Документ № 99037828

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 991/4208/21

провадження № 51-3945ск21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Мазура М. В.,

суддів Анісімова Г. М., Бородія В. М.,

розглянув касаційну скаргу адвоката Мар`яна Івана Степановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2021 року та судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06 липня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Суть питання

Як убачається зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52019000000000684.

Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді, сторона захисту оскаржила його до апеляційного суду.

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06 липня 2021 року, відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами сторони захисту на зазначену ухвалу слідчого судді з мотивів того, що відповідно до положень ст. 309 КПК України вказане судове рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

У касаційній скарзі сторона захисту, посилаючись на допущені, на її думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд в апеляційному суді.

Обґрунтовуючи свої вимоги адвокат Мар`ян І. С. вважає, що апеляційний суд безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами сторони захисту на ухвалу слідчого судді, яку вони вважать незаконною.

Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду

Відповідно до ч. 1 ст. 310 КПК України оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 424 КПК України ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

За змістом статей 310, 424 КПК України, сама по собі ухвала слідчого судді місцевого суду касаційному оскарженню не підлягає, а тому не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, отже, доводи касаційної скарги щодо незаконності вказаного судового рішення Верховний Суд не розглядає.

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 399 КПК України ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.

Згідно з п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що вищезазначеною статтею Конституції України гарантується право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, виходячи з чого КПК визначає, в яких випадках і які саме рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі №494/6/18).

У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа №646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа №161/4229/18), які стосуються права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

Відповідно до норм ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК України.

Частиною 3 вказаної норми процесуального закону встановлено, що скарги на інші ухвали слідчого судді (які не визначені в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК України) оскарженню не підлягають, і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції, та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Як видно з оскаржуваного судового рішення, сторона захисту подала апеляційні скарги на ухвалу слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Мар`яна І. С. про зміну запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , тобто на судове рішення слідчого судді, апеляційне оскарження якого не передбачено ст. 309 КПК України.

Таким чином, суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, встановивши, що апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке відповідно до вимог КПК України не підлягає апеляційному оскарженню, згідно з положеннями ч. 4 ст. 399 цього Кодексу, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою апелянта.

Посилання адвоката Мар`яна І. С. на рішення Верховного Суду, у яких роз`яснювалася правова природа понять «обрання» та «зміна» у категоріях судових рішень, що стосувалися запобіжного заходу, є нерелевантними для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у цій справі, про що слушно наголошувалося апеляційним судом. Так, у разі постановлення ухвали про зміну запобіжного заходу з одного, раніше визначеного, на інший, мова йде про фактичне прийняття рішення про застосовування іншого запобіжного заходу, а тому такі процесуальні рішення охоплюються поняттям «застосування запобіжного заходу», яке вживається в ч. 1 ст. 309 КПК України. Натомість оскаржувана до апеляційного суду ухвала слідчого судді вищенаведених правових наслідків не породжує, а тому викладені висновки касаційного суду не стосуються питання її оскарження.

З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Оскільки із касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення убачається, що підстав для задоволення скарги немає, Верховний Суд вважає за необхідне відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України відмовити у відкритті касаційного провадження.

На цих підставах Верховний Суд постановив:

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Мар`яна Івана Степановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 червня 2021 року та судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06 липня 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

М. В. Мазур Г. М. Анісімов В. М. Бородій