Документ № 98900628

Справа № 991/5166/21

Провадження 1-кс/991/5246/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

адвоката Липчея О. В., що діє в інтересах ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Липчея О. В., що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на постанову першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Офісу Генерального прокурора Грищука М. О. від 12.07.2021 про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42017000000002807 від 01.09.2017 року,

ВСТАНОВИЛА

До слідчої судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника, адвоката Липчея О. В. (скаржника), що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 (на підставі ордера), на постанову першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Офісу Генерального прокурора Грищука М. О. від 12.07.2021 року про відмову у задоволенні скарги захисника Липчея О. В., поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 від 07.06.2021 року на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42017000000002807 від 01.09.2017 року.

Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснює Національне антикорупційне бюро України (НАБУ, Національному бюро), а органом прокуратури, прокурори якого здійснюють процесуальне керівництво є Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) Офісу Генерального прокурора.

Обґрунтування скарги

Скаржник зазначив, що у скарзі на недотримання розумних строків зазначалося про закінчення строку досудового розслідування та неможливість складання та скерування обвинувального акта поза межами строку досудового розслідування, а також про встановлення у рамках розгляду господарськими судами обставин, що виключають подію злочину, що інкримінується ОСОБА_1

12.07.2021 року перший заступник керівника САП Грищук М. О. прийняв постанову про відмову у задоволенні скарги захисника Липчея О. В., поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 від 07.06.2021 року на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42017000000002807 від 01.09.2017 року. Скаржник вважає, що прокурор Грищук М. О. не провів докладний аналіз доводів скарги та неспростовної інформації, викладеної у ній.

Скаржник просить скасувати постанову про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків від 12.07.2021 року, а також зобов`язати уповноважену особу САП розглянути свою скаргу від 07.06.2021 року в порядку, передбаченому ст. 308 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), з дотриманням вимог щодо обґрунтованості та вмотивованості процесуального рішення, та, в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень.

Доводи сторін

У судовому засіданні скаржник підтримав вимоги скарги, попросив задовольнити його скаргу. Він надав пояснення щодо руху кримінального провадження № 42017000000002807 від 01.09.2017 року. Скаржник наголосив на тому, що вважає, що з урахуванням зміни підслідності, зміни групи прокурорів та слідчих (детективів) строк досудового розслідування закінчився. Прокурор, на його думку, мав надати обчислення строків досудового розслідування. Також, він зазначив про те, що у рамках господарського провадження було встановлено обставини, що виключають подію злочину, що інкримінується ОСОБА_1 .

Прокурор САП Грищук М. О. не з`явився у судове засідання. До суду електронною поштою надійшов документ із запереченнями за підписом в. о. керівника САП Довганя А. Примітка у листі, в якому містилося вкладення із документом, та адреса електронної пошти вказують на те, що лист надійшов від прокурора САП Щура І. Документ не містить накладеного електронного підпису.

В Україні діє прокуратура, яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку (стаття 131-1 Конституції України). Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»). З урахуванням положень ст. 36 КПК України, практики Верховного Суду (зокрема, постанови КЦС ВС від 17.03.2020 року у справі № 704/1233/17, провадження № 61-37850св18) прокурори підтверджують свої повноваження службовим посвідченням. Службове посвідчення прокурора є офіційним документом, який засвідчує належність посадової особи до системи прокуратури України, підтверджує її посаду, а також повноваження, визначені законодавством (Положення про службове посвідчення прокурора, затверджене наказом Генерального прокурора № 200 від 24.04.2020 року). Також, необхідно врахувати, що скаргу на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні може розглядати лише прокурор вищого рівня (з урахуванням положень ст. 308 КПК України). Необхідно також зазначити, що скарга, подана у порядку ст. 303 КПК, розглядається за участі слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується (ч. 3 ст. 306 КПК України).

З урахуванням цього, необхідно стверджувати, що особа, яка надала заперечення, не підтвердила свої повноваження на представництво інтересів особи, бездіяльність якої оскаржується, а тому її письмові заперечення не можуть братися до уваги. Разом із тим, відповідно до вимог статті 306 КПК України неявка слідчого (детектива), дізнавача, прокурора не перешкоджає розгляду скарги.

Мотивація суду

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи у судовому засіданні, слідча суддя дійшла таких висновків.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Рішення слідчого (детектива), прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК України, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне (ч. 3 ст. 110 КПК). При цьому, у ч. 2 ст. 308 КПК України зазначається про таке - прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування протягом трьох днів після її подання, і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.

Частиною 1 ст. 308 КПК України визначено право, зокрема, підозрюваного оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування. На досудовому провадженні може бути оскаржене рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником (п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України).

У КПК України не встановлено чітких критеріїв, за якими має оцінюватись рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування. Втім, у будь-якому випадку необхідно оцінити, чи є таке рішення обґрунтованим та вмотивованим. Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Будь-яке процесуальне рішення має містити обґрунтування, яке, по суті, називається мотивувальною частиною. Так, пункт 2 частини 5 статті 110 КПК України висуває вимоги до мотивувальної частини: вона має містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.

Оскільки у ч. 2 ст. 308 КПК України зазначається, що прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу та у разі наявності підстав для її задоволення надати відповідні вказівки, рішення прокурора за результатами розгляду скарги має враховувати обґрунтування, яке зазначив суб`єкт звернення зі скаргою.

Суть скарги скаржника до прокурора вищого рівня стосувалася того, що порушено розумні строки у кримінальному провадженні, оскільки: 1) досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні № 42017000000002807 від 01.09.2017 року протягом семи років, та понад чотири роки (із яких три у порядку спеціального досудового розслідування) здійснюється безпосередньо стосовно ОСОБА_1 , що протягом зазначеного часу обмежує його права та свободи; 2) з урахуванням постанови про продовження строку досудового розслідування від 21.06.2017 року, шестимісячний строк досудового розслідування закінчився 24.10.2017 року, а тому вже майже чотири роки досудове розслідування здійснюється із порушенням строків досудового розслідування; 3) господарські суди розглядають справу № 910/7708/17 за позовом Фонду державного майна України до ТОВ «ЕСУ» про розірвання договору купівлі-продажу акцій № КПП-582 від 11.03.2011 року, зобов`язання списати кошти, стягнення 2 171 169 000,00 грн - постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.08.2019 року було встановлено, що:

«Щодо підстави позову про невиконання ТОВ «ЕСУ» умов пп. «в» п. 11.2 договору Верховний Суд зазначає наступне. Судами попередніх інстанцій встановлено належне виконання ТОВ "ЕСУ" обов`язку в частині забезпечення створення виділеної телекомунікаційної мережі спеціального призначення відповідно до основних технічних умов, що підтверджується зокрема: актом виконання основних технічних вимог до ТМСП та готовності мережі до експлуатації, підписаним комісією в складі представників ПАТ "Укртелеком" (29.04.2013р.) та Держспецзв`язку (30.04.2013p.); листами Держспецзв`язку від 19.08.2013 р. № 09/01-3985 та ПАТ "Укртелеком" від 02.09.2013р. № 6529-901-800000-17 про проведення дослідної експлуатації протягом періоду 3 місяці; актом поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Укртелеком" за конкурсом № КПП-582 від 11.03.2011 р. від 22.12.2014 р., у якому Фондом державного майна України встановлено виконання умови про створення ТМСП; протоколом засідання Центральної комісії з передачі-приймання ТМСП у державну власність від 15.04.2016 р., відповідно до умов якого створена ПАТ "Укртелеком" ТМСП відповідає основним технічним вимогам; протоколом засідання Центральної комісії від 31.05.2016 р., в якому констатовано, що ТМСП створена та функціонує. Також судами встановлено, що ТОВ "ЕСУ" вживало необхідних заходів для забезпечення передачі ТМСП у державну власність та наявність доказів, які підтверджують фактичне володіння та використання Держспецзв`язком ТМСП, незважаючи на відсутність формального акту приймання передачі, передбаченого в п. 22 Порядку, та відмову Центральної комісії в прийманні ТМСП у державну власність. З огляду на викладені вище встановлені судами обставини, які підтверджуються належними доказами у справі, доводи Фонду державного майна України про помилковість висновків господарських судів щодо фактичної передачі ТМСП у державну власність відхиляються Верховним Судом. Таким чином Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо належного виконання ТОВ "ЕСУ" обов`язку, визначеного в пп. в) п. 11.2 договору.» - таким чином Верховний Суд, на думку скаржника, спростував обставини, які лягли в основу повідомлення про підозру ОСОБА_1 , щодо невиконання ТОВ «ЕСУ» обов`язку, визначеного в пп. в) п. 11.2 договору.

З наданих матеріалів можливо встановити, що 12.07.2021 року в. о. керівника САП Грищук М. О. прийняв постанову, якою відмовив у задоволенні скарги постанову про відмову у задоволенні скарги захисника Липчея О. В., поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 від 07.06.2021 року на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42017000000002807 від 01.09.2017 року. У цій постанові прокурор зазначив про таке: 1) попри те, що постановою КГС ВС від 28.08.2019 року було встановлено факт належного виконання ТОВ «ЕСУ» обов`язку, визначеного пп. в п. 11.2 договору купівлі- продажу акцій № КПП-582 від 11.03.2021 року, суд лише констатував факт створення виділеної телекомунікаційної мережі спеціального призначення та її безоплатного передання у державну власність; разом із тим, суд не досліджував питання про джерело походження коштів, за які створено телекомунікаційну мережу спеціального призначення, а отже і питання законності виділення з Державного бюджету України 22 млн грн та їхнього використання на придбання та монтаж телекомунікаційного обладнання для ТМСП, що є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні згідно із повідомленням про підозру ОСОБА_1 від 24.04.2017 року; 2) згідно із матеріалами кримінального провадження № 42017000000002807 від 01.09.2017 року, досудове розслідування у ньому зупинене 28.09.2017 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку з наявністю необхідності виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, а тому строки досудового розслідування не було порушено.

Фактично, суть скарги стосувалася того, що порушено розумні строки у кримінальному провадженні, оскільки протягом тривалого часу здійснюється досудове розслідування; оскільки, на думку скаржника, закінчився строк досудового розслідування; та через те, що Верховний Суд спростував обставини, що були основою для підозри ОСОБА_1 . Прокурор звертає увагу на те, що граничні строки досудового розслідування не закінчилися, оскільки досудове розслідування у ньому зупинене 28.09.2017 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України, у зв`язку з наявністю необхідності виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва. Це обґрунтування узгоджується із положеннями про зупинення досудового розслідування та обчислення строків досудового розслідування (ч. 3 ст. 219 КПК України у редакції на момент внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні № 42017000000002807 від 01.09.2017 року передбачала, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею або винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, не включається у строки досудового розслідування). Щодо вирішення господарського спору, прокурор вірно зазначив, що господарський суд не досліджував питання, що є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Господарський суд не уповноважений встановлювати обставини у кримінальному провадженні, а саме кримінальне провадження має іншу правову природу, що також підтверджується обмеженою преюдиціальністю рішень інших судів у кримінальному провадженні (з урахуванням ст. 90 КПК України). Порядок притягнення до кримінальної відповідальності визначається кримінальним та кримінальним процесуальним законодавством, а тому будь-які питання такої правової природи підлягають розгляду за правилами кримінального судочинства. Отже, прокурор врахував обґрунтування, яке зазначив суб`єкт звернення зі скаргою.

Далі, слідча суддя встановлює, чи є підстави вважати, що відмова у задоволенні скарги на недотримання розумних строків є необґрунтованою через обставини, що вказують на можливе порушення розумних строків у кримінальному провадженні. Строк досудового розслідування, як і будь-який строк у кримінальному процесі, має відповідати вимогам щодо розумності строку. Розумний строк визначається відповідно до обставин справи, що вимагає оцінки в цілому. Хоча окремі стадії провадження можуть провадитись з прийнятною тривалістю, загальна тривалість процесу може, однак, перевищити «розумний строк». Критеріями оцінки розумності строку можуть бути, зокрема, складність справи, поведінка учасників кримінального провадження, а також відповідних органів.

Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Як зазначалося раніше, з урахуванням зупинення досудового розслідування є підстави вважати, що формальні строки досудового розслідування, передбачені КПК України, було дотримано. Слідча суддя звертає увагу на те, що є підстави вважати кримінальне провадження складним, оскільки справи, що стосуються вчинення корупційних злочинів, самі по собі є складними, що може бути пов`язано з перешкоджанням здійсненню розслідування (переховуванням осіб), вчиненням прихованих дій, спрямованих на досягнення злочинного умислу (часто із залученням значної кількості осіб, залучених до провадження), наявністю складних економічних транзакцій, а також корупційною складовою, яка часто передбачає значну кількість організаційних заходів, пов`язаних з передачею неправомірної вигоди чи незаконним заволодінням чужим майном. Необхідно врахувати той факт, що провадження, у якому проводиться досудове розслідування, стосується можливого вчинення корупційного злочину із заволодінням чужим майном на суму понад 220 мільйонів гривень, та здійснюється щодо подій, які, з урахуванням виділення кримінального провадження № 42017000000002807 від 01.09.2017 року з кримінального провадження № 22014000000000090 від 25.03.2014 року, відбувалися давно, що безумовно впливає на ефективність досудового розслідування. ОСОБА_1 був оголошений у розшук з 10.05.2017 року. Тому, слідча суддя не бачить підстав вважати, що станом на зараз є затягування строків досудового розслідування. В подальшому таке питання може бути повторно переглянуте з урахуванням нових обставин. Питання складності кримінального провадження далі не оцінюється, оскільки його доцільно розглядати лише в аспекті можливого затягування стороною обвинувачення у кримінальному провадженні.

Слідча суддя також зазначає, що закінчення строку досудового розслідування у редакції КПК України на момент внесення відомостей до ЄРДР не було підставою для закриття кримінального провадження. Ці зміни було внесено Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 (далі Закон № 2147-VIII), яким ч. 1 ст. 284 КПК України було доповнено пунктом 10, який встановлює таку підставу закриття кримінального провадження як закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи. Ці зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін (тобто з моменту набрання чинності Законом № 2147-VIII 16.03.2018 року). Таким чином, обставини щодо незакриття кримінального провадження у цьому випадку можуть розглядатися лише з позиції дотримання розумних строків у кримінальному провадженні в цілому (а не у контексті того, що прокурору встановлюється граничний строк, після якого він має вчинити процесуальну дію із закриття кримінального провадження). Разом із тим, безумовним є дотримання положень статті 283 КПК України, що містить положення про право особи на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження; та кореспондуючий йому обов`язок прокурора у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України.

Таким чином, слідча суддя дійшла висновку, що відмова у задоволенні скарги скаржника на недотримання розумних строків враховує обґрунтування, яке зазначив суб`єкт звернення зі скаргою, містить посилання на відповідні норми КПК України, та узгоджується із обставинами, що стосуються дотримання розумних строків у цьому кримінальному провадженні.

Необхідно також зазначити, що слідча суддя не уповноважена встановлювати факт дотримання строків у кримінальному провадженні у межах розгляду скарги на рішення прокурора вищого рівня у порядку статті 308 КПК України, оскільки лише перевіряє обґрунтованість та вмотивованість такого рішення - таке рішення, у цьому випадку, є обґрунтованим та вмотивованим. Щодо розподілу повноважень, пов`язаних із забезпеченням розумних строків, варто звернути увагу на ч. 2 ст. 28 КПК України, у якій зазначається, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя забезпечує їх лише у частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції, а розумні строки судового провадження забезпечує суд.

Оскільки суть скарги стосувалася визнання рішення прокурора незаконним, невмотивованим і необґрунтованим, його скасування, та зобов`язання вчинити відповідні дії у результаті цього, а слідча суддя встановила, що прокурор надав належне обґрунтування за результатами розгляду скарги на недотримання розумних строків, слідча суддя доходить висновку, що нема підстав для задоволення скарги.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 110, 303-308 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Відмовити у задоволенні скарги захисника, адвоката Липчея О. В., що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на постанову першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука М. О. від 12.07.2021 року про відмову у задоволенні скарги захисника Липчея О. В., поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 від 07.06.2021 року на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42017000000002807 від 01.09.2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідча суддя Широка К. Ю.