- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
- Захисник/адвокат : Фесенко С.І.
- Прокурор : Снєгірьов О.М.
Справа № 991/4894/21
Провадження 1-кс/991/4966/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря судових засідань Волощенко С.В., прокурора Снєгірьова О.М., захисника Фесенко С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52020000000000497 від 04.08.2020 р.,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Вишневського Ю.В., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Снєгірьовим О.М., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 52020000000000497 від 04.08.2020 р., досудове розслідування в якому здійснюється за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України, в якому детектив просить обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме, - заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, в складі злочинної організації, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України;
2) злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна;
3) наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
4) ОСОБА_1 залишив місце свого постійного проживання в Києві, та з метою подальшого переховування та уникнення кримінальної відповідальності 30.01.2020 виїхав на тимчасову окуповану територію Донецької області, а саме, у м. Горлівку, де проживає його дружина ОСОБА_2 та де у них наявне нерухоме майно, після чого відключив мобільні телефони, абонентські номери яких надав органу досудового розслідування для здійснення контакту, у зв`язку з чим 17.03.2020 винесено постанову про оголошення ОСОБА_1 в розшук, оскільки місцезнаходження ОСОБА_1 невідоме, а вжиті всі можливі заходи під час досудового розслідування не забезпечили явку підозрюваного до слідчого. Постановою від 06.10.2020 ОСОБА_1 оголошений у міжнародний розшук;
5) застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків;
У судовому засіданні прокурор Снєгірьов О.М. доводи клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
В судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Фесенко С.І. заперечував проти задоволення клопотання, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні клопотання, з огляду на те, що клопотання не містить беззаперечних підстав для обрання відносно підозрюваного зазначеного запобіжного заходу, оскільки ґрунтується лише на переліку законодавчих (стандартних) підстав, передбачених ст. 177 КПК України, без встановлення їх наявності; підозра у вчиненні ОСОБА_1 інкримінуємих йому злочинів є необґрунтованою; зазначена в повідомленні про підозру майнова шкода жодними доказами не доведена; існування ризиків вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК, є припущенням детектива, жодними доказами не підтверджені, не відповідають дійсним фактам, оголошення в розшук ОСОБА_3 не є свідченням його переховування від слідства, а є свідченням не поінформованості останнього щодо оголошеної відносно нього підозри; в свою чергу, слідчим суддею мають бути враховані і особисті дані ОСОБА_1 , зокрема, наявність у нього міцних соціальних зв`язків - має постійну роботу, його майновий стан добрий, має постійне місце проживання, раніше не судимий.
Слідчий суддя, дослідивши клопотанням про обрання запобіжного заходу, додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, дійшов до наступного висновку.
Обставини встановлені під час розгляду клопотання.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52020000000000497 від 04.08.2020 р., зокрема, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України.
Згідно ч.1 статті 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, а саме, - заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, в складі злочинної організації, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, в ході досудового розслідування встановлено наступні обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
У серпні 2016 року ОСОБА_4 спільно з невстановленою особою створили та з цього часу до лютого 2018 року керували стійким ієрархічним об`єднанням - злочинною організацією, учасники якої заволодівали коштами ДП «Селидіввугілля», ДП «Мирноградвугілля» та ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» (далі - ДП) шляхом організації та проведення публічних закупівель вказаними ДП з наперед визначеним переможцем - підконтрольним організації підприємством - за завищеними цінами.
Так, у серпні 2016 року ОСОБА_4 та невстановлена особа залучили до складу злочинної організації ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (друга ланка злочинної організації). Вказаним особам доручалась підготовка тендерних пропозицій підконтрольних підприємств, пошук реальних постачальників на ДП, контроль за роботою членів тендерних комітетів ДП.
Також у серпні 2016 року ОСОБА_4 та невстановлена особа залучили до складу злочинної організації членів тендерних комітетів вказаних ДП (третя ланка злочинної організації), а саме:
- у ДП «Селидіввугілля» члена комітету ОСОБА_6 та секретаря комітету ОСОБА_7 ;
- у ДП «Мирноградвугілля» голову комітету ОСОБА_8 і секретаря комітету ОСОБА_9 ;
- у ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» голову комітету ОСОБА_10 ; членів комітету ОСОБА_11 та ОСОБА_3 ; секретаря комітету ОСОБА_12 .
У зв`язку зі значним обсягом завдань, які виникали в процесі діяльності злочинної організації, ОСОБА_1 приблизно у серпні 2016 року запросив у помічники ряд осіб, щодо яких не встановлено доказів, достатніх для повідомлення про підозру, а саме ОСОБА_13 , яка з 2009 року працювала бухгалтером ТОВ «Доненергоекспорт»; ОСОБА_14 , який виконував окремі функції з ведення бухгалтерського обліку; ОСОБА_15 , який виконував функції менеджера та доручення ОСОБА_1 щодо пошуку необхідного обладнання, моніторингу цін, узгодження поставок обладнання на державні підприємства згідно з чинними договорами.
З метою імітації конкурентності торгів виникла потреба у наявності інших підконтрольних господарських товариств (так звані компанії підтримки).
Так, у вересні 2016 року керівники злочинної організації, залучили до окремих завдань, які виникали в процедурах публічних закупівель, ОСОБА_16 , щодо якого не встановлено доказів, достатніх для повідомлення про підозру, який за щомісячну грошову винагороду погодився стати фіктивним директором ТОВ «Тріалтрейд». У березні 2017 року керівники злочинної організації на тих саме умовах залучили ОСОБА_17 , який став учасником та директором ТОВ «Універсал Інвест-Строй».
З серпня 2016 року по серпень 2017 року керівники та члени другої ланки злочинної організації та залучені до її діяльності особи розміщувались в офісному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 26, а з вересня 2017 року за вказівкою керівників організації змінили офіс та здійснювали діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , який орендували у ТОВ «Глобал Спорт Інвест».
Підконтрольні публічні закупівлі були організовані наступним чином.
Потреби ДП в товарах формувались керівниками підрозділів ДП у формі заявок та технічних описів, в яких зазначались їх перелік та кількість.
Такі заявки члени тендерних комітетів - учасники третьої ланки злочинної організації надсилали ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 з приміткою «Для погодження тендеру». В окремих випадках особливо важлива інформація надсилалась також на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 , якою користувався особисто ОСОБА_1 (позначена у властивостях як Main Office - головний офіс).
Отримані другою ланкою злочинної організації заявки піддавались процедурі, названій членами злочинної організації «розцінкою», яка полягала в переадресуванні заявок реальним постачальникам для визначення ринкової вартості продукції. Отримані таким чином комерційні пропозиції були базою для визначення так званої «вхідної» ціни.
Після цього ОСОБА_5 та ОСОБА_1 визначали розмір націнки, яку включали до очікуваної вартості предмету закупівлі з метою заволодіння цією сумою в результаті поставки цієї продукції від імені ТОВ «Доненергоекспорт» або іншого підконтрольного підприємства за результатами спотворених торгів.
Отримані комерційні пропозиції, пропонований розмір націнки та сформованої в такий спосіб очікуваної вартості предмета закупівлі, умови оплати (попередня оплата або відстрочення платежу) ОСОБА_1 надавав на погодження керівникам злочинної організації.
Погоджені ними умови ОСОБА_5 електронною поштою з приміткою «Погоджено» направляв членам тендерних комітетів, які входили до складу злочинної організації, які готували та оголошували процедури закупівель.
За наявності у розпорядженні злочинної організації обладнання, яке можливо вигідно поставити на ДП, керівники та учасники другої ланки злочинної організації надавали членам тендерних комітетів вказівку оголошувати публічні закупівлі на придбання саме цього товару за визначеною ними очікуваною вартістю незалежно від наявності потреби.
При цьому, керівники злочинної організації наділили учасників другої та третьої ланки правом самостійно визначати такі кваліфікаційні критерії до учасників закупівель та технічні характеристики предмету закупівлі, які б обмежували участь у торгах непідконтрольних злочинній організації суб`єктів господарювання та були підставами для відхилення їх пропозицій.
Тендерні пропозиції ТОВ «Доненергоекспорт» та компаній його «підтримки» ОСОБА_5 попередньо направляв електронною поштою на перевірку членам тендерних комітетів, які входили до складу злочинної організації, та лише після перевірки завантажував до системи «Прозорро». В окремих випадках тендерні пропозиції завантажував ОСОБА_1 або за його дорученням - ОСОБА_15 .
Перед розглядом на засіданні тендерного комітету пропозицій учасників, члени тендерного комітету - учасники злочинної організації, доповідали співучасникам другої ланки про перевірку усіх поданих тендерних пропозицій, та узгоджено шукали підстави для відхилення пропозицій непідконтрольних злочинній організації суб`єктів господарювання та відхиляли такі.
За відсутності можливості відхилити пропозицію такого учасника службові особи ДП укладали з ними договори на поставку продукції, проте не здійснювали своєчасний розрахунок за поставлене, у випадку закупівлі на умовах передоплати - не подавали замовлень на поставку товарів. А для отримання потрібного за таких обставин товару мали місце випадки укладання допорогових договорів між ТОВ «Доненергоекспорт» та ДП за наявності діючих більш вигідних договорів, раніше укладених з учасниками конкурентних закупівель, не підконтрольними злочинній організації.
Частина наявного у підконтрольних товариств товару завчасно, ще до оголошення торгів, поставлялась на ДП та використовувалась. Надалі цей товар включався у план закупівель, та внаслідок спотвореного тендеру оформлялись документи щодо його придбання.
Для упередження участі у закупівлях непідконтрольних суб`єктів господарювання ОСОБА_1 , висловлюючи позицію керівників злочинної організації, доводив до відома їх керівників, що ДП будуть платити тільки тим постачальникам, які «знаходяться в системі і є правильними»; на ДП «інвестори заводять свої фірми» і всі закупівлі відбуваються за їхніми цінами; генеральні директори ДП є всього лише «керівниками дільниць», які не вирішують питань діяльності ДП; питання участі у закупівлях та поставок товарів всі потенційні постачальники «мають узгоджувати з Києвом».
Як наслідок, у торгах ДП приймали участь переважно ТОВ «Доненергоекспорт» та у якості компаній підтримки інші контрольовані злочинною організацією товариства (ТОВ «Універсал Інвест-Строй» та ТОВ «Тріалтрейд»).
Після перемоги в такий спосіб одного з цих підприємств, товар на користь ДП відвантажувався реальними постачальниками, чиї комерційні пропозиції раніше були схвалені керівниками злочинної організації. Натомість документально оформлювалась купівля товару підконтрольним підприємством з подальшою поставкою ним на ДП. Фактично ресурси ТОВ «Доненергоекспорт» або інших підприємств, контрольованих злочинною організацією, для поставки товарів на ДП не залучались.
Отже, відповідно до єдиного злочинного плану учасники злочинної організації виконували наступні, визначені керівниками злочинної організації, функції.
ОСОБА_4 та невстановлена особа як організатори і керівники злочинної організації здійснювали загальне керівництво організацією, підшукали учасників другої ланки, координували дії співучасників, розмежовували їх функцій, розподіляли злочинний прибуток, організовували заходи конспірації шляхом заборони інших учасникам організації називати прізвища керівників під час спілкування засобами зв`язку, переважного спілкування за допомогою інтернет-месенжерів та вжиття інших заходів. Вони через невстановлених осіб мали вплив на розрахунки інших державних підприємств перед вищевказаними ДП за поставлену ними вугільну продукцію, а також визначали постачальників, з якими ДП проводили розрахунки за вже поставлені товари шляхом надсилання на адресу ДП так званих «реєстрів платежів», блокуючи виплати підприємствам, які не узгодили з ними свої господарські операції з ДП. Спільно з невстановленою особою ОСОБА_4 погоджували рішення щодо оголошення ДП конкретних закупівель, а також самостійно визначали закупівлю яких товарів оголошувати; погоджували вибір реального постачальника та ціну, за якою підконтрольні підприємства купували товари, які були предметом закупівель; узгоджували розмір очікуваної вартості та розмір націнки, який включався у вартість товару для послідуючого заволодіння ним в результаті поставлення такого товару за завищеною вартістю.
ОСОБА_1 та ОСОБА_5 як учасники другої ланки злочинної організації виконували наступне.
ОСОБА_1 організовував діяльність підконтрольних господарських товариств, учасників третьої ланки злочинної організації, а також залучених до їхньої діяльності осіб. Під керівництвом ОСОБА_1 відбувався процес збору пропозицій реальних постачальників товарів та визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Вказану інформацію ОСОБА_1 доповідав керівникам злочинної організації та організовував виконання наданих ними вказівок. Під керівництвом ОСОБА_1 реальними постачальниками здійснювались поставки товарів на ДП.
ОСОБА_5 здійснював дії, пов`язані з безпосередньою участю підконтрольних підприємств в торгах. Для цього ОСОБА_5 формував тендерні пропозиції з додатками, отримував необхідні сертифікати та довідки ДІТ МВС України (про відсутність судимості), ДФС України (про відсутність заборгованості зі сплати податків), банківські гарантії. Після підготовки надавав тендерні пропозиції для перевірки службовим особам тендерних комітетів ДП і після перевірки завантажував їх до системи «Прозорро». За вказівкою керівників злочинної організації підшукував та залучав інші компанії для імітації конкурентності торгів. Крім цього спільно з ОСОБА_1 на базі комерційних пропозицій реальних постачальників визначав націнку та формував в такий спосіб пропозиції щодо очікуваної вартості предмета закупівлі. Після погодження керівниками злочинної організації інформацію про визначену очікувану вартість доводив до відома членів тендерних комітетів ДП, контролював своєчасність оголошення процедур та правильність зазначення очікуваної вартості. Крім цього, керував рухом коштів на банківських рахунках товариств, які контролювалися злочинною організацією, оформляв накази та узгоджував питання виплати дивідендів з рахунків вказаних товариств. При цьому з метою конспірації ОСОБА_5 до штату підконтрольних підприємств не входив та легального доходу від них не отримував.
Учасники третьої ланки злочинної організації виконували наступне.
Голови тендерних комітетів ОСОБА_8 (ДП «Мирноградвугілля») та ОСОБА_10 (ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1»):
- узагальнювали потреби ДП в закупівлях, які повідомляли учасникам другої ланки злочинної організації для визначення ними очікуваної вартості,
- після узгодження керівниками злочинної організації очікуваної вартості готували та подавали на розгляд тендерного комітету заявки про проведення торгів, підтримували внесені пропозиції та голосували за їх схвалення,
- давали вказівки секретарям тендерних комітетів оголошувати процедури публічних закупівель перевіряти тендерні пропозиції підконтрольних злочинній організації учасників до їх завантаження у систему «Прозорро»;
- вживали заходи для відхилення тендерних пропозицій підприємств, які не були підконтрольні злочинній організації, та голосували за рішення, які були на користь учасників злочинної організації;
- головували на засіданнях тендерних комітетів, забезпечуючи прийняття необхідних для діяльності злочинної організації рішень.
Крім того, відповідно до вказівок ОСОБА_10 члени тендерного комітету ОСОБА_11 та ОСОБА_3 в окремих випадках самостійно звертались до учасників другої ланки злочинної організації з питань визначення очікуваної вартості предмету закупівлі, що відносився до напрямку їх діяльності.
Секретарі тендерних комітетів ОСОБА_7 (ДП «Селидіввугілля»), ОСОБА_9 (ДП «Мирноградвугілля), ОСОБА_12 (ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1»):
- узгоджували з учасниками другої ланки злочинної організації кваліфікаційні критерії до учасників закупівель, технічні характеристики предмету закупівлі,
- готували оголошення про проведення закупівель відповідно до схваленої керівниками злочинної організації очікуваної вартості,
- перевіряли тендерних пропозицій підконтрольних злочинній організації господарських товариств до їх завантаження у систему «Прозорро»,
- вживали заходи для відхилення тендерних пропозицій підприємств, які не були підконтрольні злочинній організації, та голосували за рішення, які були на користь учасників злочинної організації;
- готували протоколи засідань тендерного комітету відповідно до схвалених другою ланкою злочинної організації рішень.
Члени тендерних комітетів:
ОСОБА_6 (ДП «Селидіввугілля») узагальнював потреби ДП в закупівлі товарів, які доводив до відома учасників другої ланки злочинної організації для визначення ними очікуваної вартості. Після узгодження керівниками злочинної організації очікуваної вартості готував та подавав на розгляд тендерного комітету заявки про проведення торгів, як член комітету підтримував внесені пропозиції та голосував за рішення, які були на користь учасників злочинної організації. Особисто контролював виконання договорів, готував та направляв учасникам другої ланки злочинної організації заявки на поставку товарів.
ОСОБА_11 та ОСОБА_3 (ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1») узагальнювали потреби ДП в закупівлі товарів відповідно до напрямків своєї діяльності та доводили їх до відома учасників другої ланки злочинної організації для визначення ними очікуваної вартості. Після узгодження керівниками злочинної організації очікуваної вартості готували та подавали на розгляд тендерного комітету заявки про проведення торгів, як члени комітету підтримували внесені пропозиції та голосували за рішення, які були на користь учасників злочинної організації.
Отже, побудова злочинної організації забезпечувала стійкі зв`язки і психологічну єдність учасників. Ієрархічність та стабільний склад учасників забезпечували керованість даним об`єднанням та сприяли збереженню функціональних зв`язків, принципів взаємозалежності її учасників при здійсненні спільної злочинної діяльності. Вказані обставини забезпечували стійкість організації, яка функціонувала впродовж серпня 2016 - лютого 2018 років і була припинена лише внаслідок виявлення правоохоронними органами.
Згідно з висновками судових економічних експертиз № № 5, 6, 7 від 10.12.2019 націнка, а саме різниця між вартістю товару, реалізованого ТОВ «Доненергоекспорт» на користь ДП «Селидіввугілля», та вартістю його придбання у постачальників становить 20 541 550,19 грн.; різниця між вартістю товару, реалізованого ТОВ «Доненергоекспорт» та ТОВ «Універсал Інвест-Строй» на користь ДП «Мирноградвугілля», та вартістю його придбання у постачальників становить 20 060 396,49 грн.; різниця між вартістю товару, реалізованого ТОВ «Доненергоекспорт» на користь ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1», та вартістю його придбання у постачальників становить 10 574 000,91 грн. В разі встановлення порушень норм законодавства, які призвели до втрати активів ДП вищевказані втрачені активи визнаються збитками.
Відповідно до довідок спеціалістів Державної аудиторської служби України № 15-17/486-2019 від 11.12.2019, 15-17/336-2019 від 29.08.2019, № 15-17/784-2018 від 07.12.2018, № 15-17/335-2019 від 29.08.2019 тендерні пропозиції ТОВ «Доненергоекспорт» не відповідали вимогам закону та мали бути відхилені.
Враховуючи, що поставка товару на ДП згідно з договорами з ТОВ «Доненергоекспорт» та ТОВ «Універсал Інвест-Строй» здійснена злочинною організацією за заздалегідь узгодженою завищеною вартістю, а також враховуючи, що переможці у процедурах закупівель фактично виступали посередниками у ланцюгу постачання товару від безпосередніх постачальників та в результаті такого постачання неправомірно поставили товар з загальною націнкою у розмірі 51 175 947,59 грн., якою заволоділа злочинна організація, а також враховуючи допущені тендерними комітетами ДП порушення Закону України № 922 - вказаним державним підприємствам спричинено збитків у вигляді втрати активів на загальну суму 51 175 947,59 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється, зокрема, у тому, що вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а саме коштами ДП «Селидіввугілля» на суму 20 541 550, 19 грн., вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, у складі злочинної організації спільно з невстановленою особою, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ; коштами ДП «Мирноградвугілля» на суму 20 060 396,49 грн., вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, у складі злочинної організації спільно з невстановленою особою, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та коштами ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» на суму 10 574 000,91 грн., вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, у складі злочинної організації спільно з невстановленою особою, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 ; тобто у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину (стаття 12, примітка 1 статті 45, ч. 5 ст. 191 КК України).
Щодо набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного.
Частиною 1 статті 42 КПК України встановлено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Частиною 1 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Статтею 133 КПК Глави 11 Розділу ІІ КПК України встановлено, що слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов`язковою.
Статтею 135 КПК Глави 11 Розділу ІІ КПК України передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Отже, з огляду на наведені положення закону, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов`язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - шляхом вручення підозрюваному повідомлення про підозру, надіслання його поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Відтак, встановлено, що діючими нормами КПК України передбачена можливість вручення підозрюваному повідомлення про підозру не в день його складання, однак для цього має бути об`єктивна причина, існування якої унеможливлює вручення відповідного повідомлення у день його складання.
Слідчим суддею встановлено, що 16 березня 2020 року в рамках кримінального провадження № 42017000000000518 від 23.02.20217 детективом Національного антикорупційного бюро України Вишневським Ю.В. за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Снєгірьовим О.М. складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України, та стороною обвинувачення вжито заходів для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень згідно ч. 1 ст. 278 КПК України з урахуванням ст. 111 КПК України та ст. 135 КПК України.
14.05.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000518 від 23.02.2017 продовжено до шести місяців, тобто до 16.09.2020. В подальшому, 04.08.2020 р. матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_1 виділено в окреме кримінальне провадження № 52020000000000497 від 04.08.2020 р. (а.с. 126-129, том 1).
Матеріалами клопотання підтверджено, що у зв`язку із неможливістю вручення повідомлення про підозру у день його складення внаслідок не встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 , стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення у способи, передбачені ст. 135 КПК України для вручення повідомлень, а саме, повідомлення про підозру надіслано ОСОБА_1 наступними способами:
1) 16.03.2020 р. направлено поштою за юридичною адресою місця реєстрації ТОВ «Доненергоекспорт», директором якого є ОСОБА_1 згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Доненергоекспорт» станом на 28.07.2021 р., за адресою: м. Київ, вул. Сім`ї Кульженків, 35, (а.с. 90-91, том 1, а.с. 1-7, том 8);
2) 16.03.2020 р. вручено для передачі ОСОБА_1 головному бухгалтеру ТОВ «Доненергоекспорт» ОСОБА_13 , яка згідно з п.8.13 Статуту ТОВ «Доненергоекспорт» за посадою входить до виконавчого органу управління Товариства, тобто входить до складу адміністрації за місцем роботи ОСОБА_1 (а.с. 90, 165-171, том 1);
3) 16.03.2020 р. поштою за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_1 в Україні, про яке останній повідомив орган досудового розслідування під час допиту в якості свідка: АДРЕСА_2 , відповідно до відомостей, які містяться у службовій записці детектива ОСОБА_18 (а.с. 94, 106 том 1), факт проживання підозрюваного за даною адресою також підтверджується показами свідків (а.с. 176-184, том 1).
4) 16.03.2020 р. дружині ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на номер телефону НОМЕР_1 за допомогою програми обміну повідомленнями «WhatsApp» направлена сканована копія повідомлення про підозру ОСОБА_1 для передачі останньому, направлені файли було доставлено 16.03.2020 р. (а.с. 101-105, том 1). Факт сімейних відносин підтверджується витягом з Держаного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про щлюб ОСОБА_1 (а.с. 234-236, том 1);
5) 16.03.2020 дочці ОСОБА_1 - ОСОБА_19 на номер телефону НОМЕР_2 за допомогою програми обміну повідомленнями «WhatsApp» направлена скановану копія повідомлення про підозру ОСОБА_1 , для передачі останньому. Відповідно до розписки ОСОБА_19 , остання підтвердила отримання 16.03.2020 р. повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 16.03.2020 (а.с. 95-100, том 1). Факт родинних відносин підтверджується витягом з Держаного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_19 (а.с. 237-239, том 1);
6) 18.06.2021 р. примірник повідомлення про підозру для передачі ОСОБА_1 вручено житлово-експлуатаційній організації за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_1 - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва «житлово-експлуатаційній дільниці «Липкижитлосервіс», про що свідчить розписка секретаря ЖЕД «Липкижитлосервіс» про отримання (а.с. 107, том 1);
За такого, враховуючи ту обставину, що в день складання повідомлення про підозру ОСОБА_1 - 16.03.2020 р., місцезнаходження останнього було не відомо та органом досудового розслідування були вжиті передбачені положеннями КПК України заходи щодо встановлення місцеперебування ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшов висновку, що детективи Національного антикорупційного бюро України з об`єктивних причин не мали можливості вручити підозрюваному повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 16.03.2020 р. в день його складання.
З урахуванням того, що положеннями КПК України передбачена можливість вручення підозрюваному повідомлення про підозру не в день його складання, але таке вручення має бути у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України), то слідчий суддя дійшов висновку, що детективами НАБУ дотримані вимоги КПК України, оскільки органом досудового розслідування повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 16.03.2020 р. вручено останньому у спосіб, визначений КПК України, а саме, - (1) шляхом надіслання підозрюваному повідомлення про підозру поштою за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_1 ; (2) шляхом вручення під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає (дружині підозрюваного - ОСОБА_2 , а також дочці підозрюваного - ОСОБА_19 ); (3) шляхом вручення повідомлення про підозру адміністрації за місцем роботи підозрюваного; (4) шляхом вручення повідомлення про підозру житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_1 .
Отже, повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 16.03.2020 р. було складено в межах досудового розслідування, однак як встановлено вище вручення відповідного повідомлення особисто відбулося не в день його складання з об`єктивних причин, проте було вжито всіх можливих заходів для вручення відповідного повідомлення про підозру у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
В свою чергу, частиною 1 статті 42 КПК України встановлено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Враховуючи, що повідомлення про підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства і стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення підозрюваному ОСОБА_1 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (частина 1 статті 42 КПК України), що підтверджується доказами наданими стороною обвинувачення та дослідженими слідчим суддею, за такого, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_1 є підозрюваним відповідно до положень ч.1 ст.42 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри.
Слідчий суддя погоджується, що вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, виходячи з наступного.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Доненергоекспорт» станом на 28.07.2021 р., згідно якого ОСОБА_1 є директором ТОВ «Доненергоекспорт» (а.с. 1-7, том 8); протоколами НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_1 та протоколами оглядів розсекречених носіїв інформації, складеними за результатами проведення НСРД, відповідно до яких ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в телефонних розмовах узгоджував зі службовими особами тендерних комітетів державних вугледобувних підприємств очікувану вартість проведених тендерних закупівель, умови оплати, узгоджував відхилення учасників закупівель та інші обставини, які узгоджувалися в процесі проведення закупівель та поставок товаро-матеріальних цінностей. В окремих розмовах ОСОБА_1 повідомляв, що у своїй діяльності підпорядковується особам на ім`я ОСОБА_20 (яким за версією слідства є ОСОБА_4 ) та невстановленій особі, яку називає ОСОБА_21 , або ОСОБА_22 (а.с. 27-54, 132-180, том 7); протоколами НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних систем відносно ОСОБА_1 та протоколами оглядів розсекречених носіїв інформації, складеними за результатами проведення НСРД, відповідно до яких зафіксовано листування засобами електронної пошти між ТОВ «Доненергоекспорт» з пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 на службовими особами тендерних комітетів ДП стосовно визначення та погодження очікуваної вартості до оголошення закупівель, та перевірку службовими особами тендерних комітетів тендерних пропозицій ТОВ «Доненергоекспорт» перед завантаженнях їх до електронної системи «Прозорро» (а.с. 1-52, том 6); висновками судових економічних експертиз № № 5, 6, 7 від 10.12.2019, відповідно до яких різниця між вартістю товару, реалізованого ТОВ «Доненергоекспорт» на користь ДП «Селидіввугілля» та вартістю придбання вищевказаного товару у постачальників становить 20 541 550,19 грн.; різниця між вартістю товару, реалізованого ТОВ «Доненергоекспорт» та ТОВ «Універсал Інвест-Строй» на користь ДП «Мирноградвугілля» та вартістю придбання вищевказаного товару у постачальників становить 20 060 396,49 грн.; різниця між вартістю товару, реалізованого ТОВ «Доненергоекспорт» на користь ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» та вартістю придбання вищевказаного товару у постачальників становить 10 574 000,91 грн. В разі встановлення порушень норм законодавства, які призвели до втрати активів ДП «Селидіввугілля», ДП «Мирноградвугілля», ДП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1», вищевказані втрачені активи визнаються збитками (а.с. 207-221, том 3); довідками спеціалістів Державної аудиторської служби України № 15-17/486-2019 від 11.12.2019, 15-17/336-2019 від 29.08.2019, № 15-17/784-2018 від 07.12.2018, № 15-17/335-2019 від 29.08.2019, відповідно до яких тендерні документації до процедур торгів ДП не відповідають вимогам законодавства, тендерні пропозиції ТОВ «Доненергоекспорт» не відповідають умовам тендерної документації. Тендерними комітетами ДП не відхилені тендерні пропозиції учасника, які не відповідають умовам тендерної документації (а.с. 1-206, том 3), показами свідків (а.с. 1-106, том 4), та іншими доказами в їх сукупності.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, той факт, що останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України, та злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КПК України відповідно до ст. 12 та Примітки до ст. 45 КК України відноситься до категорії особливо тяжких корупційних злочинів.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
За такого, обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_1 вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотання детектив посилається на те, що наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, ЄСПЛ зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Ризик переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органу досудового розслідування/суду обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна).
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_1 можливості переховуватися від органу слідства та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_1 переховуватися за межами території України свідчить також і наявність у останнього паспортів громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , за якими він у 2017-2020 роках неодноразово виїжджав за кордон, згідно відомостей, отриманих з Інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України «АРКАН»(протокол огляду від 02.06.2021 р. а.с. 245-246, том 1), що свідчить про обізнаність підозрюваного з правилами перетину державного кордону, що дає підстави для висновку про існування ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Крім того, згідно відомостей, отриманих з інформаційної системи ДФС України «Єдине вікно подання електронної звітності 1.27.50» щодо отриманих ОСОБА_1 сум доходів, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, яке перебуває у власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з Національної автоматизованої інформаційної системи Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України щодо зареєстрованих за ОСОБА_1 (а.с. 219-222, протокол огляду від 21.02.2020 р. а.с. 223-225, протокол огляду від 14.02.2020 р. а.с. 226-233, том 1) вбачається наявність у володінні ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2 значних грошових активів, іншого рухомого та нерухомого майна.
Зазначені обставини свідчить про існування умов для життя підозрюваного ОСОБА_1 в умовах розшуку, можливості його переховування як на території України, так і за межами України.
Крім того, відповідно до бази даних Державної міграційної служби України (особова картка ОСОБА_1 , а.с. 204, том 1) підозрюваний ОСОБА_1 є уродженцем міста Горлівка, зареєстрований на тимчасово окупованій території Донецької області за адресою: АДРЕСА_3 , який належить на праві приватної власності його дружині - ОСОБА_2 (а.с. 219-222, том 1).
Згідно відомостей, отриманих з Інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України «АРКАН» за період з 01.01.2017 по 02.06.2021 (а.с. 245-246, том 1), вбачається, що ОСОБА_1 перетнув кордон України 30.01.2020 р. через пункт перетину Майорське (Зайцево), дані щодо в`їзду на територію України відсутні. При цьому, мобільні телефони, абонентські номери яких ОСОБА_1 надав органу досудового розслідування для здійснення контакту, вимкнені.
За результатом огляду наявних в системі Державної прикордонної служби України «Аркан» відомостей органом досудового розслідування встановлено, що у період з 23.11.2016 по 25.02.2020 дружина ОСОБА_2 понад 20 разів виїжджала на тимчасово окуповану території Донецької області через пункти перетину Новотроїцьке (Бугас), Мар`їнка (Курахове), Майорське (Зайцево), востаннє 25.02.2020 та на даний час з тимчасово окупованої території не в`їжджала (протокол огляду від 02.06.2021 р., а.с. 240-244, том 1).
Зазначені обставини, а також відсутність на території України нерухомого майна та фактичного проживання у місті Горлівка, Донецька область, що також підтверджується показами свідків (а.с. 176-184, том 1), де проживає його дружина ОСОБА_2 та де у них наявне нерухоме майно, свідчать про існування реальної можливості переховування підозрюваного від суду та слідства на окупованій території України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім цього, слідчим суддею встановлено, що одночасно з вжиттям заходів щодо вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 , в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур`єр» 03.02.2021, 10.02.2021, 24.02.2021 та на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України 24.04.2020 органом досудового розслідування публікувалися повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_1 для проведення слідчих дій, однак на вказані виклики останній до органу досудового розслідування не з`явився (а.с. 116-125, том 1).
Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку, що підозрюваний ОСОБА_1 переховується від органів досудового розслідування та/або суду.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків, підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи роль ОСОБА_1 в діяльності злочинної організації, яка полягала у організації діяльності підконтрольних господарських товариств, учасників третьої ланки злочинної організації, а також залучених до їхньої діяльності осіб, та те, що за версією слідства під його керівництвом відбувався процес збору пропозицій реальних постачальників товарів та визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, про що ОСОБА_1 доповідав керівникам злочинної організації та організовував виконання наданих ними вказівок, під керівництвом ОСОБА_1 реальними постачальниками здійснювались поставки товарів на державні підприємства, коштами яких за версією слідства заволоділи учасники злочинної організації, та той факт, що показання про ці події можуть дати співучасники ОСОБА_1 , а також особи, які залучались до виконання окремих робіт в інтересах злочинної організації, службові особи державних підприємств, які є свідками у даному кримінальному провадженні, існують достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, направлені на незаконний вплив на свідків, іншого підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення злочину, враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що перебування у статусі підозрюваного може викликати у ОСОБА_19 активні дії щодо впливу на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки жоден зі свідків та інших підозрюваних безпосередньо судом допитаний не був, а показання, що надавалися на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України, враховуючи положення ч. 4 ст. 95 КПК України, згідно яких суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Матеріалами клопотання підтверджується наявність достатніх підстав вважати, що учасники злочинної організації координували діяльність державних підприємств у випадку перевірок їх діяльності правоохоронними органами. Так, на електронну пошту ТОВ «Доненергоекспорт», директором якого є ОСОБА_1 згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Доненергоекспорт» станом на 28.07.2021 р. (а.с. 1-7, том 8), було направлено лист Департаменту захисту економіки від 22.09.2017 про виявлення фактів порушення законодавства у сфері публічних закупівель на ДП «Первомайськвугілля», який в подальшому переадресовано невстановленим особам, які мали відношення до проведення закупівлі, по якій виявлені порушення, а також від невстановлених осіб було направлено проект акту ГУ ДФС у м. Києві за результатом перевірки ТОВ «Доненергоекспорт» для самостійного заповнення та погодження такого акту (а.с. 140-154, том 1).
Крім того, за результатом огляду інформації з електронної пошти ТОВ «Доненергоекспорт» органом досудового розслідування встановлене листування з невстановленими особами, які проводять моніторинг інформації з Єдиного реєстру судових рішень та 10.11.2017 попереджають ТОВ «Доненергоекспорт» про можливі обшуки та виїмки у кримінальному провадженні № 42017000000000518 (а.с. 155, том 1).
Крім цього, за версією слідства з огляду на обставини діяльності злочинної організації існують обгрунтовані підстави вважати, що її учасники вживали дієвих заходів для перешкоджання їх документування правоохоронними органами, такі як: зміна місця діяльності товариств, які діяли в інтересах злочинної організації; зміна номерів телефонів; зміна адрес проживання; заборона обговорювати по мобільному телефону основних обставин діяльності.
Вказані обставини свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 як самостійно, так і за допомогою інших співучасників злочинів, які йому інкримінуються, має можливість вчиняти незаконний вплив на контролюючі органи, створювати перешкоди досудовому розслідуванню.
Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Виходячи з положень п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризик незаконно впливати на свідків, підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином є актуальними безвідносно до стадії цього кримінального провадження.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам вчинення ним дій, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого корупційного злочину, та за вчинення злочину, встановленого ч. 5 ст. 191 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
З огляду на існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 вищезазначеного злочину, наведених вище обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , тяжкість та характер злочину, та вагомості встановлених вище ризиків, враховуючи роль ОСОБА_1 в реалізації вищеописаних протиправних дій, з огляду на те, що підозрюваний тривалий час перебуває на тимчасово окупованій території Донецької області, слідчий суддя дійшов висновку про те, що іншими, більш м`якими запобіжними заходами запобігти настанню зазначених ризиків не видається за можливе, оскільки існують обґрунтовані доказами достатні підстави вважати, що обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу призведе до неправомірного впливу на свідків, підозрюваного у даному кримінальному провадженні, подальшого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а тому на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та зможе запобігти цим ризикам.
Твердження сторони захисту про те, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 має бути враховано особисті дані останнього - наявність у нього міцних соціальних зв`язків - має постійну роботу, його майновий стан добрий, має постійне місце проживання, раніше не судимий, не беруться слідчим суддею до уваги, враховуючи вагомість встановлених обставин вчинення ОСОБА_1 вище описаних протиправних дій та ризиків в їх сукупності, факт перебування останнього на тимчасово окупованій території України (місто Горлівка, Донецька область), на якій діє особливий правовий режим, зокрема, щодо в`їзду та виїзду на відповідну територію, зазначені обставини жодним чином не доводять в повному обсязі відсутність ризику вчинення ОСОБА_1 дій, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного.
Згідно положень ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Аналіз положень вказаної статті дає підстави зробити висновок, що у разі наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або у разі оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, остаточно питання про застосування запобіжного заходу підозрюваному вирішується після його затримання та доставки до суду, а за такого, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді триманні під вартою підозрюваному, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або якого оголошено в міжнародний розшук, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком встановленим ч. 1 ст. 197 КПК України (шістдесят днів).
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.
Слідчим суддею встановлено, що у зв`язку з тим, що під час досудового розслідування виконано всі можливі та необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії для встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 та проведення з його участю слідчих дій, однак ОСОБА_1 ухиляється від слідства, з урахуванням того, що вжиті заходи не забезпечили явку підозрюваного до слідчого і місцезнаходження ОСОБА_1 невідоме, постановою детектива НАБУ Вишневського Ю.В. від 17.03.2020 оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_1 (а.с. 108, том 1).
У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 завчасно у передбачений КПК України спосіб неодноразово було викликано для вручення повідомлення про підозру, проведення допиту та інших необхідних процесуальних дій за його участю (публікувалися повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_1 для проведення слідчих/процесуальних дій на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України 24.04.2020 р., в газеті «Урядовий кур`єр» 03.02.2021, 10.02.2021, 24.02.2021, а.с. 116-125, том 1), однак, у вказаний у повістках час та дату ОСОБА_1 до НАБУ не з`явився, про наявність поважних причин свого неприбуття не повідомив, з огляду на те, що в ході досудового розслідування отримано інформацію про те, що у січні 2020 року поза пунктом пропуску перетину кордону ОСОБА_1 виїхав на тимчасово окуповану територію Донецької області, та місце перебування ОСОБА_1 невідоме, постановою детектива НАБУ Лазарчука Р.Б. від 06.10.2020 р. ОСОБА_1 оголошений у міжнародний розшук (а.с. 109-110, том 1), відповідні матеріали спрямовані і доставлені до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України (а.с. 111-115, том 1) для організації розшуку підозрюваного з використанням каналів та можливостей Інтерполу та відомості про це внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Так, винесена слідчим або прокурором на підставі ст. 281 КПК України постанова про оголошення розшуку підозрюваного у подальшому є підставою для здійснення оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів, зокрема, таких видів розшуку: державного, міждержавного, міжнародного, тобто оголошення розшуку підозрюваного на підставі ст. 281 КПК України не має будь-якого обмеження за територією в межах держави або за межами України. Слідчий вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол, так і поза нею.
За змістом ст. 2 Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерполу, вказана організація здійснює взаємодію всіх органів кримінальної поліції. Тобто, наявність або відсутність у вказаній організації відомостей про розшук певної особи, ще не свідчить, що особа не перебуває в міжнародному розшуку, оскільки компетентні органи країни мають можливість звертатись напряму до інших країн відповідно до міжнародних угод.
Міжнародна організація кримінальної поліції - Інтерпол лише дає змогу ефективно супроводжувати процес міжнародного розшуку та здійснювати криміналістичне, інформаційне, аналітичне, організаційне, методичне забезпечення такої діяльності.
Відсутність інформації в організації Інтерпол про розшук певної особи не свідчить про відсутність її міжнародного розшуку, оскільки наявність/відсутність такої інформації не є обов`язковою умовою міжнародного розшуку особи.
Оскільки, детективом винесено постанову про міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_1 та вчинено необхідні дії для проведення такого розшуку (відповідні матеріали спрямовано і доставлено до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для організації розшуку підозрюваного з використанням каналів та можливостей Інтерполу), то можна зробити висновок, що ОСОБА_1 перебуває у міжнародному розшуку.
Тимчасово окуповані території України - територія України, що контролюється Російською Федерацією внаслідок анексії Криму, а також війни на сході України.
17 березня 2015 року Верховна Рада України визнала окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей також тимчасово окупованою територією України відповідно до Постанови Верховної Ради № 254-VIII від 17 березня 2015 року.
Указом Президента України від 7 лютого 2019 року № 32/2019 затверджено межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, зокрема, відповідно до Переліку, до тимчасово окупованих у Донецькій області відноситься і місто Горлівка.
Слідчим суддею встановлено, що відповідно до бази даних Державної міграційної служби України (особова картка ОСОБА_1 , а.с. 204, том 1) підозрюваний ОСОБА_1 є уродженцем міста Горлівка, зареєстрований на тимчасово окупованій території Донецької області за адресою: АДРЕСА_3 , який належить на праві приватної власності його дружині - ОСОБА_2 (а.с. 219-222, том 1).
Відповідно до даних Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» за період з 01.01.2017 по 02.06.2021 (протокол огляду від 02.06.2021, а.с. 245-246, том 1), вбачається, що ОСОБА_1 перетнув кордон України 30.01.2020 р. через пункт перетину Майорське (Зайцево), дані щодо в`їзду на територію України відсутні.
Відповідно до даних Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» за період з 01.01.2017 по 02.06.2021 (протокол огляду від 02.06.2021 р., а.с. 240-244, том 1) вбачається, що дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 перетнула кордон України 25.02.2020 р. через пункт перетину Майорське (Зайцево), дані щодо в`їзду на територію України відсутні.
За результатом огляду отриманої внаслідок проведення відносно ОСОБА_2 негласних слідчих (розшукових) дій інформації про маршрут пересування у період 04.02.2021-08.02.2021 мобільного пристрою із абонентським номером НОМЕР_1 , яким користується дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (протоколи огляду від 20.04.2021 р., а.с. 187-195, том 1) вбачається, що у вказаний період мобільний пристрій працював в місті Горлівка Донецької області.
З урахуванням встановлених обставин слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 виїхав та перебуває на тимчасово окупованій території України - місто Горлівка, Донецька область.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення та надані детективом докази на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, про наявність достатніх підстав вважати про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вказаним ризикам, з урахуванням обґрунтованих підстав вважати, що оголошено міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_1 , а також про те, що останній виїхав та перебуває на тимчасово окупованій території України - місто Горлівка, Донецька область, то слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за відсутності останнього.
Враховуючи викладене, клопотання детектива підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 5 ст. 9, статтями 177, 183, 184, 193-194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ А.В. БІЦЮК