Документ № 98633379

Справа № 991/5039/21

Провадження 1-кс/991/5117/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

адвоката Кучера І.О. (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката Кучера Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення процесуального строку у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Кучера І.О. в інтересах ОСОБА_1 про встановлення процесуального строку у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019.

1. Доводи клопотання.

Адвокат Кучер І.О. зазначив, що Третім підрозділом детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 за ознаками в діях службових осіб Головного управління Держгеокадастру у Сумській області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

В ході досудового розслідування перевіряються обставини, що стосуються передачі у приватну власність земельних ділянок на території Перехрестівської та Пустовійтівської сільських рад Роменського району Сумської області, які повністю накладаються на особливо цінні землі, що сформовані за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія».

З метою відшукання документів, які стосуються передачі вказаних земельних ділянок, органом досудового розслідування 25.02.2020 проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого вилучено, серед іншого, мобільний телефон Iphone A2097, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 .

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 у справі № 991/1812/20 клопотання про арешт тимчасового вилученого майна задоволено і накладено арешт на мобільний телефон ОСОБА_1 . В подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.11.2020 у скасуванні арешту майна відмовлено.

Адвокат Кучер І.О. стверджує, що ОСОБА_1 є особою, чиї права, зокрема, право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном, були обмежені під час досудового розслідування шляхом вилучення такого майна. Він вказує, що приналежний заявниці телефон вилучено з її володіння на невизначений строк, а суд, фактично, відмовився визнавати таке вилучення тимчасовим, тому його клієнтка позбавлена будь-яких юридичних механізмів для повернення свого майна, окрім як встановлення процесуальних строків.

На переконання заявника розумною метою зберігання органом досудового розслідування вилученого в ОСОБА_1 мобільного телефону є проведення із ним відповідних процесуальних дій задля отримання необхідних стороні обвинувачення доказів. І такими діями можуть бути огляд даних, їх копіювання, проведення експертних досліджень, пред`явлення листування до впізнання. Водночас, строк вчинення вказаних дій, за твердженням адвоката Кучера І.О., повинен бути розумним та відповідати завданням кримінального провадження.

Адвокат Кучер І.О. зазначає, що з моменту вилучення та накладення арешту на майно ОСОБА_1 минуло більше п`ятнадцяти місяців і за цей час орган досудового розслідування, за умов добросовісного використання наданих йому повноважень, мав змогу провести всі необхідні для розслідування процесуальні дії з документами та повернути їх власнику. Саме тому заявник просить суд:

-встановити детективам НАБУ, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 за ознаками ч. 2 ст. 364 КК України процесуальний строк у один місяць для проведення та/або завершення всіх необхідних органу досудового розслідування процесуальних дій із майном, вилученим 25.02.2020 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_1 , а саме: мобільний телефон Iphone A2097, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 ;

-після спливу встановленого слідчим суддею процесуального строку, зобов`язати негайно повернути вилучене майно законному власнику - ОСОБА_1 .

2. Судовий розгляд.

Адвокат Кучер І.О. підтримав вимоги клопотання та наголосив на аргументах, які свідчать про наявність підстав для задоволення клопотання.

Детектив НАБУ Ярема В.В. до початку розгляду клопотання надіслав заперечення по суті клопотання. Він зазначив, що інформація, які міститься на мобільному телефоні Iphone A2097, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , може бути використана у якості доказів для встановлення обставин вказаного провадження, і не може бути скопійована судом. На теперішній час з вказаного мобільного телефону не вдалося вилучити інформацію, яка має значення для досудового розслідування, його повернення може призвести до втрати чи знищення цієї інформації, як наслідок у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження потреба не відпала. Детектив наголошує, що втручання у право власності ОСОБА_1 пов`язано із здійсненням досудового розслідування кримінального провадження щодо тяжкого злочину та необхідністю збереження речового доказу.

Детектив просить відмовити у задоволенні клопотання та розглянути його без участі детектива. До заперечень він долучив копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, копію протоколу обшуку від 25.02.2020, копію протоколу огляду від 03.03.2020.

3. Оцінка та висновки слідчого судді.

До повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України). Судовий контроль спрямований на сприяння та забезпечення реалізації прав учасників кримінального провадження, особливо тих, які не можуть бути реалізовані ними самостійно, а лише шляхом звернення до сторони обвинувачення чи до слідчого судді.

У ч. 3 ст. 26 КПК України визначається, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

У ч. 6 ст. 28 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ст. 113 КПК України).

Саме тому у ч. 1, 2 ст. 114 КПК України регламентовано порядок встановлення та межі процесуальних строків, встановлених прокурором, слідчим суддею, судом. Ці положення передбачають, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

З наведеного вбачається, що однією з форм судового контролю на стадії досудового розслідування є розгляд питання щодо розумності строків для проведення тих чи інших процесуальних дій сторонами у кримінальному провадженні.

Такий висновок узгоджується з позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду. Так Друга судова палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у своїй постанові від 18.10.2019 (справа № 757/37346/18-к, провадження № 51-1329кмп19) вказала про те, що ч. 6 ст. 28 КПК України містить спеціальну норму, за якою підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом. Ця норма кореспондує із положеннями частин 1, 2 ст. 114 КПК України, які передбачають, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист. Отже, передбачений ч. 2 ст. 28 КПК України обов`язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК України, та встановлення для сторін кримінального провадження процесуальних строків відповідно до положеньст. 114 КПК України.

З доводів клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що у межах кримінального провадження № 52019000000000585 від 15.07.2019 було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_1 , у ході якого було вилучено мобільний телефон, що належить ОСОБА_1 .

В подальшому ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 (справа № 991/1812/20) було накладено арешт на майно ОСОБА_1 , а саме: мобільний телефон Iphone A2097, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 .

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.06.2021 (справа № 991/4218/20) було відмовлено у скасуванні арешту, накладеного на вказане вище майно.

Адвокат Кучер І.О. просить встановити процесуальний строк один місяць для завершення всіх процесуальних дій із мобільним телефоном ОСОБА_1 , а після спливу цього строку зобов`язати негайно повернути вилучене майно законному власнику.

Основним доводом заявника є тривалість перебування у розпорядженні органу досудового розслідування майна ОСОБА_1 і безпідставне обмеження права власника.

Слідчий суддя вважає, що такі аргументи заявника не вказують про необхідність встановлення процесуального строку для дослідження мобільного телефону та його подальше повернення.

Так, на даний момент у розпорядженні детективів НАБУ на законних підставах перебуває мобільний телефон ОСОБА_1 . Вказане майно на даний момент арештоване, адже з мобільного телефону не вдалося вилучити інформацію, яка має значення для досудового розслідування, і його повернення може призвести до втрати чи знищення цієї інформації.

Отже, застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на даний момент є необхідним для забезпечення потреб досудового розслідування у збереженні речових доказів, які в подальшому можуть бути використані під час судового розгляду.

Шляхом подачі клопотання про встановлення процесуального строку заявник намагається вирішити долю речового доказу у вказаному провадженні та повернути його власнику, незважаючи на накладений арешт.

На переконання слідчого судді питання про подальше перебування речового доказу у розпорядженні органу слідства у кримінальному провадженні вирішується у межах розгляду клопотання про скасування арешту майна, в якому власне і оцінюється чи відпала потреба у подальшому арешті майна.

Слідчий суддя встановив, що органом досудового розслідування вже проводились слідчі (розшукові) дії, спрямовані на копіювання інформації, яка міститься на згаданому вище мобільному пристрої.

Питання доцільності збереження мобільного телефону, належного ОСОБА_1 , у матеріалах кримінального провадження вже було предметом судового контролю. Було встановлено неможливість копіювання інформації з мобільного телефону, як наслідок прийнято рішення про необхідність його збереження у матеріалах кримінального провадження. Отже, необхідність утримання майна ОСОБА_1 пов`язана з відсутністю технічної можливості копіювання інформації, яка міститься в телефоні.

Вказане обмеження права власності ОСОБА_1 було здійснено у межах досудового розслідування та з метою забезпечення його потреб. Ці обставини продовжують існувати і на даний момент.

Таким чином слідчий суддя вважає недоведеною необхідність встановлення процесуального строку для вчинення процесуальних дій із майном ОСОБА_1 та повернення його власнику.

Слідчий суддя вважає, що клопотання адвоката Кучера І.О. не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 3, 26, 28, 113, 114, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Кучера Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення процесуального строку у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя Т.Р. Хамзін