Документ № 98479063

Справа № 991/4226/21

Провадження № 11-сс/991/431/21

Слідчий суддя: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2021 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань Апеляційноїпалати Вищогоантикорупційного судуапеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 червня 2021 року про відмову у задоволенні скарги на постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 від 11 червня 2021 року про закриття кримінального провадження № 52020000000000771 від 24 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України,

за участю:

особи, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_6,

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного рішення та встановлені судом обставини

У провадженні відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) перебувало на досудовому розслідуванні об`єднане кримінальне провадження №52020000000000771 від 24 грудня 2020 року за ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі КК України).

11 червня 2021 року детектив НАБУ ОСОБА_7 виніс постанову про закриття цього провадження.

Вважаючи постанову незаконною, невмотивованою, передчасною та такою, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), а її зміст не відповідає фактичним обставинам справи, ОСОБА_6 22 червня 2021 року звернувся до Вищого антикорупційного суду з відповідною скаргою.

За результатами розгляду, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 29 червня 2021 року відмовив у задоволенні скарги на постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 від 11 червня 2021 року про закриття кримінального провадження № 52020000000000771 від 24 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Вимоги апеляційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 червня 2021 року, ОСОБА_6 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу, в якій ставить вимогу про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової ухвали, якою призначити у Вищому антикорупційному суді новий розгляд за його скаргою, у зв`язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що, вважаючи постанову детектива НАБУ про закриття кримінального провадження незаконною і передчасною, він подав скаргу, мотивовану тим, що детектив, перед тим як закрити кримінальне провадження не вчинив ряд обов`язкових слідчих і процесуальних дій, зокрема: не допитав його та інших свідків; не допитав фігуранта у провадженні; не провів одночасного допиту фігуранта із свідками і заявником; не дослідив і не надав правової оцінки фактам зазначеними в його заявах про вчинення кримінального правопорушення; не призначив судово-медичну експертизу за фактами отриманого ушкодження здоров`я. Крім того, детективом не було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) всі відомості, які зазначені в заяві про злочин, йому не повідомлено про початок досудового розслідування, не було вручено пам`ятку. Також, на його думку, текст постанови містить протиріччя, оскільки в мотивувальній частині обґрунтовується відсутність складу злочину, а в резолютивній зазначено про відсутність події злочину. Постанова про відмову у визнанні його потерпілим та постанова про закриття цього кримінального провадження постановлені одночасно, що позбавило його права на оскарження. Однак слідчий суддя при розгляді скарги не надав належної правової оцінки викладеним обставинам, дійшовши помилкового висновку про відмову у задоволенні скарги. Стверджує, що слідчим суддею було порушено таємницю нарадчої кімнати, оскільки у період між проголошенням резолютивної частини ухвали за результатами розгляду його скарги та до проголошення її повного тексту слідчий суддя брав участь у розгляді інших судових справах, що є підставою для скасування рішення. Крім того, слідчим суддею був порушений строк складення повного тексту судового рішення.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні ОСОБА_6 у повному обсязі підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просив її задовольнити.

Інші учасникисудового провадження в судове засідання не прибули, будучи повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином. Позиції щодо вимог та доводів апеляційної скарги до суду не надали.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття учасників судового провадження не перешкоджає проведенню розгляду.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положенням ч. 2 ст. 9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Статтею 25 КПК України встановлено, що прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції… вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.

У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі "Михалкова та інші проти України" розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободдержава зобов`язана "гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції", що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Частиною 1 статті 91 КПК України визначено перелік обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч. 2 ст. 91 КПК України).

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається вразі,якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Із системного аналізу змісту ст. 91, 284 КПК України вбачається, що у випадку здобуття в ході досудового розслідування інформації про наявність хоча б однієї обставини, яка є підставою для закриття кримінального провадження за одним із пунктів, визначених ч. 1 ст. 284 КПК України, у випадках, передбачених абз. 2 ч. 4 ст. 284 КПК слідчий (детектив) повинен прийняти рішення про закриття такого провадження.

При цьому, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, НАБУ на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04 грудня 2020 року за заявою ОСОБА_6 від 17 листопада 2020 року вих. №4037/17 внесено до ЄРДР відомості за № 52020000000000771 щодо можливого вчинення працівником НАБУ кримінального правопорушення.

Крім того, на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21 січня 2021 року за заявою ОСОБА_6 від 23 грудня 2020 року вих. № 4114/23 внесено до ЄРДР відомості за № 52021000000000055 щодо можливого вчинення працівником НАБУ кримінального правопорушення.

Також, на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 31 грудня 2020 року (із виправленими ухвалою від 02 лютого 2021 року описками) за заявою ОСОБА_6 від 23 грудня 2020 року № 4115/23 внесено до ЄРДР відомості за № 52021000000000256 від 13 травня 2021 року щодо можливого вчинення працівником НАБУ кримінального правопорушення.

Рішеннями процесуального керівника від 01 червня 2021 року вищевказані кримінальні провадження об`єднані в одне провадження, якому присвоєно № 52020000000000771.

За змістом доводів, викладених у заявах ОСОБА_6 старший детектив НАБУ ОСОБА_8 прийняв неправомірні, на його думку, процесуальні рішення від 30 жовтня 2020 року про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальних провадженнях №№ 52020000000000229 та 52020000000000265, а також від 31 серпня 2020 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000350. Також, йому заподіяно матеріальну шкоду на суму 700000 грн, а моральної на 200 000 грн, разом на 900 000 грн.

Постановою старшого детектива НАБУ ОСОБА_7 від 11 червня 2021 року вказане об`єднане кримінальне провадження закрито у зв`язку із відсутністю в діях старшого детектива ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Вказана постанова обґрунтована тим, що в ході досудового розслідування не встановлено жодних даних про будь-які зловживання (у т.ч. з метою отримання неправомірної вигоди) з боку старшого детектива НАБУ ОСОБА_8 під час прийняття процесуальних рішень від 30 жовтня 2020 року про відмову у визнанні ОСОБА_6 потерпілим у кримінальних провадженнях №№ 52050000000000229 від 30 березня 2020 року та 52050000000000265 від 17 квітня 2020 року, а також від 31 серпня 2020 року про закриття кримінального провадження № 52019000000000350 від 25 квітня 2019 року, а ОСОБА_6 зазначеним в результаті правопорушення спричинено істотну шкоду, яка б мала матеріальний вираз у визначеному законом розмірі, тому наявні підстави констатувати відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно положень ст. 303, 304 КПК України, рішення слідчого чи прокурора про закриття кримінального провадження може бути оскаржено до слідчого судді заявником, потерпілим, його представником, чи законним представником протягом 10 днів з дня отримання копії відповідної постанови про закриття кримінального провадження.

Колегія суддів зазначає, що розгляд скарги за наявності матеріалів кримінального провадження сприяє здійсненню належного аналізу слідчим суддею правильності підстав для закриття кримінального провадження та встановлення процесуальної діяльності органом досудового розслідування відповідно до вимог КПК України.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 29 червня 2021 року відмовив у задоволенні скарги на постанову старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 від 11 червня 2021 року про закриття кримінального провадження № 52020000000000771 від 24 грудня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, дійшовши висновку, що винесена детективом постанова відповідає завданням та засадам кримінального провадження, а наведене в ній мотивування є достатнім і релевантним прийнятому рішенню, а тому відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_6 .

Колегією суддів встановлено, що при розгляді скарги ОСОБА_6 слідчим суддею досліджено матеріали кримінального провадження № 52020000000000771 від 24 грудня 2020 року та встановлено підстави для відмови у задоволенні скарги, наведено доводи на спростування кожного твердження ОСОБА_6, яким обґрунтовується його скарга.

Детектив, оцінюючи докази, зібрані в ході досудового розслідування, ґрунтуючись на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, встановлених в межах кримінального провадження, дійшов висновку про відсутність в діях працівника НАБУ ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, у зв`язку з чим закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, з чим обґрунтовано погодився слідчий суддя.

У даному кримінальному провадженні навіть сам по собі зміст заяви про кримінальне правопорушення дає достатні підстави колегії суду зробити висновок про відсутність ознак зловживання службовим становищем в діях детектива, оскільки заява не містить конкретних обставин такого правопорушення.

Колегія суддів також погоджується з висновком слідчого судді про те, що оскаржувана постанова відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України, та детективом було повно та всебічно досліджено усі обставини кримінального провадження. Також, слідчим суддею надано оцінку кожному доводу заявника.

На думку колегії суддів, слідчим суддею в повному обсязі перевірені викладені в скарзі ОСОБА_6 підстави для скасування постанови детектива про закриття кримінального провадження, досліджено наявні матеріали і в їх сукупності та обґрунтовано відмовлено в задоволенні скарги про скасування постанови детектива про закриття кримінального провадження № 52020000000000771 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді стосовно того, що ОСОБА_6 фактично не згодний з прийнятими детективом, у межах його повноважень, процесуальними рішеннями, проте ця незгода не повинна вирішуватись шляхом внесення відомостей до ЄРДР та проведення слідства. Відповідні її механізми вирішення регламентовані кримінальним процесуальним законом, яким заявнику надано право на подання відповідних клопотань слідчому, прокурору та скарг до слідчого судді, чим він і скористався.

Разом з тим, апеляційна скарга ОСОБА_6 не містить будь-яких доводів щодо скасування ухвали слідчого судді, а скаржником не наведено жодних фактичних даних, які б давали підстави для висновку про неповне з`ясування слідчим суддею обставин справи.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що текст оскаржуваної постанови містить протиріччя, оскільки детектив НАБУ обґрунтовує відсутність складу злочину, а в резолютивній частині постанови в якості процесуальної підстави для закриття кримінального провадження посилається на положення п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (закриття провадження у зв`язку з відсутністю події злочину), то вони не відповідають дійсності. Згідно резолютивної частини постанови детектива НАБУ ОСОБА_7 від 11 червня 2021року, кримінальне провадження №52020000000000771 від 24 грудня 2020 року закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з встановленням відсутності в діяннях старшого детектива НАБУ ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що слідчий (детектив, прокурор) не виконав ряд ухвал слідчого судді та не внесли до ЄРДР усіх кваліфікуючих статей злочину, які ОСОБА_6 зазначив у своїх заяві про вчинення кримінальних правопорушень та які були перерахованими в ухвалі слідчого судді, то колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що питання кваліфікації кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до реєстру, відноситься до виключної компетенції слідчого, прокурора (п. 5 ч. 5ст.214КПК України). Крім того, ухвалами слідчих суддів Солом`янського районного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року, 21 січня 2021 року, 31 грудня 2020 року зобов`язано уповноважених осіб НАБУ внести відомості до ЄРДР за його заявами. При цьому, жодною ухвалою не було зобов`язано вносити детектива відомості до ЄРДР за конкретними статтями Особливої частини КК України. З ухвал вбачається, що такі вимоги заявника були предметом розгляду його скарг. Однак, слідчі судді зазначали про відсутність у них повноважень зобов`язувати НАБУ вносити відомості до ЄРДР за тими статтями КК України, що вказані в заявах ОСОБА_6, і в цій частині відмовили у задоволенні його скарг. Отже, доводи ОСОБА_6 щодо невнесення визначених ним в заявах статей КК України та не проведення досудового розслідування за визначеними у заявах статтями є необґрунтованими.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження ОСОБА_6 стосовно позбавлення його права на оскарження постанови детектива про відмову у визнанні його потерпілим від 10 червня 2021 року з огляду на винесену в подальшому оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження від 11 червня 2021 року, оскільки вони не ґрунтуються на вимогам закону.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що детектив НАБУ не провів допит ОСОБА_6, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_6 неодноразово викликався повісткою для проведення допиту його в якості свідка. Зокрема, повісткою від 29 січня 2021 року на 05 лютого 2021 року, повістками від 16 березня 2021 року на 24 березня 2021 року, повістками від 24 березня 2021 року на 01 квітня 2021 року, повістками від 18 травня 2021 року на 24 травня 2021 року та 25 травня 2021 року, повісткою від 03 червня 2021 року на 09 червня 2021 року, проте останній жодного разу не з`явився за викликами та про причини своєї неявки не повідомив. Не з`явився ОСОБА_6 жодного разу і з власної ініціативи до детектива для допиту, що на думку колегії нівелює його доводи про надання доказів вчинення детективом ОСОБА_8 злочину під час проведення цього допиту.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що слідчий суддя порушив ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ч. 3 ст. 415 КПК України, оскільки залишив поза увагою долучені до скарги рішення судів апеляційної інстанції, є помилковим.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус судді» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, оскільки судами повинні враховуватись лише висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, висновки інших судів, в тому числі і апеляційних, правового значення не мають.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 415 КПК України висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Однак слідчим суддею не проводився новий розгляд після скасування судового рішення, а тому слідчий суддя не мав підстав враховувати висновки і мотиви, із яких скасовані інші рішення.

Також неспроможним є твердження в апеляційній скарзі, що слідчим суддею порушено таємницю нарадчої кімнати.

Так,ч.1та ч.2ст.376КПК України передбачено, що судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження . Якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді. Повний текст ухвали (постанови) повинен бути складений не пізніше п`яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений учасникам судового провадження. Про час оголошення повного тексту ухвали (постанови) має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині.

29 червня 2021 року слідчим суддею складено і оголошено резолютивну частину ухвали, в якій зазначено, що повний текст буде оголошено 05 липня 2021 року.

Посилання ОСОБА_6 на те, що протягом цього часу слідчий суддя ОСОБА_1 брав участь у розгляді інших справ, що, на його думку, є порушенням таємниці нарадчої кімнати, колегія суддів відхиляє, оскільки кримінальне процесуальне законодавство дозволяє суду здійснювати розгляд інших проваджень після оголошення резолютивної частини рішення, тому що складання його повного тексту не потребує перебування судді у нарадчій кімнаті, як про це стверджує особа, яка подала апеляційну скаргу. Посилання ОСОБА_6 на постанову Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа № 127/8831/14-к, провадження № 51-3678км18), в якій зроблено висновок про порушення таємниці нарадчої кімнати через постановлення судом першої інстанції низки судових рішень під час перебування колегії суддів у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку, не є релевантним до даних правовідносин.

Крім того, твердження ОСОБА_6 стосовно того, що слідчий суддя порушив строк складення повного тесту рішення, передбаченого ч. 2 ст. 376 КПК України, також є неспроможними, оскільки останній день складення повного тексту рішення припав на вихідний день, тому з урахуванням положень ч. 7 ст. 115 КПК України був перенесений на наступний за ним робочий день. До того ж колегія суддів наголошує, що це не перешкодило постановити законне та обґрунтоване рішення та не призвело до порушення прав ОСОБА_6 .

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді, оскільки вони не містять обґрунтування того, у чому саме полягає незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали. Слідчий суддя перевірив усі доводи, які були викладені в скарзі, вивчив кримінальне провадження, проаналізував та дав оцінку як повноті перевірки, так і наявності підстав для закриття кримінального провадження і прийняв мотивовану, обґрунтовану та законну ухвалу, підстав для скасування якої, за доводами апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає.

Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга ОСОБА_6, з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 червня 2021 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4