- Головуюча суддя (ВАКС): Широка К.Ю.
- Секретар : Севрюк К.А.
Справа № 991/5140/21
Провадження 1-кс/991/5218/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2021 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
адвоката Красовської У.-І. Д., що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 (на підставі ордера),
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Красовської Уляни-Іванни Дмитрівни, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року,
ВСТАНОВИЛА
До слідчої судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката Красовської У.-І. Д. (скаржниця), що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на рішення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Офісу Генерального прокурора - виконувача обов`язків керівника САП Грищука М. О. про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків від 09.02.2021 року, оформлене листом 16/1/3-50407-19 від 16.07.2021 року.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року здійснює Національне антикорупційне бюро України (НАБУ, Національне бюро), а органом прокуратури, прокурори якого здійснюють процесуальне керівництво є Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) Офісу Генерального прокурора.
Обґрунтування скарги
Скаржниця зазначила, що інший захисник ОСОБА_1, Дорошенко К. К., подав прокурору вищого рівня скаргу вих. № 260-к/00154/2019-4114 від 09.02.2021 року на недотримання розумних строків у порядку ст. 308 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), на яку в подальшому в. о. керівника САП Грищук М. О. надав відповідь листом, відмовивши у її задоволенні 24.02.2021 року. 12.03.2021 року слідча суддя Вищого антикорупційного суду розглянула скаргу адвоката Красовської У.-І. Д., що діяла в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на рішення прокурора вищого рівня від 24.02.2021 року, та скасувала його через його недостатню вмотивованість. Вона також зобов`язала в. о. керівника САП Грищука М. О. розглянути цю скаргу від 09.02.2021 року на недотримання розумних строків повторно. 12.04.2021 року в. о. керівника САП Грищук М. О. розглянув цю скаргу та прийняв рішення про відмову в задоволенні скарги, яке було оформлено листом № 16/1/3-50407-19 від 12.04.2021 року. 14.06.2021 року слідча суддя Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою, зокрема, зобов`язала в. о. керівника САП Грищука М. О. повторно розглянути скаргу від 09.02.2021 року. 16.07.2021 року в. о. керівника САП Грищук М. О. прийняв рішення про повторну відмову у задоволенні скарги, оформлене листом 16/1/3-50407-19 від 16.07.2021 року.
У своїй скарзі до прокурора, захисник ОСОБА_1 Дорошенко К. К. зазначив про те, що: 1) з часу надходження провадження до НАБУ не було здійснено жодних дій, крім направлення запитів про міжнародну правову допомогу, в направленні яких відсутня об`єктивна необхідність через їхню повторність; 2) повторне направлення запитів є необґрунтованим та зводиться лише до того, що отримані в попередніх відповідях відомості не влаштовують сторону обвинувачення; 3) з часу направлення запитів, з жовтня 2020 року, нема інформації щодо результатів їхнього виконання. Він також надав хронологію строків досудового розслідування, у якій зазначено, що деякі процесуальні дії могли бути вчинені після спливу строків досудового розслідування.
Зміст листа-відповіді від 16.07.2021 року, зазначає скаржниця, зводився до того, що прокурор поверхнево, без зазначення обґрунтувань чи мотивів прийнятого рішення незаконно відмовив у задоволенні скарги на недотримання розумних строків. Прокурор не навів посилань на матеріали кримінального провадження, які б спростовували доводи сторони захисту щодо спливу строків досудового розслідування. Прокурор не навів доводів, які би виправдовували притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності з 2018 року. Також, прокурор не зазначив та не навів доводів, які б свідчили про вчинення стороною обвинувачення дій, спрямованих на швидке і повне досудове розслідування кримінального провадження. На доводи, зазначені в скарзі від 09.02.2021 року, зокрема щодо порушення строків досудового розслідування, що детально наведені стороною захисту у відповідній таблиці хронології прийнятих процесуальних рішень, відсутність здійснення контролю та моніторингу виконання запитів про міжнародну правову допомогу, незабезпечення збирання доказів та нездійснення ефективного досудового розслідування в цілому, прокурор формально зазначив: «обчислення строків здійснюється на підставі рішень, а саме постанов про продовження, зупинення та відновлення досудового розслідування, повідомлень про його завершення, усі рішення прийнято у відповідності до вимог КПК України, зазначене свідчить про відсутність порушень в діях детектива чи прокурора вимог здійснення досудового розслідування у розумні строки». В оскаржуваному рішенні не зазначено доводів чи хоча б пояснення сторони обвинувачення щодо рішень, прийнятих після 06.07.2019 року, тобто, на думку скаржниці, після спливу строків, визначених ст. 219 КПК України. Прокурор в оскаржуваному рішенні не наводить обґрунтування для спростування доводів, наведених стороною захисту в скарзі від 09.02.2021 року, прокурор не вчиняє жодних дій щодо перевірки наведених стороною захисту доводів, не вказано, які дії були вчинені з 2019 року, спрямовані на дотримання розумних строків досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Скаржниця не погоджується із прокурором САП, та вважає, що його твердження не відповідають фактичним обставинам та матеріалам кримінального провадження, та той на власний розсуд тлумачить положення КПК України, не вчинив дій щодо перевірки доказів, наведених стороною захисту, а також не вказав, які дії було вчинено з 2019 року, спрямовані на дотримання розумних строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Відмова прокурора є необґрунтованою і, як і попередня, має виключно формальний характер.
Щодо невірності обрахунків закінчення строку досудового розслідування, скаржниця зазначає, що прокурор на надав оцінки доводам сторони захисту щодо того, що 10.01.2019 року (за 18 днів до закінчення строку досудового розслідування) прокурор, визнавши докази достатніми, повідомив ОСОБА_1 та його захисників про завершення досудового розслідування та, в порядку ст. 290 КПК України, надав стороні захисту доступ до матеріалів кримінального провадження. 18.06.2020 року сторона захисту виконала вимоги ст. 290 КПК України, про що підписала відповідний протокол. Оскільки відповідно до КПК України лише період ознайомлення з 10.01.2019 року по 18.06.2019 року не включається в строк досудового розслідування, чинне кримінальне процесуальне законодавство не передбачає зупинення чи відновлення строку досудового розслідування у зв`язку із виконанням вимог ст. 290 КПК України. Тому, 18 днів залишку строку досудового розслідування, на думку скаржниці, продовжилися з 19.06.2019 року та спливли 06.07.2019 року, тому всі рішення, прийняті у провадженні після цього, було прийнято після спливу строку досудового розслідування.
Щодо того, що нема зволікання у досудовому розслідуванні, пов`язаного із відсутністю інформації щодо виконання запитів про міжнародну-правову допомогу та що виконання запитів знаходиться поза межами повноважень сторони обвинувачення, скаржниця зазначає, що ОСОБА_1 вже протягом понад трьох років притягується до кримінальної відповідальності, що очевидно порушує його право на розгляд обвинувачення у найкоротші строки та закриття провадження. САП не зазначив, чому так невиправдано довго триває досудове розслідування, та не надав відповіді на запитання, яких дій вживала сторона обвинувачення для проведення швидкого досудового розслідування. Попри те, що виконання запитів про міжнародну правову допомогу не належить до компетенції прокурорів САП, скаржниця переконана, що саме прокурор має стежити за оперативністю виконання таких запитів, в тому числі шляхом скерування листів з проханням прискорення надання запитуваної інформації, оскільки особа вже три роки притягується до кримінальної відповідальності. Тільки у разі наявності таких звернень, зазначає скаржниця, можна стверджувати, що сторона обвинувачення вчиняла дії для дотримання розумних строків у кримінальному провадженні, але таких заходів вона не вживала. Окрім цього, 07.04.2021 року прокурору було направлено запит № 260-к/00154/2019-5007 в порядку ст. 93 КПК України з проханням надати інформацію про строки виконання запитів, направлених в порядку міжнародно-правової допомоги. 19.04.2021 року від прокурора у кримінальному провадженні було отримано лист № 16/1/3-50407-19 від 14.04.2021 року за змістом якого вказано, що запити перебувають на виконанні. Жодної інформації щодо строків виконання запитів чи відомостей про звернення сторони обвинувачення щодо пришвидшення надання відповідей через тривалі строки досудового розслідування не було надано прокурором, а тому скаржниця вважає, що таких звернень не було.
Скаржниця просить скасувати рішення прокурора САП - виконувача обов`язків керівника САП Грищука М. О. про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків від 09.02.2021 року, оформлене листом 16/1/3-50407-19 від 16.07.2021 року та зобов`язати його надати прокурорам із числа групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво та детективам НАБУ письмові вказівки на забезпечення дотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року, та на здійснення однієї із дій, передбаченої ч. 2 ст. 283 КПК України.
Доводи сторін
У судовому засіданні скаржниця підтримала вимоги скарги та попросила її задовольнити.
Прокурор САП Грищук М. О. не з`явився у судове засідання, хоча був повідомлений належним чином. До суду електронною поштою надійшов документ із запереченнями за підписом в. о. керівника САП Довганя А.
В Україні діє прокуратура, яка здійснює організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку (стаття 131-1 Конституції України). Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»). З урахуванням положень ст. 36 КПК України, практики Верховного Суду (зокрема, постанови КЦС ВС від 17.03.2020 року у справі № 704/1233/17, провадження № 61-37850св18) прокурори підтверджують свої повноваження службовим посвідченням. Службове посвідчення прокурора є офіційним документом, який засвідчує належність посадової особи до системи прокуратури України, підтверджує її посаду, а також повноваження, визначені законодавством (Положення про службове посвідчення прокурора, затверджене наказом Генерального прокурора № 200 від 24.04.2020 року). Також, необхідно врахувати, що скаргу на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні може розглядати лише прокурор вищого рівня (з урахуванням положень ст. 308 КПК України). Необхідно також зазначити, що скарга, подана у порядку ст. 303 КПК, розглядається за участі слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується (ч. 3 ст. 306 КПК України).
З урахуванням цього, необхідно стверджувати, що особа, яка надала заперечення, не підтвердила свої повноваження на представництво інтересів особи, бездіяльність якої оскаржується, а тому її письмові заперечення не можуть братися до уваги. Разом із тим, відповідно до вимог статті 306 КПК України неявка слідчого (детектива), дізнавача, прокурора не перешкоджає розгляду скарги.
Мотивація суду
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи у судовому засіданні, слідча суддя дійшла таких висновків.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Рішення слідчого (детектива), прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК України, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне (ч. 3 ст. 110 КПК). При цьому, у ч. 2 ст. 308 КПК України зазначається про таке - прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування протягом трьох днів після її подання, і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду. Це положення, у сукупності з положенням п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України, необхідно тлумачити так, що рішення прокурора у цьому випадку необов`язково має прийматись у виді постанови.
Частиною 1 ст. 308 КПК України визначено право, зокрема, підозрюваного оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування. На досудовому провадженні може бути оскаржене рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником (п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
У КПК України не встановлено чітких критеріїв, за якими має оцінюватись рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування. Втім, у будь-якому випадку необхідно оцінити, чи є таке рішення обґрунтованим та вмотивованим. Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Як зазначалося вище, рішення слідчого, дізнавача, прокурора може прийматися у формі постанови, проте не завжди - лише у випадках, передбачених КПК України, а також коли суб`єкт прийняття рішення визнає це за необхідне (ч. 1, 3 ст. 110 КПК України). Разом із тим, будь-яке процесуальне рішення має містити обґрунтування, яке, по суті, називається мотивувальною частиною. Так, пункт 2 частини 5 статті 110 КПК України висуває вимоги до мотивувальної частини: вона має містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України.
Оскільки у ч. 2 ст. 308 КПК України зазначається, що прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу та у разі наявності підстав для її задоволення надати відповідні вказівки, рішення прокурора за результатами розгляду скарги має враховувати обґрунтування, яке зазначив суб`єкт звернення зі скаргою.
З наданих матеріалів можливо встановити, що Дорошенко К. К. , захисник ОСОБА_1, подав прокурору вищого рівня скаргу від 09.02.2021 року на недотримання розумних строків. Прокурор вищого рівня, в. о. керівника САП Грищук М. О. здійснив процесуальне реагування на неї 24.02.2021 року, відмовивши у задоволенні скарги. У цьому рішенні прокурор САП зазначив, що досудове розслідування було зупинено на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України (виконуються процесуальні дії в межах міжнародного співробітництва); слідчий суддя Вищого антикорупційного суду 17.11.2020 року відмовив у задоволенні скарги сторони захисту щодо скасування постанови прокурора від 08.10.2020 року про зупинення досудового розслідування; обставини, які стали підставою для зупинення досудового розслідування, продовжують існувати; виконання процесуальних дій в межах міжнародного співробітництва спрямовані на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та на забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування - це свідчить про відсутність порушення розумних строків стороною обвинувачення. Таке рішення прокурора вже було предметом розгляду слідчого судді Вищого антикорупційного суду в межах судового розгляду скарги на рішення прокурора вищого рівня від 24.02.2021 року. 12.03.2021 року слідча суддя Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою скасувала це рішення через його недостатню вмотивованість. В ухвалі слідча суддя зазначила, що висновок прокурора вищого рівня про відсутність порушення розумних строків зроблено без надання оцінки доводам захисника щодо закінчення у 2019 році строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 42018000000001846 та № 42019000000000034 ще до їхнього об`єднання і, в цілому, протиправності на даний час здійснення будь-яких слідчих і процесуальних дій у кримінальному провадженні, спрямованих на збирання нових доказів. Фактично прокурор САП не обґрунтував мотиви відмови, посилаючись на відповідні процесуальні рішення та/або дії, норми КПК України, які впливають на перебіг строку досудового розслідування та спростовують позицію сторони захисту щодо підрахунку такого строку. Слідча суддя також зобов`язала прокурора САП повторно розглянути скаргу від 09.02.2021 року.
У листі № 16/1/3-50407-19 від 12.04.2021 року, в. о. керівника САП Грищук М. О. прийняв рішення про відмову у задоволенні скарги від 09.02.2021 року (оскаржуване рішення). Прокурор САП зазначив, що у межах 12-місячного строку досудового розслідування, визначеного постановою Генерального прокурора України від 10.07.2018 року було прийнято такі рішення:
-10.01.2019 року сторона захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів у порядку ст. 290 КПК України;
-05.05.2020 року було прийнято постанову прокурора Офісу Генерального прокурора про відновлення досудового розслідування;
-06.05.2020 року було прийнято постанову Генерального прокурора про доручення здійснення досудового розслідування цього кримінального провадження детективам Національного антикорупційного бюро України;
-19.05.2020 року було прийнято постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України;
-26.06.2020 року було повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та надання доступу до його матеріалів у порядку ст. 290 КПК України;
-08.10.2020 року було зупинено досудове розслідування на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України.
Прокурор САП зазначив, що твердження сторони захисту про закінчення максимального строку досудового розслідування не ґрунтується на вимогах КПК України, оскільки станом на зараз обвинувальний акт не було складено та скеровано до суду, а тому досудове розслідування не закінчене, а зупинене. Питання порушення строку досудового розслідування вже було предметом розгляду слідчими суддями Вищого антикорупційного суду під час розгляду скарг сторони захисту, та слідчі судді не встановили такого порушення. Твердження сторони захисту про безпідставність скерування запитів про міжнародну правову допомогу не відповідає дійсності. 08.10.2020 року у кримінальному провадженні було підготовано запити про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Сполученого Королівства Великої Британії, Північної Ірландії, Шотландії, скеровані для виконання. У зазначених запитах містяться вимоги про надання відомостей та документів, що раніше у кримінальному провадженні не витребовувались, а до Шотландії запит взагалі скеровано вперше. Таке скерування запитів було визнане обґрунтованим слідчим суддею під час розгляду скарги сторони захисту на постанову про зупинення досудового розслідування від 08.10.2020 року (справа № 991/8975/20). Виконання запитів знаходиться поза межами повноважень сторони обвинувачення, а тому не є зволіканням.
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду повторно розглянула питання необґрунтованості та невмотивованості рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків від 12.04.2021 року, постановивши 14.06.2021 року ухвалу, якою скасувала це рішення через його недостатню вмотивованість. В ухвалі слідча суддя зазначила підставою для скасування такого рішення те, що прокурор САП лише перелічив вчинені процесуальні дії з 10.01.2019 року, та зазначив, що строк досудового розслідування ще не закінчився. У своєму рішенні він не виклав обґрунтовано і вмотивовано яким чином сторона обвинувачення обчислює строки у цьому кримінальному провадженні, з урахуванням можливого спливу строків у попередніх кримінальних провадження, які було об`єднано в кримінальне провадження № 42018000000001846 від 01.08.2018 року. Він також не пояснив як обчислення строків стороною обвинувачення відрізняється від обчислення стороною захисту, з урахуванням обставин повідомлення про завершення досудового розслідування і відкриття матеріалів для ознайомлення 10.01.2019 року, подальшого його відновлення 05.05.2020 року, повторного відкриття матеріалів для ознайомлення 26.06.2020 року, та зупинення у зв`язку із направленням зазначених вище запитів про міжнародну правову допомогу. Врахування цих обставин нерозривно пов`язане із доводами захисника, що подав скаргу від 09.02.2021 року, оскільки той прямо зазначав, що, з урахуванням хронології строків досудового розслідування, строк досудового розслідування сплинув ще у 2019 році. Із цих підстав не можна стверджувати, що рішення прокурора є обґрунтованим і вмотивованим, оскільки зазначення порядку обчислення формальних строків у кримінальному провадженні у цьому випадку пов`язане із зазначеними обставинами щодо його руху.
Необхідно звернути увагу на те, що лист-відповідь в. о. керівника САП Грищука М. О. має той самий номер, що і лист від 12.04.2021 року - 16/1/3-50407-19, проте вихідний номер цього листа № 16/1/3-71731ВИХ21.
Фактично, суть скарги захисника підозрюваного до прокурора вищого рівня стосувалася того, що 1) з часу надходження провадження до НАБУ не було здійснено жодних дій, крім направлення запитів про міжнародну правову допомогу, в направленні яких відсутня об`єктивна необхідність через їхню повторність; 2) повторне направлення запитів є необґрунтованим та зводиться лише до того, що отримані в попередніх відповідях відомості не влаштовують сторону обвинувачення; 3) з часу направлення запитів, з жовтня 2020 року, нема інформації щодо результатів їхнього виконання. Він також надав хронологію строків досудового розслідування, у якій зазначено, що деякі процесуальні дії могли бути вчинені після спливу строків досудового розслідування.
Слідча суддя звертає увагу на те, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (принцип згадується у рішенні Великої Палати Європейського суду з прав людини у справі Brumarescu проти Румунії від 28 жовтня 1999 року, заява № 28342/95, параграф 61). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду. Таким чином, оскільки попередні ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду (12.03.2021 року, 14.06.2021 року) стосувалися встановлення того, чи було належним процесуальне реагування прокурора САП на одну і ту ж скаргу від 09.02.2021 року, та скаржник мав/мала можливість надати свої доводи щодо необґрунтованості та невмотивованості у попередніх засіданнях, доцільно розглянути лише, чи рішенням 16.07.2021 року в. о. керівника САП прокурор Грищук М. О. усунув недоліки в своєму обґрунтуванні відмови, з урахуванням положень ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 14.06.2021 року. Іншим обставинам (щодо невчинення певних слідчих (розшукових) дій, затягування зі сторони обвинувачення, пов`язаного із повторним направленням запитів про міжнародну правову допомогу та в цілому, а також розумності строків) вже надавалася оцінка, та в межах цього провадження їх повторна оцінка є недоцільною з урахуванням незмінності обставин.
Прокурор у рішенні від 16.07.2021 року щодо обчислення строків на досудовому розслідуванні зазначив, що сторона обвинувачення обчислює строки досудового розслідування у кримінальному провадженні на підставі рішень, а саме постанов про продовження, зупинення та відновлення досудового розслідування, а також повідомлень про його завершення. Інших способів обчислення строків стороною обвинувачення, на думку прокурора, не передбачено, як і не передбачено форм, у яких це повинно відбуватися, зокрема і порівняння з розрахунками строку, зробленого стороною захисту. Усі рішення та слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року було прийнято відповідно до вимог КПК України у межах передбаченого строку досудового розслідування.
Доводи прокурора САП є необґрунтованими. Прокурор очевидно констатує, що сторона обвинувачення обчислює строки досудового розслідування у кримінальному провадженні на підставі рішень, а саме постанов про продовження, зупинення та відновлення досудового розслідування, а також повідомлень про його завершення. Це, безумовно, єдиний спосіб обчислення строків, з урахуванням положень ст. 219 КПК України, відповідно до якої строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження, та цей строк може перериватися зупиненням кримінального провадження, строком ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України та у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР до 16.03.2018 року, строком із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею.
Проте, необхідно врахувати, що у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року існує дві особливі обставини: 1) можливий сплив строків у попередніх кримінальних провадженнях, які було об`єднано в кримінальне провадження № 42018000000001846 від 01.08.2018 року; та 2) особливий спосіб обчислення строків з урахуванням обставин повідомлення про завершення досудового розслідування і відкриття матеріалів для ознайомлення 10.01.2019 року, подальшого його відновлення 05.05.2020 року, повторного відкриття матеріалів для ознайомлення 26.06.2020 року, та зупинення у зв`язку із направленням зазначених вище запитів про міжнародну правову допомогу. КПК України прямо не передбачає порядку обчислення строків після закінчення строку для ознайомлення (після надання доступу до матеріалів досудового розслідування), та не регламентує можливості прокурора після визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта продовжити збирання доказів. Врахування цих обставин нерозривно пов`язане із доводами захисника, що подав скаргу від 09.02.2021 року, оскільки той прямо зазначав, що, з урахуванням хронології строків досудового розслідування, строк досудового розслідування сплинув ще у 2019 році. Відмовляючи, прокурор мав надати обґрунтовану і вмотивовану відповідь щодо порядку обчислення формальних строків у кримінальному провадженні з урахуванням особливих обставин його здійснення. Це зумовлено тим, що в межах процесуальних строків, встановлених законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом, учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням КПК України (ч. 1, 2 ст. 113 КПК України). Прокурор не надав такої відповіді з урахуванням доводів, викладених у скарзі скаржника від 09.02.2021 року.
Оскільки суть скарги стосувалася визнання рішення прокурора незаконним і необґрунтованим, а слідча суддя знову встановила, що прокурор не надав належне обґрунтування за результатами розгляду скарги на недотримання розумних строків (зокрема, в частині способу обчислення строків із посиланням на відповідні положення КПК України), слідча суддя доходить висновку, що є підстави для скасування рішення виконувача обов`язків керівника САП Офісу Генерального прокурора Грищука М. О. № 16/1/3-50407-19 від 16.07.2021 року та зобов`язання його повторно розглянути скаргу захисника Дорошенка К. К., в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , вих. № 260-к/00154/2019-4114 від 09.02.2021 року на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року з урахуванням вимог щодо обґрунтованості та вмотивованості процесуального рішення, беручи до уваги доводи скаржника, викладені у його скарзі.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 110, 303-308 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА
Скаргу адвоката Красовської Уляни-Іванни Дмитрівни, що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року - задовольнити частково.
Скасувати рішення виконувача обов`язків керівника САП Офісу Генерального прокурора Грищука М. О. № 16/1/3-50407-19 від 16.07.2021 року про відмову у задоволенні скарги захисника Дорошенка К. К., в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , вих. № 260-к/00154/2019-4114 від 09.02.2021 року на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року (вихідний номер цього листа № 16/1/3-71731ВИХ21).
Зобов`язати виконувача обов`язків керівника САП Офісу Генерального прокурора Грищука М. О. (або іншу особу, що виконує обов`язки керівника САП) розглянути скаргу захисника Дорошенка К. К., в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , вих. № 260-к/00154/2019-4114 від 09.02.2021 року на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42018000000001846 від 01.08.2018 року в порядку, передбаченому ст. 308 КПК України, з дотриманням вимог щодо обґрунтованості та вмотивованості процесуального рішення, та, в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень.
В решті вимог, зазначених у скарзі - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідча суддя Широка К. Ю.