Документ № 98508117

Справа № 757/28191/18-к

Провадження 1-і/991/4/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі

головуючого судді Дубаса В.М., суддів Коліуша О.Л., Задорожної Л.І. (далі - суд),

за участі:

секретаря судового засідання Ляшинської А.Ю.,

заявника ОСОБА_1 ,

прокурора Андронової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 та заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про повернення оригіналів речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) 14.04.2017 за №52017000000000276,

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий опис судового провадження.

10.01.2020 до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з Печерського районного суду міста Києва відповідно до ухвали Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 02.12.2019 надійшов обвинувальний акт з додатками та матеріали судового провадження у кримінальному провадженні від 14.04.2017 №52017000000000276 щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України (КК) «Декларування недостовірної інформації».

Ухвалою ВАКС від 24.11.2020 закрито на підставі пункту 4 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) кримінальне провадження від 14.04.2017 №52017000000000276 щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК, внаслідок прийняття рішення Конституційного Суду України від 27.01.2020 №13-р/2020, яким зокрема статтю 366-1 КК визнав неконституційною і такою, що втрачає чинність із дня ухвалення цього рішення, та вирішено питання щодо долі речових доказів шляхом залишення у матеріалах даного кримінального провадження документів та залишення і повернення володільцям інших речових доказів.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (АП ВАКС) від 13.01.2021 апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Кравця Р.Ю. залишено без задоволення, а ухвалу ВАКС від 24.11.2020 без змін.

Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу ВАКС від 24.11.2020 та ухвалу АП ВАКС від 13.01.2021.

2. Короткий виклад питання та позицій учасників судового провадження.

31.05.2021 до ВАКС надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про повернення володільцям наявних в матеріалах кримінального провадження низки речей та документів, вказаних в пунктах 2.1.2 та 2.1.3 пункту 2.1 резолютивної частини ухвали ВАКС від 24.11.2020 в справі №757/28191/18-к, що аргументовано посиланнями на те, що «вилучені при проведенні обшуків оригінали документів є правовстановлюючими документами на об`єкти нерухомості, транспортний засіб та інше майно, і мають знаходитись у їх власників, як і документи, пов`язані із придбанням, користуванням та обслуговуванням вказаного майна. До таких документів відносяться договори купівлі-продажу, відповідні довіреності та заяви, витяги з державних реєстрів майнових прав, технічні паспорти та інвентарізаційні справи, платіжні доручення, квитанції, рахунки, розписки, акти прийому-передачі, акти виконаних робіт, заяви, видаткові накладні, чеки, специфікації, замовлення тощо», що «продавець квартир … разом зі своїм товаришем залишається зареєстрованим в квартирах…, добровільно знятись з реєстраційного обліку … вони відмовляються, у зв`язку з чим оригінали правовстановлюючих документів, квитанції та розписки (заяви) є необхідними для вирішення питання їх зняття з реєстраційного обліку в судовому порядку», що «також серед вилучених документів міститься особиста переписка, листування та інші рукописні записи в оригінала, паспорт громадянина України (у дорогій обкладинці), стартові пакети мобільних номерів телефонів, яка також мають бути повернуті їх власникам (законним володільцям». Також в цій заяві ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 просили розглянути дане клопотання за їх відсутності та повернути вищезазначені речі та документи ОСОБА_1 .

15.06.2021 до ВАКС надійшло клопотання ОСОБА_1 , де зазначалось, що слід вважати заяву від 31.05.2021, подану ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 клопотанням, поданим на підставі статті 100 КПК, та розглянути його у встановленому цим кодексом порядку.

В судових засіданнях 09.07.2021 та 23.07.2021 ОСОБА_1 підтримав подані заяву і клопотання та просив повернути оригінали документів.

Прокурорка Андронова А.В. в судових засіданнях 09.07.2021 та 23.07.2021 заперечила проти задоволення клопотання та заяви про повернення оригіналів документів, зазначивши, що жодної необхідності такого не доведено, а також, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не були учасниками кримінального провадження від 14.04.2017 за №52017000000000276, та вони не є володільцями документів, оригінали яких вилучались у ОСОБА_1 , який мав статус обвинуваченого.

3. Обґрунтування позиції суду.

Згідно з частиною 1 статті 100 КПК «Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію»,, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу (тобто у разі тимчасового доступу до речей і документів та накладення арешту на майно).

За частиною 2 статті 100 КПК, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 статті 100 КПК визначено, що документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.

За частиною 5 статті 100 КПК, речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці зберігання.

Частиною 9 статті 100 КПК встановлено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому, за пунктом 7 частини 9 статті 100 КПК документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

За частиною 12 статті 100 КПК спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.

За змістом наведених норм КПК для повернення судом володільцю оригіналів речових доказів необхідна сукупність таких умов: 1) вирішення судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, долі конкретних речових доказів шляхом їх залишення в матеріалах кримінального провадження, та набрання таким рішенням законної сили; 2) знаходження оригіналів речових доказів безпосередньо у матеріалах судового провадження; 3) клопотання про повернення оригіналів речових доказів має бути подано їх належним володільцем із обґрунтуванням належним чином фактичної необхідності у поверненні саме оригіналів.

КПК не визначена процедура розгляду судом питання про повернення володільцям оригіналів речових доказів у кримінальному провадженні, проте частиною 6 статті 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 7 КПК, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься диспозитивність, зміст якої розкрито статтею 26 КПК, а саме за частиною 1 цієї статті сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а за частиною 3 цієї статті слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим кодексом.

Враховуючи, що клопотання про повернення оригіналів речових доказів за сутністю стосується процедури виконання судового рішення, яким перед тим вирішена доля конкретних речових доказів у певному кримінальному провадженні, та виконання вироку чи ухвали слідчого судді, суду це завершальна стадія судового провадження, а набрання судовим рішенням законної сили є обов`язковою умовою його виконання та підставою реалізації всіх викладених у ньому питань, суд вважає, що у даному випадку необхідно керуватись загальними нормами статей 532-539 розділу VIII КПК «Виконання судових рішень» (з врахуванням конкретного виду судового рішення, оскільки статті 536-539 КПК стосуються виключно питань, пов`язаних з виконанням вироку).

Ухвалою ВАКС від 24.11.2020, яка набрала законної сили, вирішено питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні від 14.04.2017 за №52017000000000276 таким чином: 1) визнані речовими доказами за постановами від 25.07.2017, 09.08.2017, 09.08.2017 документи повинні бути залишені у матеріалах даного провадження; 2) визнані речовими доказами за постановами від 11.08.2017, 15.08.2017, 15.08.2017, 16.08.2017, 16.08.2017, 16.08.2017 речі, які були передані на відповідальне зберігання, повинні бути залишені їх володільцям; 3) визнані речовими доказами за постановами від 15.08.2017, 18.08.2017, 18.08.2017 речі, які зберігаються у камері схову, повинні бути повернуті володільцям.

Судом встановлено, що у матеріалах судового провадження, які нараховують 19 томів, відсутні оригінали документів, які просять повернути заявник, а наявні лише їх фотокопії, виготовлені як додатки до:

1) протоколу огляду від 09.08.2017 під час огляду речей та документів, які згідно з протоколом обшуку від 09.08.2017 вилучені детективами НАБУ в ході обшуку за місцем проживання судді ВАСУ ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (том 15 судової справи, аркуші 94-245; том 16 судової справи, аркуші 1-67).

2) протоколу огляду від 09.08.2017 під час огляду речей та документів, які згідно з протоколом обшуку від 09.08.2017 вилучені детективами НАБУ в ході обшуку службового кабінету судді ВАСУ ОСОБА_1 в приміщенні Вищого адміністративного суду України за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5 (том 16 судової справи, аркуші 221-237).

Суд зазначає, що згідно з наданим стороною обвинувачення переліком письмових матеріалів, які підлягали дослідженню у ході судового розгляду обвинувального акту, такому дослідженню загалом підлягало 29 томів матеріалів, проте внаслідок закриття кримінального провадження у процесі судового розгляду велика кількість матеріалів провадження залишилась як недосліджена у сторони обвинувачення, а відтак суд не може повернути оригінали документів внаслідок їх відсутності в матеріалах судового провадження.

Згідно з наданою прокурором інформацією, викладеною у листі від 23.07.2021, оригінали документів знаходяться частково у прокурора, а частково у Національному антикорупційному бюро України, деякі з яких вже повернуті або й знищені, а тому для вирішення питання щодо повернення оригіналів документів заявники мають право звернутись безпосередньо до таких органів, яким вони не скористались до теперішнього часу. При цьому для повернення оригіналів документів, які мали статус речових доказів, має бути доведена належним чином фактична необхідність такого повернення.

Також суд зазначає, що оригінали документів, які згодом визнані речовими доказами у кримінальному провадженні від 14.04.2017 №52017000000000276, вилучались за місцем проживання та праці ОСОБА_1 , який мав статус обвинуваченого в такому провадженні та відтак був володільцем цих документів у розумінні норм КПК, тоді як ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не були учасниками такого кримінального провадження, тобто відсутні обґрунтовані правові підстави вважати цих осіб володільцями таких документів, що може бути вирішено лише у порядку цивільного судочинства.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні як необґрунтованих клопотання ОСОБА_1 та заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про повернення оригіналів речових доказів.

При цьому суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 392 КПК, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.

КПК передбачено такі випадки можливого оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції: 1) про закриття провадження (частина 10 статті 284); 2) про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності (частина 5 статті 288); 3) про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (частина 4 статті 314); 4) про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті (частина 4 статті 331); 5) про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні (частина 4 статті 380); 6) про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасуванні вироку (частина 4 статті 476); 7) за наслідками розгляду клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку (частина 6 статті 539); 8) стосовно виконання вироку суду іноземної держави (частина 9 статті 603); 9) про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України (частина 7 статті 610).

Тобто КПК не передбачає випадку можливого оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції за наслідками розгляду клопотання про вирішення питання, пов`язаного із виконанням саме ухвали суду, а не вироку, а тому дана ухвала не підлягає оскарженню.

Керуючись статтями 100, 369, 372, 376, 532-539 КПК суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 та заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про повернення оригіналів речових доказів.

Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили з моменту оголошення.

Головуючий суддя Дубас В.М.

Судді Коліуш О.Л.

Задорожна Л.І.