Документ № 98539581

Справа № 991/4524/21

Провадження 1-кс/991/4646/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2021 року м.Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_1 - адвоката Олійника О.С. про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Біцюка А.В. від розгляду клопотання прокурора у кримінальному провадженні №62020000000000996 про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку, що був проведений 01.07.2021 (справа № 991/4522/21, провадження № 1-кс/991/4585/21),

ВСТАНОВИВ:

До судді Вищого антикорупційного суду надійшла заява від адвоката Олійника О.С., який діє в інтересах власника майна, щодо якого вирішується питання про арешт - ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Біцюка А.В. від розгляду клопотання прокурора у кримінальному провадженні №62020000000000996 про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку, що був проведений 01.07.2021 за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (справа № 991/4522/21, провадження № 1-кс/991/4585/21).

В обґрунтування поданої заяви адвокат зазначив, що призначення слідчого судді Біцюка А.В. для участі у справі № 991/4522/21 відбулося з порушенням порядку автоматизованого розподілу справ між суддями, окрім того, на думку адвоката розгляд всіх клопотань/скарг у кримінальному провадженні №62020000000000996, зокрема клопотання прокурора про накладення арешту на майно, відбувається незаконним складом суду, що є самостійною підставою для відводу. А тому слідчий суддя Біцюк А.В. підлягає відводу на підставі п.5 ч.1 ст. 75 КПК України.

В той же час, адвокат зазначив, що з урахуванням положень ст. 80 КПК України, слідчий суддя Біцюк А.В., встановивши порушення порядку автоматизованого розподілу справ між суддями, був зобов`язаний заявити самовідвід під час розгляду справи №991/4522/21,чого зроблено не було, а тому така поведінка слідчого судді може свідчити про упередженість та здійснення на нього тиску зі сторони обвинувачення або керівництва суду. На думку адвоката наведене дає обґрунтовані підстави вважати, що слідчий суддя Біцюк А.В. є упередженим щодо кримінального провадження №62020000000000996 та щодо потерпілого ТОВ «Фортеця-Ост» та викривача ОСОБА_1 , а тому він підлягає відводу, в тому числі на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України, оскільки наявні інші обставини які викликають сумнів у його неупередженості.

До початку розгляду прокурор у кримінальному провадженні Кимлик Р. надіслав до суду пояснення, в яких зазначив, що вважає заяву про відвід слідчому судді Біцюку А.В. адвоката Олійника О.С. немотивованою та поданою з надуманих мотивів, а тому просив відмовити в її задоволенні, вважає, що підстави для відводу слідчого судді відсутні, а процедура автоматичного розподілу справи № 991/4522/21 відбулась у відповідності до вимог законодавства України, розгляд просив проводити без його участі.

Адвокат Олійник О.С. в додаткових поясненнях зазначив, що навіть з врахуванням встановленого у Вищому антикорупційному суді порядку автоматизованого розподілу справ, відповідно до якого передача судової справи відбувається раніше визначеному слідчому судді в рамках одного кримінального провадження, порядок розподілу справи №991/4522/21 все одно відбувся з порушеннями, оскільки в рамках кримінального провадження №62020000000000996 вже розглядалась скарга слідчим суддею Крикливим В.В., а клопотання про надання дозволу на проведення обшуку були розглянуті слідчим суддею Галабалою М.В., а тому дана справа №991/4522/21 мала надійти в провадження або до судді Крикливого В.В. або ж до судді Галабали М.В., які безперервно здійснюють судочинство.

Окрім того адвокатом зазначено, що детективом Худієвим А. було підроблено поштовий ярлик та умисно затримано відправку клопотання про арешт, з метою протиправного визначення судді для його розгляду.

В прохальній частині додаткових пояснень адвокат Олійник О.С. просив відкласти розгляд справи, а наступним пунктом прохальної частини висловив прохання розглянути заяву за його відсутності.

Розгляд заяви про відвід призначений на 14.07.2021, був відкладений за клопотанням представника Олійника О.С. на 21.07.2021.

21.07.2021 в судове засідання адвокат Олійник О.С. та ОСОБА_1 не з`явилися, були повідомлені належним чином. В поданих додаткових поясненнях адвокат Олійник О.С зазначив прохання відкласти розгляд справи та поряд з цим висловив прохання розглянути заяву за його відсутності. Причин для підтвердження необхідності повторного відкладення розгляду його заяви про відвід не навів.

Частиною 3 ст. 81 КПК України встановлено порядок вирішення питання про відвід.

Так, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

За наведених обставин, з врахуванням належного та завчасного повідомлення учасників провадження про розгляд заяви про відвід, наявністю заяви від прокурора про розгляд без його участі та наявності неоднозначної позиції адвоката Олійника О.С. про розгляд заяви без його участі та повторне прохання про відкладення, водночас, без зазначення причин неможливості явки до суду, суддя приходить до висновку про можливість здійснення розгляду заяви про відвід за відсутності учасників, оскільки права учасників не порушені, а також з метою забезпечення виконання вимог кримінального процесуального законодавства щодо розгляду кримінальних проваджень у розумні строки.

Дослідивши матеріали заяви про відвід, пояснень учасників провадження, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.

Як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Що стосується доводів заявника щодо сумнівів в неупередженості слідчого судді Біцюка А.В., суддя зазначає наступне.

Статтею 75 КПК України передбачений вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

В той же час у заяві Олійника О.С. про відвід слідчого судді Біцюка А.В.. не наведено даних на підтвердження жодної з обставин, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 частини першої та частиною другою вказаної статті.

Щодо обставин для відводу слідчого судді, передбачених п.п 4,5 ч. 1 ст. 75 КПК України, які передбачають можливість відводу слідчого судді у разі порушення встановленого ч.3 ст.35 КПК України порядку визначення слідчого судді для розгляду справи та за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, то і вони у даному випадку не доведені, оскільки заява Олійника О.С. про відвід слідчого судді Біцюка А.В. не містить об`єктивних обставин, які можуть свідчити про його упередженість під час розгляду клопотання про арешт майна або про порушення порядку визначення слідчого судді для розгляду справи.

Так зокрема, Олійник О.С. обґрунтовує свою заяву про відвід виключно незгодою з порядком автоматизованого розподілу справ між суддями, під час визначення слідчого судді для розгляду справи №991/4522/21.

Проте дані твердження не знайшли свого підтвердження під час розгляду, оскільки розподіл відбувся у відповідності до положень ст.35 КПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням №30 від 26.11.2010 Ради суддів України.

Частинами 3, 6 ст. 35 КПК України встановлено, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.

Порядок функціонування автоматизованої системи документообігу суду, в тому числі видачі вироків, ухвал суду та виконавчих документів, передачі справ до електронного архіву, зберігання текстів вироків, ухвал суду та інших процесуальних документів, надання інформації фізичним та юридичним особам, підготовки статистичних даних, визначається Положенням.

Відповідно до підпункту 2.3.45 пункту 2.3 розділу II Положення, клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів.

Крім цього, підпунктом 12.7 пункту 12 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду передбачено, що передача заяв, клопотань, скарг по одному кримінальному провадженню, раніше визначеному слідчому судді проводиться шляхом автоматизованого розподілу.

06.07.2021 до суду надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні №62020000000000996 про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку, що був проведений 01.07.2021 за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , яке було зареєстроване за номером справи № 991/4522/21, провадження № 1-кс/991/4585/21.

Вказане провадження згідно протоколу автоматизованого розподілу передано раніше визначеному судді - Біцюку А.В.

Варто уваги те, що 06.07.2021 до суду надійшло декілька клопотань про арешт майна у кримінальному провадженні №62020000000000996 та модулем автоматизованого розподілу під час розподілу першого з них, а саме справи № 991/4520/21, було рандомно обрано слідчого суддю Біцюка А.В., що прямо передбачено вимогами Положення та Засад.

А тому в подальшому, всі наступні клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №62020000000000996 того дня (06.07.2021) були поєднані з першою судовою справою №991/4520/21 (в якій було в довільній формі обрано слідчого суддю Біцюка А.В.) та відповідно передані раніше визначеному складу суду.

Посилання адвоката на участь в даному кримінальному провадженні інших суддів - Галабали М.В. та Крикливого В.В. є слушними, оскільки перша судова справа у кримінальному провадженні №62020000000000996 була зареєстрована на слідчого суддю Галабалу М.В. 22.03.2021, а тому всі клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню мають передаватися йому, як раніше визначеному слідчому судді.

Проте варто уваги те, що станом на 06.07.2021, тобто в день розподілу клопотань про арешт майна у кримінальному провадженні №62020000000000996 судді Галабала М.В. та Крикливий В.В. були виключені з розподілу, у зв`язку із забороною розподілу справ перед відпусткою, що визначено п.6.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду.

А тому розподіл клопотань прокурора про арешт майна здійснювався із суддів усього суду, з враховуванням спеціалізації судді.

Така процедура встановлена з метою забезпечення виконання вимог кримінального процесуального законодавства щодо розгляду кримінальних проваджень у розумні строки.

За таких обставин, визначення слідчого судді Біцюка А.В. для розгляду клопотання прокурора у кримінальному провадженні №62020000000000996 про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку, що був проведений 01.07.2021 за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (справа № 991/4522/21, провадження № 1-кс/991/4585/21) є таким, що відповідає нормам КПК України, принципам об`єктивного та неупередженого розподілу судових справ між суддями, визначеними Положенням, а також технічним налаштуванням комп`ютерної програми «Д-3».

Тобто процедура автоматичного розподілу справи № 991/4522/21 відбулась у відповідності до вимог законодавства України.

А тому доводи заявника про упередженість слідчого судді, який не заявив самовідвід у зв`язку з порушенням процедури автоматичного розподілу справи № 991/4522/21 є безпідставними.

Поряд з цим доводи заявника про здійснення тиску на слідчого суддю стороною обвинувачення чи керівництвом суду є голослівними та нічим не підтвердженими.

В той же час твердження адвоката про те, що детективом Худієвим А. було підроблено поштовий ярлик на клопотаннях та умисно затримано відправку клопотання з метою протиправного визначення судді для його розгляду є надуманими на жодними доказами не доведеними.

З огляду на зазначене, суддя приходить до висновку, що в ході судового розгляду заяви про відвід не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у неупередженості слідчого судді Біцюка А.В. та які б, в свою чергу, унеможливлювали б винесення слідчим суддею об`єктивного судового рішення, а відтак, заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вичерпний перелік підстав для відводу судді, вивчивши матеріали заяви, суддя вважає, що доводи адвоката Олійника О.С. є необґрунтованими, а тому у задоволенні заяви про відвід необхідно відмовити.

Керуючись статтями 9, 75, 80-82, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Олійника О.С., який діє в інтересах власника майна, щодо якого вирішується питання про арешт ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Біцюка А.В. від розгляду клопотання прокурора у кримінальному провадженні №62020000000000996 про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку, що був проведений 01.07.2021 за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (справа №991/4522/21, провадження № 1-кс/991/4585/21) - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Д. Воронько