- Головуючий суддя (ВАКС) : Широка К.Ю.
Справа № 991/5308/21
Провадження 1-кс/991/5390/21
УХВАЛА
05 серпня 2021 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
перевіривши матеріали скарги адвоката Яцишина Я. Я., що діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області Ригайла М. С. про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 12021140000000572 від 27.05.2021,
ВСТАНОВИЛА
5 серпня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Яцишина Я. Я. (скаржника), що є захисником ОСОБА_1, на рішення слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області Ригайла М. С. в порядку п. 7 ч. 1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України).
Скаржник зазначає, що у кримінальному провадженні № 12021140000000572 від 27.05.2021 розслідуються обставини того, що ОСОБА_1 міг, працюючи директором філії «Новояворівські електромережі» ТОВ «Нафтогаз Тепло» вимагати та отримати неправомірну вигоду від директора ТОВ «Новояворівськ міськбуд» ОСОБА_2 за невідключення від електропостачання будинку АДРЕСА_1 , та в подальшому міг сприяти в підключенні до електромережі будинку НОМЕР_1 по цій ж вулиці, що мало бути пов`язане із зміною технічних умов на підключення до електричних мереж. Скаржник зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 Кримінального кодексу України (КК України).
14 липня 2021 року сторона захисту надіслала слідчому Ригайлу М. С. у цьому кримінальному провадженні клопотання щодо проведення в ході досудового розслідування процесуальних дій щодо долучення до матеріалів кримінального провадження оригіналів технічних умов приєднання будинку НОМЕР_2, яке не є стандартним, до електричних мереж електроустановок № 14-041602 від березня 2016 року, та договору про приєднання до електричних мереж, невід`ємним додатком до якого є зазначені вище технічні умови, а також проведення з метою встановлення законності приєднання до електричних мереж електроустановок багатоквартирних житлових будинків (будівельні НОМЕР_1 та НОМЕР_2) за адресою АДРЕСА_2 огляду місця події для встановлення точок приєднання зазначених вище будинків до електромереж.
16 липня 2021 року слідчий Ригайло М. С. частково відмовив у задоволенні клопотання захисту, зокрема, відмовивши постановою в частині проведення огляду та задовольнивши клопотання в частині долучення копій документів до матеріалів кримінального провадження. Скаржник вважає, що така відмова у проведенні слідчої (розшукової) дії є необґрунтованою, та просить скасувати цю постанову, а також зобов`язати слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області Ригайла М. С. долучити до матеріалів кримінального провадження оригінали технічних умов приєднання будинку НОМЕР_2, яке не є стандартним, до електричних мереж електроустановок № 14-041602 від березня 2016 року, та договору про приєднання до електричних мереж, невід`ємним додатком до якого є зазначені вище технічні умови; а також провести огляд місця події з метою встановлення законності приєднання до електричних мереж електроустановок багатоквартирних житлових будинків (будівельні НОМЕР_1 та НОМЕР_2) за адресою АДРЕСА_2, встановивши точки приєднання зазначених вище будинків до електромереж.
Щодо підсудності скарги Вищому антикорупційному суду скаржник зазначає, що вона підсудна з урахуванням статті ч. 4 ст. 368-3 КК України, що інкримінується; суб`єкта - директора філії «Новояворівські електромережі» ТОВ «Нафтогаз Тепло» та розміру неправомірної вигоди, що підпадають під ознаки суб`єкта та розміру предмета злочину, передбачені п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України відповідно. При цьому, з урахуванням абзаців 1-3 п. 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного» від 18.09.2019 (набрав чинності 22.09.2019), у кримінальному провадженні, підсудному Вищому антикорупційному суду, необов`язково досудове розслідування має здійснюватися Національним антикорупційним бюро України або має бути закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Дослідивши скаргу, слідча суддя дійшла такого висновку.
У ч. 1 ст. 303 КПК України міститься вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 303 КПК України). Зокрема, п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні рішення слідчого (детектива) про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Згідно із ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню. Слідча суддя не встановила таких підстав.
Скарга на рішення слідчого (детектива) про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може подаватися особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником. Скаржник надає на підтвердження свого процесуального статусу копію клопотання про проведення процесуальних дій із відміткою ГУ НП у Львівській області про отримання такого клопотання; а також ордер на представництво інтересів ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України. Підсудність кримінальних проваджень Вищому антикорупційному суду передбачена у ст. 33-1 КПК України із відсилочною нормою до ч. 5 ст. 216 КПК України. Також, слідча суддя звертає увагу, що підсудність Вищого антикорупційного суду поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. (пункт 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України) Оскільки у цьому випадку досудове розслідування здійснюється із 27.05.2021, кримінальне провадження було розпочате з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» (після 22.09.2019 року). При цьому, кримінальне провадження, як вбачається зі скарги, не здійснюється Національним антикорупційним бюро України, з урахуванням суб`єкта, що прийняв процесуальне рішення про часткову відмову у задоволенні клопотання.
Пункти 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України встановлюють вимоги до спеціального суб`єкта кримінального правопорушення та розміру шкоди, предмету злочину. Зокрема, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено, що до кримінальних проваджень щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, належать ті, у яких розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків). Із повідомлення про підозру можливо встановити, що обумовлений розмір неправомірної вигоди складав 1 400 000 грн, що також є предметом кримінального правопорушення, який в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення (який складає 2 270 грн відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»).
Втім, щодо доводів скаржника з приводу належного суб`єкта слідча суддя ставиться критично. Так, із наданих документів (зокрема, копії статуту ТОВ «Нафтогаз Тепло», витягів із ЄДР) можливо встановити, що ТОВ «Нафтогаз Тепло» (42399765) є юридичною особою приватного права, що діє як самостійний суб`єкт господарювання, та засновником і єдиним учасником якої є Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». При цьому, стверджуване органом досудового розслідування кримінальне правопорушення могло бути вчинено особою, що є директором філії ТОВ «Нафтогаз Тепло», і слідча суддя враховує те, що відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України філія не має статусу юридичної особи, наділяється майном юридичної особи, що її створила, і діє на підставі затвердженого нею положення, тобто ТОВ «Нафтогаз Тепло». Разом із тим, необхідно зазначити, що у статутному капіталі ТОВ «Нафтогаз Тепло» частка державної або комунальної власності не перевищує 50 відсотків, оскільки цією часткою володіє не держава чи територіальна громада, а інший суб`єкт господарювання, який не уособлює державу чи державний орган. Положення КПК України чітко визначають, що у статутному капіталі суб`єкта господарювання повинна бути частка держави понад 50 відсотків, що є відмінним від положень, наприклад, ст. 22 Господарського кодексу України, у яких зазначається, що суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.
Сукупний аналіз статей 33-1, 216 та пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України вказує на те, що станом на момент розгляду, така скарга з урахуванням того, що суб`єкт не відповідає ознакам, передбаченим п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, скарга є непідсудною Вищому антикорупційному суду.
Скаржник має право звернутися до відповідного суду, до підсудності якого (до юрисдикції якого) належить орган, що склав або прийняв документ, що оскаржується.
Скарга повертається, якщо, зокрема, скарга не підлягає розгляду у цьому суді (п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України). Встановлення інших обставин, які встановлюються на етапі відкриття провадження за скаргою, не здійснюється, оскільки встановлено підстави для повернення скарги.
Тому, слідча суддя доходить висновку, що цю скаргу потрібно повернути скаржнику.
Керуючись статтями 303-308 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА
Повернути скаргу адвоката Яцишина Я. Я., що є захисником ОСОБА_1, на рішення слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Львівській області Ригайла М. С. в порядку п. 7 ч. 1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
Слідча суддя Широка К. Ю.