Документ № 98216208

Справа № 991/528/19

1-кп/991/90/19

У Х В А Л А

06 липня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючий ОСОБА_1,

судді ОСОБА_2, ОСОБА_3,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_4,

прокурор ОСОБА_5,

обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9,

представник потерпілого ДП «Укркосмос» ОСОБА_10,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №42016000000001157 стосовно обвинувачення:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст.191, ч. 3 ст.209 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Харкова, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И В :

І. Обставини кримінального провадження

1.Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні розпочато 28.04.2016 внаслідок самостійного виявлення прокурором відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

2.01.06.2016 постановою Генерального прокурора України у кримінальному провадженні № 42016000000001157 визначено підслідність за Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ).

3.30.06.2017 згідно з постановою детектива НАБУ у зазначеному кримінальному провадженні змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 5 ст. 191 КК України.

4.15.12.2017 постановою заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України (далі САП ГПУ) до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001157 за ч. 5 ст. 191 КК України приєднано матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000720 за ч. 3 ст.209 КК України.

5.08.10.2018постановою детективаНАБУ у кримінальному провадженні №42016000000001157 змінено правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з ч. 5 ст.191, ч. 3 ст. 209 КК України на ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України.

6.03.12.2018 постановою заступника керівника САП ГПУ до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001157 за ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України приєднано матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000977 за ч. 5 ст. 191 КК України у зв`язку з наявністю достатніх підстав для того, щоб вважати, що розслідувані у вказаних провадженнях кримінальні правопорушення можливо вчинені одними і тими ж особами.

7.20.12.2018 постановою прокурора САП ГПУ з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001157 в окреме провадження виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, яке зареєстровано за № 42018000000001217.

8.08.02.2019 постановою прокурора САП ГПУ до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001157 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.209, ч. 2 ст. 364 КК України приєднано матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001915 за ч. 5 ст. 191 КК України відповідно до ч. 1 ст. 217 КПК України.

9.19.09.2019 складено та затверджено обвинувальний акт, згідно з яким ОСОБА_6 висунуто обвинувачення за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364; ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 364 КК України.

10.01.10.2019 обвинувальний акт щодо обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364; ч . 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 364 КК України надійшов на розгляд до Вищого антикорупційного суду (далі - Суд).

11.Ухвалою Суду від 02.10.2019 призначено підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні.

12.22.10.2019 Судом призначено та розпочато судовий розгляд кримінального провадження № 42016000000001157 стосовно обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

ІІ. Зміст поданого клопотання та позиції учасників судового провадження

13.Під час судового розгляду захисник ОСОБА_8 заявив клопотання про виділення матеріалів кримінального провадження в частині пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, посилаючись на те, що в цій частині кримінальне провадження не належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

14.Клопотання мотивовано тим, що вказане кримінальне провадження в частині матеріалів щодо розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191КК України за обвинуваченням ОСОБА_6 не є корупційним злочином в розумінні примітки статті 45КК України, отже не є підсудним Вищому антикорупційному суду в цій частині, з огляду на таке:

1)згідно статті 33-1КПК Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених у примітці статті 45КК якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Відповідно до примітки статті 45КК корупційними злочинами відповідно до КК вважаються злочини, передбачені, в тому числі статтею 191, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;

2)відповідно до даних обвинувального акта ОСОБА_6, як приватна особа, маючи можливість здійснити вирішальний вплив на господарську діяльністьBriklin Limited, отримавши 02.05.2011 у відання від канадської компанії MDA 26, 1 млн дол. США розтратив 8 245 млн дол. США з рахунку компанії в Laiki Bank Республіки Кіпр;

3)ОСОБА_6 не входить до кола осіб, визначених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України;

4)згідно абзацу другого ч. 1 ст. 32 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні лише кримінальні провадження, віднесені до його предметної підсудності і при цьому вчинені на території України, тоді як дії ОСОБА_6, які сторона обвинувачення кваліфікує як розтрату коштів у сумі 8, 245 млн дол. США, на думку захисника, відбувалися за межами території України.

15.Окрім того захисник зазначає про те, що обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 5 ст.191 КК України у даному випадку виступають предикатним діянням для обвинувачення його за ст. 209 КК України, тому кримінальне провадження в частині матеріалів щодо розслідування кримінального правопорушення за ст. 209 КК України також має бути виділено та передано до належного та законного суду разом з обвинуваченням за ст. 191 КК України. Таким судом, на переконання захисника, є Солом`янський районний суду м. Києва, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування НАБУ.

16.Також, на думку захисника, таке виділення не вплине негативно на судочинство, а лише пришвидшить його.

17.Далі, у своєму клопотанні захисник оспорює конституційність положень п. 20-2 Перехідних положень КПК, які передбачають можливість Вищого антикорупційного суду здійснювати судове провадження у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.

18.Захисник зазначає, що такі положення вступають в суперечність зі ст. 6, 92, 125 Конституції України, оскільки наділяють Вищий антикорупційний суд правом самостійно визначати межі своєї спеціалізації (предметної підсудності).

19.Обвинувачений ОСОБА_6 клопотання захисника ОСОБА_8 про виділення матеріалів кримінального провадження підтримав.

20.Захисник ОСОБА_9 зазначив, що виходячи із принципів солідарності підтримує клопотання захисника ОСОБА_8, однак не погоджується з певними доводами, викладеними у ньому. Зокрема, зважаючи на те, що кримінальне провадження №42016000000001157 стосується також обвинувачення ОСОБА_7, захисник категорично заперечував проти розгляду певної частини кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_6 іншим судом. Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого захисника.

21.Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на його необґрунтованість. Зазначив, що вказане питання було предметом вирішення Суду під час підготовчого судового засідання, за результатами якого було прийнято відповідне рішення. Також на його думку, виділення певної частини матеріалів кримінального провадження негативно вплине на повноту судового розгляду.

22.Представник потерпілого при вирішенні клопотання захисника покладався на розсуд суду.

ІІІ. Мотиви Суду

23.Заслухавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання захисника ОСОБА_8 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

24.Згідно з п. 20-2 Перехідних положень КПК у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.

25.Відповідно до ст. 334 КПК України матеріали кримінального провадження виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

26.Згідно з ч. 3 ст. 217 КПК України, у разі необхідності, матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

27.Зазначеною нормою встановлено дискрецію суду, оскільки визначено можливість вибору альтернативного варіанту рішення щодо виділення матеріалів в окреме провадження. Тому суд, у конкретній справі, самостійно, визначає необхідність ухвалення відповідного рішення.

28.Згідно з ч. 4 ст.217КПК України матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

29.Кримінальний процесуальний закон не містить окремого визначення повноти судового розгляду.

30.Разом з тим, згідно з п.1 ч.1 ст.410 КПК України, неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишились недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

31.Окрім того, слід зазначити, що згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

32.Положення ч. 1 ст. 21 КПК України гарантують кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

33.Розумність строків - є однією із засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК.

34.Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

35.У даномукримінальному провадженніобвинуваченому ОСОБА_6 пред`явлено обвинуваченняза ч.3ст.27,ч.2ст.364 КК України,що безумовновіднесена допідсудності Вищогоантикорупційного суду.Кримінальне правопорушення,передбачене ч.5ст.191КК України,у вчиненніякого такожобвинувачується ОСОБА_6,утворює реальнусукупність ізкримінальним правопорушенням,передбаченим ч.3ст.27,ч.2ст.364 КК України. Обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 191 КК України у даному випадку виступають предикатним діянням для обвинувачення його за ст. 209 КК України.

36.Як зазначив під час судового засідання захисник ОСОБА_8, матеріали кримінального провадження № 42016000000001157 є спільними для усіх складів кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

37.Свої заперечення проти розгляду певної частини кримінального провадження обвинувачення ОСОБА_6 іншим судом, зважаючи на те, що кримінальне провадження№ 42016000000001157стосується такожобвинувачення ОСОБА_7, висловили обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_9 .

38.Судовий розгляд вказаного кримінального провадження здійснюється з 22.10.2019, під час якого досліджено документи, надані стороною обвинувачення, та частково ті, що надані стороною захисту. Також судом вжито заходів щодо можливості допиту свідків у вказаному кримінальному провадженні, що проживають у Канаді, в порядку міжнародного співробітництва. Зокрема, в рамках надання міжнародної правової допомоги, у відповідь на запит Суду, Міністерство юстиції Канади повідомило про сприяння у проведенні вказаних допитів.

39.За таких обставин, виділення частини матеріалів кримінального провадження у даному випадку та на вказаному етапі, на переконання суду, не сприятиме дотриманню прав учасників кримінальних проваджень на доступ до правосуддя у розумні строки та процесуальній економії часу, а також може негативно вплинути на повноту судового розгляду, оскільки вимагатиме повторного дослідження усіх доказів у виділеному провадженні, а також одночасного дослідження одного і того ж доказу двома різними складами суду з різних судів.

40.Окрім того Суд звертає увагу на те, що питання підсудності кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було предметом розгляду під час підготовчого судового засідання 22.10.2019, за результатами якого було прийнято відповідне рішення про підсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду.

41.Даючи оцінкудоводам захисникащодо невідповідностіположень п.20-2Перехідних положеньКПК положенням ст. 6, 92, 125 Конституції України суд зазначає про таке.

42.Зазначені захисником норми Конституції України не є нормами прямої дії, які б визначали правила підсудності Вищого антикорупційного суду, а тому суд не може на них посилатись під час вирішення відповідного питання.

43.Натомість, положення п. 20-2 Перехідних положень КПК,які визначаютьправила підсудностіВищого антикорупційногосуду, є законодавчими нормами, якими суд має керуватися, адже вони не визнавались Конституційним Судом України як такі, що не відповідають Конституції України.

44.Разом із тим, слід зазначити, що Вищий антикорупційний суд не є судом конституційної юрисдикції, а тому не може робити висновки про неконституційність положень чинного законодавства.

45.З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне відмовити захиснику ОСОБА_8 у задоволенні клопотання про виділення матеріалів кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 217, 334, 372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про виділення матеріалів кримінального провадження у частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, в окреме провадження - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3