Документ № 98898233

Справа № 991/5276/21

Провадження 1-кс/991/5357/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., прокурора Мирка Б.М., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Телешецького О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Горбенко Лайми Артурівни, погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Гарванком І.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Харківської області, смт.Золочів, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018220000000012 від 05.01.2018, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання старшого детектива Національного бюро Горбенко Л.А., погоджене прокурором у кримінальному провадженні Гарванком І.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018220000000012 від 05.01.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.191, ч.2 ст. 364 КК України, в якому просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу у розмірі 2 545 530 грн, що відповідає 1 077 розмірам прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у випадку внесення застави, покласти на підозрюваногообов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду); здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що:

- ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;

- наявні ризики, передбачені пунктами 1-4 ч. 1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник Телешецький О.І. заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , вказав, що пред`явлена підозра ОСОБА_1 не обґрунтована та не доводиться зібраними доказами, окрім того відсутні докази на підтвердження наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також доказів на підтвердження того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним у клопотанні ризикам, на підставі чого просив відмовити в задоволенні клопотання сторони обвинувачення.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисту.

Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа

Детектив у клопотанні зазначила, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № № 42018220000000012 від 05.01.2018 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Згідно матеріалів клопотання кримінальне правопорушення вчинене за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ДП «Гутянське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993082) створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 13.12.1993 № 157 «Про організацію у Харківській області державних мисливських господарств та реорганізацію Гутянського та Ізюмського державних лісомисливських господарств».

Відповідно до ст. 1 Статуту ДП «Гутянське лісове господарство», затвердженого наказом Держлісагентства від 13.09.2017 № 386 (далі - Статут), ДП «Гутянське лісове господарство» засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України і координується Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства (Орган управління майном).

Згідно ч. 3.1 ст. 3 Статуту підприємство створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, одержання прибутку від комерційної діяльності.

Відповідно до ч. 4.1, 4.2 ст. 4 підприємство є державним комерційним підприємством - юридичною особою публічного права та суб`єктом господарювання державного сектору економіки та здійснює свою діяльність на комерційній основі і відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту, який затверджується Органом управління майном.

Ч. 5.3, 5.4 ст. 5 Статуту визначено, що майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Джерелами формування майна підприємства є, зокрема, доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності підприємства.

Згідно ч. 6.1.2 ст. 6 Статуту підприємство самостійно реалізує свою продукцію, послуги, залишки від виробництва на території України і за її межами, якщо інше не передбачено законом, за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, також у випадках, передбачених законодавством України, за фіксованими державними цінами.

Відповідно до ч. 8.1, 8.2 ст. 8 Статуту органом управління підприємства є його директор. Наймання директора здійснюється Органом управління майном шляхом укладення з ним контракту в порядку, установленому чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Згідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі мають право самостійно господарювати в лісах, а також право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації.

Відповідно до п. 1.2 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 № 42 (далі - Положення) реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами здійснюється через аукціони з продажу необробленої деревини.

Відповідно до п. 1.3 Положення аукціони з продажу необробленої деревини проводяться 1 раз у квартал на базі товарних бірж, розташованих в обласних центрах і створених відповідно до Закону України «Про товарну біржу та Господарського кодексу України. Участь у торгах можуть брати суб`єкти господарської діяльності, котрі займаються переробкою деревини.

Також відповідно до п. 1.5 Положення не реалізована на товарних біржах необроблена деревина реалізується підприємствами - постійними лісокористувачами по прямих договорах за цінами, не нижчими від тих, що склались на останньому аукціоні.

Згідно п. 1.6 Положення необроблена деревина - деревні матеріали, які здобувають шляхом розподілу на частини звалених дерев та деревних колод для подальшого використання та переробки.

18.09.2018 набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.08.2018 № 410 «Про скасування наказу Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 № 42», яким скасовано наказ Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 № 42 «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини» та відповідне зобов`язання суб`єктів господарювання щодо продажу деревини через аукціони.

Наказом Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» від 21.11.2017 № 109-к «Про прийняття на посаду ОСОБА_2 » ОСОБА_2 прийнято на посаду заступника директора до апарату управління державного підприємства «Гутянське лісове господарство» (далі - ДП «Гутянське лісове господарство») з 22.11.2017.

24.11.2017 наказом ДП «Гутянське лісове господарство» від № 138 «Про надання права першого та другого підпису» право першого підпису на платіжних та фінансових документах надано в.о. директора головному лісничому ОСОБА_5 та заступнику директора ОСОБА_2 .

Надалі, наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 14.06.2018 № 272-к «Про призначення ОСОБА_2 » ОСОБА_2 призначено за контрактом на посаду директора ДП «Гутянське лісове господарство», яке координується Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, з 15.06.2018 по 14.06.2019.

В силу виконання функцій представника влади та обіймаючи посаду в органі державної влади пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій в період з 22.11.2017 по 24.01.2020, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України ОСОБА_2 був службовою особою правоохоронного органу державної влади, уповноваженою на реалізацію державної політики у сфері регулювання лісогосподарських відносин в межах наданих йому повноважень.

20.09.2016 на підставі протоколу № 3 загальних зборів учасників ТОВ «Атлантіс С» (код ЄДРПОУ 40828419) та наказу ТОВ «Атлантіс С» від 20.09.2016 № 3-К ОСОБА_1 був призначений директором вказаної юридичної особи з 21.09.2016 та до 26.04.2021 виконував вказані повноваження.

В подальшому, того ж дня, 30.10.2017, на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_1 придбав частку у розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ «Атлантіс С» (код ЄДРПОУ 40828419) у свого двоюрідного брата - ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 1.1 та п. 1.2 Статуту ТОВ «Атлантіс С» (далі - Товариство), затвердженого протоколом № 5 від 02.11.2017 (далі - Статут), Товариство створене шляхом об`єднання учасників та майна, діяльність ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про господарські товариства», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Згідно з п. 1.3 Статуту учасником Товариства є фізична особа: громадянин України ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1.4, 1.5 Товариство є юридичною особою, статутний капітал якої поділений на частки між учасниками. Товариство наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Метою діяльності Товариства згідно п. 3.1 Статуту є здійснення підприємницької (господарської) діяльності з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками.

Предметом діяльності Товариства відповідно до п. 3.2 Статуту, серед іншого, є лісопильне та стругальне виробництво.

Відповідно до п. 8.4 Статуту для забезпечення діяльності Товариства учасником створений статутний капітал у розмірі 10 000 грн 00 коп.

ОСОБА_1 внесено 10 000 грн 00 коп. та йому належить 100% часток у статутному капіталі Товариства.

Згідно п. 10.1 Статуту управління Товариством здійснюють його органи. Органами управління Товариством є загальні збори учасників і виконавчий орган.

Відповідно до п. 10.8 Статуту у Товаристві створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Назвою виконавчого органу є «дирекція».

Згідно п. 10.9 Статуту директор має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства.

Директор Товариства:

-без довіреності виконує всі дії від імені Товариства, представляє його в державних та інших органах, підприємствах, організаціях, установах;

-вирішує усі питання поточної діяльності Товариства;

-розпоряджується майном і коштами Товариства, укладає контракти і договори, видає довіреності, відкриває рахункові (поточні), валютні та інші банківські рахунки Товариства;

-без затвердження зборів учасників укладає будь-які договори (угоди);

-приймає на роботу та звільнює з роботи працівників Товариства згідно з чинним законодавством, визначає функціональні обов`язки працівників, у межах своїх повноважень видає накази і розпорядження, обов`язкові для виконання всіма робітниками Товариства;

-застосовує заходи морального та матеріального заохочення, притягає до дисциплінарної відповідальності працівників згідно з чинним законодавством;

-контролює дотримання штатно-фінансової дисципліни всіма підрозділами Товариства;

-самостійно в межах чинного законодавства та цього статуту вирішує інші питання діяльності Товариства.

В силу того, що директор ТОВ «Атлантіс С» згідно Статуту є виконавчим органом, який здійснює поточне керівництво діяльністю товариства, діє без довіреності від імені товариства, представляє його у відносинах з іншими юридичними особами та громадянами, укладає договори, видає довіреності, відкриває рахунки в банках, підписує договори, несе повну відповідальність перед учасниками за діяльність товариства, видає у межах своєї компетенції накази і розпорядження, у відповідності з трудовим законодавством наймає і звільняє працівників, розпоряджається у встановленому порядку майном і коштами товариства, тобто обіймає посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у період з 21.09.2017 по 26.04.2021, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України ОСОБА_1 являвся службовою особою.

За версією досудовогорозслідування, директор ТОВ «Атлантіс С» ОСОБА_1 , точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено, але не раніше призначення його двоюрідного брата ОСОБА_2 на посаду заступника ДП «Гутянське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00993082) наказом Державного підприємства «Гутянське лісове господарство» від 21.11.2017 № 109-к «Про прийняття на посаду ОСОБА_2 » вступив у злочинну змову з останнім, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном шляхом придбання лісоматеріалів та пиломатеріалів у вказаного підприємства за цінами, нижче діючих ринкових цін на користь афілійованих ОСОБА_2 юридичних осіб.

Так, досягнувши згоди із ОСОБА_2 , будучи службовою особою ТОВ «Атлантіс С», директор ОСОБА_1 , на виконання своєї ролі, відведеної йому ОСОБА_2 , реалізуючи спільний злочинний задум, спрямований на незаконне заволодіння майном ДП «Гутянське лісове господарство» у вигляді деревини на користь ТОВ «Атлантіс С», протягом 02.01.2018-27.09.2018, будучи добре обізнаним з положеннями Статуту ТОВ «Атлантіс С», затвердженого протоколом № 5 від 02.11.2017, п. 1, 3 ч. 1 ст. 19 Лісового кодексу України, ст. 626, 632, 669, 691, 712 Цивільного кодексу України, згідно наданих йому повноважень, достеменно розуміючи, що саме від його дій, як службової особи юридичної особи приватного права залежить можливість реалізувати злочинний план, спрямований на заволодіння майном підприємства, від імені ТОВ «Атлантіс С», як афілійованої юридичної особи ОСОБА_2 , уклав договір поставки лісопродукції від 02.01.2018 № 1 з ДП «Гутянське лісове господарство». Від імені ДП «Гутянське лісове господарство» вказаний договір підписано заступником директора ОСОБА_2 .

Підписання вказаного договору директором ТОВ «Атлантіс С» ОСОБА_1 та заступником директора ДП «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_2 забезпечило реалізацію їх спільного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння майном ДП «Гутянське лісове господарство» шляхом зловживання службовим становищем через продаж лісопродукції за цінами, що є нижчими від діючих ринкових цін на момент продажу.

Також ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з метою подальшого приховування злочину та створення для цього завуальованих передумов, в порушення вимог ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 669, ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу не визначили товар, який є предметом договору, його кількість, асортимент, а також ціну такого товару, що надало їм можливість реалізовувати деревину без обмежень в обсягах та асортименті.

При цьому, придбання лісопродукції на підставі вказаного договору поставки директором ТОВ «Атлантіс С» ОСОБА_1 , з відома ОСОБА_2 , здійснювався за цінами, значно нижчими їх ринкової вартості на дату продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Окрім того, згідно ч. 4 ст. 632 Цивільного кодексу якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 669 Цивільного кодексу кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Також відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Реалізовуючи спільний злочинний план ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , спрямований на заволодіння майном ДП «Гутянське лісове господарство», ОСОБА_1 , як службова особа юридичної особи приватного права, на підставі вищевказаного договору у період з 02.01.2018 по 24.07.2018, як директор ТОВ «Атлантіс С», всупереч діючих цін на товар, придбав від імені вказаної юридичної особи у ДП «Гутянське лісове господарство» лісопродукцію в обсязі 1 609,376 куб. м, за цінами, нижче ринкових цін на загальну суму 5 757 192,75 грн з ПДВ, а саме:

-пиловник дуб 3г д14-25 см - 242,936 куб. м на загальну суму 478 097,87 грн з ПДВ, при цьому, ринкова вартість вказаного обсягу даного товару становить 707 512,2 грн з ПДВ, а відтак заниження вартості вказаного активу від його ринкової вартості згідно діючих на момент продажу ринкових цін становить 229 414,33 грн з ПДВ;

-пиловник дуб 3г д26-35 см - 697,74 куб. м на загальну суму 2 473 326,56 грн з ПДВ, при цьому, ринкова вартість вказаного обсягу постачання даного товару становить 3 515 848,01 грн з ПДВ, а відтак заниження вартості вказаного активу від його ринкової вартості згідно діючих ринкових цін становить 1 042 521,45 грн з ПДВ;

-пиловник дуб 3г д36-49 см - 668,7 куб. м на загальну суму 2 805 768,32 грн з ПДВ, при цьому, ринкова вартість вказаного обсягу постачання даного товару становить 4 096 173,08 грн з ПДВ, а відтак заниження вартості вказаного активу від його ринкової вартості згідно діючих ринкових цін становить 1 290 404,76 грн з ПДВ.

Перерахунки грошових коштів ТОВ «Атлантіс С» (код ЄДРПОУ 40828419) за вказаний товар проведено з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого у АТ «МЕГАБАНК» та рахунку № НОМЕР_2 , відкритого у Харківському Головному регіональному управлінні АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які контролюються ОСОБА_6 на рахунок № НОМЕР_3 ДП «Гутянське лісове господарство», що відкритий у АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Таким чином, внаслідок укладеного договору поставки та невідповідності договірної вартості лісоматеріалів їх ринковій вартості на дату продажу, між ДП «Гутянське лісове господарство» та афілійованою юридичною особою ТОВ «Атлантіс С» у період з 02.01.2018 по 24.07.2018, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 заволоділи активами державного підприємства у вигляді деревини на загальну суму 2 562 340,54 грн з ПДВ, що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та відповідно до примітки 4 ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

Окрім того, протягом 05.01.2018-29.05.2019 ОСОБА_1 разом зі своєю двоюрідною сестрою ОСОБА_6 , на виконання відведених їм ОСОБА_2 ролей, шляхом проведення банківських операцій, організували зняття грошових коштів, отриманих від реалізації афілійованими юридичними особами ТОВ «Атлантіс С» та ТОВ «Профіт Доп» деревини третім особам, через рахунки, заздалегідь відкриті на ім`я фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , під виглядом поворотної безвідсоткової фінансової допомоги на загальну суму 2 309 663,67 грн.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , у період з 02.01.2018 по 24.07.2018, перебуваючи на посаді директора підконтрольного ОСОБА_2 суб`єкта господарської діяльності ТОВ «Атлантіс С», діючи умисно в інтересах останнього, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , за наведених вище обставин, заволодів деревиною ДП «Гутянське лісове господарство» на користь ТОВ «Атлантіс С», придбавши її за цінами, нижчими їх ринкової вартості на момент продажу, на загальну суму 2 562 340,54 грн з ПДВ, що більш ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину і є відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України особливо великим розміром, унаслідок чого державі в особі ДП «Гутянське лісове господарство» завдано шкоди на вказану суму.

З огляду на вказане ОСОБА_1 підозрюється у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

03.08.2021 о 08 год. 16 хв. детективами Національного бюро затримано ОСОБА_1 на підставі п.3 ч.1 ст.208 КПК України.

03.08.2021 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Звертаючись до практики ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), зазначається, що наявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, тобто мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: доповідною запискою від 06.02.2019 №0435/3077-02, відповідно до якої встановлено наявність ознак вчинення кримінального правопорушення в діях службових осіб ДП «Гутянське лісове господарство»; статутом ДП «Гутянське лісове господарство», затвердженим наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 13.09.2017 № 386; наказом Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства від 21.11.2017 № 109-к «Про прийняття на посаду», згідно якого ОСОБА_2 призначено на посаду заступника директора ДП «Гутянське лісове господарство»; наказом Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства від 24.11.2017 № 138 «Про надання права першого та другого підпису», згідно якого право першого підпису на платіжних та фінансових документах надано заступнику директора ОСОБА_2 ; посадовою інструкцією заступника директора ОСОБА_2 , затвердженою в.о. директора головним лісничим ДП «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_5 від 22.11.2017; наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 29.01.2018 № 38-к «Про надання права підпису», згідно якого заступнику директора ДП «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_2 надано право підпису документів, пов`язаних із здійсненням діяльності ДП «Гутянське лісове господарство»; наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 14.06.2018 № 272-к «Про призначення за контрактом ОСОБА_14 », згідно якого ОСОБА_2 призначено на посаду директора ДП «Гутянське лісове господарство» з 15.06.2018 по 14.06.2019; контрактом з керівником ДП «Гутянське лісове господарство» ОСОБА_2 від 14.06.2018; наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 16.04.2019 № 196-к «Про продовження терміну дії контракту, укладеного із ОСОБА_2 », згідно якого термін дії контракту продовжено до 14.06.2023; додатковою угодою 14.06.2019 до контракту від 14.06.2018; наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 24.01.2020 № 23-к «Про звільнення ОСОБА_2 », згідно якого контракт із ОСОБА_2 розірвано 24.01.2020; договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Атлантіс С» від 30.10.2017, згідно якого ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 100% частки у статутному капіталі ТОВ «Атлантіс С»; статутом ТОВ «Атлантіс С», затвердженим протоколом загальних зборів учасників товариства № 5 від 02.11.2017; договором поставки від 02.01.2018 № 1, укладеним між ДП «Гутянське лісове господарство» та ТОВ «Атлантіс С»; протоколом огляду від 05.09.2019 мобільного телефону iphone A2101 ОСОБА_2 , згідно якого ОСОБА_2 надає вказівки працівнику ДП «Гутянське лісове господарство» щодо спілкування з потенційними клієнтами від імені ТОВ «Профіт Доп»; протоколом огляду від 11.09.2019 мобільного телефону Samsung GSM SM-J530F Galaxy J5 Pro ОСОБА_1, у якому містяться відомості щодо листування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також третіх осіб щодо здійснення платежів в інтересах ОСОБА_2 , а також ТОВ «Профіт Доп»; протоколом огляду 01.10.2019 файлу-образу накопичувача на жорстких магнітних дисках Seagate Backup Plus Hub s/n NA9QAD6A, який є копією накопичувача Toshiba DT01ACA050, на якому містяться відомості щодо господарської діяльності ТОВ «Стеклосервіс», ТОВ «Атлантіс С», ТОВ «Профіт Доп» із застосуванням програмного забезпечення «1С» та наявності доступу ОСОБА_6 до управління рахунками від імені вказаних осіб та значної кількості фізичних осіб-підприємців; протоколом огляду від 16.10.2019 ноут-буку Asus X553M ОСОБА_6 , згідно якого ОСОБА_6 із застосуванням додатку «Viber» надає вказівки третім особам щодо перерахування грошових коштів в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , а також згідно якого наявні відомості про електронний ключ ОСОБА_3 ; протоколами оглядів від 01.11.2019, від 07.11.2019 мобільних телефонів, якими користувався ОСОБА_2 у спілкуванні із працівниками ДП «Гутянське лісове господарство» та ОСОБА_6 і ОСОБА_1 щодо поставок деревини на користь афілійованих юридичних осіб; протоколом про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії від 14.06.2018 № 39/7540н/т, відповідно до якого ОСОБА_2 на власний мобільний телефон отримував регулярну інформацію щодо надходжень грошових коштів на рахунки ТОВ «Антантіс С» та ТОВ «Стеклосервіс», а також відповідно до якого ОСОБА_2 особисто надає вказівки працівникам ДП «Гутянське лісове господарство» щодо здійснення відвантажень деревини в інтересах ТОВ «Атлантіс С»; протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 02.07.2019 № 19/4312н/т, відповідно до якого ОСОБА_6 із застосуванням месенджера «Telegram» отримувала відомості про діяльність ТОВ «Профіт Доп», надходження на рахунки вказаної юридичної особи, а також отримувала інформацію від працівників ДП «Гутянське лісове господарство» про переведення грошових коштів на рахунки ОСОБА_1 ; протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 02.07.2019 № 19/4308н/т, відповідно до якого ОСОБА_6 із застосуванням месенджера «Telegram» надавала третім особам відомості про логін та пароль користувача інтернет-банкінгу ОСОБА_10 , а також отримувала фотографії від ОСОБА_1 з відомостями, які він надсилав ОСОБА_2 про надходження грошових коштів на рахунки ТОВ «Стеклосервіс» та ТОВ «Атлантіс С»; протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 02.07.2019 № 19/4309н/т, відповідно до якого ОСОБА_1 здійснював безпосередній контроль обсягів, типу, діаметру та сорту замовленої деревини третіми особами з підконтрольних юридичних осіб, а також здійснював контроль проведення рубок та відвантаження деревини; протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 02.07.2019 № 19/4311н/т, відповідно до якого ОСОБА_2 на месенджер «Telegram» отримував від ОСОБА_1 систематичну інформацію щодо проведених погрузок деревини підприємства, надавав вказівки працівникам ДП «Гутянське лісове господарство» щодо отримання документів на ім`я ТОВ «Профіт Доп»; протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 08.07.2019 № 19/4403н/т, відповідно до якого ОСОБА_1 надавав вказівки щодо відвантаження деревини на афілійовані ОСОБА_2 юридичні особи; протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 08.07.2019 № 19/4404н/т, відповідно до якого 14.05.2019 ОСОБА_6 у спілкуванні із ОСОБА_1 повідомляла останньому про можливість підпису документів від імені ОСОБА_3 . Окрім того, 16.05.2019 у ході розмов ОСОБА_6 спілкувалась з ОСОБА_1 щодо необхідності зв`язатись із ОСОБА_10 з питань переоформлення на нього юридичної особи ТОВ «Профіт Доп»; протоколом про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 30.01.2020 № 19/747н/т, відповідно до якого ОСОБА_2 надає вказівки працівникам ДП «Гутянське лісове господарство» щодо здійснення відвантажень та погрузок деревини; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 09.10.2020, який повідомив, що ціни у договорах ДП «Гутянське лісове господарство» із юридичними особами щодо продажу деревини визначав одноосібно директор підприємства - ОСОБА_2 , а також те, що підписував за вказівкою ОСОБА_2 такі договори у зв`язку з тим, що у випадку відмови від підпису міг бути звільненим з підприємства; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 16.10.2020, яка повідомила, що ОСОБА_2 як директор ДП «Гутянське лісове господарство» особисто визначав ціни, обсяги та номенклатуру товару у договорах купівлі-продажу деревини. Окрім того, остання повідомила про факти вилучення ОСОБА_2 з ДП «Гутянське лісове господарство» документів, що стосуються господарської діяльності із ТОВ «Стеклосервіс», ТОВ «Атлантіс С», ТОВ «Профіт Доп» та ТОВ «САП 2020» та їх неповернення; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 16.10.2020, яка повідомила що на ДП «Гутянське лісове господарство» визначенням цін, номенклатури товару та вибором контрагентів займався лише директор підприємства ОСОБА_2 особисто; висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 29.05.2020 № 02/20, яким встановлено ринкову вартість лісопродукції та пилопродукції; висновком експертів за результатами комісійної судово-економічної експертизи № 1041/46601 від 30.09.2020, яким встановлено завдання збитків ДП «Гутянське лісове господарство» внаслідок продажу лісоматеріалів та пиломатеріалів за заниженими цінами протягом 2018 року-липня 2019 року; висновком експертів за результатами додаткової комісійної судово-економічної експертизи № 1041/50501 від 21.12.2020, яким встановлено завдання збитків ДП «Гутянське лісове господарство» внаслідок продажу лісоматеріалів та пиломатеріалів за заниженими цінами протягом 2018 року-липня 2019 року, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Слід зазначити, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.

При цьому слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зі змісту клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою детективом вказано ряд ризиків, які існують стосовно підозрюваного ОСОБА_1 .

Проаналізувавши зазначені у клопотанні ризики, з огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває і для його завершення органу досудового розслідування необхідно провести ще ряд слідчих та процесуальних дій, що мають значення у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя, приходить до наступних висноків.

Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Окрім того ОСОБА_1 має паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_4 з терміном його дії до 06.11.2028 та в будь-який момент може залишити межі України.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_1 .

Поряд з цим посилання у клопотанні детективом на наявність у ОСОБА_1 та в його близьких родичів значних фінансових ресурсів, готівкових коштів, нерухомого майна у вигляді квартири, будинку, земельних ділянок, а також транспортних засобів, не беруться слідчим суддею до уваги, з огляду на те, що вказане майно у своїй більшості належить родичам ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , які також є підозрюваними у кримінальному провадженні, а не йому особисто, а тому не може враховуватись при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 .

Окрім наведеного у клопотанні детектива зазначено про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_1 як особисто, так і за допомогою інших осіб, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий суддя погоджується з такими доводами сторони обвинувачення, що даний ризик існує, зважаючи на те, що ОСОБА_1 займав керівну посаду в товаристві, а тому має змогу приховати, знищити, змінити документи, які стосуються обставин кримінально провадження та на даний час не вилучені слідчими органами.

Окрім того детективом у клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 обізнаний про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування. А також з огляду на своє соціальне становище та коло спілкування, використовуючи шантаж або підкуп, ОСОБА_1 може вчиняти тиск на працівників ДП «Гутянське лісове господарство» та інших свідків у кримінальному провадженні, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

В той же час достатніх доказів на підтвердження наявності такого ризику як перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином - стороною обвинувачення не надано.

За таких обставин, зазначені в клопотанні детектива ризики, передбачені п.п.1-3 ч.1 ст.177 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими.

Щодо можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. (частина 1 статті 183 КПК).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1)особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ризик незаконного впливу на свідків є актуальними безвідносно до стадії цього кримінального провадження.

В клопотанні детектив просила засотувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначила що інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.

При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст.178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного.

Зважаючи на викладені обставини слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, характеризуючі матеріали, майновий та сімейний стан та на підставі чого приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Частиною 4 ст.194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відтак, враховуючи, що прокурором доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1-3 ч.1 ст.177 КПК України, а також з огляду на існування можливості запобігти вказаним ризикам, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж у виді тримання під вартою, на підставі ч.2 ст.194 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання.

Вирішуючи, на підставі ч.4 ст.194 КПК України, питання про обрання більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку, що особисте зобов`язання, особиста порука та застава не зможуть в повній мірі запобігти вказаним ризикам, оскільки не створюють в достатній мірі стримувальних чинників.

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.ч.1,2 ст.181 КПК України).

На думку слідчого судді запобігти існуючим ризикам можливо шляхом застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, як то: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду); здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю.

Застосування цілодобового домашнього арешту є саме таким запобіжним заходом, який може забезпечити належну поведінку та виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Запобіжний захід застосовується на два місяці, тобто до 03.10.2021, в межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42018220000000012 від 05.01.2018.

З огляду на викладене, а також з врахуванням наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , враховуючи обґрунтовану наявність ризиків, передбачених п.п.1-3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить вимогам ст.178, ч.1,2 ст. 181 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Горбенко Лайми Артурівни, погодженого прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Гарванком І.М., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду.

Строк тримання під домашнім арештом визначити до 03.10.2021.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Негайно звільнити з-під варти підозрюваного та забезпечити його прибуття до місця проживання.

Ухвалу в частині застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту надати прокурору для направлення для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду);

- здати на зберігання до органів ДМС паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом, визначити до 03.10.2020.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.Д. Воронько