не взяв до уваги вищевказані докази сторони захисту, які стверджують, що строк досудового розслідування вже закінчився, а тому його висновок, що строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №42017000000001981 від 21.06.2017 не закінчився, не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження. Також слідчий суддя взяв до уваги протоколи слідчих (розшукових) дій та допиту свідків, зазначені прокурором у клопотанні як докази, що обґрунтовують підозру. Проте протоколи у розумінні ст.ст. 84-95 КПК України не є доказами, а відповідно до ст.103 КПК України є формою фіксування кримінального провадження. Твердження слідчого судді, що на стадії досудового розслідування діють інші стандарти доведення, ніж під час судового розгляду, суперечить вимогам чинного КПК України, так як кримінальний процесуальний закон не передбачає інших стандартів доведення під час досудового розслідування.

Щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону посилається на такі обставини.

Слідчий суддя не врахував, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001981 від 21.06.2017 було продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 26.01.2019. а тому, оскільки продовження строку понад дванадцять місяців кримінальним процесуальним законом не передбачено, такий вже не може бути продовжений.

Слідчий суддя взяв до уваги протоколи, зазначені прокурором, як докази, які обґрунтовують підозру, всупереч тому, що протоколи такими не являються, а є формою фіксування кримінального провадження. При цьому слідчий суддя зазначив, що під час досудового розслідування існують інші стандарти доведення, що суперечить вимогам чинного КПК України.

Всупереч положенням ч.4 ст.176 КПК України слідчий суддя продовжив строк дії запобіжного заходу за межами строку досудового розслідування при тому, що останній такими повноваженнями на наділений.

Підозрюваний ОСОБА_1 , його захисники Алексик Т.І., Рогожук С.Л. у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та надали пояснення, що аналогічні її доводам. Захисник Рогожук С.Л., крім того, зазначив, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з закриттям провадження у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) Володін В.Ю. у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги та пояснив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001981 від 21.06.2017 триває, оскільки строк продовжений постановою Генерального прокурора від 14.06.2021 до 15.11.2021.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а тому, ухвала суду перевіряється в межах доводів апеляційної скарги захисника Алексик Т.І.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_1 , його захисників Алексик Т.І., Рогожука С.Л., пояснення прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 15.04.2021 у кримінальному провадженні №42017000000001981 від 21.06.2017 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.1 ст.209КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.04.2021 підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонено йому з 19:00 год по 08:00 год залишати місце проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням випадків отримання медичної допомоги, та покладено на нього такі обов`язки: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-яких питань із підозрюваним ОСОБА_2 та свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд до України; носити електронний засіб контролю. Строк дії запобіжного заходу та покладених обов`язків встановлений до 28.06.2021 включно.

Постановою Генерального прокурора від 14.06.2021 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001981 від 21.06.2017 продовжено до 15.11.2021.

Прокурор САП подав до Вищого антикорупційного суду клопотання про продовження строку домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_1 та строку дії покладених на нього обов`язків у кримінальному провадженні №42017000000001981 від 21.06.2017.

У клопотанні прокурор посилався на наявність обґрунтованої підозри, ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного, експертів чи спеціалістів у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, які не зменшились.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до таких висновків.

Розгляд клопотання про продовження дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 відбувається у межах строків досудового розслідування.

Досліджені матеріали у взаємному зв`язку з обставинами кримінального правопорушення свідчать про наявність обґрунтованої підозри.

Доводи захисту про неможливість врахування протоколів слідчих (розшукових) дій та протоколів допиту свідків в обґрунтування підозри не приймаються, оскільки на стадії досудового розслідування діють інші стандарти доведення, ніж під час судового розгляду.

Ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного, експертів чи спеціалістів у кримінальному провадженні є доведеними та не припинили свого існування. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином прокурором не був обґрунтований достатньо для того, щоб взяти його до уваги.

Продовження строку домашнього арешту у певний час доби не становить порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження. Такий запобіжний захід не є надмірними для нормального життя підозрюваного і відсутні підстави враховувати сплив строку досудового розслідування в контексті зміни запобіжного заходу та/або зменшення кількості обов`язків, оскільки станом на цей час вони виступають належним балансостворюючим фактором захисту прав та інтересів підозрюваного і суспільних інтересів у здійсненні оперативного і об`єктивного досудового розслідування.

Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та потребами досудового розслідування дає слідчому судді можливість продовжити строк дії запобіжного заходу та покладених на підозрюваного обов`язків. Разом з тим, прокурором не обґрунтовано, чому строк продовження має становити саме два місяці. Отже, достатнім є продовження строку домашнього арешту і покладених обов`язків до 24.07.2021.

Висновки слідчого судді ґрунтуються на положеннях закону та відповідають встановленим обставинам, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт, як запобіжний захід, полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно з ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Із постанови Генерального прокурора від 14.06.2021 вбачається, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001981 від 21.06.2017 продовжено до 15.11.2021.

Відповідно до положень ч.1 і ч.2 ст.303 КПК України вказана постанова не підлягає оскарженню під час досудового розслідування та може бути предметом розгляду лише під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст.ст. 314-316 КПК України.

Із наведеного слідує, що слідчий суддя не має повноважень судового контролю щодо рішення прокурора про продовження строку досудового розслідування, оскільки законність і обґрунтованість такого рішення перевіряється виключно під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст.ст. 314-316 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя у зв`язку з продовженням Генеральним прокурором строку досудового розслідування, дійшов правильного висновку про наявність підстав для продовження строку тримання ОСОБА_1 під домашнім арештом в межах строку досудового розслідування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковими доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя не здійснив судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час розгляду клопотання прокурора, не дав оцінку ухвалам слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва від 25.07.2018 у справі №757/36123/18-к, від 20.09.2018 у справі №757/46428/18-к у кримінальному провадженні №42017000000001981 від 21.06.2017, постанові заступника Генерального прокурора України від 17.07.2018 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001981 від 21.06.2017, та продовжив строк дії запобіжного заходу за межами строку досудового розслідування.

Твердження в апеляційній скарзі, що судом відхилено клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів, вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного та справедливого рішення, нічим не обґрунтовано та в апеляційній скарзі не ставилось питання про дослідження доказів відповідно до ч.3 ст.404 КПК України, а тому колегією суддів вказане твердження визнається неспроможним.

Згідно зі ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч.1 ст.99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Положеннями п.3 ч.2 ст.99 КПК України до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, віднесено складені в порядку, передбаченому цим Кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них.

Зважаючи на наведене, колегія суддів приходить до висновку про помилковість твердження апеляційної скарги, що слідчий суддя безпідставно взяв до уваги протоколи слідчих (розшукових) дій та допиту свідків, зазначені прокурором у клопотанні як докази, що обґрунтовують підозру, із посиланням на те, що в розумінні ст.ст. 84-95 КПК України вони доказами не являються, а відповідно до ст.103 КПК України є формою фіксування кримінального провадження.

Також безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на те, що твердження слідчого судді, що на стадії досудового розслідування діють інші стандарти доведення, ніж під час судового розгляду, суперечить вимогам чинного КПК України, оскільки кримінальний процесуальний закон не передбачає інших стандартів доведення під час досудового розслідування.

Так, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У рішенні «Нечипорук і Йонкало проти України» (п. 175) ЄСПЛ зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Із наведеного слідує, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження, оскільки на ранніх етапах кримінального провадження такі докази неможливо здобути або неможливо надати суду.

Згідно з ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Таким чином кримінальне процесуальне законодавство України встановлює стандарти доказування «обґрунтована підозра» та «доведення винуватості особи поза розумним сумнівом», із яких останній є найвищим стандартом доказування, а стандарт «обґрунтована підозра» є найнижчим, оскільки не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми щонайменше для пред`явлення обвинувачення.

Відповідно до ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст.ст. 309, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Алексик Таміли Іванівни залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2021 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: О.Ф. Павлишин

Судді: А.С. Никифоров

В.В. Чорна