- Головуючий суддя (ВАКС) : Задорожна Л.І.
- Суддя (ВАКС) : Шкодін Я.В., Федоров О.В.
- Секретар : Ярмолюк М.І.
Справа № 991/747/20
Провадження №1-кп/991/15/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
05 серпня 2021 року м. Київ Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:
головуючої - судді Задорожної Л.І.,
суддів - Шкодіна Я.В., Федорова О.В.,
за участю учасників кримінального провадження:
секретаря судового засідання - Ярмолюк М.І.,
та сторін:
з боку обвинувачення: прокурора - Сидоренко В.А.,
з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Авраімова А.А.,
у кримінальному провадженні №52017000000000889 від 20 грудня 2017 року щодо:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Одеса, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Ромни Сумської області, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в м. Кіровоград(м. Кропивницький), громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Київ, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народився в м. Запоріжжя, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Дригваль Н.П. про зміну запобіжного заходу (зменшення розміру застави),
УСТАНОВИВ:
16 липня 2021 року від адвоката Дригваль Н.П., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на адресу суду надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу (в частині суми застави), в якому просить зменшити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить 1 500 000 грн. та повернути заставодавцю ОСОБА_6 грошові кошти у розмірі 3 500 000 грн. Адвокат Дригваль Н.П. посилається на те, що за весь період дії процесуальних обов`язків, які були покладені на обвинуваченого та обґрунтовані наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, ОСОБА_1 сумлінно їх виконував. З часу обрання запобіжного заходу минуло 2,5 роки, за період яких ВАКС з шести ризиків визнав існування лише двох, які на думку захисту, також є умовними та не підтверджуються об`єктивними обставинами. Наприклад, ризик переховування спростовується фактичними даними, які свідчать про належну поведінку ОСОБА_1 , який має постійне місце проживання у м. Києві, міцні соціальні зв`язки, здійснює індивідуальну адвокатську діяльність. Ризик незаконно впливати на свідків також є нерелевантним, тому що за весь час дії запобіжного заходу ОСОБА_1 сумлінно виконував свої обов`язки, не чинив жодного тиску на свідків чи на інших учасників провадження, своєю поведінкою довів готовність співпрацювати із органами досудового розслідування. Дані про те, що обвинувачений порушував покладені на нього обов`язки чи тиснув на свідків, відсутні. Також, не зважаючи на той факт, що строк виконання обов`язків сплинув, процесуальна поведінка обвинуваченого не змінилась, він так само продовжує сумлінно виконувати свої обов`язки, систематично перетинає державний кордон та завжди повертається в Україну. Крім того, зауважує, що у цьому кримінальному провадженні до інших обвинувачених застосовано запобіжні заходи у вигляді особистої поруки та застави у значно меншому розмірі. Тому, враховуючи такі обставини, вважає, що застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід є найбільш суворим, виходячи з його розміру, що свідчить про порушення принципу справедливості кримінального процесу.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Авраімов А.А. підтримали заявлене клопотання.
Прокурор Сидоренко В.А. заперечив проти задоволення клопотання, вважаючи, що зменшення розміру застави не зможе забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків з огляду на ті ризики, які продовжують існувати.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, дослідивши матеріали, що надані до клопотання, суд дійшов таких висновків.
Відповідно ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06 березня 2019 року до ОСОБА_1 , якому 04 березня 2019 року було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.327 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у межах 2 603 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 000 000 грн., з покладенням ряду обов`язків у разі внесення застави.
Слідчий суддя, частково задовольняючи клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, послався на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: 1) переховування від органу досудового розслідування та суду (з огляду на тяжкість покарання за злочин, який вчинила особа); 2) впливати на свідків; 3) вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Також, слідчий суддя визначив розмір застави, враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваного ОСОБА_1 , його майновий та сімейний стан, та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
07 березня 2019 року ОСОБА_6 вніс всю суму застави, що підтверджується платіжним дорученням № 9017810201 від 07 березня 2019 року, копію якого надано адвокатом.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 09 лютого 2021 року, постановленою під час підготовчого судового засідання, у задоволенні клопотання адвоката Дригваль Д.А., яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , про зміну запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання було відмовлено, оскільки, суд прийшов до висновку, що продовжують існувати ризик незаконно впливати на свідків та ризик переховування від правосуддя; та неможливість запобігти цим ризикам внаслідок застосування більш м`якого запобіжного заходу, яким є особисте зобов`язання.
Станом на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу (зменшення розміру застави) обов`язків, передбачених ч.5 с.194 КПК України, на обвинуваченого не покладено.
Частиною першою статті 201 КПК України визначено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, ч.1 ст.194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, ст.201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.
Суд вже висловлювався під час розгляду подібних клопотань в інших кримінальних провадженнях про те, що, на його думку, підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.
Такі ж підстави можуть бути враховані судом в конкретній справі при вирішенні питання про зменшення розміру застави, який було визначено раніше за судовим рішенням.
Суд вкотре зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави, може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу в ухвалі від 06 березня 2019 року не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Відповідно ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Суд враховує те, що на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу обвинувальний акт, яким висунуто обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.27 ч.2 ст.28 ч.5 ст.191, ч.2 ст.327 ч.2 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, передано на розгляд суду 24 січня 2020 року; продовжують існувати ризик незаконно впливати на свідків та ризик переховування від правосуддя, хоча вони істотно зменшились з плином часу та у зв`язку із завершенням досудового розслідування; наявність вказаних вище ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , дій до яких він може вдатись, висунення обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, тяжкості покарання, що загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання чи порука. Це підтверджується тими обставинами, що неповнолітні діти обвинуваченого проживають за межами України, з ними він регулярно зустрічається і проводить певний час за кордоном, що підтверджено самим обвинуваченим, тому його зацікавленість повернутись в Україну, де відбувається розгляд кримінального провадження, в якому його обвинувачують у вчиненні особливо тяжкого злочину, не може бути забезпеченою іншим більш м`яким запобіжним заходом. Разом з тим, суд враховує, що в кримінальному провадженні розпочато судовий розгляд, за встановленим порядком досліджуються письмові документи сторони обвинувачення, тривалість застосування застави, яка була визначена для обвинуваченого в розмірі 2 603 прожиткових мінімумів, становить два роки та п`ять місяців. Практика Європейського суду з прав людини передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом`якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу. У цьому випадку необхідно також врахувати, що заставодавцем є не обвинувачений, а третя особа. Крім того, під час розгляду клопотання прокурор пояснив, що у нього відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 намагався зустрітись зі свідками у цьому кримінальному провадженні чи якимось іншим чином впливати на них.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
На підставі викладеного суд вважає, що оскільки ризики частково зменшилися, ОСОБА_1 не займає посад в ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» чи в пов`язаних структурах, а тому позбавлений можливості впливати на свідків чи продовжити протиправну діяльність; враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого протягом часу розгляду справи; тривалість дії запобіжного заходу, стосовно обвинуваченого необхідно встановити заставу меншого розміру, з урахуванням обставин, про які йде мова вище, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні, оскільки це є основною метою застосування запобіжного заходу, а не покарання особи, вина якої не встановлена вироком суду.
Суд враховує, що протягом усього часу з моменту набуття статусу обвинуваченого на ОСОБА_1 покладені обов`язки, визначені ст. 42 КПК України, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді (ч. 7 ст. 42 КПК України). Таким чином, ці обов`язки забезпечуються заставою.
З урахуванням цих обставин суд вважає, що залишення поточного розміру застави буде непропорційним тягарем для обвинуваченого і що застава у розмірі 1 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з тією ж вірогідністю зможе забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансовує інтереси суспільства і держави та інтереси обвинуваченого.
Разом з тим, решту зі сплачених розмірів застави у розмірі 2 503 000 грн. необхідно повернути заставодавцю ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст.182, 201, 372, 376 КПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання адвоката Дригваль Наталії Петрівни, яке подано в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.
Запобіжний захід у виді застави у розмірі 5 000 000 грн. (п`ять мільйонів гривень) змінити в частині суми застави, а саме зменшити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, до розміру, що становить 2 497 000 грн., що становить 1 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суму застави в розмірі 2 503 000 грн. (два мільйони п`ятсот три тисячі гривень) повернути заставодавцю - ОСОБА_6 .
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Судді: Л.І. Задорожна
О.В. Федоров
Я.В. Шкодін