- Головуючий суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С.
- Прокурор : Ткач І.М.
Справа № 991/5543/21
Провадження №11-сс/991/517/21
Слідчий суддя: Біцюк А.В.
Суддя-доповідач Никифоров А.С.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
Іменем України
про відмову у відкритті апеляційного провадження
26 серпня 2021 року м. Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Никифоров А.С., розглянувши у приміщенні суду у м. Києві матеріали апеляційної скарги прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Ткача Ігоря Михайловича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2021 року про встановлення строку для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004813 від 27.11.2017 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2021 року встановлено строк 1 (один) місяць з дня оголошення ухвали для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004813 від 27.11.2017 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, та для прийняття прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, одного з передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України процесуальних рішень за результатами проведення досудового розслідування; контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора Ткача І.М., який є старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42017000000004813 від 27.11.2017.
20 серпня 2021 року засобами поштового зв`язку прокурором Ткачем І.М. до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надіслано апеляційну скаргу, в якій ставиться вимога про скасування зазначеної ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали, якою у задоволенні клопотання захисників Солодка Є.В. та Мельникова О.А., які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про встановлення розумних строків здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004813 від 27.11.2017 слід відмовити.
Обґрунтовуючи право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, яка відсутня у визначеному статтею 309 КПК України переліку ухвал, що підлягають оскарженню під час досудового розслідування, прокурор посилається на те, що постановлена слідчим суддею ухвала про встановлення розумних строків здійснення досудового розслідування не передбачена кримінальним процесуальним законодавством, а тому винесена із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. На думку прокурора, реалізуючи повноваження щодо забезпечення розумних строків слідчий суддя або інші суб`єкти не можуть втручатись у законну діяльність та компетенцію слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, оскільки це порушує процесуальну самостійність останніх. На момент винесення оскаржуваної ухвали, кримінальне провадження № 42017000000004813 від 27.11.2017 було зупинене на підставі постанови старшого детектива Національного антикорупційного бюро України від 24.07.2020, яка не скасована. У кримінальному провадженні наявні не виконані запити про міжнародну правову допомогу, докази за результатами виконання яких можуть мати значення для кримінального провадження. Посилаючись на висновки, що викладені у постанові Верховного Суду у справі № 761/20985/18 від 16.05.2019 та постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 243/6674/17-к від 23.05.2018, вважає, що така ухвала слідчого судді від 16.08.2021 підлягає апеляційному оскарженню.
На виконання вимог ст. 422 КПК України суддею-доповідачем невідкладно витребувані з суду першої інстанції матеріали судової справи № 991/5543/21, які надійшли до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 26 серпня 2021 року.
Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, суддя-доповідач приходить до наступних висновків.
12 серпня 2021 року до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвокатів Солодка Є.В., Мельникова О.А., які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про встановлення строків необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004813 від 27.11.2017, досудове розслідування в якому здійснюється за підозрою останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
Слідчий суддя, перевіривши матеріали поданого клопотання, встановив, що передбачений ч. 2 ст. 28 КПК України обов`язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК України, та встановлення для сторін кримінального провадження процесуальних строків відповідно до положень ст. 114 КПК України. А тому за наслідком розгляду клопотання захисників було задоволено частково, про що 16.08.2021 постановлено ухвалу.
Згідно з ч. 6 ст. 28 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Ця норма кореспондується із положеннями частини 1 ст. 116 КПК, яка передбачає, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим кодексом строки.
Відповідно до ч. 1 ст.114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Судове рішення слідчого судді приймається у формі ухвали (ч.ч. 1,2 ст. 110 КПК України).
Таким чином слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено рішення в межах його повноважень, що спростовує доводи апеляційної скарги прокурора, що оскаржена ухвала слідчого судді не передбачена кримінальним процесуальним законом.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 глави 26 КПК України.
У ст. 24 та ч. 3 ст. 392 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Аналогічним чином гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня, зокрема і можливість оскаржити в апеляційному порядку рішення слідчого судді, але лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, наведено в ч.ч. 1, 2 ст. 309 КПК України.
Це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про закриття кримінального провадження на підставі ч. 9 ст. 284 цього Кодексу, про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Із аналізу наведеного переліку вбачається, що законодавець передбачив можливість апеляційного оскарження під час досудового розслідування тих рішень слідчих суддів, які стосуються застосування заходів забезпечення кримінального провадження або найбільше зачіпають права та свободи особи. Такий підхід відповідає за своїм змістом правовій природі судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Ухвала, постановлена слідчим суддею за наслідком розгляду клопотань в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 28 та ст. 114 КПК України до переліку тих, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, не входить.
В той же час, частиною 4 статті 399 КПК України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Прокурор в апеляційній скарзі, обґрунтовуючи наявність правових підстав для апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 16.08.2021 про встановлення строку для проведення досудового розслідування, посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові у справі № 761/20985/18 від 16.05.2019, якою визначено, що жодною із норм кримінального процесуального закону не передбачено повноважень слідчого судді про встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування. Втім, зазначений довід відхиляється із наступних підстав.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Втім, виходячи з телеологічного (цільового), логічного й системного тлумачення положень статей 434-1-434-2 КПК України і статей 13, 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", можна зробити висновок, що кримінальним процесуальним законом визначені процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, які полягають у застосуванні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного кримінального суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати Касаційного кримінального суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного кримінального суду (постанова Верховного Суду у справі № 130/1001/17 від 13.02.2019).
Крім того, за наявності протилежних правових висновків з тотожних правових питань, що містяться в рішеннях постановлених судами одного рівня (в даному випадку різними колегіями суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду), обираючи, якому з них слід віддати перевагу, доцільно застосувати принцип lex posterior derogat legi priori (лат. «пізнішим законом відміняється більш ранній»), тобто враховувати саме останню правову позицію Суду. Такий підхід відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у Постанові від 30 січня 2019 року (справа № 755/10947/17).
Таким чином, застосовуючи зазначений вище підхід до вирішення колізії у питанні правозастосування протилежних за змістом висновків суду одного рівня у тотожних справах, слід звернути увагу на неприйнятність доводів апеляційної скарги щодо необхідності врахування правової позиції, викладеній у постанові колегії суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 з наступних підстав.
Так відповідно до правового висновку, викладеному у постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 757/37346/18, ухвали слідчих суддів, постановлені в порядку статей 28, 114 КПК, якими встановлюються процесуальні строки для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень, згідно зі ст. 309 КПК окремому апеляційному оскарженню не підлягають.
Аналогічний підхід застосований колегіями суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду під час розгляду справ №761/39073/20 (ухвала від 29.03.2021), №757/5607/19-к (постанова від 25 березня 2020 року), №757/12125/20 (постанова від 16 липня 2020 року), №757/25205/19-к (постанова від 29 квітня 2020 року) та №757/23781/20 (постанова від 24 грудня 2020 року).
Так, Другою судовою палатою Касаційного кримінального суду у справі №757/37346/18-к 18 жовтня 2019 року прийнято рішення протилежне постановленому 16.05.2019 колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №761/20985/18, складом суду, що має перевагу над висновками колегії суддів, на які посилається прокурор. Крім того, вказане судове рішення Другої судової палати, як і інші рішення суду касаційної інстанції, наведені вище, постановлені пізніше рішення на яке посилається прокурор в своїй апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги прокурора щодо необхідності врахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 243/6674/17-к (провадження № 13-19кс18), також не можуть бути враховані, оскільки в названому кримінальному провадженні було оскаржено ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою на рішення слідчого судді, яке не передбачено кримінальними процесуальними нормами та яке не відноситься до повноважень слідчого судді. Водночас, постановлення слідчим суддею ухвали в порядку ст.ст. 28, 114 КПК, якою встановлюються процесуальні строки для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень віднесено до компетенції слідчого судді. Отже, таке посилання прокурора не є релевантним.
Підсумовуючи наведене, ухвала слідчого судді про встановлення процесуальних строків не підлягає апеляційному оскарженню, а тому з підстав, передбачених ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2021 року про встановлення процесуального строку для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004813 від 27.11.2017.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 309, 399, 424 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Ткача Ігоря Михайловича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2021 року про встановлення строку для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000004813 від 27.11.2017 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя
Апеляційної палати
Вищого антикорупційного суду А.С. Никифоров