- Головуючий суддя (ВАКС): Хамзін Т.Р.
- Секретар : Фінько Ю.В.
Справа № 991/484/19
Провадження 1-р/991/59/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.
за участю:
секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення - ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р. від 20.11.2019 (справа № 991/484/19, провадження № 1-кс/991/2357/19),
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р. від 20.11.2019 клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про арешт майна, у порядку ст. 171 КПК України у кримінальному провадженні № 52019000000000767 від 27.08.2019 було повернуто заявнику.
07.07.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення від 20.11.2019 щодо відмови розглянути заяву в кримінальному провадженні № 52019000000000767 за ст. 191 КК України.
У заяві ОСОБА_1 вказав, що на момент відкриття провадження № 52019000000000767 Вищого антикорупційного суду не існувало. Це провадження було відкрито на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва Вишняка М.В. від 15.08.2019 у справі № 760/21153/19, якою зобов`язано Національне антикорупційне бюро України внести відомості до ЄРДР за ст. 191 КК України, що підслідно антикорупційним органам (НАБУ, САП).
Заявник стверджує, що до новоствореного Вищого антикорупційного суду в рамках кримінального провадження № 52019000000000767 за ст. 191 КК України подано клопотання про арешт майна у порядку ст. 171 КПК України, в позовній заяві про відшкодування майнової та моральної шкоди у порядку ст. 128 КПК України від 07.11.2019. Документи надіслані представником ОСОБА_2 , який на підставі доручення № 388 уповноважений від свого імені підписувати звернення до суду, на свій розсуд та за необхідністю самостійно приймати рішення щодо ефективного правового захисту потерпілого.
20.11.2019 суддею Хамзіним Т.Р. винесена ухвала про повернення клопотання у порядку ст. 171 КПК України, без його розгляду та без залучення учасників у кримінальному провадженні № 52019000000000767 до судового процесу. Тобто, судом не проведено передбачену законом процедуру дослідження справи за присутності потерпілого і його представника, прокурора та слідчого, підозрюваних осіб.
ОСОБА_1 просить:
- вказати причину відмови у розгляді заяви по суті, без залучення представника та потерпілого, слідчого і прокурора, підозрюваних осіб;
- роз`яснити та вказати підставу для відмови у розгляді заяви про арешт майна в кримінальному провадженні № 52019000000000767 за ст. 191 КК України, що є підслідним антикорупційним органам,
- роз`яснити чому судом не забезпечено судовий процес у кримінальному провадженні та не надано можливості представнику захищати порушені права потерпілого у відкритому судовому засіданні.
09.07.2021 ОСОБА_1 подав заяву, у якій просив роз`яснити рішення від 20.11.2019 без його присутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 380 КПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення. Саме тому розгляд заяви про роз`яснення судового рішення було здійснено за відсутності ОСОБА_1 .
У зв`язку з неприбуттям осіб, які беруть участь у судовому провадженні фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось. (ч. 4 ст. 107 КПК України).
За наслідками розгляду заяви слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Виходячи із змісту вищенаведеної правової норми роз`ясненню підлягає суть прийнятого рішення, а не мотиви та підстави для його прийняття. Необхідність роз`яснення судового рішення зумовлюється його нечіткістю або суперечливістю викладених у ньому висновків, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати.
Фактично, здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.
З наведеного вбачається, що саме особа, яка ініціює роз`яснення судового рішення, має пояснити в якій саме частині судове рішення є незрозумілим, в чому виникають труднощі в його тлумаченні, які саме проблеми виникають при його виконанні.
Аналогічну позицію також займає Верховний Суд.
Так у п.п. 20-27 постанови Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 01.09.2020 (справа № 806/984/18, провадження № К/9901/35602/19) зазначається, що роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. За загальними нормами права, роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
У заяві ОСОБА_1 вказує про непроведення судом передбаченої законом процедури дослідження справи за присутності потерпілого і його представника, прокурора та слідчого, підозрюваних осіб. Він просить роз`яснити причину відмови у розгляді справи по суті, відмови у розгляді заяви про арешт майна, причину не забезпечення судового процесу у кримінальному провадженні та не надання можливості представнику захищати порушені права потерпілого у відкритому засіданні.
Зі змісту ухвали від 20.11.2019, постановленої у справі № 991/484/19, вбачається, що слідчим суддею зазначені причини повернення клопотання заявнику. Так слідчий суддя дійшов висновку про повернення клопотання у зв`язку з:
- відсутністю доказів на підтвердження наявності у заявників процесуального статусу цивільних позивачів;
- відсутність доказів на підтвердження існування такого кримінального провадження, здійснення досудового розслідування у цьому провадженні Національним антикорупційним бюро України та підсудність клопотання Вищому антикорупційному суду;
- клопотання підписано одним із заявників, а саме ОСОБА_1 не власноручно, а підпис відтворено за допомогою відтиску печатки (факсиміле) чи інших технічних засобів (роздруківка на принтері, тощо), а тому не виражає особисту волю особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав.
Отже, слідчий суддя вказав підстави повернення клопотання, та роз`яснив детально чому дійшов таких висновків. Повернення клопотання не є відмовою у розгляді клопотання по суті, і не перешкоджає можливості звернення з клопотанням повторно з урахуванням вимог закону.
В свою чергу ОСОБА_1 не вказує в якій частині рішення для нього є незрозумілим, а розцінює постановлено слідчим суддею рішення як відмову у розгляді його клопотання та не погоджується з висновками судді.
Незгода з рішенням судді або незадоволення результатом розгляду скарги ОСОБА_1 автоматично не свідчить про труднощі у його розумінні, а тому підстави для роз`яснення судового рішення мають бути чітко наведені. ОСОБА_1 таких підстав не навів.
Ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р. від 20.11.2019 (справа № 991/484/19, провадження № 1-кс/991/2357/19) містить чіткі формулювання, які не можуть тлумачитись двозначно. Судове рішення є зрозумілим, чітким та логічним, жодних розбіжностей між положеннями мотивувальної частини та резолютивної частини ухвали не вбачається.
За наведених обставин підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 372, 380 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення - ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р. від 20.11.2019 (справа № 991/484/19, провадження № 1-кс/991/2357/19).
Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (01601, м. Київ, пров. Хрестовий, 4).
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Т. Р. Хамзін