Документ № 98525998

Справа № 991/4519/21

Провадження 1-кп/991/37/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

19 липня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Федорова О.В.,

суддів - Шкодіна Я.В., Задорожної Л.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Никитюк Н.І.,

прокурора - Скибенка О.І.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників - адвокатів Сергієнка В.Г., Слівенка В.Р., Козира С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника Козира С.В. про зміну запобіжного заходу, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000235 від 07 квітня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.2 ст. 369, ч.2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000235 від 07 квітня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.2 ст. 369, ч.2 ст. 366 КК України.

19 липня 2021 року під час судового засідання по вказаному кримінальному провадженню адвокат Козир С.В. - захисник обвинуваченого ОСОБА_1 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання.

1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування

Своє клопотання захисник Козир С.В. обґрунтовує тим, що:

-строк дії обов`язків, виконання яких було забезпечено заставою, сплив і стороною обвинувачення не продовжувався, а будь-які нові обов`язки на обвинуваченого не покладались;

-обвинувачений протягом всього часу бездоганно виконував покладені на нього обов`язки, не чинив спроб перешкоджати кримінальному провадженню, з`являвся на всі без виключення виклики детектива і суду, не відлучався із міста Києва, повідомив детектива та прокурора про звільнення з місця роботи, не спілкувався зі свідками та з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, здав на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, що свідчить про належність поведінки обвинуваченого та про відсутність ризиків, якими обґрунтовувалась необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави;

-загалом ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відсутні, на що, зокрема, вказує не подання детективом клопотання про продовження строку дії відповідних обов`язків, а також повернення детективом паспорта громадянина України для виїзду за кордон;

-відсутній ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, має родину (батьків похилого віку, дружину та сина, який навчається у вищому учбовому закладі), поновлений на роботі, протягом всього строку досудового розслідування не було встановлено жодного факту переховування і обвинувачений добровільно надавав показання для пояснення та обґрунтування своєї поведінки, і, крім того існує кримінальне провадження, у якому ОСОБА_1 визнаний потерпілим по фактам, які мають безпосереднє відношення до подій, що розглядаються у цьому кримінальному провадженні;

-також відсутній і ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки стороною обвинувачення зібрані всі докази, які на їх думку достатні для доведення винуватості, складено і передано до суду обвинувальний акт;

-обвинувачений не здійснював незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, тому ймовірність такого незаконного впливу на стадії судового розгляду відсутня;

-сторона обвинувачення жодним чином не довела існування ані ризику незаконного впливу на учасників провадження, ані ризиків перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення;

У зв`язку з викладеним, захисник вважає, що застосований раніше запобіжний захід підлягає зміні на більш м`який - у вигляді особистого зобов`язання, або ж у вигляді застави у меншому розмірі.

2.Позиції сторін у судовому засіданні

У судовому засіданні обвинувачені та їх захисники повністю підтримали доводи, викладені у вказаних клопотаннях.

Прокурор Скибенко О.І. заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вважав, що ризики, встановлені судом, не перестали існувати, а деякі - навпаки, посилились із початком судового розгляду, а тому для забезпечення завдань кримінального провадження раніше застосований запобіжний захід слід залишити без змін.

Дослідивши заявлені клопотання та додані до них матеріали, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

3. Оцінка та висновки суду

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.10.2020 року (справа № 991/8214/20) до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 9 984 500 гривень із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.10.2020 вказану вище ухвалу слідчого судді скасовано в частині визначення розміру застави та постановлено нову ухвалу, якою застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 6 500 000 гривень, а в іншій частині рішення залишено без змін.

На виконання вказаної ухвали, 29.10.2020 заставодавцем ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на розрахунковий рахунок Вищого антикорупційного суду було внесено грошові кошти в сумі 6 500 000 гривень в якості застави за ОСОБА_1 .

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею на ОСОБА_1 , був визначений до 28.11.2020 включно, і за клопотанням сторони обвинувачення вказаний строк не продовжувався, а тому вони припинили свою дію.

Вирішуючи питання про можливість зміни вказаного запобіжного заходу, суд виходить із таких міркувань.

Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд, зокрема, за клопотанням сторони захисту має право своєю ухвалою змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Суд виходить з того, що підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.

Суд наголошує, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави, може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

При вирішенні питання про необхідність зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, суд враховує, що вказаний запобіжний захід є безстроковим та не припиняє свою дію у момент закінчення дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, і покликаний забезпечувати виконання обвинуваченим обов`язків, визначених ст. 42 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомляти про це зазначених осіб; 2) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 3) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Також суд враховує, що більшість встановлених на досудовому розслідуванні ризиків не втратили свою актуальність.

Так, суд вважає, що і надалі існує ризик переховування обвинуваченого від суду, виходячи з того, що останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна. Очікування можливого суворого вироку, особливо з часу передачі обвинувального акту до суду та початком судового розгляду, може посилити наміри обвинуваченого вчинити втечу. Також, суд погоджується із доводами колегії суддів Апеляційної палати ВАКС про те, що зв`язки обвинуваченого із особами, які наразі перебувають у міжнародному розшуку і раніше займали найвищі керівні посади в державі та мають значні фінансові статки, може забезпечити надання ними суттєвої допомоги по організації можливого незаконного виїзду обвинуваченого за кордон та успішному переховуванню від суду.

З огляду на це, суд вважає, що вказаний ризик не втратив свою актуальність.

Так само суд вважає, що досі продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків, оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Вказане свідчить про важливість недопущення викривлення (чи відмови) в подальшому таких показань свідків через незаконний вплив на них зі сторони обвинуваченого.

А тому до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків ризик незаконного впливу на них є актуальним.

Оцінюючи наявність вказаного ризику, суд бере до уваги, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 червня 2021 року обвинуваченого ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника генерального директора - директора з нових ядерних установок Відокремленого підрозділу «Атомпроектінжиніринг» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», а тому існує ризик впливу на свідків, що на разі можуть перебувати у службовій залежності від нього.

Крім цього, під час виконання вимог ст. 290 КПК України, стороні захисту у повному обсязі було відкрито матеріали досудового розслідування, у зв`язку з чим обвинуваченому став відомий зміст показань свідків, якими прокурор має намір доводити пред`явлене обвинувачення, а тому ризик ймовірного впливу на таких свідків навпаки збільшується.

Наявність вказаних ризиків стосовно обвинуваченого, характер дій до яких він може вдатись, висунення обвинувачення у особливо тяжкому злочині та тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш суворим, аніж особисте зобов`язання чи особиста порука.

У зв`язку із цим, для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених ст. 42 КПК України, а також для досягнення завдань кримінального провадження, суд вважає обґрунтованим подальше застосування запобіжного заходу саме у вигляді застави, а не особистого зобов`язання чи особистої поруки, оскільки, на думку суду, в даному конкретному випадку такі запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам та не забезпечать достатньою мірою виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків.

Водночас, на переконання колегії суддів, на час судового розгляду втратив свою актуальність встановлений на досудовому розслідуванні ризик знищення, приховування та спотворення речей і документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки склавши та направивши обвинувальний акт до суду прокурор констатує, що зібрані ним під час досудового розслідування докази є достатніми для доведення пред`явленого обвинувачення, а тому з цього моменту в обвинуваченого відсутня будь-яка можливість вчинення незаконних дій щодо матеріалів, які вже перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення і подаються до суду для їх дослідження.

Крім того, зі спливом часу та за відсутності суттєвих стимулюючих факторів, встановлені раніше ризики зменшили свою інтенсивність.

З урахуванням вказаного, суд вважає, що залишення поточного розміру застави буде непропорційним тягарем для обвинуваченого, з огляду на що, застава у меншому розмірі з тією ж вірогідністю зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш пропорційним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства і держави та інтереси обвинуваченого.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав лише для часткового задоволення заявленого захисником клопотання.

Керуючись статтями 176, 177, 179, 180, 182, 201, 331, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Козира С.В. про зміну запобіжного заходу - задовольнити частково.

Запобіжний захід у виді застави у розмірі 6 500 000 грн. (шість мільйонів п`ятсот тисяч гривень) змінити в частині суми застави, а саме зменшити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить 6 000 000 грн. ( шість мільйонів гривень).

Суму застави у розмірі 500 000 грн. ( п`ятсот тисяч гривень) - повернути заставодавцю ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Головуючий: Федоров О. В.

Судді: Задорожна Л. І.

Шкодін Я. В.