Документ № 98977629

Справа № 991/5162/21

Провадження 1-кс/991/5242/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року м.Київ

УХВАЛА

про арешт майна

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

детектива НАБУ ОСОБА_3

особи щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

адвоката ОСОБА_6

адвоката ОСОБА_7

розглядаючи увідкритому судовомузасіданні клопотаннястаршого детективаНаціонального антикорупційногобюро Четвертоговідділу детективівДругого підрозділудетективів Головногопідрозділу детективів ОСОБА_3,погоджене прокурором П`ятого відділууправління процесуальногокерівництва,підтримання державногообвинувачення тапредставництва всуді Спеціалізованоїантикорупційної прокуратуриОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні №52020000000000525 від 19.08.2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191, ч.3 ст.15, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України (КК України),

ВСТАНОВИЛА:

До Вищогоантикорупційного суду29.07.2021надійшло клопотанняпро арештмайна старшогодетектива Національногоантикорупційного бюроЧетвертого відділудетективів Другогопідрозділу детективівГоловного підрозділудетективів ОСОБА_3,погоджене прокурором П`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 .

Клопотання подане стосовно грошових коштів у розмірі 94700 доларів США, 350 (триста п`ятдесят ) Євро, 370 (триста сімдесят ) фунтів стерлінгів, вилучених під час обшуку банківського сейфу № НОМЕР_1 у банківському відділенні № НОМЕР_2 Акціонерного товариства «Східно-Український Банк «Грант» за адресою: м. Харків, просп. Науки, 9.

Виклад обставин, зазначених у клопотанні

Детектив зазначає, що у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020 року розслідуються обставини можливої розтрати службовими особами Державного підприємства «Хлібна база № 73» Державного агентства резерву України (ДП «Хлібна база № 73») матеріальних цінностей, які зберігалися на цьому підприємстві, шляхом зловживання своїм службовим становищем. Так, орган досудового розслідування вважає, у що у період з 26.03.2020 по 28.07.2020 службові особи вчинили розтрату зерна пшениці у кількості 10 тисяч тон, чим завдали збитків державі в особі Держрезерву на загальну суму близько 60 млн грн., в особливо великому розмірі, таким чином вчинивши кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.

Крім того, орган досудового розслідування зазначає, що отримав дані про те, що ОСОБА_9, що народився 17.10.1972 року, за попередньою змовою зі службовими особами Державного підприємства «Хлібна база № 76» Державного агентства резерву України (ДП «Хлібна база № 76») та службовими особами ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «Слобожанщина» (43593464) та іншими особами, вчинили у період з 20.10.2020 по 24.05.2021 замах на заволодіння матеріальними цінностями Держрезерву, які зберігалися на державному підприємстві зерна пшениці у кількості 1558,29 тон на загальну суму близько 12084539 грн. Детектив у клопотанні зазначає про таке.

Не пізніше 20.10.2020 року у ОСОБА_9 виник злочинний умисел на вчинення заволодіння чужим майном матеріальними цінностями Держрезерву, що знаходяться на відповідальному зберіганні на ДП «Хлібна база № 76». З цією метою він вступив у злочинну змову із раніше знайомим йому ОСОБА_10, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1, погодив із ним співучасть, та, використовуючи свій вплив та зв`язки із керівництвом Держрезерву, забезпечив призначення ОСОБА_10 на посаду в. о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76» (наказ Держрезерву № 315-к від 20.10.2020 року). ОСОБА_9 також вступив у злочинну змову з раніше знайомим йому ОСОБА_11, що народився ІНФОРМАЦІЯ_2, який є єдиним учасником та директором ТОВ «ТД «Слобожанщина».

За планом ТОВ «ТД «Слобожанщина» мало укласти договір складського зберігання із ДП «Хлібна база № 76», проте не передавати майно на зберігання, а в подальшому вивезти майно Держрезерву (зерно пшениці), яке нібито передавалося на зберігання. Також, частина зерна пшениці мала бути списана під виглядом утилізації зернових відходів, утворених внаслідок проведення технологічних робіт з сепарації та очистки зерна пшениці Держрезерву. Знаючи про це, ОСОБА_10 від імені ДП «Хлібна база № 76» підписав договір складського зберігання № 31 від 27.11.2020 року із ТОВ «ТД «Слобожанщина», за умовами якого державне підприємство як зерновий склад прийняло від ТОВ «ТД «Слобожанщина» як поклажодавця сільськогосподарську продукцію на строкове зберігання. Від імені ТОВ договір підписав ОСОБА_11 .

В подальшому, 24.02.2021 року ОСОБА_10 підписав лист № 47 на адресу Держрезерву щодо необхідності проведення робіт із збереження якісно-кількісних показників зерна пшениці. 01.03.2021 року він підписав інший лист № 47/1 на адресу Держрезерву щодо надання дозволу на проведення невідкладних заходів (сепарація, сушіння) з метою збереження якісно-кількісних показників зерна Держрезерву, що перебуває на зберіганні державного підприємства відповідно до договору. В подальшому ОСОБА_10 також підписав наказ № 7 від 04.03.2021 року, яким прийняв рішення розпочати оздоровчі заходи зерна: сушіння, вентилювання, переміщення у сухі силоси, сепарацію та відбір проб для проведення аналізів в незалежній акредитованій лабораторії. Він також підписав розпорядження-акти на доробку зерна, насіння олійних культур № 1, 2, 3, 4 від 04.03.2021 року, якими було передбачено виконання робіт з доробки зерна пшениці Держрезерву масою 868921 кг, 6151326 кг, 30011 кг, 76405 кг відповідно однак у подальшому 22.03.2021 року звернувся до Держрезерву із заявою про звільнення із займаної посади та 23.03.2021 року його було звільнено з посади в. о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76». Детектив стверджує, що ОСОБА_10, усвідомлюючи протиправність своїх дій та можливі негативні наслідки у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності за співучасть у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, прийняв рішення про добровільну відмову від готування до вчинення кримінального правопорушення.

Маючи на меті реалізувати до кінця спільний злочинний умисел, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 посвятили у свій план рідного брата ОСОБА_11 ОСОБА_12, що народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Йому вони за окрему грошову винагороду запропонували тимчасово очолити ДП «Хлібна база №76», та у подальшому використати своє службове становище для заволодіння зерном пшениці 3 класу Держрезерву, яке зберігалося на державному підприємстві. Після того як той погодився, ОСОБА_9 за участі інших невстановлених осіб використав свій вплив та зв`язки з керівництвом Держрезерву та забезпечили призначення ОСОБА_12 на посаду в. о. генерального директора ДП «Хлібна база №76». 24.03.2021 року його було призначено на цю посаду наказом № 61-к т.в.о. голови Державного агентства резерву України ОСОБА_13 .

Згідно із наявною інформацією, зазначає детектив, на цьому етапі злочинний план полягав у заволодінні зерном пшениці 3 класу Держрезерву, яке зберігається на ДП «Хлібна база № 76», у кількості 1558,29 тон. Упродовж квітня-травня 2021 року службові особи ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина», зловживаючи своїм службовим становищем, оформили товарно-супровідні документи з недостовірними відомостями щодо нібито отримання на зберігання від ТОВ «ТД «Слобожанщина» зерна пшениці в кількості приблизно 1500 тон, щоб у подальшому забезпечити відвантаження зазначеного зерна пшениці на користь вищезазначеного суб`єкта господарювання під виглядом повернення майна, отриманого раніше на зберігання, яке в дійсності державному підприємству на зберігання не передавалось.

24.05.2021 року з метою нібито повернення поклажодавцю залишеного на зберігання майна, залучили спеціальні вантажні автомобілі, організували вивезення із території державного підприємства першої партії зерна пшениці у кількості 342,76 тонни. Станом на 21.05.2021 року вартість зерна пшениці 3 класу у Миколаївській області складала 7755 грн за тонну. Тому, підсумовує детектив, службові особи ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина», шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою з ОСОБА_9 та іншими особами здійснили незакінчений замах на вчинення кримінального правопорушення щодо заволодіння чужим майном зерном пшениці 3 класу Державного агентству резерву України на загальну суму приблизно 12 084 539 грн (1558,29 тонн * 7755 грн), тобто в особливо великому розмірі, що кваліфікується за ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Обґрунтування клопотання

Детектив НАБУ зазначає, що 27.07.2021 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_12 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Під час проведення на підставі ухвали слідчої судді обшуку 27.07.2021 банківського сейфу № 412 у банківському відділенні № НОМЕР_2 Акціонерного товариства «Східно-Український Банк «Грант» за адресою: АДРЕСА_1, детективами НАБУ встановлено, що на підставі договору № Р-760/ВІД-7 про надання в оренду індивідуального банківського сейфа від 11.03.2021, ОСОБА_4 передано в оренду індивідуальний банківський сейф № 412 строком на 366 днів. Після відкриття зазначеного банківського сейфу у ньому виявлено грошові кошти у розмірі 94700 доларів США, 350 євро, 370 фунтів стерлінгов.

Детектив вказує на те, що у березні 2021 року ОСОБА_9 разом з ОСОБА_4 перебував у банківському відділенні № НОМЕР_2 Акціонерного товариства «Східно-Український Банк «Грант», яке розташоване за адресою АДРЕСА_1, з метою оренди індивідуальних банківських сейфів. При цьому саме ОСОБА_9 вів переговори з представниками банківської установи щодо оренди банківського сейфу, узгоджував необхідні розміри сейфу, вартість тарифів на обслуговування, необхідне місцезнаходження відділення, порядок оформлення договору тощо. 11.03.2021 ОСОБА_9 приїжджав у банківське відділення разом із особою на ім`я ОСОБА_14, яку він називав дружиною. При цьому, як вказує детектив, шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 розірвано за рішенням суду у 2017 році, але вказані особи подорожують разом, спілкуються між собою, їх стосунки мають ознаки сімейних, тому, на думку детектива, фактичні шлюбні стосунки між ними не припинено.

Тому, з урахуванням особистої ініціативи ОСОБА_9 щодо пошуку банківського відділення для отримання в оренду індивідуального банківського сейфу,на думку детектива, є підстави вважати, що грошові кошти, виявлені у банківському сейфі № 412, є власністю ОСОБА_9, а ОСОБА_4 виступала в якості довіреної особи, на ім`я якої було укладено договір оренди банківського сейфу.

Детектив також зазначає, що особисті доходи ОСОБА_4, отримані впродовж 2008-2021 років, не дають можливості заощадити таку суму грошових коштів, яка була виявлена у банківському сейфі у ході проведення обшуку.

При цьому детектив зазначає, що ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ч.5статті 191КК України, санкція якого передбачає застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна

Внаслідок викладеного детективом у ході проведення обшуку було прийнято рішення про тимчасове вилучення зазначеного майна з метою його можливої конфіскації за вироком суду.

Необхідність накладення арешту детектив обґрунтовує з тим, що у випадку притягнення до відповідальності вказану особу судом може бути прийнято рішення про конфіскацію майна.

Тому, з метою забезпечення конфіскації майн як виду покарання прокурор просить накласти арешт на грошові кошти, вилучені під час обшуку індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_3 які належать ОСОБА_9 .

Доводи детектива

У судовому засіданні детектив попросив задовольнити клопотання та накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_9 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Надав пояснення з підстав зазначених у клопотанні, просив долучити до матеріалів клопотання додаткові документи, а саме інформацію з Державного митної служби України стосовно громадянки ОСОБА_15 щодо фактів декларування останньою грошових коштів під час перетину нею державного кордону України, довідку з державного реєстру фізичних осіб -платників податку про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами від податкових агентів, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною собою в податковій декларації про майновий стан і доходи у відношенні ОСОБА_15, документи, які на думку детектива підтверджують шлюбні відносини між ОСОБА_9 та ОСОБА_4, саме протокол огляду від 28 липня 2021 року.

Адвокат ОСОБА_5 ОСОБА_6 дав пояснення з приводу того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_9 перебували у зареєстрованому шлюбі, 23 серпня 2017 року шлюб між ними було розірвано. Проживають давно окремо, спільне господарство не ведуть, більш того ОСОБА_5 жодного разу не був дома у ОСОБА_4 . На теперішній час шлюбних відносин між ними немає, спілкуються з приводу потреб дитини. Він також заперечив, що ОСОБА_5 є власником майна, яке було вилучено під час обшуку банківської ячейки. Погодився, що грошові кошти, які були вилучені під час обшуку частково належать дитині Ляхових. Крім того вказав, що ухвала слідчого судді про обшук не містить надання дозволу на відшукання грошових коштів. Тому їх вилучення було здійснено в супереч законодавства. Детективами були штучно створені підставі ля вилучення грошових коштів . Тому підстав для накладення арешту не вбачає.

ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав свого захисника. При цьому вказав, що незважаючи на розлучення з ОСОБА_4 він продовжує спілкуватися та допомагати фінансово колишній дружині та дитині. З приводу доводів детектива стосовно перетину кордону неодноразово разом з ОСОБА_4 вказав, що вони разом з друзями спільними або з донькою їздили за кордон, але завжди проживали окремо. Тому вважає доводи детектива стосовно спільного проживання його з ОСОБА_4 безпідставними.

Адвокат ОСОБА_7, який представляє ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що, дійсно ОСОБА_4 та ОСОБА_9 перебували у зареєстрованому шлюбі, рішенням Київського районного суду м. Харкова, 23 серпня 2017 року шлюб між ними було розірвано, про що внесено відповідні відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища. На теперішній час шлюбних відносин між ними немає, спілкуються з приводу потреб дитини. Також вказав, що у ОСОБА_4 є рідна сестра, ОСОБА_15, яка мешкає в Ливані. За час перебування у шлюбі ОСОБА_16 заощаджувала грошові кошти, які передавала на зберігання сестрі, тобто ОСОБА_4 . На день проведення обшуку у банківському сейфі, грошових коштів, які належали саме ОСОБА_16 перебувало 70000 доларів. Інші грошові кошти належали саме ОСОБА_4, які вона заощаджувала під час перебування у шлюбі з ОСОБА_4 та їх донці. При цьому вказав, що ОСОБА_4 не має жодного відношення до кримінального провадження.Тому, адвокат вважає, що вилучені грошові кошти не підлягають арешту з підстав неналежності їх підозрюваному. У задоволенні клопотання детектива просив відмовити

ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що на даний час вона з ОСОБА_5 підтримує нормальні стосунки, вони спілкуються виключно з приводу потреб їх спільної дитини. Ніяких шлюбних відносин у них немає. У березні 2021 року вона орендувала банківську ячейку у АТ «Східно-Український Банк «Грант» на своє ім`я для зберігання заощаджень своєї сестри та своїх. Пояснила, що грошові кошти в сумі 70000 доларів належать її сестрі, яка мешкає в Ливані. Інші кошти,які були вилученні детективами НАБУ, вона заощаджувала під час проживання у шлюбі. На запитання слідчої судді відповіла, що не працює, доходу не має.

Детектив додатково пояснив, що під час перетину кордону сестрою ОСОБА_4 . ОСОБА_15 не вбачається, що нею будь- коли у період з 01.01.2016 по 08.08.2021були задекларовані грошові кошти. Крім того звернув увагу на те, що податків ОСОБА_15 ніяких не сплачувала.

Адвокат ОСОБА_7 при цьому зазначив, що під час перетину кордону грошові кошти в сумі 10000 доларів не підлягають декларуванню. А грошові кошти ОСОБА_15 заощаджувала поступово та передавала частинами сестрі на зберігання.

Мотивація суду

Слідча суддя розглянула матеріали клопотання, заслухала думку детектива, адвокатів, ОСОБА_5, ОСОБА_4 .

Кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді здійснюється відкрито. Слідча суддя може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у виключних випадках, передбачених пунктами 1-5 ч. 2 ст. 27 КПК України (стаття 27 КПК України).

Детектив не вказує на те, що під час відкритого розгляду клопотання або під час оприлюднення судового рішення в електронній формі можливий витік інформації стосовно встановлених слідством на даний час обставин вчинення кримінального правопорушення, а також існує небезпека вжиття зацікавленими особами заходів до перешкоджання слідству у встановленні об`єктивної істини, впливу на свідків, знищення чи спотворення інших доказів, тому судовий розгляд доцільно проводити у відкритому судовому засіданні.

Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчої судді, передбаченої статтею 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено ( ч.5 ст.171 КПК України).

Слідча суддя встановила, що обшук банківського сейфу № НОМЕР_1 у банківському відділенні № НОМЕР_2 Акціонерного товариства «Східно-Український Банк «Грант» за адресою : АДРЕСА_1 було проведено 27.07.2021 було, клопотання про арешт майна Національним антикорупційним бюро України подано до Вищого антикорупційного суду 29.07.2021 року, тобто в зазначений ч.5 ст.171 КПК України строк.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України)

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку (ч. 1 ст. 170 КПК України).

При розгляді клопотання про арешт майна встановлюються такі обставини:

1)Правова підстава для арешту майна.

2)Достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення.

3)Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

4)Наслідки арешту майна для підозрюваного та/або інших осіб.

Правова підстава для арешту майна

29 липня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурорм п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 . Клопотання подане особою, що має право на подання такого клопотання, (відповідно до вимог частини 1 статті 171 КПК України), тому слідча суддя розгляне клопотання по суті.

Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (ч. 3-4 ст. 168 КПК України).

Арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України). У випадку, передбаченому пунктом третім частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що суд, у випадках передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

У вказаному кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук банківського сейфу № НОМЕР_1 у банківському відділенні № НОМЕР_2 Акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за адресою : АДРЕСА_1 . Під час якого було вилученого грошові кошти у розмірі 94700 ( дев`яносто чотири тисячі сімсот ) доларів США, 350 (триста п`ятдесят Євро, 370 (триста сімдесят ) фунтів стерлінгів. Це підтверджується протоколом обшуку від 27 липня 2021 року та описом вилучених грошових коштів. При цьому, як встановлено в судовому засіданні на підставі договору № Р-760/ВІД-7 від 11.03.2021 індивідуальний банківський сейф № 412 був наданий ОСОБА_4 в оренду строком на 366 днів.

Щодо грошових коштів, тимчасово вилучених під час обшуку

Сторона захисту та ОСОБА_4 дали пояснення стосовно того, що грошові кошти, які були вилучені детективами НАБУ належать сестрі ОСОБА_4 . ОСОБА_15, яка мешкає в Лівані у сумі 70000 доларів, самій ОСОБА_4 та її дочці ОСОБА_17 . Надали копію заяви ОСОБА_15, посвідченою в Посольстві України в Ліванській Республіці, в якій вказано, що грошові кошти у сумі 70000 доларів США належать їй і що вона залишила їх ОСОБА_4 на зберігання. При цьому адвокати вказали на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розлучені, проживають окремо, спільне господарство не ведуть. Але не заперечували факт спілкування між ними та надання матеріальної допомоги колишній дружині та дитині. Надали підтвердження родинних зв`язків між ОСОБА_18 та ОСОБА_15 (копії свідоцтва про народження ОСОБА_19 та ОСОБА_20 ( їх дошлюбні прізвища), копії рішень про розірвання шлюбу ОСОБА_20 та ОСОБА_21 ).

Слідча суддя критично відноситься до тверджень адвоката ОСОБА_7 та ОСОБА_4 щодо належності вилучених грошових коштів сестрі ОСОБА_4 та їй самій. Як встановлено в судовому засідання ОСОБА_15 проживає в Лівані, з грудня 2018 року розлучена, доказів того, що вона працює, або отримує будь-який дохід іншим шляхом, який зміг би забезпечити заощадження нею грошових коштів у сумі 70000 доларів, не надано. Слідча суддя приймає аргумент детектива з того приводу, що ОСОБА_22 протягом років з 2016 по 2021 рік під час перетину кордону не декларувала готівкові кошти які б перевищували в еквіваленті 10000 євро. Також слідча суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_4 ніде не працює, доказів на підтвердження нею будь-якого доходу не надала. Тому заощадження нею після розлучення грошових коштів більш ніж 20000 доларів є не переконливими. Щодо заощадження ОСОБА_4 грошових коштів під час шлюбу, також не надано доказів.

Разом з тим, відповідно до наданих детективом матеріалів до клопотання встановлено, що у березні 2021 року ОСОБА_9 разом з ОСОБА_4 перебував у банківському відділенні № НОМЕР_2 Акціонерного товариства «Східно-Український Банк «Грант», з метою оренди індивідуальних банківських сейфів та укладення відповідних договорів. Перед тим ОСОБА_9 особисто вів переговори з представниками банківської установи щодо оренди банківського сейфу, узгоджував необхідні розміри сейфу, вартість тарифів на обслуговування, необхідне місцезнаходження відділення, порядок оформлення договору тощо. Також безпосередньо у день укладення договору про надання в оренду індивідуального банківського сейфа від 11.03.2021 ОСОБА_9 приїжджав у банківське відділення разом із особою на ім`я ОСОБА_14, які він особисто називав дружиною. Навіть після розірвання шлюбу у 2017 році вказані особи продовжують систематично подорожувати разом, спілкуватись між собою, їх стосунки можуть мати ознаки сімейних. З урахуванням особистої ініціативи ОСОБА_9 щодо пошуку банківського відділення для отримання в оренду індивідуального банківського сейфу дає підстави вважати, що грошові кошти, виявлені у банківському сейфі № 412, є власністю ОСОБА_9, а ОСОБА_4 виступала в якості довіреної особи, на їм`я якої було укладено договір оренди банківського сейфу.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України України.

Санкцією ч.5ст.191КК Українипередбачено основнепокарання увигляді позбавленняволі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Слідча суддя оцінює ці обставини лише для встановлення достатності підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна. З накладенням арешту втрачається можливість особи відчужити цей актив на користь третіх осіб. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.

Оскільки у випадку притягнення до відповідальності підозрюваного ОСОБА_9 судом може бути прийнято рішення про конфіскацію майна, слідча суддя приходить до висновку, що є правові підстави для арешту майна.

Достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox,CampbellandHartleyпротиСполученогоКоролівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Іншими словами, на початковій стадії розслідування слідча суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинна пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Слідча суддя також звертає увагу на правову кваліфікацію злочинів у підозрі. Так, ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України .

Заявник у клопотанні надає витяг з ЄРДР по цьому кримінальному провадженню; договори між Держрезервом та ДП «Хлібна база № 76» на відповідальне зберігання матеріальних цінностей, договір складського зберігання № 31 від 27.11.2020 року та інші угоди; наказ № 61-к про призначення ОСОБА_12 в. о. генерального директора ДП «Хлібна база № 76», про прийняття його на роботу; документи щодо відвантаження зерна на користь ТОВ «ТД «Слобожанщина»; протоколи допиту свідків (охоронців-пожежників, водіїв та інших); та інші документи.

Надані матеріали вказують на те, що попри укладення договору складського зберігання із ТОВ «ТД «Слобожанщина», ДП «Хлібна база № 76» не отримувало від цього підприємства сільськогосподарську продукцію на строкове зберігання, проте 24.05.2021 року службові особи ДП «Хлібна база № 76» та ТОВ «ТД «Слобожанщина» залучили спеціальні вантажні автомобілі для вивезення із території державного підприємства першої партії зерна пшениці у кількості 342,76 тони. Фактично, планувалося вивезти майно державного резерву, залишене на зберігання іншим суб`єктом.

При цьому, є підстави вважати, що ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 можуть бути причетними до вчинення цього кримінального правопорушення, оскільки призначення осіб на посади, укладення договорів та подальші дії із можливого заволодіння чужим зерном пшениці здійснювалися без встановлених правових підстав та є обґрунтована підозра щодо того, що ці особи могли мати спільний умисел, спрямований на заволодіння майном державного підприємства.

Такі докази в сукупності вказують на можливий умисел службових осіб ТОВ «ТД «Слобожанщина», ДП «Хлібна база № 76» вчинення заволодіння матеріальними цінностями Держрезерву, які зберігалися на державному підприємстві, а саме зерна пшениці, що завершилося на стадії замаху. Тому, слідча суддя переконана, що є достатні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення.

Зважаючи на викладену мотивацію у попередніх абзацах, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_9 дій, що кваліфікуються за ч 3 ст.27, ч.3 ст.15, ч.5 ст.191 КК України .

Розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчої судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, Jamesтаіншіпроти СполученогоКоролівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Грошові кошти, вилучені під час обшуку, при можливому призначенні покарання у вигляді конфіскації майна можуть бути конфісковані і такий арешт майна у цьому випадку забезпечить ефективність кримінального провадження. Арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України). У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_9 має процесуальний статусу підозрюваного. З урахуванням цього, на грошові кошти може бути накладено арешт з метою забезпечення конфіскації як виду покарання, оскільки вони належать особі, на майно якої можна накласти арешт на цій підставі.

Отже, слідча суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, а також підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчої судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК України.

Наслідки арешту майна для підозрюваного та інших осіб

Детектив просить про арешт майна з метою виконання завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його відчуження.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК України).

При цьому, перебування майна у підозрюваного і заборона його відчуження в повній мірі досягне мети і завдання арешту майна, так як невжиття саме цього заходу може призвести до можливості його передачі, відчуження на користь третіх осіб або до настання інших наслідків, які унеможливлять виконання судового рішення в частині конфіскації майна підозрюваного.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе, зокрема, до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 4ст. 173 КПК України).

Слідча суддя на цьому етапі оцінює лише обставини, що стосуються арешту майна та які мають значення для прийняття рішення стосовно накладення чи не накладення такого арешту. Подальша оцінка обставин щодо конфіскації може здійснюватися при винесенні вироку.

З урахуванням цих обставин, а також аргументів, зазначених у попередньому розділі, слідча суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку є достатнім для забезпечення конфіскації як виду покарання, є пропорційним втручанням у права підозрюваного та інших осіб, та не матиме надмірних наслідків для таких осіб.

З урахуванням цих обставин, слідча суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку є достатнім для забезпечення конфіскації як виду покарання.

Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

При цьому слідча суддя звертає увагу на те, що власники або володільці майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково (ч. 1 ст. 174 КПК).

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 131, 170-173 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_3, погоджене прокурором П`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52020000000000525 від 19.08.2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191, ч.3 ст.15, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України (КК України) задовольнити.

Накласти арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання на грошові кошти, володільцем яких є ОСОБА_9, а саме на грошові кошти у розмірі 94700 ( дев`яносто чотири тисячі сімсот ) доларів США, 350 (триста п`ятдесят ) Євро, 370 (триста сімдесят ) фунтів стерлінгів, вилучених під час обшуку банківського сейфу № НОМЕР_1 у банківському відділенні № НОМЕР_2 Акціонерного товариства «Східно-Український Банк «Грант» за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Особою, відповідальною за збереження майна, визначити старшого детектива Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 .

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження у порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.

Ця ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Слідча суддя ОСОБА_1