Документ № 98224763

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/4441/21

Провадження № 1-кс/991/4502/21

УХВАЛА

07 липня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Крикливий В.В., за участі секретаря судового засідання Пузиря В.Р., захисника Шкаровського Д.О., детектива Сичова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу захисника Шкаровського Д.О. в інтересах ОСОБА_1 на повідомлення про підозру від 21.07.2020,

в с т а н о в и в :

02.07.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника Шкаровського Д.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на повідомлення про підозру від 21.07.2020, в якій адвокат просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 52020000000000455, та зобов`язати детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000455, вчинити дії щодо виключення відповідних відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) щодо набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного.

Скаргу адвокат обґрунтовує тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000455 від 20.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України.

21.07.2020 ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000455 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України. Захисник вважає, що існують підстави для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 , з огляду на наступне.

На підставі договорів купівлі-продажу квартир, укладених ТОВ «Бучатжитлобуд-Кредит» та Національною гвардією України на рахунок ТОВ «Бучатжитлобуд-Кредит» перерахованого бюджетні кошти у загальному розмірі 17 337 970 грн. За версією сторони обвинувачення, вищевказані квартири не відповідали умова договору купівлі - продажу, а саме: комунікації не підключені, споруда у недобудованому стані, загалом будинок не придатний для проживання. У зв`язку з цим, сторона обвинувачення стверджує, що державному бюджету в особі Національної гвардії України завдано збитків на загальну суму 17 337 970 грн. Втім, на переконання захисника, доводи органу досудового розслідування є необґрунтованими, оскільки 31.05.2017 та 15.12.2017 між ТОВ «Бучатжитлобуд-Кредит» та Національною гвардією України укладено акти приймання - передачі квартир, які були передані Національній гвардії України. В подальшому вищевказані квартири розподілені військовослужбовцям Національної гвардії України та військовослужбовцям запасу, які перебувають на обліку, що потребують поліпшення житлових умов. Станом на 01.01.2021 шість квартир приватизовано військовослужбовцями, а тому захисник вважає, що приватизація квартир свідчить про те, що вони є частиною житлового фонду, та відповідають встановленим вимогам щодо функціонування комунікацій та придатні для проживання. На переконання адвоката, вказане підтверджує безпідставність доводів сторони обвинувачення про відсутність у квартирах комунікацій та свідчить про необґрунтованість повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Крім того, захисник Шкаровський Д.О. зазначає, що сторона обвинувачення обґрунтовує розмір збитків, нібито заподіяних державному бюджету України, висновком судово - економічної експертизи від 20.07.2020 № 02/07 - 20, відповідно до якого внаслідок придбання квартир державному бюджету України завдано збитків у розмірі 17 337 970 грн, та у випадку можливості використання квартир як житлових приміщень, сума збитків, завданих державному бюджету України, складає 5 618 097,10 грн. При цьому, вказаний висновок базується на висновках судових будівельних експертиз, економічної експертизи та оціночно - будівельної експертизи. Як було вказано вище, квартири передано Національній гвардії України, вони оприбутковані, розподілені між військовослужбовцями та придатні для проживання, що спростовує доводи про завдання збитків у розмірі 17 337 970 грн.

Захисник стверджує, що доводи про заподіяння збитків у розмірі 5 618 097,10 грн також необґрунтовані, оскільки ця сума - це різниця між фактичною вартістю квартир (17 337 970 грн) та їх ринковою вартістю, визначеною на підставі висновку оціночно - будівельної експертизи від 13.07.2020 № 13/07 - 20. Відповідно до зазначеного висновку експертизи визначення ринкової вартості квартир здійснювалось з врахуванням того, що вартість приєднання до газорозподільної системи квартир станом на 21.08.2017 становила 6 254 568,35 грн, та витрати на приєднання до газорозподільної системи будуть нести власники квартир пропорційно загальній площі їх квартир в загальній площі збудованих квартир в житловому комплексі. Водночас, витрати на приєднання до газорозподільної системи були понесені забудовником ТОВ «Дієва Хвиля», вказані роботи були виконані в повному обсязі, що підтверджується актами прийняття внутрішньої та зовнішньої мереж і систем газопостачання. На переконання захисника, вказане свідчить про необґрунтованість доводів щодо заподіяння збитків у розмірі 5 618 097,10 грн, оскільки квартири використовуються як житлові приміщення.

Таким чином, захисник Шкаровський Д.О. вважає, що у матеріалах кримінального провадження відсутні належні, достатні та допустимі докази, що б підтверджували завдання збитків державному бюджету України, а тому доводи про вчинення ОСОБА_1 інкримінованих кримінальних правопорушень є необґрунтованими та повідомлення про підозру підлягає скасуванню.

В судовому засіданні захисник Шкаровський Д.О. підтримав подану скаргу та просив задовольнити, посилаючись на наведені в ній підстави.

Детектив Сичов О.О. заперечив проти скарги та просив відмовити у скасуванні повідомлення по підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, подав письмові пояснення та копії матеріалів кримінального провадження на підтвердження своїх доводів. Детектив пояснив, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 52020000000000455 є обґрунтованим, засноване на зібраних під час досудового розслідування доказах. Обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_1 в рамках судового контролю неодноразово перевірялась слідчими суддями Вищого антикорупційного суду та колегіями суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду під час розгляду клопотань сторони обвинувачення про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, надання дозволу про спеціальне досудове розслідування, а також під час розгляду скарг сторони захисту на повідомлення про підозру. Крім того, детектив зазначив, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується висновками експертів та іншими доказами, які перебували у розпорядженні сторони обвинувачення на момент складання повідомлення про підозру, однак захисник здійснив вибірковий аналіз положень повідомлення про підозру без належного вивчення наявних матеріалів досудового розслідування. Зібрані під час досудового розслідування докази в своїй сукупності свідчать про те, що в сторони обвинувачення було достатньо підстав для повідомлення ОСОБА_1 про підозру. За твердженням детектива, звернення зі скаргою з формальних підстав, після того, як попередня скарга сторони захисту на повідомлення про підозру ОСОБА_1 залишена без задоволення, свідчить про зловживання стороною захисту своїми правами.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, вважаю, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру у вчиненні злочину підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

21.07.2020 у кримінальному провадженні № 52020000000000455 від 20.07.2020 старший детектив НАБУ Сичов О.О. за погодженням із прокурором четвертого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенком О.І. склав повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою; у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб (а.с. 8).

Прокурор Скибенко О.І. на виконання вимог ст. 290 КПК України 24.12.2020 повідомив стороні захисту про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000455 від 20.07.2020 за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, та відкриття матеріалів досудового розслідування для ознайомлення.

Отже, адвокат Шкаровський Д.О. як захисник Немерюка А.І. на підставі ст. 303 КПК України має право на досудовому провадженні подати слідчому судді скаргу на повідомлення про підозру від 21.07.2020, так як сплив строк понад два місяці з дня його складення, кримінальне провадження не закрите прокурором і не було звернення до суду із обвинувальним актом.

Так, пунктом 3 ч. 1 ст. 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Вимоги до змісту письмового повідомлення про підозру закріплені у ст. 277 КПК України. Так, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором і має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру.

Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри або невинуватості особи, з врахуванням положень ст. 17 КПК України, не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості та достатності, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

Системний аналіз норм КПК України свідчить про наявність в КПК України понять, які відповідають різним стандартам доказування (переконання) - достатніх підстав (доказів), обґрунтованої підозри, поза розумним сумнівом.

Стандарт достатніх підстав (доказів) використовується в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, мети постановлення тих чи інших процесуальних рішень, вчинення процесуальних дій та їх правових наслідків.

Як вбачається їх конструкції п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру передбачає дотримання стандарту достатніх підстав (доказів). У цьому контексті необхідно з`ясувати яким є зміст цього стандарту саме з метою повідомлення особі про підозру.

Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/бо можуть бути пов`язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже, стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

Отже, застосування такого стандарту доказування і відповідно його перевірки слідчим суддею залежить від (1) рівня обмеження прав, свобод та інтересів людини внаслідок повідомленням її про підозру та (2) терміну здійснення ефективного розслідування.

У разі, коли повідомлення про підозру спричиняє лише виникнення обов`язків підозрюваного, які передбачені п. 1 та п. 3 ч. 7 ст. 42 КПК України, та не тягне для нього інших обмежень, наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення може досягати мінімального рівня відповідного стандарту доказування (переконання), необхідного для виправдання зазначеного вище втручання в права, свободи і законні інтереси людини.

Крім того, з моменту повідомлення особі про підозру, вона набуває статусу підозрюваного. Оскільки обсяг процесуальних прав підозрюваного (ст. 42 КПК України) значно більший, ніж у особи, якій таке повідомлення ще не вручене (хоча фактичні обставини можуть свідчити про подібну перспективу), вона набуває можливостей активно себе захищати, відстоювати свою позицію в кримінальному провадженні. Отже з моментом повідомлення особі про підозру фактично пов`язується початок реалізації принципу змагальності в кримінальному процесі.

Саме у зв`язку із цим п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України закріплює обов`язок, а не право здійснити повідомлення про підозру. Адже неповідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення при наявності достатніх доказів для цього тягне порушення таких загальних засад кримінального провадження, як забезпечення права на захист та змагальність сторін.

Із урахуванням цього стандарт достатніх підстав (доказів) для мети повідомлення особі про підозру є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри», адже останній згідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема, застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК України). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, п. 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Враховуючи, що стандарт достатніх підстав (доказів) є нижчим ніж стандарту обґрунтованої підозри, для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування до висунення обвинувачення або спростування такої підозри.

Повідомлення ОСОБА_1 про підозру спричинило для нього лише виникнення прав та обов`язків підозрюваного, які передбачені ст. 42 КПК України, та не потягнуло інших обмежень. Всі подальші процесуальні дії та відповідні обмеження, які з ними пов`язані (в т.ч. пов`язані із застосуванням запобіжного заходу) не можуть враховуватися під час розгляду скарги на повідомлення про підозру, оскільки виходять за межі дослідження слідчим суддею такої скарги і локального предмету доказування сторонами при вирішенні цього питання.

Захисник стверджує про відсутність у матеріалах кримінального провадження належних, достатніх та допустимих доказів, що б підтверджували завдання збитків державному бюджету України, а тому доводи про вчинення ОСОБА_1 інкримінованих кримінальних правопорушень є необґрунтованими та повідомлення про підозру підлягає скасуванню.

Натомість детектив на підтвердження, що доводи захисника не спростовують того, що мали місце ті обставини, про які зазначено в повідомленні про підозру від 21.07.2020, навів у своїх поясненнях інформацію про ті докази, які, на думку сторони обвинувачення, вказують про наявність достатніх підстав для підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень та надав копії окремих документів кримінального провадження, які не були додані до скарги адвоката та спростовують доводи скарги.

Так, детектив на підтвердження достатності доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_1 послався на такі матеріали кримінального провадження (із наданням тих із них, які не були подані захисником): висновки експерта від 19.06.2019 № 19/24/1/72-СЕ/19, від 20.06.2019 № 19/24/1/73-СЕ/19, від 21.06.2019 № 19/24/1/74-СЕ/19, від 24.06.2019 № 19/24/1/75-СЕ/19 за результатами проведення будівельно - технічної експертизи квартир в житловому будинку по АДРЕСА_1 ; висновок експерта від 11.06.2019 № 19/13/2-38/СЕ/19 за результатами проведення судово - економічної експертизи.

Досліджені у судовому засіданні докази, зібрані у кримінальному проваджені на день складення повідомлення про підозру від 21.07.2020, переконують слідчого суддю в тому, що в своїй сукупності та взаємозв`язку такі докази відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», що закріплений в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, і давали стороні обвинувачення підстави для підозри ОСОБА_1 у вчиненні протиправних дій організованою групою під його керівництвом, внаслідок яких державному бюджету в особі Національної гвардії України завдано збитків на суму, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян станом на 2017 рік та відповідно до примітки 4 ст. 185 КК України становить особливо великий розмір, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою, що кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України.

Слід зазначити, що під час розгляду скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя не вправі оцінювати зібрані під час досудового розслідування докази з точки зору їх достатності для складання та направлення до суду обвинувального акта щодо підозрюваного.

Вказане свідчить про наявність підстав для повідомлення про підозру на момент вчинення відповідної процесуальної дії та відповідність тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», який закріплений в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України.

Також до матеріалів скарги долучені копію ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.11.2020, якою скасовано ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.09.2020 та постановлено нову ухвалу про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та копії ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 12.03.2021, від 15.04.2021 про залишення без задоволення скарг сторони захисту на повідомлення про підозру ОСОБА_1 , а також копії ухвал Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31.03.2021 та від 22.04.2021, якими ухвали слідчих суддів від 12.03.2021, від 15.04.2021 залишені без змін. В зазначених ухвалах неодноразово встановлена обґрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, за стандартом доказування «обґрунтована підозра». При дослідженні цього питання слідчими суддями наданий аналогічний перелік доказів, які свідчать про причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, який відповідає дослідженому в судовому засіданні переліку доказів.

Доводи скарги захисника Шкаровського Д.О. і висловлені ним під час судового засідання позиції щодо непідтвердження наявними в матеріалах кримінального провадження відомостями наявності у діях ОСОБА_1 складу кримінальних правопорушень та відсутністю доказів, що б підтверджували завдання збитків державному бюджету України, як підстави для скасування підозри, відхиляються слідчим суддею зважаючи на таке.

Здійснюючи судовий контроль під час оскарження повідомлення про підозру, слідчий суддя не наділений повноваженням здійснювати перевірку обґрунтованості підозри і встановлювати в діях підозрюваного склад того чи іншого злочину. При розгляді скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того, чи має місце переконання за стандартом достатності доказів для цілей повідомлення про підозру.

На даному етапі провадження слідчий суддя також не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов`язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час судового розгляду.

Отже, за наведених вище обставин, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги захисника і скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень від 21.07.2020.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги захисника Шкаровського Д.О. в інтересах ОСОБА_1 на повідомлення про підозру від 21.07.2020 ? відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.В. Крикливий