Пошук

Документ № 99238395

  • Дата засідання: 28/08/2021
  • Дата винесення рішення: 28/08/2021
  • Справа №: 991/5746/21
  • Провадження №: 52018000000000385
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Галабала М.В.
  • Суддя (ВАКС): Саландяк О.Я.
  • Захисник/адвокат : Гардецького О.С.

Справа № 991/5746/21

Провадження 1-кс/991/5918/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 серпня 2021 року м. Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В. у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судових засідань Яроша О.М., захисника Гардецького О.С. розглянув заяву захисника Гардецького Олександра Степановича, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про відвід слідчої судді Саландяк О.Я. та

ВСТАНОВИВ:

1.У провадженні слідчої судді Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я. знаходиться судова справа № 991/5746/21 (провадження № 1-кс/991/5833/21) за скаргою на повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52018000000000385 від 17 квітня 2018 року (далі - Кримінальне провадження).

2.26 серпня 2021 року захисник Гардецький О.С., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , в ході судового розгляду скарги на повідомлення про підозру, заявив відвід слідчій судді Саландяк О.Я. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 серпня 2021 року визначено, що розгляд вищевказаної заяви буде здійснювати суддя Галабала М.В.

3.Захисник стверджує про наявність підстав для відводу через те, що слідча суддя відмовила у задоволенні клопотання про виклик і допит іншого підозрюваного - ОСОБА_2 . Вказане клопотання було обґрунтоване тим, що в повідомленні про підозру йдеться, зокрема, про дії одного із підозрюваних - ОСОБА_2 . Сторона захисту зверталася із клопотаннями до детектива НАБ України про одночасний допит ОСОБА_1 із іншими учасниками кримінального провадження, однак це клопотання було задоволено частково. Захисник Гардецький О.С. вважає, що сторона захисту може звертатися до слідчого судді із клопотанням про сприяння під час збору доказів, зокрема, в спосіб виклику особи в судове засідання для його допиту слідчим суддею в ході провадження з розгляду скарги. Тому підозрюваного ОСОБА_2 слід допитати у цьому провадженні. Відмова слідчої судді, яка викладена в ухвалі, що занесена до журналу судового засідання, на переконання сторони захисту свідчить про те, що слідча суддя є упередженою, а це унеможливлює об`єктивний, неупереджений, всебічний розгляд справи.

4.Учасники судового розгляду заяви про відвід повідомили таке.

4.1.Захисник Гардецький О.С. підтримав подану заяву про відвід. Додатково пояснив, що вбачає упередженість слідчої судді Саландяк О.Я., оскільки вона відклала судове засідання у цьому провадженні за клопотанням прокурора, який висловив бажання підготувати доводи щодо обґрунтованості підозри, а також через те, що слідча суддя розцінила його клопотання про допит підозрюваного ОСОБА_2 таким, що заявлене в позапроцесуальний спосіб.

4.2.Слідча суддя Саландяк О.Я., якій заявлено відвід, письмових пояснень не надала, була належним чином повідомлена про розгляд заяви про відвід.

5.Дослідивши заяву про відвід та додані до неї матеріали, суддя робить такі висновки.

5.1.Відповідно до ч. 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Захисник Гардецький О.С. у судовому засіданні 26 серпня 2021 року не заявив відвід слідчій судді Саландяк О.Я. з тих підстав, що за клопотанням прокурора було відкладено судовий розгляд скарги сторони захисту, а на початку судового засідання вказав, що відводів немає. Відтак, суддею будуть аналізуватися виключно обставини наявності (або відсутності) упередженості слідчої судді Саландяк О.Я., що виявилися у відмові в задоволенні клопотання про допит підозрюваного.

5.2.У пункті 4 ч. 1 ст. 75 КПК України визначено, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Кримінальним процесуальним законом не розкрито зміст поняття «обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді». З огляду на це, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, а також до інших джерел права, які є релевантними та застосовними за таких обставин.

5.3.Європейський суд з прав людини у пункті 66 рішення по справі «Мироненко і Мартенко проти України» вказує, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

5.4.Особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Веттштайн проти Швейцарії»). Дослідженням заяви про відвід та матеріалів, що додані до неї, встановлено, що доказів вияву упередженості слідчої судді Саландяк О.Я. під час здійснення судового контролю у Кримінальному провадженні не надано. Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (п. 105 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України»).

5.5.Для з`ясування наявності об`єктивного критерію безсторонності слід перевірити, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в її безсторонності (п. 69 рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України»). Зі змісту аргументів сторони захисту можна зробити висновок, що такими є відмова у задоволенні клопотання захисника про виклик і допит підозрюваного ОСОБА_2 . Відмову слідчої судді в задоволенні цього клопотання захисник трактує як порушення засад кримінального провадження.

5.6.Перш за все, суддя, приймаючи процесуальне рішення у цій справі (провадження 1-кс/991/5918/21) виходить із того, що існування інституту відводу в кримінальному судочинстві України є гарантією справедливого, неупередженого та об`єктивного правосуддя. Він складається із комплексу охоронних заходів, пов`язаних з усуненням зацікавлених осіб від досудового розслідування та судового розгляду. Шляхом заявлення відводу не можна підміняти апеляційне оскарження судового рішення. Якщо учасник кримінального провадження в силу положень КПК України має право звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою на ухвалу слідчого судді - належить реалізовувати це право, а якщо ж ні - то користуватися правом, передбаченим ч. 3 ст. 309 КПК України та подавати заперечення проти таких судових рішень під час підготовчого провадження в суді.

5.7.Також суддя враховує, що слідча суддя Саландяк О.Я. належним чином вмотивувала свою ухвалу щодо відмови у задоволенні клопотання захисника Гардецького О.С., ці мотиви були озвучені учасникам судового розгляду та відображені в журналі судового засідання. Дійсно, в п. 8 ч. 3 ст. 42 КПК України зазначено, що підозрюваний має право збирати та подавати слідчому судді докази, а в ч. 3 ст. 93 КПК України зазначено, що сторона захисту може ініціювати перед органом досудового розслідування проведення слідчих дій. У ж випадку відмови у задоволенні такого клопотання - звертатися із відповідною скаргою до слідчого судді. Ініціювання перед слідчим суддею питання про допит одного із підозрюваних в ході провадження із розгляду скарги іншого підозрюваного не передбачено у КПК України як спосіб збору доказів стороною захисту. Вирішення питання про можливість застосування положень КПК України за аналогією відноситься до реалізації суддівського розсуду, який здійснює кожен суддя самостійно, за своїм внутрішнім переконанням, залежно від обставин справи. Відтак, відмова у задоволенні такого клопотання не може свідчити про упередженість слідчої судді.

5.8.Додатково на відсутність упередженості слідчої судді Саландяк О.Я. вказує те, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч. 3 ст. 26 КПК України), а також, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. 6 ст. 22 КПК України).

6.Суддя прийшов до висновку, що заявник відводу не обґрунтував підстави, які б свідчили, що слідча суддя перестала бути об`єктивною чи неупередженою по відношенню до сторони захисту. Жодних доказів чи доводів, які б вказували на відсутність суб`єктивного чи об`єктивного критеріїв безсторонності слідчої судді не було наведено. Незгода захисника Гардецького О.С. із постановленою в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру ухвали слідчої судді Саландяк О.Я., яка була занесена до журналу судового засідання, не свідчить про упередженість слідчої судді, адже в ухвалі були наведені мотиви, які базувалися на положеннях КПК України.

7.З цих підстав суд вважає, що доводи захисника Гардецького О.С. не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду заяви про відвід, не ґрунтуються на вимогах законодавства, тому підстав для задоволення заяви про відвід немає.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 35, 75, 81 КПК України суддя

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву захисника Гардецького Олександра Степановича від 26 серпня 2021 року про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я. залишити без задоволення.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Галабала