- Головуючий суддя (ВАКС) : Воронько В.Д.
Справа № 991/3401/21
Провадження 2/991/1/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
13 серпня 2021 року м.Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді Воронька В.Д., суддів: Біцюка А.В. та Широкої К.Ю., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., розглянувши справу
за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, м. Київ
до ОСОБА_1, м. Київ,
про визнання необгрунтованими активів у вигляді грошових коштів у сумі 1 252 236,00 грн та їх стягнення в дохід держави
Учасники судового засідання:
від позивача - прокурори Панченко О.О. та Демків Д.М.;
від відповідача - адвокат Баховський М.М..
ВСТАНОВИЛА:
Суть спору: Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - позивач) звернулась до Вищого антикорупційного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про визнання необгрунтованими активів у вигляді грошових коштів у сумі 1 242 236,00 грн, набутих у власність відповідачем на підставі договору оренди нерухомого майна від 03.01.2019 за № 1/2019, та у сумі 10 000,00 грн, набутих як комісійні доходи від АБ «Украгазбанк» за безготівкове зарахування на поточний рахунок коштів від ТОВ «Компанія «Сіквел», а також про їх стягнення в дохід держави.
Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 08.06.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.07.2021.
Справа розглядається у відкритому судовому засіданні з проведенням трансляції за допомогою технічних засобів на Youtube каналі «Вищий антикорупційний суд».
Однак, варто зауважити, що дослідження доказів, які містять банківську таємницю, здійснюється у закритому судовому засіданні.
В ході підготовчого провадження, а саме у засіданні, що відбулось 12.07.2021, колегією суддів були розглянуті наступні клопотання:
- від 23.06.2021, подане адвокатом ОСОБА_2 - Полівановою І.С., про залучення до участі у розгляді цієї справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1 );
- від 06.07.2021, подане адвокатом ОСОБА_1 - Баховським М.М., про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ «Укрз`язокмонтаж», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимка О.М., Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Шабаніна О.Г., про витребування майна з чужого незаконного володіння (справа № 538/2341/20), -
за результатом розгляду яких постановлено ухвалу від 12.07.2021 про відмову у їх задоволенні.
Після чого позивач у підготовчому судовому засіданні подав на розгляд колегії суддів заяву про виклик свідків для допиту під час судового розгляду, а саме:
- ОСОБА_5, директора ТОВ «Укрзв`язокмонтаж», тел. НОМЕР_2, проживає за адресою: АДРЕСА_2, який може підтвердити обставини набуття у власність нерухомого майна (гаражу площею 394,5 кв. м та жомової ями за адресою: АДРЕСА_3 ) та його використання у 2019 році;
- ОСОБА_4, попередній власник нерухомого майна (гаражу площею 394,5 кв. м та жомової ями за адресою: АДРЕСА_3 ), проживає за адресою: АДРЕСА_4, яка може підтвердити обставини набуття у власність такого майна та його використання, у тому числі в 2019 році.
Разом з тим, у тому ж судовому засіданні прокурор Панченко О.О. усно заявила клопотання, у якому просила колегію суддів викликати у наступне судове засідання відповідача - ОСОБА_1 та допитати його як свідка, якому відомі факти, що мають значення для справи.
Колегія суддів задовольнила вказані клопотання про виклик свідків та закрила підготовче провадження, призначивши справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 27.07.2021, про що постановила ухвалу від 12.07.2021.
У призначене судове засідання прибув свідок ОСОБА_5, який надав пояснення щодо відсутності жодних договорів між ним як директором ТОВ «Укрзв`язокмонтаж» та компанією «Сіквел», а отже ніяке майно ані у власність, ані в оренду ТОВ «Укрзв`язокмонтаж» не передавалось. Жомова яма та гаражі знаходяться на території ТОВ «Укрзв`язокмонтаж», але товариству вони не належать. Ця територія огороджена парканом повністю, на ній знаходяться гаражі та жомова яма, колись там був будівельний комплекс, який був закритий і виділена жомова яма під будівництво цеху по утилізації вуглеводів, цим займався ОСОБА_1, він і є засновником. Наразі територія нерухомого майна поросла бур`янами. За свідченнями ОСОБА_5, у цього нерухомого майна є два власники - ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а саме ОСОБА_8 володіє часткою жомової ями та гаражів. Наразі, як повідомив свідок, територія вказаного об`єкту готується під стоянку автомобілів, там є заасфальтована площадка, тож ця стоянка буде для машин, що надають послуги з перевезення сільгосппродукції, оскільки елеватор знаходиться на території заводу.
В ході судового засідання 27.07.2021 колегія суддів, порадившись на місці, оголосила перерву щодо розгляду справи до 09.08.2021 та повторно викликали свідка ОСОБА_4, оскільки вона не прибула на вимогу суду.
02.08.2021 представник відповідача - адвокат Баховський М.М. надав до суду заяву про роз`яснення ухвали колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 08.06.2021 про відкриття провадження у справі за позовом Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора до ОСОБА_1 про визнання необґрунтованими активів у вигляді грошових коштів у сумі 1252 236,00 грн та їх стягнення в дохід держави.
Колегією суддів у задоволенні заяви було відмовлено представнику відповідача з об`єктивних причин, про що постановлено відповідну ухвалу від 09.08.2021.
09.08.2021 представник відповідача - адвокат Баховський М.М. надав до суду заяву про зупинення провадження у справі до набрання рішенням Великої палати Конституційного Суду України законної сили у справі № 1 -24/2020(393/20) за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвалою від 09.08.2021 колегія суддів також відмовила у задоволенні вказаного клопотання.
Разом з тим, у судових засіданнях з розгляду справи по суті колегією суддів неодноразово оголошувались перерви: з 09.08.2021 до 10.08.2021 та проголошено, що свідок ОСОБА_4 в наступне задання не викликається, оскільки її виклик був здійснений двічі так само, як відповідач у якості свідка ОСОБА_1 ; з 10.08.2021 до 13.08.2021 з метою продовження дослідження доказів по справі.
У судовому засіданні, призначеному на 13.08.2021, подовжили дослідження відеозапису огляду нерухомого майна - гаража, жомової яви.
Позивачі - прокурори Панченко О.О. та Демків Д.М. повністю підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити повністю.
Від відповідача у засідання прибув представник ОСОБА_1 адвокат - Баховський М.М., який заперечив проти позовних вимог та підтримав поданий 06.07.2021 відзив на позовну заяву, у якому він проти позову заперечує, посилаючись на той факт, що майно, на яке ОСОБА_1 набув законно права власності 22.03.2007 під час державної реєстрації права власності на підставі договору купівлі-продажу від 16.03.2007, ВЕК 474037, який зареєстровано в реєстрі № 1174, протиправно вибуло із його володіння і підлягає витребування у ОСОБА_2, оскільки порушено право ОСОБА_1 на мирне володіння майном, внаслідок чого до Лохвицького районного суду Полтавської області подано позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ «Укрз`язокмонтаж», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимка О.М., Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Шабаніна О.Г., про витребування майна з чужого незаконного володіння (справа № 538/2341/20).
Крім того, 13.08.2021 в доповнення до відзиву представник відповідача - Баховський М.М. промовив в судових дебатах, що після дослідження доказів доводи прокурора не знайшли свого підтвердження матеріалами справи. ОСОБА_1 є власником жомової ями та гаражів з 2007 року, а отже правомірно здавав об`єкт в оренду, за який і отримав дохід.
Судова колегія, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановила наступне.
Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою під час реалізації повноважень, визначених ч. 5 ст. 290 Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України) та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено факт набуття необґрунтованого активу особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Так, 29.08.2019 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за результатами виборів по загальнодержавному багатомандатному округу набув повноваження народного депутата України, тобто з цього часу є особою, уповноваженою на виконання функції держави або місцевого самоврядування (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції»).
23.12.2019 народний депутат України ОСОБА_1 письмово повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) про суттєві зміни у своєму майновому стані шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з якого випливає, що 19.12.2019 він отримав від ТОВ «Компанія «Сіквел» (код ЄДРПОУ 42388203) дохід від здавання в оренду нерухомого майна в розмірі 1 242 236 грн. У подальшому вказану суму було відображено ОСОБА_1 у декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік.
Підставою для набуття у власність ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 1 242 236 грн став Договір оренди від 03.01.2019 за № 1/2019, відповідно до п. 1.1 якого ОСОБА_1 як Орендодавець зобов`язувався передати, а ТОВ «Гарден-Клаб-Товар» як Орендар прийняти у строкове платне користування гараж А-1 площею 394,5 кв. м та жомову яму за адресою: АДРЕСА_3 (далі - Об`єкт оренди).
Вартість Об`єкта оренди визначається за домовленістю сторін і на дату укладення договору становить 2 726 300 грн (п. 1.2.1 Договору оренди).
Строк оренди складає один рік з дати передачі Об`єкта оренди за актом приймання-передачі (п. 3.1 Договору оренди).
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору оренди розмір орендної плати становить 1 242 236 грн та сплачується одноразово на поточний рахунок Орендодавця не пізніше 31.12.2019.
ОСОБА_1 та ТОВ «Гарден-Клаб-Товар» складено Акт від 03.01.2019 до Договору оренди, у п. 2 якого зазначено, що плата за весь строк оренди становить 1 242 236 грн.
19.12.2019 ТОВ «Компанія «Сіквел» (змінена назва ТОВ «Гарден-Клаб-Товар») виплатила ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 1 242 236 грн, з яких 1 000 000 грн двома платежами шляхом перерахування на його поточний рахунок № НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк».
Крім того, на вказаний рахунок у цей же день ОСОБА_1 отримав комісійні доходи від АБ «Украгазбанк» у розмірі 10 000 грн за безготівкове зарахування на його рахунок вищезазначених коштів від ТОВ «Компанія «Сіквел».
Як вбачається зі змісту позовної заяви, згідно зі щорічною декларацією ОСОБА_1 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» він вказав відомості про такі доходи:
1. 148 191 грн - заробітна плата, отримана за основним місцем роботи, джерело доходу: Управління справами Апарату Верховної Ради України (код ЄДРПОУ 20064120).
2. 1 242 236 грн - дохід від надання майна в оренду, джерело доходу: ТОВ «Компанія «Сіквел» (код ЄДРПОУ 42388203).
3. 10 252 грн - проценти, джерело доходу: АБ «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280).
Тож сукупний дохід ОСОБА_1 за 2019 рік становить 1 400 679 грн, з яких лише 148 443 грн (148 191 грн від Управління справами Апарату Верховної Ради України та 252 грн від АБ «Укргазбанк») відповідають терміну «законні доходи» як такі, що правомірно отримані особою із законних джерел (пп. 5 ч. 8 ст. 290 ЦПК України).
Таким чином, різниця між вартістю набутих активів та законними доходами складає 1 252 236 грн (1 400 679 грн - 148 443 грн), що є обґрунтованим розрахунком сум, що стягуються.
Тож за твердженнями Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, кошти в розмірі 1 242 236 грн, отримані ОСОБА_1 від ТОВ «Компанія «Сіквел», а також комісійні доходи від АБ «Укргазбанк» у розмірі 10 000 грн є необґрунтованими активами.
Зазначений актив у вигляді грошових коштів у розмірі 1 252 236 грн набутий ОСОБА_1 19.12.2019, тобто після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (чинний з 28.11.2019).
Вартість набутого активу в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом (1 003 500 грн), але не перевищує межу, встановлену ст. 368-5 КК України (на 2019 рік - 6 243 250 грн).
Відповідно до ч. 1 ст. 290 ЦПК України позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави подається та представництво держави в суді здійснюється прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави щодо активів працівника Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури чи активів, набутих іншими особами в передбачених цією статтею випадках, звернення до суду та представництво держави в суді здійснюються прокурорами Генеральної прокуратури України за дорученням Генерального прокурора.
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 8, абз. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках - прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.
Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (ч. 1 ст. 24 закону України «Про прокуратуру»).
Статус прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, в тому числі особливості, пов`язані з ним, визначений ч. 1 ст. 81, п. 7 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» та Положенням про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора, затвердженим наказом Генерального прокурора від 05.03.2020 № 125 (зі змінами, внесеними згідно із наказом від 28.08.2020 № 395).
Наведені обставини і зумовили виникнення даного спору та звернення Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з цим позовом до суду.
Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази, судова колегія дійшла висновку про повне задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 81 ЦПК України у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов`язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв`язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість, тобто наявність визначеної частиною другою статті 290 цього Кодексу різниці між вартістю таких активів та законними доходами такої особи. У разі визнання судом достатньої доведеності зазначених фактів на підставі поданих позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на відповідача.
Пунктом 1 ч. 8 ст. 290 ЦПК України визначено, що термін «активи» означає грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов`язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування
Під «набуттям активів» слід розуміти набуття активів особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України).
Набуття активу у вигляді грошових коштів ОСОБА_1 неодноразово офіційно підтвердив шляхом самостійного внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме:
- 23.12.2019 подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, у якому у розділі 2 «Доходи, у тому числі подарунки» вказав про отримання 19.12.2019 доходу в розмірі 1 242 236 грн від надання майна в оренду ТОВ «Компанія «Сіквел» (код ЄДРПОУ 42388203);
- 31.12.2020 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, у якій у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» вказав про отримання доходу від ТОВ «Компанія «Сіквел» (код ЄДРПОУ 42388203) у розмірі 1 242 236 грн від надання майна в оренду (тобто продублював інформацію від 23.12.2019) та доходу у вигляді процентів від АБ «Укргазбанк» у розмірі 10 252 грн, з яких 10 000 грн як комісійні доходи за безготівкове зарахування коштів на рахунок від ТОВ «Компанія «Сіквел».
Окрім того, про фактичне отримання активу свідчить перерахування 19.12.2019 коштів на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк» від ТОВ «Компанія «Сіквел» та зарахування цього ж дня комісійних доходів від АБ «Укргазбанк» від вказаної операції.
На думку колегії суддів, наведені вище обставини підтверджують зв`язок ОСОБА_1 з активом у вигляді грошових коштів у розмірі 1 242 236 грн, що отримані ним від ТОВ «Компанія «Сіквел», а також комісійних доходів від АБ «Укргазбанк» у розмірі 10 000 грн.
Стосовно необґрунтованості активів позивач вказує на те, що ОСОБА_1 не був власником Об`єкта оренди, а тому не мав права здавати його в оренду та отримувати доходи від такої діяльності.
Так, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на момент укладення Договору оренди, зокрема 03.01.2019, власником Об`єкта оренди була ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка придбала вказане нерухоме майно 26.01.2015 на підставі двох нотаріального засвідчених договорів купівлі-продажу у попереднього власника - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У подальшому, 18.11.2019, ОСОБА_4 на підставі нотаріально засвідченого договору купівлі-продажу продала Об`єкт оренди новому власнику - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка після отримання зазначеного нерухомого майна у власність одразу ж як внесок засновника внесла його у статутний капітал ТОВ «Укрзв`язокмонтаж», яке з 2007 року орендувало земельну ділянку, на якій розміщуються гаражі та жомова яма, що були предметом Договору оренди, а також фактично сплачувало комунальні та інші платежі, пов`язані з використанням Об`єкту оренди.
ОСОБА_1 ж був власником Об`єкта оренди (гаражів та жомової ями) у період з 16.03.2007 по 10.08.2010, коли на підставі нотаріально засвідченого договору купівлі-продажу через представника ОСОБА_11 продав гараж площею 394,5 кв. м та жомову яму ОСОБА_3, яка в подальшому звернулася до Лохвицького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту та визнання за нею прав власності на нерухоме майно, який 09.12.2014 задоволено в повному обсязі.
За твердженнями представника відповідача, на день укладення Договору №1/2019 оренди нерухомого майна від 03 січня 2019 року між орендодавцем ОСОБА_1 та ТОВ «ГАРДЕН-КЛАБ-ТОВАР» (в подальшому ТОВ «Компанія «Сіквел»), саме ОСОБА_1 був власником гаражу, позначеного на плані А-1, загальною площею 394,5 кв.м. та жомової ями, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 на підставі Договору купівлі-продажу від 16.03.2007, який був відображений в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
При цьому право на нерухоме майно припинено без волевиявлення ОСОБА_1 за скасованим судовим рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 09.12.2014 у справі № 538/2185/14-ц щодо визнання права власності за ОСОБА_3 в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи Відділ державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у місті Києві та Октябрський відділ державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про визнання права власності і про зняття з нього арешту.
Як зазначає представник відповідача - адвокат Баховський М.М., 04.09.2020 ОСОБА_1 стало відомо про те, що 10.08.2010 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Руденко Н.Ю. нотаріально посвідчено та зареєстровано за № 2693 договір купівлі-продажу (гаражів та жомової ями), який укладено між ОСОБА_3, як покупцем, та ОСОБА_11, яка діяла на підставі довіреності (далі - Договір від 10.08.2010). Тож як стверджує представник відповідача, що ОСОБА_3 на підставі Договору від 10.08.2010 придбала вищевказане Майно, власником якого є ОСОБА_1 та, який не мав жодного волевиявлення на продаж вказаного Майна.
За таких обставин, мало місце звернення ОСОБА_1 через свого представника до Головного управління Національної поліції в Полтавській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до якої повідомлено, що відносно майна ОСОБА_1, а саме: гаражу, позначеного на плані А-1, загальною площею 394,5 кв.м. та жомової ями, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, вчинено дії, які кваліфікуються за ст. 190 Кримінальник кодексом України (далі - КК України), внаслідок чого ОСОБА_1 завдано матеріальну шкоду. А також звернення до Полтавського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області (суддя Савинський Г.Б.) від 09 грудня 2014 року у справі № 538/2185/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності й про зняття з нього арешту, відповідно до якої просили суд скасувати рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 09 грудня 2014 року у справі № 538/2185/14-ц та постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.
Як свідчать матеріали справи, 17.11.2020 Полтавським апеляційним судом у складі головуючого судді Кузнецової О.Ю., суддів: Прядкіної О.В., Хіль Л.М. винесено постанову в справі № 538/2185/14-ц, якою апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено, рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 09 грудня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності й зняття арешту з майна відмовлено.
А відтак, на даний час в провадженні Лохвицького районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ «Укрзв`язокмонтаж», треті особи що не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимка О.М., Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Шабаніна О.Г., про витребування майна з чужого незаконного володіння (справа№ 538/2341/20), розгляд якої триває.
Отже, за доводами адвоката Баховського М.М., який є представником відповідача, після реєстрації права власності на спірне майно на підставі судового рішення, яке скасовано апеляційним судом, - спірне майно було відчужене, про що стало відомо з матеріалів кримінального провадження № 12020170230000407, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.10.2020 за заявою в інтересах ОСОБА_1, та виявились наступні обставини:
- 26.01.2015 приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимка О.М. нотаріально посвідчила та зареєструвала в реєстрі за № 228 договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 або Третя особа 2) придбала вказане Майно у власність у ОСОБА_3 ;
- 18.11.2019 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шабаніна О.Г, нотаріально посвідчила та зареєструвала в реєстрі за № 1632 договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_2 придбала вказане Майно у власність у ОСОБА_4 ..
Таким чином, вказане Майно, на яке ОСОБА_1 набув право власності законно 22.03.2007 під час державної реєстрації права власності на підставі Договору купівлі-продажу від 16.03.2007, ВЕК 474037, який зареєстровано в реєстрі за №1174, протиправно вибуло із володіння ОСОБА_1, підлягає витребуванню у ОСОБА_2, оскільки порушено право ОСОБА_1 на мирне володіння майном, внаслідок чого до Лохвицького районного суду Полтавської області подано позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ТОВ «Укрзв`язокмонтаж», треті особи що не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимка О.М., Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Шабаніна О.Г., про витребування майна з чужого незаконного володіння (справа№ 538/2341 /20), розгляд якої триває.
Заслухавши представників сторін та дослідивши надані ними докази з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_1 все ж таки були відомі обставини про укладення договору купівлі-продажу від 10.08.2010 і відчуження належного йому нерухомого майна (гаража та жомової ями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3, на земельній ділянці з кадастровим номером 5322610600:00:003:0108), оскільки згідно з відомостями Єдиного реєстру довіреностей ним у різний час видано низку довіреностей на ім`я ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_4 ), а саме:
- довіреність від 11.11.2009, реєстраційний № 29121414, номер у Єдиному реєстрі нотаріальних дій 6476. Строк дії довіреності: 11.11.2012. Опис: представництво інтересів в судах, державних органах, установах, організаціях та органах виконавчої служби;
- довіреність від 25.06.2010, реєстраційний № 31644044, номер у Єдиному реєстрі нотаріальних дій 1153. Строк дії довіреності: 25.06.2015. Опис: частка в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Укрзв`язокмонтаж» (юридична адреса: Полтавська обл., Лохвицький р-н, м. Червонозаводське, вул. Степова, 3, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32995959) в розмірі 48 %, що складає 240 000 (двісті сорок тисяч) гривень;
- довіреність від 09.07.2010, реєстраційний № 31826849, номер у Єдиному реєстрі нотаріальних дій 1611. Строк дії довіреності: 09.07.2013. Опис: гараж, жомова яма, що за адресою: АДРЕСА_3 ;
- довіреність від 23.07.2012, реєстраційний № 35931422, номер у Єдиному реєстрі нотаріальних дій 4218. Опис: «представництво інтересів з питань ПРИДБАННЯ (купівлі, міни, отримання в подарунок) на моє ім`я, ВІДЧУЖЕННЯ (продажу, міни), здачі в НАЙОМ (оренду), передачі в ЗАСТАВУ в забезпечення виконання майнових зобов`язань, взяття в заставу; УПРАВЛІННЯ, а також вчинення будь яких ДІЙ щодо належного на праві приватної власності рухомого та нерухомого майна, визначаючи в усіх випадках суми, терміни та інші умови правочинів на власний розсуд».
Разом з тим, спростовуючи довід необізнаності відповідача про продаж належного йому нерухомого майна (гаражів та жомової ями), варто зауважити, що на вимогу суду приватним нотаріусом Руденко Наталією Юріївною надано до матеріалів справи належним чином засвідчені документи, що підтверджують волевиявлення відповідача щодо продажу об`єкту нерухомості, а саме: довіреність від 09.07.2010, видана ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_11 на представництво його інтересів щодо продажу нерухомого майна - гаража, жомової ями та земельної ділянки, на якій вони розташовані, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, та інші документи, які були надані нотаріусу сторонами з метою укладення договору купівлі-продажу від 10.08.2010 між ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_11 та покупцем ОСОБА_3 щодо відчуження об`єкта нерухомого майна.
З огляду на наявність вказаних вище довіреностей слід зазначити, що у судовому засіданні прокурором був наголошений той факт, що у 2010 році стосовно ОСОБА_1 було відкрите кримінальне провадження за хабар, а тому останній дав довіреності на відчуження свого майна.
Представник відповідача даний факт не спростував, а відтак колегія суддів приймає його до відома.
Окрім того, згідно з актовим записом про народження № 486 від 22.05.2021, виданим Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, є батьками ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6 . Підстава запису відомостей про батька: спільна заява батьків про визнання батьківства № 61/05-49 від 22.05.2012. Місце проживання вказане єдине для обох батьків, а саме: АДРЕСА_5, тобто місце реєстрації ОСОБА_1 до цього часу.
Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про довірливі, близькі стосунки між ОСОБА_11 та ОСОБА_1 й підтверджують усвідомлення ним факту представництва його інтересів вказаною особою, у тому числі щодо розпорядження належним йому майном.
Слід зауважити, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) міститься висновок про те, що добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини «venire contra factum proprium» лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
З огляду на викладене ОСОБА_11 під час укладення від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу від 10.08.2010 діяла добросовісно, покладаючись на його попередню поведінку, що полягала у виданні довіреності від 09.07.2010 (номер у Єдиному реєстрі нотаріальних дій 1611) на її ім`я щодо вчинення відповідного правочину щодо Об`єкта оренди.
Одночасно з цим 06.07.2010 між ОСОБА_11, що діяла від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності від 25.06.2009 за реєстровим № 1153, та ОСОБА_14 укладено нотаріально засвідчений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Укрзв`язокмонтаж».
Відповідно до п.п. 1.1, 2.1.6 зазначеного договору ОСОБА_1 на підставі протоколу зборів учасників ТОВ «Укрзв`язокмонтаж» від 02.04.2010 № 10, згідно з яким висловлена згода учасників на продаж його частки, передав у власність ОСОБА_14 свою частку в розмірі 48 % статутного капіталу товариства за 240 000 грн.
Частиною 4 ст. 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
В ході розгляду справи по суті встановлено, що протягом приблизно десяти років ОСОБА_1 не вчиняв будь-яких дій, що з урахуванням принципів розумності, добросовісності та справедливості свідчили б про його інтерес та звичайну обачність як власника об`єкта нерухомого майна.
Зокрема, відсутність у ОСОБА_1 договорів щодо постачання електроенергії, комунальних послуг, послуг охорони чи здійснення інших платежів, пов`язаних з утриманням Об`єкту оренди, у т.ч. на умовах компенсації третім особам, які несли такі витрати.
Натомість витрати, пов`язані з утриманням Об`єкта оренди (оплата за електроенергію) та орендою земельної ділянки, на якій розташоване таке нерухоме майно, зокрема у 2019 році, здійснювало ТОВ «Укрзв`язокмонтаж», що підтверджується виписками з банківського рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» цього товариства.
Рішенням 50 позачергової сесії Заводської міської ради 7 скликання від 12.12.2019 № 33 задоволено клопотання ТОВ «Укрзв`язокмонтаж» про зменшення ставки орендної плати за користування земельною ділянкою, на якій розташований Об`єкт оренди.
Вказане додатково підтверджує фактичне використання Об`єкта оренди зазначеним вище суб`єктом господарювання.
А тому судова колегія доходить висновку, що в ОСОБА_1 були відсутні правові підстави здавати у платне користування таке нерухоме майно ТОВ «Компанія «Сіквел» у той період, коли одночасно вказаний Об`єкт оренди у своїй реальній безпосередній господарській діяльності використовував інший власник.
Відсутність права власності у ОСОБА_1 на Об`єкт оренди також підтверджується тим фактом, що 10.08.2010 від імені відповідача громадянкою ОСОБА_11 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (жомової ями та гаражу) з ОСОБА_3, за яким остання набула права власності на нерухоме майно та який не визнавався ніким недійсним. А відтак, жомова яма та гараж були відчужені ОСОБА_1 ще в 2010 році, тож скасування постановою Полтавського апеляційного суду від 17.11.2020 рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 09.12.2014 про визнання за ОСОБА_3 права власності та зняття арешту з майна, на яке посилається представник відповідача, як на підставу відновлення права власності ОСОБА_1 на відчуження ним майно, не має ніякого відношення до автоматичного поновлення чи набуття ОСОБА_1 права власності на майно (жомова яма та гараж), яке було відчужено ним.
З огляду на викладене, доводи представника ОСОБА_1 - адвоката Баховського М.М. є безпідставними з цього приводу, оскільки жомова яма та гараж вибули з права власності 10.08.2010 за договором купівлі-продажу. У такому разі право власності на вказаний об`єкт за ОСОБА_1 припинено у відповідності до ст. 346 ЦК України, за якою однією з підстав припинення права власності є відчуження власником свого майна.
Крім того, посилання представника ОСОБА_1 - адвоката Баховського М.М. на витяг з реєстру прав на нерухоме майно, як на доказ щодо наявності права власності у ОСОБА_1 на Об`єкт оренди до 21.10.2019, також не знайшов свого підтвердження, оскільки прокурор спростовує такий доказ, зазначивши при цьому, що запис, на який посилається адвокат, є архівною складовою частини Державного реєстру прав, яка не відповідає відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії, а також відомостям, які наявні в Реєстрі речових прав на нерухоме майно на даний час та які свідчать про зміну кількох власників після 2010 року, до кола яких ОСОБА_1 не входить.
Вказане узгоджується з ч. 2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за якою відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
Вказане також свідчить про те, що правочин між ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія «Сіквел» щодо надання Об`єкту оренди має ознаки фіктивності, на підтвердження чого здобуті й інші докази.
Зокрема, згідно зі здобутими позивачем відомостями інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (АРКАН), ОСОБА_1 на момент укладення Договору оренди та підписання актів до нього перебував за межами України, а саме:
- 03.01.2019 - дата укладення Договору оренди у м. Києві та підписання акта до нього у м. Заводське про фактичну передачу Об`єкта оренди. Проте в цей період ОСОБА_1 перебував на території Італійської Республіки (виїзд: 28.12.2018, реєстраційний номер рейсу 305 Київ - Рим, в`їзд: 13.01.2019: реєстраційний номер рейсу 590 Ф`юмічіно - Київ);
- 31.12.2019 - дата підписання акта до Договору оренди у м. Заводське про фактичне повернення Об`єкта оренди зі строкового платного користування. Однак у цей період ОСОБА_1 перебував на території Королівства Іспанія (виїзд: 26.12.2019, реєстраційний номер рейсу 731 Київ - Аліканте, в`їзд: 02.02.2019 : реєстраційний номер рейсу 732 Аліканте - Київ).
Також, слід зауважити, що відповідно до свідчень директора ТОВ «Укрзв`язокмонтаж» ОСОБА_5 територія, на якій розташований Об`єкт нерухомості, є огородженою, охоронюваною та закритою від сторонніх осіб і 31.12.2019 (дата укладення акта про повернення Об`єкта оренди) представники ТОВ «Компанія «Сіквел» та ОСОБА_1 туди не з`являлися та до нього чи інших працівників товариства з цього приводу не зверталися.
Цей свідок теж вказує, що станом на листопад-грудень 2019 року, коли власником Об`єкта оренди стала ОСОБА_2, земельна ділянка та Об`єкт оренди перебували в занедбаному стані, що дало підстави вважати про його тривале невикористання.
Поряд з цим, у судовому засіданні колегією суддів був оглянутий відеозапис території Об`єкту оренди та встановлено, що майно перебуває в занедбаному стані, що свідчить про відсутність наявних обставин, що цей об`єкт взагалі використовується.
Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч. 1 ст. 761 ЦК України).
Отже, всупереч наведеним положенням закону та п. 1.5 Договору оренди, у якому зазначено, що Орендодавець гарантує, що Об`єкт оренди нікому не відчужений, не є предметом застави, в спорі, під арештом, під забороною та в податковій заставі не перебуває, будь-яких прав володіння та користування ним жодна з третіх осіб не має, ОСОБА_1 не був власником Об`єкта оренди та не мав законних підстав здавати його в оренду та отримувати від цього доходи.
З огляду на наведене вище у своїй сукупності свідчить про обізнаність ОСОБА_1 щодо того, що він не був власником Об`єкта оренди та не мав законних підстав отримувати від нього доходи, тож заперечення представника відповідача з цього приводу спростовуються.
Статтею 291 ЦПК України встановлено, що суд визнає необгрунтованими активи, якщо судом на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необгрунтованими, були набуті за рахунок законних доходів.
Пунктом 5 ч. 8 ст. 290 ЦПК України визначено, що термін «законні доходи» означає доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, зокрема джерел, визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції».
Доходи отримані правомірно, якщо їх отримання відповідає приписам правових норм, не суперечить основним принципам права і гарантується державою.
Сукупність доказів наданих прокурором свідчить, що на час укладання Договору оренди та передачі нерухомого майна в оренду по Акту прийому-передачі від 03.01.2029, нерухоме майно не належало ОСОБА_1 на праві власності та він ним не володів.
Крім того, 03 січня 2019 року, на час укладання Договору оренди та підписання акту прийому передачі об`єкту оренди - нерухомого майна від 03.01.2019, ОСОБА_1 не знаходився на території України, тобто не міг підписати Договір оренди та передати нерухоме майно орендодавцю в оренду, про що зазначається в акті прийому передачі.
Також прокурором доведено, що ТОВ «Компанія «Сіквел» не орендувало нерухоме майно відповідно до Договору оренди.
Так, ТОВ «Компанія «Сіквел», яке було зареєстроване у м. Києві, у подальшому місце реєстрації змінено на м. Львів, не здійснювало на території Полтавської області, зокрема, за місцем знаходженням об`єкта оренди - Нерухомого майна, будь-якої господарської діяльності. Також, ТОВ «Компанія «Сіквел» не мало необхідних матеріально-технічних ресурсів, потрібних для використання об`єкта оренди -- Нерухомого майна за цільовим призначенням, що передбачено п. 1.3 Договору оренди. Тобто вбачається відсутність ділової мети при укладенні договору оренди ТОВ «Компанія «Сіквел» з ОСОБА_1 з огляду на відсутність необхідності та економічної доцільності його укладення, подальшого використання Об`єкта оренди у власній господарській діяльності.
Також, згідно з даними органів державної податкової служби баланс оборотних та необоротних активів підприємства за 2019 рік склав 159,9 тис. грн, загальні доходи за 2019 рік - 60 283,4 тис. грн, собівартість реалізованих робіт, товарів і послуг - 60 219 тис. грн, чистий прибуток - 0 грн. При цьому, за період з моменту створення (10.08.2018) по 31.12.2020 товариство сплатило податків та зборів на загальну суму 249 892,02 грн, з яких податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств не сплачувалися. Натомість підприємство без будь-якої виробничої необхідності сплачує 1 242 236 грн за нерухоме майно, яке жодним чином протягом року не використовувало у своїй господарській діяльності та не відображало в бухгалтерсько-податковому обліку. З цього вбачається відсутність необхідності та економічної доцільності укладення Договору оренди ТОВ «Компанія «Сіквел» з ОСОБА_1 ..
Крім того, за даними органів державної податкової служби, ТОВ «Компанія «Сіквел» подало за 2019 рік відомості про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, у якій відображається актуальна інформація, зокрема щодо об`єктів, які належать підприємству на праві власності чи оренди. Згідно із вказаними відомостями, у 2019 році ТОВ «Компанія «Сіквел» орендувало склади за адресами: м. Київ, вул. Харківське Шосе, 48-В, м. Київ, вул. Березняківська, 29-Б, а також офіс за адресою: м. Київ, вул. Мініна, 14, які взято на облік 20.08.2019. Разом з тим, відсутні дані щодо використання зазначеним товариством на праві оренди гаража та жомової ями за адресою: АДРЕСА_3 .
Як вбачається з ухвали Печерського районного суду м. Києва від 28.12.2019 (справа №757/66271/19-к), в кримінальному провадженні № 12019100060002376 від 30.05.2019 встановлено, що в період 2018-2019 років невстановленими особами розроблено та втілено у життя злочинний механізм, діяльність якого спрямована на створення (придбання) ряду суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, пособництво ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах підприємствами реального сектору економіки шляхом документального оформлення безтоварних операцій, внесення завідомо неправдивих відомостей до фінансово-господарських документів підприємств, щодо псевдо операцій із реалізації товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) використовуючи підприємства, які мають ознаки фіктивності і створені з метою прикриття незаконної діяльності, зокрема ТОВ «Компанія Сіквел» (код ЄДРПОУ 42388203). Під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що невстановлені особи, використовуючи реквізити вищевказаних підприємств, здійснили підробку документів для підприємств реального сектору економіки, а саме: податкових декларацій з ПДВ, податкових накладних, видаткових накладних, податкової звітності документів фінансово-господарської діяльності підприємства тощо. Операції, які відображені у документах бухгалтерського та податкового обліку, не підтверджуються ланцюгом постачання, у зв`язку з відображенням у податкових накладних постачальниками реалізації (продажу) товарно-матеріальних цінностей відмінних від придбаних (куплених), відсутністю працівників, виробничих потужностей, складських приміщень для зберігання товарно-матеріальних цінностей. Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 від 22.11.2019 кошти, які перебували на рахунку ТОВ «Компанія «Сіквел» в банківській установі AT «ЄПБ», з якого ОСОБА_9 19.12.2019 здійснювалося перерахування грошових коштів, визнані речовими доказами, а на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 28.12.2019 на них накладено арешт.
Надані прокурором докази в сукупності свідчать про те, що Об`єкт оренди не використовувався згаданим підприємством у господарський діяльності, а правочин щодо нього має ознаки фіктивності та укладений з метою створення формальних підстав для перерахування коштів ОСОБА_1 за оренду нерухомого майна, яке йому не належить.
Як передбачено п. 5 ч. 1 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, аналізуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,, будучи народним депутатом України, тобто особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не будучи власником Об`єкта оренди та не маючи правомочності щодо володіння, користування та розпорядження ним, уклав з суб`єктом господарювання договір без наміру передачі нерухомого майна в оренду, а з метою отримання грошових коштів у розмірі 1 242 236 грн, так набув у власність необгрунтований актив у зазначеній сумі та дохід від нього у виді комісійних доходів у розмірі 10 000 грн. Зазначений комісійний дохід також є необгрунтованим активом оскільки має похідний характер від необгрунтованого активу (сплачений за зарахування такого активу на банківський рахунок).
Довідкою ПАТ АБ «Укргазбанк», наданою на вимогу суду, підтверджено інформацію, яка є банківською таємницею та досліджена колегією суддів у закритому судовому засіданні, щодо банківських рахунків та руху грошових коштів по рахунках ОСОБА_1 за період з дати відкриття рахунків по 15.06.2021, відкритих у АТ «Укргазбанк».
В судовому засіданні адвокат Баховський М.М., як представник відповідача, заявив, що суд незаконно витребував з АТ «Укргазбанк» документи в порядку ст. 84 ЦПК України, які є банківською таємницею. За твердженнями представника відповідача, такі вимоги мали розглядатися в окремому провадженні.
Враховуючи вищевикладене, слід зауважити, що представник відповідача невірно трактує норми ЦПК України з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Виходячи з викладеної правової норми, в окремому провадженні розглядаються справи, визначені конкретним переліком ч. 2 ст. 293 ЦПК України.
Наразі ж колегія суддів розглядає справу про визнання необгрунтованими активів у вигляді грошових коштів та їх стягнення в дохід держави, що підпадає під дію загального позовного провадження. У такому разі діють норми ст. 84 ЦПК України, за якими частинами 1 та 3 визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Отже, судова колегія, задовольняючи клопотання позивача, діяла правомірно та в межах ст. 84 ЦПК України, натомість окреме провадження жодного відношення до розгляду цієї справи та до клопотання про витребування доказів не має.
Розгляд заяви в окремому провадженні мав б місце лише тоді, якби будь-яка із сторін звернулася до суду з конкретною вимогою, передбаченою нормами ст. 293 ЦПК України, але поза межами розгляду цієї справи про визнання необгрунтованими активів у вигляді грошових коштів та їх стягнення в дохід держави.
Підсумовуючи вищевикладене, матеріали справи та доводи сторін, варто зазначити, що представник відповідача - адвокат Баховський М.М. ставить під сумнів всі докази прокурора як позивача у справі, посилаючись на безліч факторів, серед яких, наприклад, відсутність цифрового підпису на наданих позивачем документах, печаток, підписів посадових осіб та іншого. Однак, не дивлячись на висловлену прокурору представником відповідача недовіру, останній не надав доказів протилежного, що свідчило б про недостовірність інформації в наявних в матеріалах справи доказах, наданих позивачем.
Натомість, з пояснень прокурора слідує, що надані ним докази були отримані детективами НАБУ зі спеціальним доступом до відповідних реєстрів за його запитом у тому вигляді, в якому інформація там міститься.
Окрім того, вказані документи надані до суду в паперовій формі належним чином засвідчені, прошиті, пронумеровані та скріплені печаткою із зазначенням особи, яка засвідчує документи, що не дає колегії суддів сумніватися у їх належності.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.12.2018 у справі № 761/5894/17. З огляду на викладене колегія суддів не приймає до уваги сумніви представника відповідача щодо недостовірності доказів, поданих прокурором до справи.
А відтак, керуючись ст. 291 ЦПК України, беручи до уваги доводи сторін та наявні в матеріалах справи документи, колегія суддів дійшла висновку про те, що слід визнати необґрунтованими активи у вигляді грошових коштів у розмірі 1 242 236 (один мільйон двісті сорок дві тисячі двісті тридцять шість) грн, набуті у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на підставі договору оренди нерухомого майна від 03.01.2019 № 1/2019, та у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн, набуті як комісійні доходи від АБ «Украгазбанк» за безготівкове зарахування на поточний рахунок коштів від ТОВ «Компанія «Сіквел».
Законодавець визначає правові наслідки визнання активів необґрунтованими.
Так, серед іншого, ч. 1 ст. 292 ЦПК України визначено, що активи, визнані судом відповідно до статті 291 цього Кодексу необґрунтованими, стягуються в дохід держави.
Стягнення в дохід держави активів, визнаних судом необґрунтованими, або інших активів відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім випадків здійснення такого стягнення в порядку, встановленому Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (ч. 4 ст. 292 ЦПК України).
Слід також зауважити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнає конфіскацію активів поза межами кримінального провадження такою, що не суперечить презумпції невинуватості, не порушує майнових прав та заборон покарання без закону (рішення у справах «М проти Італії», «Оторіно проти Італії», «Аркурі проти Італії», «Рієла та інші проти Італії», «Батлер проти Сполученого Королівства», «Уолш проти Сполученого Королівства», «Гогітідзе та інші проти Грузії»).
Так, у п. 105 рішення у справі «Гогітідзе та інші проти Грузії» від 12.05.2015 ЄСПЛ зазначає, що правові стандарти допускають: 1) конфіскацію майна, пов`язану з серйозними кримінальними злочинами (корупція, відмивання коштів, оборот наркотичних засобів) без попереднього кримінального обвинувачення; 2) переведення тягаря доведення законності походження майна на відповідачів цих некримінальних проваджень про конфіскацію, зокрема цивільних проваджень «in rem»; 3) конфіскацію майна і доходів, отриманих шляхом конвертації або перетворення цінностей, отриманих злочинним шляхом, або змішаного з іншим майном, що має законне походження; 4) застосування конфіскації до будь-яких осіб, які володіють майном без необхідної добросовісності.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
У відповідності до приписів ч.ч. 1, 5 ст. 81 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
На підставі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до п. 17 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Враховуючи зворотній тягар доказування у справах про визнання необґрунтованих активів, який кореспондується з вимогами ст. 291 ЦПК України та наданими обома сторонами доказами, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись статтями 2, 12, 76-82, 89, 95, 259, 265, 268, 273, 290-292 Цивільного процесуального кодексу України, судова колегія, -
ВИРІШИЛА:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 ; ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) в дохід Державного бюджету України необґрунтований дохід - грошові кошти в розмірі 1 252 236 (один мільйон двісті п`ятдесят дві тисячі двісті тридцять шість) грн, видати позивачу наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд.
Рішення Вищого антикорупційного суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя В.Д. Воронько
Судді: А.В. Біцюк
К.Ю. Широка