Пошук

Документ № 98977623

  • Дата засідання: 17/08/2021
  • Дата винесення рішення: 17/08/2021
  • Справа №: 991/5164/21
  • Провадження №: 52020000000000525
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуюча суддя (ВАКС): Широка К.Ю.

Справа № 991/5164/21

Провадження 1-кс/991/5244/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2021 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

детектива НАБУ ОСОБА_3 (за дорученням)

адвоката ОСОБА_4

розглядаючи увідкритому судовомузасіданні клопотанняпрокурора П`ятого відділууправління процесуальногокерівництва,підтримання державногообвинувачення тапредставництва всуді Спеціалізованоїантикорупційної прокуратуриОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч .1 ст. 366 Кримінального кодексу України (КК України),

ВСТАНОВИЛА:

До Вищогоантикорупційного суду29.07.2021надійшло клопотанняпро арештмайна прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 .

Клопотання подане стосовно мобільного телефону Iphone 12 Pro Max s/n НОМЕР_1 в чохлі синього кольору із сім-картою, IMEI НОМЕР_2, номери телефону НОМЕР_3, НОМЕР_4 ; грошові кошти у розмірі 9000 доларів США.

Виклад обставин, зазначених у клопотанні

Детектив зазначає, що у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020 року розслідуються обставини можливої розтрати службовими особами Державного підприємства «Хлібна база № 73» Державного агентства резерву України (ДП «Хлібна база № 73») матеріальних цінностей, які зберігалися на цьому підприємстві, шляхом зловживання своїм службовим становищем. Так, орган досудового розслідування вважає, у що у період з 26.03.2020 по 28.07.2020 службові особи вчинили розтрату зерна пшениці у кількості 10 тисяч тон, чим завдали збитків державі в особі Держрезерву на загальну суму близько 60 млн грн., в особливо великому розмірі, таким чином вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, орган досудового розслідування зазначає, що отримав дані про те, що ОСОБА_6, що народився 17.10.1972 року, за попередньою змовою зі службовими особами Державного підприємства «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України (ДП «Хлібна база № 76») та службовими особами ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «Слобожанщина» (43593464) та іншими особами, вчинили у період з 20.10.2020 по 24.05.2021 замах на заволодіння матеріальними цінностями Держрезерву, які зберігалися на державному підприємстві зерна пшениці у кількості 1558,29 тон на загальну суму близько 12084539 грн. Детектив у клопотанні зазначає про таке.

Не пізніше 20.10.2020 року у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на вчинення заволодіння чужим майном матеріальними цінностями Держрезерву, що знаходяться на відповідальному зберіганні на ДП «Хлібна база № 76». З цією метою він вступив у злочинну змову із раніше знайомим йому ОСОБА_7, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1, погодив із ним співучасть, та, використовуючи свій вплив та зв`язки із керівництвом Держрезерву, забезпечив призначення ОСОБА_7 на посаду в. о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76» (наказ Держрезерву № 315-к від 20.10.2020 року). ОСОБА_6 також вступив у злочинну змову з раніше знайомим йому ОСОБА_8, що народився ІНФОРМАЦІЯ_2, який є єдиним учасником та директором ТОВ «ТД «Слобожанщина».

За планом ТОВ «ТД «Слобожанщина» мало укласти договір складського зберігання із ДП «Хлібна база № 76», проте не передавати майно на зберігання, а в подальшому вивезти майно Держрезерву (зерно пшениці), яке нібито передавалося на зберігання. Також, частина зерна пшениці мала бути списана під виглядом утилізації зернових відходів, утворених внаслідок проведення технологічних робіт з сепарації та очистки зерна пшениці Держрезерву. Знаючи про це, ОСОБА_7 від імені ДП «Хлібна база № 76» підписав договір складського зберігання № 31 від 27.11.2020 року із ТОВ «ТД «Слобожанщина», за умовами якого державне підприємство як зерновий склад прийняло від ТОВ «ТД «Слобожанщина» як поклажодавця сільськогосподарську продукцію на строкове зберігання. Від імені ТОВ договір підписав ОСОБА_8 .

В подальшому, 24.02.2021 року ОСОБА_7 підписав лист № 47 на адресу Держрезерву щодо необхідності проведення робіт із збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці. 01.03.2021 року він підписав інший лист № 47/1 на адресу Держрезерву щодо надання дозволу на проведення невідкладних заходів (сепарація, сушіння) з метою збереження якісно-кількісних показників зерна Держрезерву, що перебуває на зберіганні державного підприємства відповідно до договору. В подальшому ОСОБА_7 також підписав наказ № 7 від 04.03.2021 року, яким прийняв рішення розпочати оздоровчі заходи зерна: сушіння, вентилювання, переміщення у сухі силоси, сепарацію та відбір проб для проведення аналізів в незалежній акредитованій лабораторії. Він також підписав розпорядження-акти на доробку зерна, насіння олійних культур № 1, 2, 3, 4 від 04.03.2021 року, якими було передбачено виконання робіт з доробки зерна пшениці Держрезерву масою 868921 кг, 6151326 кг, 30011 кг, 76405 кг відповідно однак у подальшому 22.03.2021 року звернувся до Держрезерву із заявою про звільнення із займаної посади та 23.03.2021 року його було звільнено з посади в. о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76». Детектив стверджує, що ОСОБА_7, усвідомлюючи протиправність своїх дій та можливі негативні наслідки у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності за співучасть у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, прийняв рішення про добровільну відмову від готування до вчинення кримінального правопорушення.

Маючи на меті реалізувати до кінця спільний злочинний умисел, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 посвятили у свій план рідного брата ОСОБА_8 ОСОБА_9, що народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Йому вони за окрему грошову винагороду запропонували тимчасово очолити ДП «Хлібна база №76», та у подальшому використати своє службове становище для заволодіння зерном пшениці 3 класу Держрезерву, яке зберігалося на державному підприємстві. Після того як той погодився, ОСОБА_6 за участі інших невстановлених осіб використав свій вплив та зв`язки з керівництвом Держрезерву та забезпечили призначення ОСОБА_9 на посаду в. о. генерального директора ДП «Хлібна база №76». 24.03.2021 року його було призначено на цю посаду наказом № 61-к т.в.о. голови Державного агентства резерву України ОСОБА_10 .

Згідно із наявною інформацією, зазначає детектив, на цьому етапі злочинний план полягав у заволодінні зерном пшениці 3 класу Держрезерву, яке зберігається на ДП «Хлібна база № 76», у кількості 1558,29 тон. Упродовж квітня-травня 2021 року службові особи ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина», зловживаючи своїм службовим становищем, оформили товарно-супровідні документи з недостовірними відомостями щодо нібито отримання на зберігання від ТОВ «ТД «Слобожанщина» зерна пшениці в кількості приблизно 1500 тон, щоб у подальшому забезпечити відвантаження зазначеного зерна пшениці на користь вищезазначеного суб`єкта господарювання під виглядом повернення майна, отриманого раніше на зберігання, яке в дійсності державному підприємству на зберігання не передавалось.

24.05.2021 року з метою нібито повернення поклажодавцю залишеного на зберігання майна, залучили спеціальні вантажні автомобілі, організували вивезення із території державного підприємства першої партії зерна пшениці у кількості 342,76 тонни. Станом на 21.05.2021 року вартість зерна пшениці 3 класу у Миколаївській області складала 7755 грн за тонну. Тому, підсумовує детектив, службові особи ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина», шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими особами здійснили незакінчений замах на вчинення кримінального правопорушення щодо заволодіння чужим майном зерном пшениці 3 класу Державного агентству резерву України на загальну суму приблизно 12 084 539 грн (1558,29 тонн * 7755 грн), тобто в особливо великому розмірі, що кваліфікується за ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Обґрунтування клопотання

Детектив НАБУ зазначає, що 27.07.2021 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Під час проведення обшуку 27.07.2021 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_6 було виявлено мобільний телефон Iphone 12 Pro Max s/n НОМЕР_1 в чохлі синього кольору із сім-картою, IMEI НОМЕР_2, номери телефону НОМЕР_3, НОМЕР_4 .

Постановою детектива НАБУ ОСОБА_3 від 28 липня2021року вилученийпід часобшуку мобільнийтелефон Iphone12ProMaxs/n НОМЕР_1 в чохлісинього кольоруіз сім-картою,IMEI НОМЕР_2,номери телефону НОМЕР_3, НОМЕР_4 визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

При цьомупрокурор уклопотанні вказуєна те,що зазначениймобільний телефонзахищений системоюлогічного захистуінформації увигляді паролю.У ходіпроведення обшуку ОСОБА_6,який єволодільцем зазначеногомобільного телефону,відмовився надатипароль дозазначеного мобільноготелефону.При цьомубезпосередньо уході обшукудетективами уконтактній книзімобільного телефонувиявлено контактислужбових осібДержавного агентстварезерву України,ДП «Хлібнабаза №76»,ДП «Хлібнабаза №73».Внаслідок ненадання ОСОБА_6 паролю до мобільного телефону, необхідністю надання вказаного пристрою разом з інформацією, що на ньому міститься для експертного дослідження, детективами було прийнято рішення про вилучення мобільного телефону

Цей мобільний телефон вилучено з метою виявлення відомостей щодо обставин кримінального провадження, відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження.

Тому, підставою для застосування арешту, на думку прокурора, є наявність достатніх підстав вважати, що вилучені речі відповідають критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

У клопотанніпрокурор проситьпро накладенняарешту на мобільний телефон Iphone 12 Pro Max s/n НОМЕР_1 в чохлі синього кольору із сім-картою, IMEI НОМЕР_2, номери телефону НОМЕР_3, НОМЕР_4, оскільки це необхідно з метою збереження речових доказів.

Крім того, у ході зазначеного обшуку детективами виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 9000 доларів США, володільцем яких є ОСОБА_6

Детектив просить накласти арешт на вилучені грошові кошти з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Доводи сторін

У судовому засіданні детектив попросив задовольнити клопотання та накласти арешт на майно вилучене під час обшуку з метою збереження речових доказів та з метою можливої конфіскації майна як виду покарання. При цьому долучив до матеріалів клопотання додаткові матеріали, а саме копію протоколу огляду від 28 липня 2021 року з додатками.

Представник володільця майна адвокат ОСОБА_4 заперечував проти його задоволення. Просив відмовити за необгрунтованістю. При цьому зазначив, що клопотання не містить доказів того, що вилучений під час обшуку мобільний телефон відповідає критеріям щодо речових доказів. Він не містить інформації, яка стосується обставин кримінального провадження. Також зазначив, що підстав для тимчасового вилучення електронних інформаційних систем, які чітко зазначені у ч.2 ст.168 КПК України не було. Його підзахисним, всупереч твердження детектива, зазначеного у клопотанні, було надано пароль доступу до телефону. Крім того вказав що саме цей телефон було придбано його довірителем більш як чотири місця потому. У телефоні наявна переписка з колишньою дружиною, яка не відноситься до кримінального правопорушення. Щодо грошових коштів, які були вилучені у ОСОБА_6 адвокат вказав на те, що дійсно вони належать останньому. Але в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на обшуку не були зазначені. Це його особисті кошти, та кошти його сестри, яка збирала гроші на квартиру і які він зберігав у себе. Крім того адвокат вказав, що ОСОБА_11 є гравцем ж міжнародного покеру, де необхідні грошові кошти у валюті. Тому він періодично міняв гроші на валюту. Також вказав на те, що з урахуванням обрання ОСОБА_11 домашнього арешту, він позбавлений заробляти грошові кошти на утримання родини, тому вилучені грошові кошти це всі кошти, що у нього є і потрібні йому для життєвих потреб.

Мотивація суду

Слідча суддя розглянула матеріали клопотання, заслухала думку детектива, представника володільця майна адвоката ОСОБА_4 .

Кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді здійснюється відкрито. Слідча суддя може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у виключних випадках, передбачених пунктами 1-5 ч. 2 ст. 27 КПК України (стаття 27 КПК України).

Детектив не вказує на те, що під час відкритого розгляду клопотання або під час оприлюднення судового рішення в електронній формі можливий витік інформації стосовно встановлених слідством на даний час обставин вчинення кримінального правопорушення, а також існує небезпека вжиття зацікавленими особами заходів до перешкоджання слідству у встановленні об`єктивної істини, впливу на свідків, знищення чи спотворення інших доказів, тому судовий розгляд доцільно проводити у відкритому судовому засіданні.

Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчої судді, передбаченої статтею 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено ( ч.5 ст.171 КПК України).

Слідча суддя встановила, що обшук житла ОСОБА_11 було проведено 27.07.2021 клопотання про арешт майна Національним антикорупційним бюро України направлено до Вищого антикорупційного суду 29.07.2021 року, тобто в зазначений ч.5 ст.171 КПК України строк.

З матеріалів клопотання та пояснення адвоката ОСОБА_4 в судовому засіданні можна встановити, що мобільний телефон Iphone 12 Pro Max s/n НОМЕР_1 в чохлі синього кольору із сім-картою, IMEI НОМЕР_2, номери телефону НОМЕР_3, НОМЕР_4 та грошові кошти в сумі 9000 доларів США належать ОСОБА_12 . Слідча суддя критично відноситься до тверджень адвоката, що частина з цих коштів належить сестрі ОСОБА_12, оскільки не надано слідчий судді доказів зазначеного. Натомість обшук було проведено за місцем мешкання ОСОБА_12, грошові кошти відшукані у спальній кімнаті, тому у слідчої судді є підстави вважати, що вилучені електронний пристрій на грошові кошти у сумі 9000 доларів дійсно належать ОСОБА_12 .

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку (ч. 1 ст. 170 КПК України).

При розгляді клопотання про арешт майна встановлюються такі обставини:

1)Правова підстава для арешту майна.

2)Достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення.

3)Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

4)Наслідки арешту майна для підозрюваного та/або інших осіб.

Правова підстава для арешту майна

29.07.2021 року до Вищого антикорупційного суду Національним антикорупційним бюро України на правлено клопотання прокурора про арешт майна, вилученого під час обшуку. Клопотання подане особою, що має право на подання такого клопотання, тому слідча суддя розгляне клопотання по суті.

Арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінального правопорушення (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України). У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КПК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).

У вказаному кримінальному провадженні власник майна має процесуальний статус підозрюваного (повідомлено ОСОБА_12 про підозру 27.07.2021 року,зокрема, у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України). Санкцією, зокрема, ч. 5 ст. 191 КК України передбачено позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Слідча суддя оцінює ці обставини лише для встановлення достатності підстав вважати, що суд може застосувати конфіскацію, оскільки конфіскація майна застосовується у разі, якщо суд у випадках, передбачених КПК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Окрім цього, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України). Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (ч. 3 ст. 170 КПК України). Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

Будь-яке втручання у право власності повинне бути законним, наприклад, на підставі ухвали суду. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що тримання майна у кримінальному провадженні в якості речового доказу (арешт майна) може бути необхідним для належного здійснення правосуддя, що є законною метою в «загальних інтересах» суспільства (наприклад, Рішення у справі EastWestAllianceLimitedпроти України від 23 січня 2014 року, заява № 19336, параграф 188). Разом з тим, має бути розумне співвідношення між засобами та метою, що досягається так званий «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав особи (серед інших, Рішення у справі Edwardsпроти Мальти від 24.10.2006 року, заява № 17647/04, параграф 69). Тому, навіть сам факт тривалого тримання майна в якості речового доказу, у випадку якщо таке тримання є безпідставним, може бути порушенням статті 1 Протоколу 1 Конвенції.

Слідча суддя звертає увагу на те, що вилучений під час обшуку мобільний телефон марки телефон Iphone 12 Pro Max s/n НОМЕР_1 в чохлі синього кольору із сім-картою, IMEI НОМЕР_2, номери телефону НОМЕР_3, НОМЕР_4 може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження. Відповідно до протоколу обшуку від 27.07.2021 було встановлено у контактній книзі телефону контакти службових осіб Державного агентства резерву України ДП «Хлібна база№ 76», ДП «Хлібна база № 73».Пароль доступу володілець відмовився надавати. Тому детективами було прийнято рішення про вилучення телефону для подолання логічного захисту. В подальшому оглядом вказаного телефону від 28.07.2021 виявлені чати у месенджері «Телеграм» з абонентськими номерами, що використовувались ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_14 та працівником ДП «Хлібна база № 76» на ім`я ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, однак чати не містять листування, що може свідчити про видалення ОСОБА_6 відповідних відомостей до моменту, коли телефон було виявлено та вилучено детективами НАБУ. Крім того виявлено листування між ОСОБА_6 та невстановленою особою, у ході якого невстановлена особа надіслав ОСОБА_6 номер банківської картки ОСОБА_8 . Також виявлено листування між ОСОБА_6 та ОСОБА_18 за період з 15.05.2021 по 20.07.2021 з приводу вирішення побутових питань. Виявлено відомості про з`єднання між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у період часту з 25-27.07.2021. Між ОСОБА_6 та ОСОБА_19 у період з 20-26.07.2021.

Слідча суддя вважає доведеним той факт, що збережені відомості, які можуть міститися на вилученому під час проведення обшуку мобільному телефоні телефон марки телефон Iphone 12 Pro Max s/n НОМЕР_1 в чохлі синього кольору із сім-картою, IMEI НОМЕР_2, номери телефону НОМЕР_3, НОМЕР_4, мають значення для доказування під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. Тому відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні.

Крім того у розпорядженні слідчої судді є постанова детектива про визнання речовими доказами вилучених під час обшуку речей від 28.07.2021 року, у якій він обґрунтовує належність мобільного телефону до речових доказів. В цілому, слід вважати, що це майно не трималося протягом тривалого часу в якості речового доказу, визнання такого майна речовим доказом не є безпідставним, і у цьому випадку арешт переслідує законну мету збереження цього майна як речового доказу.

Слідча суддя також зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних носіїв інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюються лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста. В ухвалі про обшук від 12.07.2021 року надано дозвіл на вилучення, крім іншого, мобільних телефонів які містять відомості про обставини злочину. Слідчою суддею встановлено, що вилучення відшуканих під обшуку речей детективами було пов`язано з подоланням системи логічного захисту, яку в добровільному порядку володільці майна відмовились надати. Крім того вилучення вказаних речей обгрунтовується необхідністю проведення експертного дослідження інформації, яка на них міститься за допомогою спеціалістів та проведення експертного дослідження з метою встановлення вилучених файлів.

Отже з урахуванням наведеного, слідча суддя зазначає, що вилучений мобільний телефон марки телефон Iphone 12 Pro Max s/n НОМЕР_1 в чохлі синього кольору із сім-картою, IMEI НОМЕР_2, номери телефону НОМЕР_3, НОМЕР_4 може бути носіями інформації, яка важлива для слідства, інформація яка на них міститься необхідна для експертного дослідження, а відсутність цих речей і документів у розпорядження органу досудового розслідування може привести до їх пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Оскільки вилученіречі відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, слідча суддя приходить до висновку, що є правові підстави для арешту майна.

Щодо вилучених грошових коштів слідча суддя значає, що дійсно, як зазначив адвокат, ухвала слідчого судді про надання дозволу на обшук, не містить надання дозволу на відшукання грошових коштів. Але, арешт можебути накладенийу встановленомуцим Кодексомпорядку нарухоме чинерухоме майно,гроші убудь-якійвалюті готівкоюабо убезготівковій формі,в томучислі коштита цінності,що знаходятьсяна банківськихрахунках чина зберіганніу банкахабо іншихфінансових установах,видаткові операції,цінні папери,майнові,корпоративні права,щодо якихухвалою чирішенням слідчогосудді,суду визначенонеобхідність арештумайна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.(ч.10 ст. 170 КПК України).

Слідча суддя зазначає, що арешт може бути накладений на майно, яке підлягає конфіскації майна як виду покарання. У такому випадку арешт накладається, зокрема, на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України може призначити покарання у виді конфіскації майна . ОСОБА_12 підозрюють, зокрема, за ч.5 ст.191 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна, як виду покарання. Слідча суддя приходить до висновку, що в цьому випадку також є правові підстави для арешту майна.

Достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення

При вирішенні питання про арешт майна слідча суддя повинна враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Слідчою суддею встановлено, що ОСОБА_20 27.07.2021 у цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України.

Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox,CampbellandHartleyпроти СполученогоКоролівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Заявник у клопотанні надає витяг з ЄРДР по цьому кримінальному провадженню; договори між Держрезервом та ДП «Хлібна база № 76» на відповідальне зберігання матеріальних цінностей, договір складського зберігання № 31 від 27.11.2020 року та інші угоди; наказ № 61-к про призначення ОСОБА_9 в. о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76», про прийняття його на роботу; документи щодо відвантаження зерна на користь ТОВ «ТД «Слобожанщина»; протоколи допиту свідків (охоронців-пожежників, водіїв та інших); та інші документи.

Надані матеріали вказують на те, що попри укладення договору складського зберігання із ТОВ «ТД «Слобожанщина», ДП «Хлібна база № 76» не отримувало від цього підприємства сільськогосподарську продукцію на строкове зберігання, проте 24.05.2021 року службові особи ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина» залучили спеціальні вантажні автомобілі для вивезення із території державного підприємства першої партії зерна пшениці у кількості 342,76 тони. Фактично, планувалося вивезти майно державного резерву, залишене на зберігання іншим суб`єктом.

При цьому, є підстави вважати, що ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 можуть бути причетними до вчинення цього кримінального правопорушення, оскільки призначення осіб на посади, укладення договорів та подальші дії із можливого заволодіння чужим зерном пшениці здійснювалися без встановлених правових підстав та є обґрунтована підозра щодо того, що ці особи могли мати спільний умисел, спрямований на заволодіння майном державного підприємства.

Такі докази в сукупності вказують на можливий умисел службових осіб ТОВ «ТД «Слобожанщина», ДП «Хлібна база № 76» вчинення заволодіння матеріальними цінностями Держрезерву, які зберігалися на державному підприємстві, а саме зерна пшениці, що завершилося на стадії замаху. Тому, слідча суддя переконана, що є достатні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення.

Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчої судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, Jamesта іншіпроти СполученогоКоролівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Отже, слідча суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, а також підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчої судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК України.

Наслідки арешту майна для підозрюваного та інших осіб

На цьому етапі слідча суддя оцінює лише обставини, що стосуються арешту майна та які мають значення для прийняття рішення стосовно накладення чи не накладення такого арешту (визначені вище). Детектив просить про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів та з метою можливої конфіскації майна

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК України). Подальша оцінка обставин щодо конфіскації може здійснюватися при винесенні вироку.

Враховуючи те, що вилучений електронний пристрій є можливим носієм інформації, яка має значення для кримінального провадження, а відсутність його у розпорядженні органу досудового розслідування і незастосування арешту вказаного майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, може привести до його зникнення, або настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, арешт майна є достатнім для забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідча суддя вважає, що таке втручання є пропорційним досягненню завдання арешту майна.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 131, 170-173 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора П`ятого відділууправління процесуальногокерівництва,підтримання державногообвинувачення тапредставництва всуді Спеціалізованоїантикорупційної прокуратуриОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_5 про арештмайна укримінальному провадженні№ 52020000000000525 від 19.08.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч .1 ст. 366 Кримінального кодексу України (КК України), задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_6, вилучене 27.07.2021 у ході обшуку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а саме;

-з метою збереження речових доказів на мобільний телефон Iphone 12 Pro Max s/n НОМЕР_1 в чохлі синього кольору із сім-картою, IMEI НОМЕР_2, номери телефону НОМЕР_3, НОМЕР_4 ;

-з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання на грошові кошти у розмірі 9000 доларів США.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Особою,відповідальною зазбереження майна,визначити прокурора П`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 .

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.

Ця ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Слідча суддя ОСОБА_1