- Головуючий суддя (ВАКС): Федоров О.В.
- Суддя (ВАКС): Шкодін Я.В., Задорожна Л.І.
- Секретар : Никитюк Н.І.
- Захисник/адвокат : Грицишена К.П., Портного А.А., Фомічова К.С., Чаричанського О.О., Желіховського В.М., Пилипенка О.І., Старцева Ю.К.
- Прокурор : Гарванко І.М.
Справа № 991/2873/21
Провадження 1-кп/991/20/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
07 липня 2021 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Федорова О.В.,
суддів - Шкодіна Я.В., Задорожної Л.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Никитюк Н.І.,
прокурора - Гарванка І.М.,
обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
захисників - адвокатів Грицишена К.П., Портного А.А., Фомічова К.С., Чаричанського О.О., Желіховського В.М., Пилипенка О.І., Старцева Ю.К., Старости І.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисників Грицишена К.П., Старости І.І. та Желіховського В.М. про повернення обвинувального акта по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020000000000860 від 14 травня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
26 квітня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з додатками у вказаному кримінальному провадженні.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2021 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.
07 липня 2021 року у підготовчому судовому засіданні захисники Грицишен К.П., Староста І.І. та Желіховський В.М. подали письмові клопотання про повернення обвинувального акту.
1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування
Клопотання адвоката Грицишена К.П. обґрунтовано тим, що стороною обвинувачення та слідчим суддею було порушено передбачений законом порядок продовження строку досудового розслідування, у зв`язку із чим обвинувальний акт складений, затверджений та направлений до суду поза межами строку досудового розслідування, а тому він підлягає поверненню прокурору.
Клопотання адвоката Старости І.І. обґрунтовано тим, що обвинувальний акт складений з порушенням вимог КПК України та після завершення строку досудового розслідування.
Зокрема, адвокат зазначає, що в частині особистих даних обвинуваченого ОСОБА_2 вказано дані іншої особи, а тому обвинувальний акт складено відносно іншої особи ніж та, якій в межах цього провадження було повідомлено про підозру.
Також захисник вказує, що обвинувальний акт складений, вручений стороні захисту та направлений до суду після спливу строку досудового розслідування, встановленого ст. 219 КПК України.
Крім того, на переконання адвоката Старости І.І., обвинувачення ОСОБА_2 сформульовано нечітко та незрозуміло, що позбавляє сторону захисту можливості належним чином здійснювати захист останнього. Зокрема, захисник стверджує, що обвинувальний акт містить суперечливі обвинувачення щодо розміру неправомірної вигоди, яка виступає предметом інкримінованого злочину, а кінцеве визначення такого розміру сформульоване як припущення.
Крім того, на думку захисника, кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 368 КК України не відповідає фактичним обставинам та формулюванню обвинувачення.
Вказані порушення захисник вважає такими, що унеможливлюють належне проведення судового розгляду, а тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.
Клопотання адвоката Желіховського В.М. обґрунтовано тим, що обвинувальний акт не містить повної, детальної та конкретної інформації щодо висунутого обвинувачення ОСОБА_2 , що є порушенням права на підготовку до захисту в судовому засіданні. Зокрема, у ньому не вказано дати, місця й часу, коли в обвинуваченого ОСОБА_1 виник умисел на вчинення кримінального правопорушення, не розкрито зміст його злочинного плану, який він нібито довів до відома іншого обвинуваченого ОСОБА_2 , не конкретизовано розмір неправомірної вимоги, не деталізовано, у яких діях виражалась конспірація при отриманні цієї вигоди, а також міститься суперечність щодо того, вчиненням та/або невчиненням яких саме дій обумовлювалось її одержання. Загалом, захисник вказує, що викладені прокурором обставини вчинення кримінального правопорушення є неконкретними та ґрунтуються на припущеннях.
2. Позиції сторін у судовому засіданні
У судовому засіданні захисники та їх обвинувачені повністю підтримали доводи, викладені у вказаних клопотаннях.
Прокурор Гарванко І.М. заперечував проти їх задоволення і просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а підстав для прийняття рішення про його повернення немає.
Дослідивши заявлені клопотання та додані до них матеріали, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.
3. Оцінка та висновки суду
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України. При цьому, на думку суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов`язком суду, то підставою для повернення обвинувального акта не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити, чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам КПК.
Так, відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування; 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. (ч. 2-4 ст. 291 КПК України)
Дослідивши поданий у межах даного кримінального провадження обвинувальний акт, колегія суддів приходить до висновку, що вказані вимоги до обвинувального акта стороною обвинувачення були дотримані.
Так, колегією суддів встановлено, що поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.
В обвинувальному акті міститься виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення із зазначенням дій, які були вчинені обвинуваченими, а також обставини, які, відповідно до положень КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
При цьому, як встановлено з його змісту, у обвинувальному акті міститься перелік діянь окремо кожного з обвинувачених, які, на думку сторони обвинувачення, утворюють склад інкримінованого їм кримінального правопорушення.
З огляду на це, колегія суддів доходить до висновку про відповідність даного обвинувального акта вимогам чинного законодавства, а також про відсутність у ньому таких недоліків, які б перешкоджали суду призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні.
Водночас захисники у своїх клопотаннях доводять наявність обставин, встановлення яких не впливає на вирішення питання про повернення обвинувального акту.
Так, невідповідність анкетних даних обвинуваченого ОСОБА_2 , про яку вказує захисник Староста І.І. не є тією перешкодою, тим суттєвим недоліком, який не дозволяє проводити судовий розгляд, оскільки усунення таких невідповідностей можливе під час виконання судом вимог ст.348 КПК України. Посилання ж захисника на факт того, що в обвинувальному акті зазначена зовсім інша особа спростовується наявністю інших ідентифікуючих особистих даних ОСОБА_2 , зокрема, прізвище, ім`я та по батькові, місце народження, місце реєстрації та проживання, громадянство, тощо, а також активна позиція ОСОБА_2 щодо захисту від пред`явленого обвинувачення.
Так само суд відхиляє і доводи захисників Грицишена К.П. та Старости І.І. про порушення порядку продовження строку досудового розслідування та направлення обвинувального акту поза межами такого строку, оскільки вони є нерелевантними для прийняття рішення про повернення обвинувального акту, адже не вказують на його невідповідність вимогам ст. 291 КПК України, натомість зазначені твердження сторони захисту можуть бути предметом розгляду під час вирішення питання про закриття кримінального провадження в порядку п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Також, суд зауважує, що сторона захисту у своїх клопотаннях фактично порушує питання про узгодженість фактичних обставин справи з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення та питання про обґрунтованість такої кваліфікації, що однак не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні.
У цьому контексті, колегія суддів звертає увагу на правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладену у постанові від 03.07.2019 по справі № 273/1053/17, відповідно до якої кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, визначення ж обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Колегія суддів вважає, що повернення обвинувального акта прокурору із вказівкою на зміну кваліфікації призведе до порушення засад змагальності та може бути розцінене як втручання суду у формулювання висунутого прокурором обвинувачення чи як прояв обвинувального ухилу суду.
З огляду на викладене, зауваження захисників у цій частині не можуть бути прийняті до уваги при вирішенні питання про повернення обвинувального акта.
Щодо доводів сторони захисту про незрозумілість та неконкретність пред`явленого обвинувачення, то колегія суддів вважає за потрібне звернути увагу на наступне.
За загальним правилом, визначення ступеня деталізації опису обставин вчинення злочину в обвинувальному акті належить до повноважень прокурора, разом з тим, зміст та спосіб викладення вказаних обставин повинні давати можливість обвинуваченому в повному обсязі розуміти суть висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
Так, про обізнаність обвинуваченого із суттю обвинувачення повинні свідчити не лише наявність в тексті обвинувального акта правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, а й описової частини обвинувального акта, в якій простою та зрозумілою для обвинуваченого мовою повинні зазначатися деталі вчинення злочину та інші обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Необхідність зазначати повну та детальну інформацію щодо пред`явленого особі обвинувачення є важливою передумовою забезпечення права на справедливий судовий розгляд.
Колегія суддів вважає, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні вказаним вимогам відповідає, оскільки у достатній мірі інформує обвинувачених як про причину обвинувачення, так і про його характер.
Доводи захисту про невизначеність точного розміру неправомірної вигоди та незрозумілість формули її розрахунку так само не є підставою для повернення обвинувального акту, оскільки вказані обставини впливають на рішення суду щодо доведеності обсягу пред`явленого обвинувачення. Водночас, такі питання не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, з огляду на мету цієї стадії та вичерпний перелік повноважень суду під час її проведення, а тому має вирішуватись виключно за результатами судового розгляду та на підставі дослідження і оцінки наданих суду доказів.
Неконкретизованість та незрозумілість викладу інших обставин вчинення інкримінованого обвинуваченим злочину, на яку вказують захисники, на переконання колегії суддів, не має будь-якого негативного впливу на можливість реалізації обвинуваченими права на захист та не є підставою для повернення обвинувального акту.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що стороною захисту не наведено, а судом не встановлено такої невідповідності обвинувального акта вимогам Кримінального процесуального кодексу України, яка б слугувала беззаперечною підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
Керуючись статтями 291, 314, 372, 376 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Грицишена К.П. про повернення обвинувального акта - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Старости І.І. про повернення обвинувального акта - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Желіховського В.М. про повернення обвинувального акта - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Головуючий: Федоров О. В.
Судді: Задорожна Л. І.
Шкодін Я. В.