Документ № 99156467

Справа № 991/5778/21

Провадження 1-кс/991/5864/21

УХВАЛА

Іменем України

22 серпня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., прокурора Панченко О.О., адвокатів Літавського Т.В., Іваніна В.В., Козятник Л.Г., Мартиненко І.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Азарян В.В., погоджене з прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Панченко О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вищезазначене клопотання, в якому детектив просить слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів. Одночасно з цим, детектив порушує перед слідчим суддею питання про визначення ОСОБА_1 заставу у розмірі2 102 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 5 000 658 гривень, з покладенням на підозрюваного, у разі внесення застави, низки процесуальних обов`язків.

Доводи клопотання

У клопотанні зазначено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021 за підозрою ОСОБА_1 у проханні службовою особою надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду або в інтересах інших осіб, дій з використанням наданої влади та в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду або в інтересах інших осіб, дій з використанням наданої влади, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Відповідно до матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 04.08.2021 ОСОБА_1 обіймаючи посаду члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі - КРАІЛ), близько 21 год 30 хв, перебуваючи у приміщенні ресторану «Eshak» за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 85/87 , діючи з корисливим мотивом, у ході особистої розмови із ОСОБА_2 , висловив останньому прохання про надання йому як члену КРАІЛ неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за прийняття рішення КРАІЛ про надання дозволу, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам встановленим Законом. Зокрема у ході розмови ОСОБА_1 повідомив, що для прийняття рішення КРАІЛ про надання дозволу, що підтверджує відповідність вимогам Закону приміщення готелю «SLAVA» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жаботинського, 19, йому як службовій особі (члену КРАІЛ) необхідно надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 45 000 доларів США (станом на 04.08.2021 за курсом Національного банку України складає 1 207 849,5 грн.). В подальшому, у ході розмови ОСОБА_1 повідомив, що для прийняття аналогічного рішення КРАІЛ щодо приміщення готелю «Riverside» за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 103-А, йому як службовій особі (члену КРАІЛ) необхідно надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у такому ж розмірі, тобто 45 000 доларів США. За надання вказаної неправомірної вигоди ОСОБА_1 пообіцяв забезпечити прийняття позитивного рішення КРАІЛ про надання дозволу на відповідність вказаних приміщень. Для переконання ОСОБА_2 в реальності своїх обіцянок, ОСОБА_1 повідомив, що контролює апарат КРАІЛ, а також вже налагодив взаємодію і досяг домовленостей з іншими членами КРАІЛ, з якими вибудував взаємодію на комерційній основі та надав кожному з них неправомірну вигоду у розмірі 1 000 доларів США зі своїх особистих коштів.

Згодом ОСОБА_1 під час особистої зустрічі з ОСОБА_3 (представником ОСОБА_2 , який попередньо подавав до КРАІЛ документи для отримання рішення про дозвіл щодо відповідності приміщень готелю «SLAVA» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жаботинського, 19 та отримав відмову) повідомив останнього, що для забезпечення прийняття потрібного рішення КРАІЛ зацікавленим особам слід повторно подати заяву та необхідний пакет документів, оскільки в попередній раз в документах були наявні помилки, у зв`язку з чим КРАІЛ прийнято рішення про відмову у видачі дозволу на відповідність приміщень. При цьому ОСОБА_1 детально вказав на недоліки та зауваження, які були наявні в попередніх документах та зазначив про те, що якщо виникне необхідність відкоригувати нові документи, то він повідомить про це, а якщо такої необхідності не буде, то ОСОБА_3 офіційно подасть документи до КРАІЛ, залишивши в скринці для кореспонденції.

В подальшому 09.08.2021 близько 18 год. 20 хв під час особистої зустрічі ОСОБА_1 одержав від ОСОБА_3 пакети документів для отримання рішення КРАІЛ про надання дозволу на відповідність приміщень готелю «SLAVA» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жаботинського, 19 та готелю «Riverside» за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 103-А. З-поміж іншого під час цієї зустрічі ОСОБА_3 уточнив у ОСОБА_1 суму неправомірної вигоди, яку необхідно надати останньому за позитивне вирішення питання щодо надання дозволу на відповідність вищеназваних приміщень для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам встановленим Законом. ОСОБА_1 в свою чергу підтвердив суму неправомірної вигоди у розмірі 45 000 доларів США за кожне приміщення та зазначив, що грошові кошти слід передати йому після прийняття КРАІЛ позитивного рішення про надання дозволу на відповідність приміщень, яке за його словами може бути прийнято на засіданні КРАІЛ 11.08.2021.

Згодом, 11.08.2021, близько 17 год 45 хв, продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_1 засобами телефонного зв`язку повідомив ОСОБА_3 , що передані ним документи перевірені, зауваження до них відсутні, а тому їх потрібно офіційно подавати до КРАІЛ. Для цього за вказівкою ОСОБА_1 ОСОБА_3 необхідно зустрітися з водієм ОСОБА_1 ОСОБА_4 в районі кінотеатру «Зоряний» у м. Києві та отримати від останнього документи для прийняття рішення КРАІЛ щодо надання дозволу про відповідність вимогам Закону приміщень готелю «Riverside» за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 103-А та готелю «SLAVA» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жаботинського, 19, для подальшої їх офіційної подачі до КРАІЛ. Цього ж дня, близько 18 год 25 хв, попередньо домовившись про зустріч, ОСОБА_3 зустрівся із ОСОБА_4 біля супермаркету «Сільпо» за адресою: м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 4, та одержав від нього вищевказані документи, які наступного дня офіційно подав до КРАІЛ. Одразу після цього засобами телефонного зв`язку ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 про факт офіційної подачі документів до КРАІЛ.

Надалі 16.08.2021 КРАІЛ прийнято рішення № 502 та № 503, якими видано дозволи, що підтверджують відповідність приміщень готелю « Riverside » за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 103-А та готелю «SLAVA» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жаботинського, 19, вимогам Закону. Вказані рішення опубліковані на сайті КРАІЛ 17.08.2021.

Після цього, 17.08.2021, близько 11 год 00 хв, ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_3 та повідомив останнього про позитивні рішення КРАІЛ та зазначив, що документи про надання дозволу на відповідність приміщень готелю «Riverside» за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 103-А , містять певні неточності щодо обрахунку площі приміщення, виділеного під гральний заклад. У зв`язку з цим ОСОБА_1 попросив ОСОБА_3 переписати заяву від імені власника компанії та внести в неї відповідні правки, надавши при цьому ОСОБА_3 копію заяви із рукописними помітками синього кольору, які слід врахувати.

Наступного дня близько 12 год 00 хв, неподалік адміністративної будівлі КРАІЛ за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3, ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_3 та отримав від останнього вищезазначену заяву із відповідними виправленнями.

Згодом, 19.08.2021, близько 18 год 30 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні ресторану «Guramma» за адресою: м. Київ, вул. Дніпровський узвіз, 1, у ході особистої зустрічі з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та іншими не встановленим слідством особами, повідомив ОСОБА_2 про прийняті рішення КРАІЛ щодо надання дозволів про відповідність вимогам Закону приміщень готелю «Riverside» за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 103-А та готелю «SLAVA» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жаботинського, 19, та наполіг на тому, що неправомірну вигоду у розмірі 90 000 доларів США (згідно з курсом Національного банку України станом на 19.08.2021 складає 2 398 095 грн.), тобто 45 000 доларів США за кожним із згаданих об`єктів, ОСОБА_2 повинен передати особисто ОСОБА_1 .

Наступного дня, близько 15 год 00 хв, перебуваючи на парковці магазину «Новус», за адресою: м. Київ, вул. Георгія Кірпи, 5, ОСОБА_1 одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в розмірі 90 000 доларів США.

У подальшому, 20.08.2021, о 15 год 03 хв, ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні особливо тяжкого злочину.

21.08.2021 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Підставою для звернення до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 368 КК України, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. З цих підстав орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Розмір застави, який, на переконання органу досудового розслідування, належить призначити суду, як альтернативу триманню під вартою, визначений з урахуванням майнового стану підозрюваного і становить 2 102 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 5 000 658гривень. Саме такий розмір застави, на переконання органу досудового розслідування, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Доводи сторони обвинувачення.

Сторона обвинувачення клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала. Зазначила, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та підтверджують наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Посилаючись на те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення просила задовольнити клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у повному обсязі з підстав наведених у ньому.

Доводи сторони захисту.

Сторона захисту проти задоволення клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечила. За твердженням сторони захисту всі доводи клопотання ґрунтуються на недопустимих доказах. Так, за твердженням захисників, заява про вчинення кримінального правопорушення, яка стала підставою для реєстрації кримінального провадження № 52021000000000060 від 03.02.2021, не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_1 . За таких обставин, у випадку виявлення ознак злочину у діях ОСОБА_1 , на переконання адвокатів, орган досудового розслідування мав зареєструвати нове кримінальне провадження, у межах якого й здійснювати досудове розслідування. Оскільки в цьому випадку зазначеного зроблено не було, захисники стверджували, що всі слідчі та негласні слідчі (розшукові) дії були проведені до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідування, а тому як наслідок всі зібрані докази є недопустимими і не можуть бути використанні при розгляді клопотання. Крім цього, за твердженням сторони захисту, матеріали клопотання не містять ухвал слідчих суддів, якими було надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дії та обшуку, за результатами якого було віднайдено грошові кошти. За таких обставин, як стверджують захисники, протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дії та протокол огляду від 21.08.2021, який містить зафіксований хід огляду речей і документів, вилучених під час обшуку від 20.08.2021, є недопустимими доказами. Крім цього, на переконання адвокатів, обґрунтування наявності ризиків позапроцесуальної поведінки ОСОБА_1 носять абстрактний характер. Посилаючись на вищевикладені обставини, сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання.

Оцінка та висновки слідчого судді щодо клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Так, достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів клопотання вбачається, що 21.08.2021 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, тобто у проханні службовою особою надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду або в інтересах інших осіб, дій з використанням наданої влади та в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду або в інтересах інших осіб, дій з використанням наданої влади.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) рішенням Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1338-р, який підтверджує, що ОСОБА_7 з 30.10.2020 було призначено членом КРАІЛ; (2) заявою ОСОБА_8 від 03.02.2021, яка містить відомості про те, що Голова та члени КРАІЛ разом з Першим заступником Голови Консультаційно-експертної ради КРАІЛ, Першим заступником Голови Правління Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» та іншими особами готуються до одержання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в особливо великому розмірі від здобувачів ліцензії за прийняття рішення щодо видачі ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та букмекерської діяльності; (3) протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 20.08.2021, який містить відомості щодо зустрічі ОСОБА_1 з ОСОБА_2 19.08.2021, а також обставин обговорення співрозмовниками питання надання неправомірної вигоди за прийняття КРАІЛ рішення про відповідність приміщень, які входять до сфери інтересів ОСОБА_2 , для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам встановленим Законом. З-поміж іншого, вищеназваний протокол містить інформації про те, що ОСОБА_1 наполіг на тому щоб неправомірну вигоду у розмірі 45 000 доларів США за кожне приміщення ОСОБА_2 повинен передати особисто; (4) протоколами допиту свідка ОСОБА_3 від 10.08.2021, 11.08.2021, 21.08.2021 з додатком, які містять відомості щодо отримання від ОСОБА_3 особисто ОСОБА_1 документів, які є підставою для отримання рішення КРАІЛ про надання дозволу на відповідність приміщень готелю для організації та проведення азартних ігор. Крім цього, вищеназвані протоколи містять відомості, про те, що останній перевіряв такі документи до їх офіційної подачі до КРАІЛ з метою виявлення недоліків у таких документах та їх своєчасного усунення. Також, у протоколах допиту свідка ОСОБА_3 наявна інформація щодо повідомлення ОСОБА_1 суми неправомірної вигоди, яку необхідно надати останньому з метою забезпечення прийняття позитивного рішення КРАІЛ про надання дозволу на відповідність приміщень готелю для організації та проведення азартних ігор. З-поміж іншого, ОСОБА_3 повідомив, про те, що після оприлюднення на офіційному сайті позитивного рішення КРАІЛ, ОСОБА_7 повідомлено про необхідність внесення виправлень до документів, які стали підставою для такого рішення КРАІЛ; (5) протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтроль особи від 10.08.2021, зміст якого свідчить про те, що ОСОБА_7 повідомлено співрозмовників про те, що ним налагоджено взаємодію і досягнуто домовленості з іншими членами КРАІЛ щодо надання дозволу на відповідність приміщень готелю для організації та проведення азартних ігор, з якими вибудувано взаємодію на комерційній основі, а саме за надання кожному з членів КРАІЛ неправомірної вигоди у розмірі 1 000 доларів США. Крім цього, вищеназваний протокол підтверджує, що ОСОБА_1 повідомлено співрозмовника про можливість за неправомірну вигоду застосовувати схему отримання рішення КРАІЛ про надання дозволу на відповідність приміщень готелю для організації та проведення азартних ігор щодо інших об`єктів окрім тих, мова про які йде у клопотанні детектива. Також, ОСОБА_1 погоджено із співрозмовником розмір неправомірної вигоди кожного з них від застосування схеми отримання рішення КРАІЛ про надання дозволу на відповідність приміщень готелю для організації та проведення азартних ігор. З-поміж іншого, вищеназваний протокол підтверджує факт перевірки ОСОБА_7 документів, які є підставою для отримання рішення КРАІЛ про надання дозволу на відповідність приміщень готелю для організації та проведення азартних ігор до їх офіційної подачі до КРАІЛ з метою виявлення недоліків у таких документах та їх своєчасного усунення; (6) протоколом огляду та вручення грошових коштів від 20.08.2021, який підтверджує факт передання детективами Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 грошових коштів номіналом 100 доларів США у загальній сумі 90 000 доларів США з метою перевірки та документального фіксування фактів протиправної діяльності; (7) рішеннями КРАІЛ № 502 та № 503, які підтверджують, що вказаним органом надано дозволи , що підтверджують відповідність приміщень готелю «Riverside» за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 103-А та готелю «SLAVA» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жаботинського, 19, вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»; (8) протоколом обшуку від 20.08.2021, який свідчить про те, що під час невідкладного обшуку автомобіля, пов`язаного із врятуванням майна та безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, детективами Національного антикорупційного бюро України у речах ОСОБА_7 було виявлено, зокрема грошові кошти номіналом 100 доларів США у загальній сумі 90 000 доларів США.

Таким чином, дослідивши надані до суду матеріали у своїй сукупності, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

З приводу наданих стороною захисту заперечень стосовно необхідності реєстрації окремого кримінального провадження за фактом діяння ОСОБА_1 та здійснення органом досудового розслідування процесуальних дій до моменту внесення відомостей до ЄРДР, слідчий суддя зазначає наступне. Відповідно до змісту заяви ОСОБА_8 від 03.02.2021, яка стала підставою для реєстрації кримінального провадження № 52021000000000060 від 03.02.2021, заявнику стали відомі факти про те, що Голова та члени КРАІЛ разом з Першим заступником Голови Консультаційно-експертної ради КРАІЛ, Першим заступником Голови Правління Публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» та іншими особами готуються до одержання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в особливо великому розмірі від здобувачів ліцензії за прийняття рішення щодо видачі ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та букмекерської діяльності. Вищевказана заява містить відомості про факт, який відповідно до короткого викладу обставин зазначеного у витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021, є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. З огляду на цю обставину, а також те, що заява ОСОБА_8 не містить вичерпного переліку осіб, які на думку заявника, причетні до готування до такого злочину, слідчий суддя відхиляє доводи захисників, що слідчі та негласні слідчі (розшукові) дії були проведені без внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідування.

Також, з огляду на зміст протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дії, який містить посилання на ухвалу слідчого судді та на обов`язкові її реквізити, слідчий суддя відхиляє твердження сторони захисту про недопустимість цього протоколу для цілей вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Крім цього, слідчий суддя наголошує, що вищезазначені заперечення, у тому числі ті, що стосуються недопустимості протоколу обшуку за результатами обшуку автомобіля, стосуються саме належності, допустимості та достатності доказів для визначення остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мірі виходить за межі тих питань, які слідчий суддя має вирішувати під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. На цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа, щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу, могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Належну оцінку таким доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях захист ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом. З огляду на вказане, слідчий суддя розглядає надані заперечення саме, як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваного та відмову у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на існування таких ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризик переховування слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження, особистості підозрюваного, його майнового стану, а також соціальних зв`язків.

Так, інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України, є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 8 до 12 років з конфіскацією майна, а зважаючи на той факт, що згідно примітки ст. 45 КК України злочин, передбачений ст. 368 КК України є корупційним, тому у разі засудження особи, до неї не буде застосовано звільнення від покарання, а також застосування більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

З долученої до матеріалів клопотання особової картки Державної міграційної служби України слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_7 має дійсний паспорт для виїзду за кордон: номер НОМЕР_1 з терміном дії до 09.08.2027. Наявність такого паспорта значно підвищує ризик можливого переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, оскільки за наявності такого документу можливість безперешкодно покинути територію України є вищою, ніж за його відсутності.

Як свідчить долучені до матеріалів клопотання відомості про осіб, які перетнули кордон, а також біографія ОСОБА_7 , справжність відомостей у якій було підтверджено підозрюваним у судовому засіданні, ОСОБА_7 протягом останніх років неодноразово виїжджав за межі України, що свідчить про обізнаність останнього з правилами перетину державного кордону України та досвід перебування за її межами.

Відповідно до Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, у власності ОСОБА_7 , окрім іншого рухомого і нерухомого майна, наявні заощадження у готівковій формі у вигляді 125 000 доларів США. Крім цього, у власності дружини підозрюваного є заощадження у готівковій формі у вигляді 43 000 доларів США. Зазначені кошти можуть бути використані для життя підозрюваного в умовах розшуку. Наявність таких грошових активів підвищує ризик можливого переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, а форма їх зберігання забезпечує можливість оперативного доступу до них, з метою їх використання.

Крім, цього, як свідчать долучені до матеріалів клопотання протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою в публічно доступних місцях від 09.08.2021, ОСОБА_7 відвідує територію Служби безпеки України, користується автомобілем SKODA Octavia, VIN: НОМЕР_2 , який відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу, належить на праві власності Службі автомобільного транспорту ДГЗ Служби безпеки України та має службове посвідчення Служби безпеки України на ім`я ОСОБА_7 . Вищевстановлені факти свідчать про наявність тісних стосунків із службовими особами правоохоронних органів, що дає можливість використовувати такі зв`язки з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Крім цього, як свідчать долучені до матеріалів клопотання докази, ОСОБА_7 систематично використовував транспортний засіб BMW X5 з державним номерним знаком НОМЕР_3 , що не зареєстрований у автоматизованій базі МВС України НАІС.

Кожна окремо з вищезазначених обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування ОСОБА_7 , однак у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дають підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження із застосуванням засобів конспірації.

Як встановлено у судовому засіданні з пояснень прокурора, заява, яка стала підставою для реєстраціє кримінального провадження № 52021000000000060 від 03.02.2021, містить відомості про причетність до обставин прийняття рішення членами КРАІЛ про надання дозволу, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам встановленим Законом, інших членів КРАІЛ. Разом з тим, на теперішній час у ході досудового слідства не виявлено доказів вищезазначеного факту. З огляду на вищенаведене, а також враховуючи відомості з протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтроль особи від 10.08.2021, в частині, що стосується твердження ОСОБА_7 про те, що ним налагоджено взаємодію і досягнуто домовленості з іншими членами КРАІЛ щодо надання дозволу на відповідність приміщень готелю для організації та проведення азартних ігор, з якими вибудувано взаємодію на комерційній основі, а саме за надання кожному з членів КРАІЛ неправомірної вигоди у розмірі 1 000 доларів США, слідчий суддя погоджується із органом досудового розслідування про високу ймовірність того, що ОСОБА_7 можуть бути вжиті заходи щодо знищення доказів наведених фактів. За таких обставин, слідчим суддею беруться до уваги твердження прокурора, щодо наявності ризику знищення, спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, на початкових етапах досудового розслідування.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Як свідчить протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтроль особи від 10.08.2021, ОСОБА_1 здійснював попередню перевірку документів, які в подальшому офіційно подавалися до КРАІЛ. При цьому до такої перевірки, за словами ОСОБА_1 він залучав працівників апарату КРАІЛ, які не зважаючи на проведені слідчі дії, за твердженням органу досудового розслідування, на даний час не встановлені та не допитані. За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про достатню вірогідність того, що ОСОБА_1 не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з ними, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Крім цього, зважаючи на відомості з протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, -відеоконтроль особи від 10.08.2021, в частині, що стосується повідомлення ОСОБА_1 співрозмовника про можливість за неправомірну вигоду застосовувати схему отримання рішення КРАІЛ про надання дозволу на відповідність приміщень готелю для організації та проведення азартних ігор щодо інших об`єктів окрім тих, мова про які йде у клопотанні детектива, а також погодження із таким співрозмовником розміру неправомірної вигоди кожного з них від застосування цієї схеми, слідчий суддя погоджується із прокурором про наявність ймовірної можливості вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Разом з тим, стороною обвинувачення, не було наведено релевантного обґрунтування та долучено доказу, який би свідчив про наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином. Адже не повідомлення ОСОБА_1 паролю від його мобільного телефону розцінюється судом як реалізація права особи на захист. За таких обставин, зазначений ризик не враховується слідчим суддею при визначенні запобіжного заходу.

Одночасно з цим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків встановлених у судовому засіданні, слідчий суддя повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінальних правопорушень, Кодексом передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, до яких належать запобіжні заходи, включаючи тримання під вартою (статті 131, 176, 183 КПК України).

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Тримання під вартою не може бути застосовано до раніше не судимої особи, окрім як до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (ст. 183 КПК України).

Враховуючи, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 належить до категорії особливо тяжких, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, беручи до уваги, що ОСОБА_1 в силу свого майнового стану та зв`язків з метою ухилення від слідства та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, незаконно вплинути на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя переконаний, що прокурором доведено, що застосування більш м`яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов`язання, особиста порука, або ж домашній арешт не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. При цьому слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості його тримання під вартою.

Позитивна характеристика підозрюваного, перебування у шлюбі, постійне місце проживання та наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей, на які посилається сторона захисту, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 у співвідношенні із підтвердженим ризиком можливості переховування від слідства є недостатніми для доведення того, що ОСОБА_1 виконуватиме покладені на нього процесуальні обов`язки, а встановлені ризики будуть нівельовані характеризуючими даними про особу.

За таких обставин клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою належить задовольнити.

Щодо розміру застави

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пункт 3 ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину може бути застосований у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, погоджується з позицією сторони обвинувачення щодо виключності випадку для збільшення розміру застави понад розміру визначеному у ч. 5 ст. 182 КПК України та вважає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним визначених обов`язків.

Крім цього, з огляду на майновий стан підозрюваного, який встановлено на підставі Декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, яка підтверджує наявність у власності ОСОБА_1 та його дружини низки рухомого і нерухомого майна, заощаджень у готівковій формі у вигляді 125 000 доларів США. та 43 000 доларів США, а також містить відомості про те, що заробітна плата підозрюваного у 2020 році складала 970393 грн, слідчий суддя погоджується із прокурором, що застава у розмірі 2 102 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 5 000 658 гривень не є явно непомірною для підозрюваного. Проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконанням покладених на нього процесуальних обов`язків. За таких обставин клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в частині, що стосується розміру застави належить задовольнити.

Щодо обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного у разі внесення ним застави

У змісті клопотання стороною обвинувачення порушено перед слідчим суддею питання щодо покладання на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та особами, які можуть бути допитані в якості свідків у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється), а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на підозрюваного обов`язків, про які просить орган досудового розслідування. Стороною захисту у судовому засіданні не було спростовано необхідність їх покладення на підозрюваного та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх покладенню.

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 208, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Азарян В.В., погоджене з прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Панченко О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 18 жовтня 2021 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 2 102 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 5 000 658(п`ять мільйонів шістсот п`ятдесят вісім) гривень.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000 .

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 обов`язки, передбачені частинами п`ятою статті 194 КПК України, а саме:

-прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;

-не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та особами, які можуть бути допитані в якості свідків у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5

-здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України;

-носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, але не більше строку досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021.

Слідчий суддя С.М. Мойсак