Документ № 98714141

Справа № 991/3761/21

Провадження 1-кп/991/27/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 липня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання ОСОБА_4,

за участі:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7 .

Представника потерпілого

ПАТ «Національна акціонерна

компанія «Нафтогаз України» ОСОБА_8,

детектива ОСОБА_9

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6, клопотання № 1 захисника ОСОБА_7 про скасування арешту на транспортні засоби, які належать іншим особам, клопотання № 2 захисника ОСОБА_7 про скасування арешту на транспортні засоби, які належать іншим особам, клопотання № 3 захисника ОСОБА_7 про скасування арешту на транспортні засоби, які належать іншим особам, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000001208 від 26 грудня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. Історія провадження

Вищим антикорупційним судом здійснюється підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні.

2.Зміст поданих клопотань та позиції учасників кримінального провадження.

В підготовчому судовому засіданні захисником ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_7, в порядку ст. 174 та ч. 3 ст. 315 КПК України, подані письмові клопотання:

- про зменшення обвинуваченому ОСОБА_6 розміру застави до мінімального розміру, встановленого п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- про скасування арешту будинку АДРЕСА_1 ;

- про скасування арешту на транспортні засоби, які зареєстровані на праві власності за ОСОБА_10, а саме: SUZUKI SX4 2014 р.в., державний номер НОМЕР_1 ; SUZUKI VITARA, 2016 р.в., державний номер НОМЕР_2 ; SUZUKI VITARA, 2017 р.в., державний номер НОМЕР_3 ;

- про скасування арешту на транспортний засіб, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_11, а саме: SUZUKI JIMNY 2015 р.в., державний номер НОМЕР_4 ;

- про скасування арешту на транспортні засоби, які зареєстровані на праві власності за ОСОБА_12 та на праві спільної сумісної власності належать ОСОБА_6, а саме: SUZUKI NEW SX4 2014 р.в., державний номер НОМЕР_5 ; VOLVO XC 60 2010 р.в., державний номер НОМЕР_6 .

В обґрунтування клопотання про зменшення обвинуваченому розміру застави захисник зазначив, що станом на сьогоднішній день, процесуальні обов`язки покладенні на ОСОБА_6, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України, не продовжувались і на даний час строк їх дії закінчився. Незважаючи на це, ОСОБА_6 демонструє належну процесуальну поведінку. Підстави застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 2000000, 00 грн. на даний час очевидно змінилися, а тому вважає, що є всі підстави для зміни запобіжного заходу шляхом зменшення її розміру та визначення застави у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме до 190320, 00 грн.

Клопотання про скасування арештів на транспортні засоби, які належать іншим особам захисник обґрунтовував тим, що існування арешту та заборони на відчуження вищезазначених транспортних засобів порушує конституційні права власників цього майна та стосовно арешту на будинок АДРЕСА_1 зазначив, що цей об`єкт нерухомого майна побудований за кошти третіх осіб.

Обвинувачений ОСОБА_6 у повному обсязі підтримав позицію свого захисника та просив заявлені клопотання задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотань, а також зауважив наступне. Закінчення строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6, не звільняє останнього від дотримання та виконання ним процесуальних обов`язків, визначених уКПК України. Крім того, саме такий запобіжний захід, на думку прокурора, забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Також прокурор зазначив про те, що сторона захисту не навела жодного вагомого доводу, підтвердженого відповідними доказами, в обґрунтування своїх вимог. Арешт накладався з метою можливої конфіскації майна як виду покарання, оскільки інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_6 злочини, зокрема, передбачені ч. 5ст.191КК України та ч. 3 ст. 209 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна. Окрім цього додав, що захисником у своїх клопотаннях не наведено фактів та обставин, які б свідчили про те, що відпала потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт. Враховуючи викладене, прокурор просив відмовити у задоволенні клопотань. Детектив Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 проти задоволення клопотань заперечував, навівши свою позицію, аналогічну позиції прокурора. Вказав, що підстави та мотиви накладання арешту наведені в судових рішеннях слідчих суддів.

Представник потерпілого ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» ОСОБА_8 підтримала позицію прокурора та детектива ОСОБА_9 .

3.Позиція та мотиви суду

Вивчивши доводи клопотань, вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступних висновків.

4.Релевантне законодавство

Щодо зміни запобіжного заходу

Згідно з ч. ч. 1. 2ст. 22 КПК Україникримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1ст.201КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбаченихчастиною п`ятою статті 194цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 182 КПК Українизастава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4ст. 182 КПК України).

Згідно з ч. 11ст. 182 КПК Українизастава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку, в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

ПоложенняКПК України, зокрема, параграф 1 глави 18, не визначають строк дії запобіжного заходу у виді застави, тобто строк застосування такого запобіжного заходу не обмежений.

Щодо скасування арешту майна

Згідно із ч. 1ст. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленомуКПК Українипорядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Згідно із ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Щодо спеціальної конфіскації

Відповідно до ст. 96-1 КК України (в редакції Закону № 222-VIII від 18 квітня 2013 року) спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна за умови вчинення злочину у випадках, передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Відповідно до ст. 96-1 КК України (в редакції Закону № 1261-VII від 13 травня 2014 року) спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення злочину, передбаченого статтею 354 та статтями 364, 364-1, 365-2, 368 - 369-2 розділу XVII Особливої частини цього Кодексу, або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого зазначеними статтями.

Відповідно до ст. 96-1 КК України (в редакції Закону № 743-VIII від 03 листопада 2015 року) спеціальна конфіскація - примусове безоплатне вилучення за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей, у тому числі коштів, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, іншого майна, включаючи майно третіх осіб, у випадках, визначених цим Кодексом, за вчинення злочину, передбаченого статтями146-150-1,152-156,190-192,198,201,209-212-1,222,233,255-260,301-320,354,361-365-2,368-369-3цього Кодексу.

Відповідно до ст. 96-1 КК України (в редакції Закону № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року) спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченогоОсобливою частиноюцього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченогочастиною першоюстатті 150,статтею 154, частинами другою і третьоюстатті 159-1, частиною першоюстатті 190,статтею 192, частиною першою статей204,209-1,210, частинами першою і другою статей212,212-1, частиною першою статей222,229,239-1,239-2, частиною другоюстатті 244, частиною першою статей248,249, частинами першою і другоюстатті 300, частиною першою статей301,302,310,311,313,318,319,362,статтею 363, частиною першою статей363-1,364-1,365-2цього Кодексу.

Спеціальна конфіскаціязастосовується напідставі: обвинувальноговироку суду; ухвалисуду прозвільнення особивід кримінальноївідповідальності; ухвалисуду прозастосування примусовихзаходів медичногохарактеру; ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру.

У випадках,коли об`єктомспеціальної конфіскаціїє майно,вилучене зцивільного обороту,вона можебути застосованана підставі: ухвалисуду прозакриття кримінальногопровадження зінших підстав,аніж звільненняособи відкримінальної відповідальності; ухвали суду, постановленої в порядкучастини дев`ятоїстатті 100 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням слідчого чи прокурора, якщо кримінальне провадження закривається ними.

4.1 Щодо клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 .

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18 січня 2018 року до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком 60 днів. Зазначена ухвала була скасована ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 лютого 2018 року. Судом постановлено нову ухвалу, якою клопотання детективазадоволено частково. Застосовано щодопідозрюваного ОСОБА_6, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Визначено ОСОБА_6, заставув розмірі 5 000 000 (п`яти мільйонів) гривень у національній грошовій одиниці та ОСОБА_6 вважається таким, що вніс цей розмір застави у відповідності до оскаржуваної ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18 січня 2018 року.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави, одночасно зменшено її розмір з 5000000 грн. до 2000000 грн.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри та існування в кримінальному провадженні, передбачених ризиків ст. 177 КПК Українибули встановлені слідчими суддями при застосуванні запобіжного заходу.

Під час застосування запобіжного заходу і визначення розміру застави слідчими суддями були враховані, обставини визначеніст. 178 КПК України.

Водночас, стороною захисту в обґрунтування своїх доводів не надано жодних доказів на підтвердження того, що ризики, які існували під час застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 зменшилися або перестали існувати, або, що з`явилися нові обставини, які можуть свідчити про необхідність зміни застави на більш м`який запобіжний захід.

Дотримання ОСОБА_6 процесуальних обов`язків та відсутність з його боку будь-яких порушень чи створення перешкод свідчать лише про належне виконання підозрюваним обов`язків, визначенихКПК Українита дієвість обраного щодо нього запобіжного заходу.

Завершення досудового розслідування та скерування провадження до суду не свідчать про те, що ризики, які були встановлені слідчим суддею автоматично перестали існувати.

Також суд зазначає, що під час розгляду даного кримінального провадження ухвалою суду від 11 лютого 2021 року на обвинуваченого ОСОБА_6 накладалось грошове стягнення в розмірі 1135, 00 грн. за неявку без поважних причин за викликом суду 11 лютого 2021 року, яка полягала в порушені зобов`язань покладених на обвинуваченого відповідно до вимог КПК України.

Таким чином на час розгляду клопотання припинили дію саме обов`язки передбачені ч.5ст.194КПК України покладені на ОСОБА_6, а сплив цих строків, враховуючи наведені вище положенняКПК України, не впливає на закінчення строку дії запобіжного заходу у виді застави. Поведінка ОСОБА_6 в період дії застави свідчить про те, що обраний слідчим суддею запобіжний захід у виді застави та розмір цієї застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та забезпечує його належну поведінку у кримінальному провадженні.

За наведених обставин у задоволенні клопотання слід відмовити.

4.2 Щодо клопотання захисника ОСОБА_7 про скасування арешту будинку АДРЕСА_1

Як вбачається з матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 січня 2018 року, в межах кримінального провадження № 22016000000000243 від 22 червня 2016 року задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_13 та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, яким фактично володіє, користується та розпоряджається підозрюваний ОСОБА_6, а саме: будинок АДРЕСА_1 шляхом заборони його відчужувати та розпоряджатися ним в частині заборони його пошкодження, псування, знищення, перетворення та передачі.

Слідча суддя обґрунтувала арешт на об`єкт нерухомого майна, яким фактично володіє, користується та розпоряджається підозрюваний ОСОБА_6 п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Суд зазначає, що за версією слідства злочин вчинено в період січня 2013 року грудня 2015 року, а отже в якості покарання може бути застосовано конфіскацію майна.

Разом з тим, під час розгляду клопотання захисником та обвинуваченим не було доведено, що у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба або арешт накладено на об`єкт нерухомого майна необґрунтовано та не надано доказів того, що будинок яким фактично володіє, користується та розпоряджається ОСОБА_6 побудований за кошти третіх осіб, а тому суд приходить до висновку, що підстав для задоволення клопотання про скасування арешту будинку АДРЕСА_1 не має.

4.3. Щодо клопотань захисника ОСОБА_7 № 1, 2, 3 про скасування арешту на транспортні засоби, які належать іншим особам

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року накладено арешт на майно транспортні засоби, які зареєстровані на праві власності на ОСОБА_11 та ОСОБА_10, шляхом заборони на відчуження та передачу зазначеного майна та обмеження права на розпорядження ним шляхом накладення заборони на пошкодження, псування, знищення, перетворення зазначеного майна, а саме: SUZUKI JIMNY 2015 р.в., державний номер НОМЕР_4 ; SUZUKI SX4 2014 р.в., державний номер НОМЕР_1 ; SUZUKI VITARA, 2016 р.в., державний номер НОМЕР_2 ; SUZUKI VITARA, 2017 р.в., державний номер НОМЕР_3 ; накладено арешт на майно - транспортні засоби, які належать ОСОБА_12 та на праві спільної сумісної власності належать ОСОБА_6, шляхом накладання заборони на пошкодження, псування, знищення, перетворення зазначеного майна, а саме: SUZUKI NEW SX4 2014 р.в., державний номер НОМЕР_5 ; VOLVO XC 60 2010 р.в., державний номер НОМЕР_6 .

Накладення арешту на SUZUKI NEW SX4 2014 р.в., державний номер НОМЕР_5 ; VOLVO XC 60 2010 р.в., державний номер НОМЕР_6 власником якого є ОСОБА_12 та який на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_6, на SUZUKI JIMNY 2015 р.в., державний номер НОМЕР_4, яке зареєстровано на праві власності на ОСОБА_11 та на SUZUKI SX4 2014 р.в., державний номер НОМЕР_1 ; SUZUKI VITARA, 2016 р.в., державний номер НОМЕР_2, яке зареєстровано на праві власності на ОСОБА_10 слідча суддя обґрунтувала п. 1 п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.

За версією слідства злочин вчинено в період січня 2013 року грудня 2015 року, в якості покарання може бути застосовано конфіскацію та спеціальну конфіскацію майна, разом з тим під час розгляду клопотань захисником та обвинуваченим не було доведено, що у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба або арешт накладено на транспортні засоби необґрунтовано, а тому суд приходить до висновку, що підстав для задоволення клопотань про скасування арешту на транспортні засоби SUZUKI NEW SX4 2014 р.в., державний номер НОМЕР_5 ; VOLVO XC 60 2010 р.в., державний номер НОМЕР_6, SUZUKI JIMNY 2015 р.в., державний номер НОМЕР_4, SUZUKI SX4 2014 р.в., державний номер НОМЕР_1 ; SUZUKI VITARA, 2016 р.в., державний номер НОМЕР_2, які належать іншим особам, немає.

Проте, суд не може погодитись з накладанням арешту на транспортний засіб SUZUKI VITARA, 2017 р.в., державний номер НОМЕР_3, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_10 . Як вбачається з матеріалів провадження, зазначений транспортний засіб був придбаний в 2017 році за 524000, 00 грн. (вартість без ПДВ 436666, 00 грн., ПДВ 87333, 00 грн.), що підтверджується договором купівлі продажу автомобіля № АС-31/08/2017 від 31 серпня 2017 року. Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2017 рік, яка була подана до Подільської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області 23 січня 2018 року 12:31:44, обсяг доходу за звітний (податковий) період ОСОБА_14, який є чоловіком ОСОБА_10 (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_7 від 23 вересня 2016 року) склав 1002030 грн. (код рядка 06 декларації). З огляду на наведене заявником підтверджено джерело походження коштів на придбання транспортного засобу SUZUKI VITARA, 2017 р.в., державний номер НОМЕР_3, а тому клопотання в цій частині підлягає задоволенню, арешт накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року у справі № 760/2042/18-к на автомобіль SUZUKI VITARA, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_3, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_10, скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 297-1, 314, 315, 316, 318, 323, 369-372, 392 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 відмовити.

2. У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК відмовити.

3. Клопотання № 1 захисника ОСОБА_7 про скасування арешту на транспортні засоби, які належать іншим особам задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року у справі № 760/2042/18-к на автомобіль SUZUKI VITARA, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_3, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_10 .

В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

4. У задоволенні клопотання № 2 захисника ОСОБА_7 про скасування арешту на транспортні засоби, які належать іншим особам відмовити.

5. У задоволенні клопотання № 3 захисника ОСОБА_7 про скасування арешту на транспортні засоби, які належать іншим особам відмовити.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3