- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
- Секретар : Черевач І.І.
- Захисник/адвокат : Решка С.С.
Справа № 991/5559/21
Провадження 1-кс/991/5642/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., адвоката Решка С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу Решка Стефана Стефановича, поданої в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій адвокат Решко С.С. просить:
визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Національного антикорупційного бюро України по невнесенню відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) за заявою адвоката Решка С.С. в інтересах ОСОБА_1 ;
зобов`язати уповноважену особу Національного бюро внести відомості за заявою адвоката Решка С.С. в інтересах ОСОБА_1 за статтями 191, 282, 388 КК України по факту невиконання рішення суду, привласнення та незаконні дії з арештованим майном - автомобілем Land Rover Range Rover, чорного кольору, 2013 року випуску, дійсний VIN: НОМЕР_1 , на якому змінено номерну панель з ідентифікаційним номером на номер НОМЕР_2 вчинені посадовими особами Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, зобов`язати розпочати досудове розслідування, надіслати витяг з ЄРДР заявнику.
Скарга обґрунтована тим, що на розслідуванні у СВ ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12014100030013137 від 21.11.2014, у межах якого автомобіль Land Rover Range Rover, чорного кольору, 2013 року випуску, дійсний VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_3 , на якому змінено номерну панель з ідентифікаційним номером на номер НОМЕР_2 визнано речовим доказом та ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2017 у справі № 757/4083/17-к накладено арешт.
У подальшому, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/3039/19-к та акту прийому - передачі рухомого майна від 16.04.2019 автомобіль передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА).
Разом з тим, вказаний автомобіль у 2013 році викрадено у ОСОБА_1 на території РФ та він рахується у розшуку по лінії Інтерпол.
Адвокат Решко С.С. зазначає, що у зв`язку із скасуванням ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.02.2021 у справі № 761/1933/21 арешту, він 12.03.2021, 29.03.2021 та 01.07.2021 звертався до АРМА із заявами про виконання ухвали та повернення автомобіля власнику.
Однак ухвала слідчого судді посадовими особами АРМА не виконана, автомобіль не повернуто. Крім того, як зазначає адвокат Решко С.С. , йому стало відомо, що посадові особи АРМА привласнили автомобіль, незаконно ним користуються та експлуатують.
09 липня 2021 року на адресу Національного антикорупційного бюро України адвокат Решко С.С. направив заяву, у порядку ст. 214 КПК України, за фактом вчинення посадовими особами АРМА кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 382, 388 КК України, яка отримана адресатом 12.07.2021.
Однак всупереч положенням ст. 214 КПК України відомості по його заяві до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені, витяг не надіслано.
Адвокат Решко С.С. у судовому засіданні скаргу підтримав з викладених у ній підстав, просив задовольнити.
Національне бюро явку представника у судове засідання не забезпечило. На електронну адресу суду надійшли письмові пояснення представника Національного бюро, згідно яких Головним підрозділом детективів Національного бюро, за результатами розгляду заяви адвоката Решка С.С. в інтересах ОСОБА_1 від 09.07.2021, встановлено, що у ній не наведено об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних корупційних правопорушень, віднесених до підслідності детективів Національного бюро, у зв`язку з чим відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР. Враховуючи, що розгляд інших порушених у заяві питань не віднесено до компетенції Національного бюро, заяву адвоката Решка С.С. листом Національного бюро від 19.07.2021 № 111-192/22153 скеровано для розгляду у межах повноважень до Головного управління Національної поліції у м. Києві, про що автора повідомлено та надано відповідне роз`яснення. У задоволенні скарги просив відмовити, справу розглянути без участі представника Національного бюро за наявними письмовими поясненнями.
Відсутність представника Національного бюро не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК України).
Слідчий суддя, заслухавши пояснення адвоката Решка С.С., дослідивши матеріали скарги, письмові пояснення представника Національного бюро, дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених у примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст. 45 КК України віднесено до корупційних злочинів кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої статті 33-1 КПК України (ч. 2 ст. 33-1 КПК України).
З наведених норм слідує, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду уповноважені на розгляд скарг, поданих в порядку ст. 303 КПК України, виключно у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. Вказаний висновок кореспондується з нормами частини 1 статті 306 КПК України.
У ході судового розгляду скарги встановлено, що 09.07.2021 адвокат Решко С.С., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Національного бюро із заявою про вчинення кримінального правопорушення, у якій просив невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви про вчинені посадовими особами АРМА кримінальні правопорушення за ст. 191, 382, 388 КК України внести до ЄРДР, розпочати розслідування та надати йому витяг з ЄРДР.
Враховуючи вищевикладене, до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду належать лише зазначене у заяві адвоката Решка С.С. кримінальне правопорушення, передбачене ст. 191 КК України, тому слідчий суддя досліджує лише обставини щодо наявності підстав та дотримання порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань виключно стосовно відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Проте така процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 30.06.2020 № 298). Згідно з п. 1 глави 2 розділу I цього Положення до Реєстру вносяться зокрема відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_3 від 17 червня 2020 року, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту.
Також Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) наголосив, якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Звертаючись із заявою про вчинення кримінального правопорушення в порядку ст. 214 КПК України від 09.07.2021 Решко С.С. зазначив, що 12.03.2021, 29.03.2021 та 01.07.2021 він звертався до АРМА із заявами про виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.02.2021 у справі № 761/1933/21, якою скасовано арешт із автомобіля Land Rover Range Rover, чорного кольору, 2013 року випуску, дійсний VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_3 , та повернення його власнику. Не дивлячись на приписи ст. 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 175 КПК України, ухвала слідчого судді не виконана, автомобіль не повернуто. Також зазначив, що з негласних джерел йому стало відомо, що вказаний автомобіль привласнений посадовими особами АРМА, які ним незаконно користуються та експлуатують, чим вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ст. 191 КК України - привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Листом від 19.07.2021 за № 111-192/22153 адвоката Решка С.С. повідомлено про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР, оскільки у його заяві не викладено об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних корупційних правопорушень, підслідних детективам Національного бюро. Одночасно повідомлено, що його заява направлена для розгляду в межах компетенції до Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 216 КПК України детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, статтею 191 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої цієї статті, зокрема, якщо кримінальне правопорушення вчинено державним службовцем, посада якого належить до категорії «А».
Статтею 6 Закону України «Про державну службу» визначені категорії посад державної служби в державних органах.
Зокрема частиною 2 цієї статті встановлено таку категорію посад державної служби як категорія «А» (вищий корпус державної служби), до якої відносяться, у тому числі, посада керівників центральних органів виконавчої влади, які не є членами Кабінету Міністрів України, та їх заступників.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом.
Згідно із ч. 1 ст. 19 цього Закону Національне агентство здійснює управління активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.
У заяві про вчинення кримінального правопорушення Решка С.С. зазначає про вчинення кримінального правопорушення посадовим особами АРМА під час управління активами, які належать його довірителю, тому з огляду на можливу наявність однієї з умов, передбачених пунктами 1-2 ч. 5 ст. 216 КПК України, досудове розслідування відповідного кримінального правопорушення може бути віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
У той же час, перевіряючи наявність підстав для зобов`язання уповноважених осіб Національного бюро внести інформацію про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою Решка С.С. від 09.07.2021 слідчий суддя зазначає таке.
З об`єктивної сторони злочин, передбачений ст. 191 КК України, має три форми вчинення: привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Специфіка цієї форми полягає у тому, що майно, яким винний заволодіває, не ввірене йому, не перебуває у його безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб`єкт злочину має право оперативного управління цим майном. Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом та метою.
У заяві про вчинення кримінального правопорушення адвокат Решко С.С. зазначає про ухвали слідчих судді Печерського районного суду м. Києва, якими накладено арешт на передано в управління АРМА автомобіль Land Rover Range Rover, чорного кольору, 2013 року випуску, дійсний VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_3 , та у подальшому ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва арешт скасовано.
Однак, доказів на підтвердження вказаного, зокрема, про сам факт передачі АРМА в управління зазначеного автомобіля, адвокатом Решкою С.С. не надано. Разом з цим, як вказав у судовому засіданні адвокат, хто саме із посадових осіб, за його версією, незаконно користується та експлуатує автомобіль, йому також не відомі.
У той же час, звертаючись до Національного бюро із заявою про вчинення кримінального правопорушення адвокат надавав органу досудового розслідування додатки до цієї заяви: довіреність, документи, однак слідчому судді таких додатків не надано, що позбавляє можливості надати належну оцінку діям посадових осіб Національного бюро щодо розгляду заяви від 09.07.2021.
Описані у заяві обставини, що свідчать, на думку адвоката Решка С.С., про вчинення посадовими особами АРМА дій із привласнення, розтрати майна або заволодіння шляхом зловживання службовим становищем, мають занадто абстрактний характер та не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про недоведеність наявності допущення бездіяльності уповноваженоми особами Національного антикорупційного бюро України щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тому скарга адвоката Решка С.С. не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 33-1, 214, 216, 303 - 307, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Н. В. Мовчан