Документ № 99253879

Справа № 991/5135/21

Провадження 1-кс/991/5213/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участю секретаря судового засідання Батир Б.В., прокурора Скибенка О.І., детектива Швидкого Я.Ю., захисників Фозекош А.А. та Просянюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Швидкого Ярослава Юрійовича, погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенком О.І., про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.5 ст.368, ч.2 ст.205, ч.1 ст.255 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому детектив просив надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовується тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015 за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 209, ч.5 ст.368 (в ред. станом на 04.07.2013) КК України, яке виділене із кримінального провадження № 42014000000000069 від 06.03.2014.

В ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 у 2014 році змінив місце свого проживання та залишив територію України та до теперішнього часу на територію України не повернувся, ймовірно перебуває на території Російської Федерації. На даний час місце перебування ОСОБА_1 не встановлено, за місцем реєстрації та проживання вказана особа не знаходиться, у зв`язку з чим 05.03.2020 постановою детектива Національного антикорупційного бюро України Курільця О.О. підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в міжнародний розшук.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст. 209, ч.5 ст.368 (в ред. станом на 04.07.2013) КК України, щодо яких відповідно до ст.297-1 КПК України передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування, переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, а також перебуває в міжнародному розшуку, детектив звернувся до суду з клопотанням про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Судовий розгляд здійснювався 05.08.2021, 12.08.2021, 17.08.2021 та 25.08.2021.

Під час судового розгляду прокурор Скибенко О.І. та детектив Швидкий Я.Ю. підтримали подане детективом клопотання в повному обсязі, просили клопотання задовольнити та надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_1 .

Захисники Фозекош А.А. та Просянюк О.В. в судових засіданнях та в письмових запереченнях зазначили, що строки досудового розслідування на даний час сплинули, у зв`язку з виділенням та подальшим об`єднанням кримінальних проваджень, тому відсутні правові підстави для розгляду клопотання детектива про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування. В той же час захисники заперечували проти задоволення клопотання детектива, зазначили, що відсутні правові підстави для здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_1 , оскільки повідомлення про підозру необґрунтоване та безпідставне, до того ж не вручене ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, окрім того ОСОБА_1 від слідства не переховується, постійно проживає в місті Ростов-на-Дону Російської Федерації, про що відомо детективам Національного бюро, повісток про виклик до слідчих в порядку ч.7 ст.135 КПК України він не отримував, на територію України не може повернутися, у зв`язку з неодноразовими замахами на його життя та здоров`я, в задоволенні клопотання просили відмовити.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та дослідивши надані сторонами матеріали, приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні стороною захисту було заявлено клопотання стосовно забезпечення участі підозрюваного ОСОБА_1 під час розгляду клопотання детектива про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, в порядку міжнародної правової допомоги, в задоволенні якого було відмовлено, з огляду на положення ст. 297-3 КПК України, відповідно до якої клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування розглядається слідчим суддею за участі особи, яка подала клопотання, та захисника.

Так, слідчим суддею встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002833 від 25.12.2015 за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 209, ч.5 ст.368 (в ред. станом на 04.07.2013) КК України, яке виділене із кримінального провадження № 42014000000000069 від 06.03.2014.

За версією органу досудового розслідування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні злочинів за наступних обставин.

Постановою Ради Міністрів Української РСР № 455 від 06.04.1955 створено дачне господарство «Пуща-Водиця», яке починаючи з 1964 року, відповідно до розпорядження Ради Міністрів Української РСР № 1932 та наказу Управління справами Ради Міністрів Української РСР № 415 - функціонувало як будинок відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » урочища «Межигір`я».

У відповідності до положень державного протоколу і міжнародної практики щодо забезпечення діяльності глав держав, парламентів і урядів, Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.1994 № 18 «Про державні резиденції та державні дачі» статус державної резиденції з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » надано усім об`єктам, які розташовані та території урочищ «Межигір`я» та «Валки».

Указом Президента України ОСОБА_2 № 278 від 23.02.2000 «Про державне управління справами» та розпорядженням Кабінету Міністрів України № 165 від 06.04.2000 будинок відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » урочища «Межигір`я» з усіма його будівлями, спорудами, іншими об`єктами інфраструктури, передано до управління Державного управління справами з метою забезпечення діяльності Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України та деяких інших державних органів.

У період часу з 21.11.2002 по 05.01.2005 ОСОБА_1 обіймав посаду Прем`єр-міністра України та очолював Кабінет Міністрів України.

У 2002 році ОСОБА_1 , як державному службовцю, виділено для проживання та забезпечення його соціальних потреб один із будинків урочища «Межигір`я» (Київська область, Вишгородський район), а саме: будинок АДРЕСА_1 площею 619,6 квадратних метрів, який разом з іншими 93 об`єктами, входив до складу будівель та споруд будинку відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_4 », та перебував в управлінні Державного управління справами.

У відповідності до положень ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992, такий будинок разом із іншим державним майном, переданим у відповідності до п. 6 Указу Президента України № 278 від 23.02.2000 до управління Державного управління справами, приватизації або відчуженню у будь-який спосіб не підлягав.

Протягом 2002 року, більш точного часу слідством не встановлено, під час проживання в будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , маючи злочинний умисел на заволодіння зазначеним будинком та іншими об`єктами державної власності, розташованими за вказаною адресою, способом їх протиправного безоплатного вилучення із об`єктів державної власності, які не підлягають приватизації або відчуженню в будь-який інший спосіб та уникнення застосування щодо цього майна Закону України «Про приватизацію державного майна» і подальшим оформленням права власності на таке державне майно на себе, або підконтрольних осіб, вирішив використати владні повноваження Прем`єр-міністра України, тобто зловжити своїм службовим становищем в особистих інтересах.

Для створення правового підґрунтя, спрямованого на заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, 12.02.2003, ОСОБА_1 підписав та видав постанову Кабінету Міністрів України № 169, якою виключив усі об`єкти, розташовані на території урочищ «Межигір`я» та «Валки», у тому числі, будинок АДРЕСА_1 , у якому він проживав, з розділу «Державні резиденції», включивши їх до розділу «Державні дачі», що передбачало можливість в подальшому уникнути обмежень, визначених імперативними нормами Закону України «Про приватизацію державного майна».

Приблизно в 2004 році ОСОБА_1 , ініціював перед Державним управлінням справами передачу такого майна до сфери управління Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України - структурного підрозділу, підконтрольного безпосередньо Прем`єр-міністру України, з метою створення правового підґрунтя прийняття у своїх власних інтересах управлінських рішень стосовно державного майна, зокрема, будинку АДРЕСА_1 та інших об`єктів будинку відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » урочища «Межигір`я».

Розпорядженням керівника Державного управління справами України ОСОБА_3 № 549 від 27.08.2004 «Про створення «Будинку відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_5 », з мотивів задоволення особистих потреб ОСОБА_1 , шляхом виділу частини майна, прав та обов`язків Будинку відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » урочища «Межигір`я» - створено будинок відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_5 », до об`єктів якого включено ряд об`єктів державного майна, розташованих на території урочища «Межигір`я», у тому числі будинок АДРЕСА_1 , де на той час проживав ОСОБА_1 , та будинок АДРЕСА_2 .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 657-р «Про передачу будинку відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 14.09.2004, ОСОБА_1 , зловживаючи своїм службовим становищем в особистих інтересах передав вищевказаний об`єкт до сфери управління Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України.

У січні 2005 року Кабінет Міністрів України відправлено у відставку, а самого ОСОБА_1 позбавлено повноважень. При цьому, розпорядженням Президента України ОСОБА_2 №9/2005-рп від 12.01.2005 ОСОБА_1 , як екс-Прем`єр-міністру України, надано в довічне користування будинок АДРЕСА_1 » з необхідним обслуговуванням, у якому останній продовжив проживати.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.10.2005 № 442-р управління усім майном будинку відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та будинку відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_5 » повернуто до Державного управління справами з прийняттям на його виконання відповідного розпорядження Державного управління справами №105 від 24.03.2006 «Про реорганізацію будинку відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ЄДРПОУ НОМЕР_1 та будинку відпочинку «Межигір`я» ЄДРПОУ 33169113 шляхом їх злиття в комплекс відпочинку «Пуща-Водиця» /ЄДРПОУ 34477817/», та одночасним включенням в єдиний майновий комплекс, у тому числі, будинку АДРЕСА_1 площею 619,6 кв.м., разом з 93 об`єктами.

Постановою Верховної Ради України від 04.08.2006 № 77-v ОСОБА_1 вдруге призначено на посаду Прем`єр-міністра України.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, за невстановлених слідством обставин у невстановленому слідством місці, ОСОБА_1 повідомив про свої злочинні наміри свого сина ОСОБА_4 , запропонувавши останньому виконати роль пособника у заволодінні державним майном, на що той погодився. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 обговорили злочинний план дій щодо механізму його виконання, який в залежності від обставин розвитку подій міг змінюватись та передбачав залучення, при потребі, до його реалізації інших осіб.

Дотримуючись обговореного плану, направленого на заволодіння державним майном - будівлями, спорудами і іншими об`єктами інфраструктури комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та з метою приховання незаконної діяльності під час реалізації злочинної схеми заволодіння державним майном, упродовж квітня - червня 2007 року, ОСОБА_4 на роль одноосібного учасника ТОВ «Медінвестрейд» та його директора залучено ОСОБА_5 , який працював охоронцем будинку ОСОБА_1 у місті Донецьк, який погодився на пропозицію про документальне оформлення на його ім`я корпоративних прав ТОВ «Медінвесттрейд» якому на той період часу на праві власності належали нежитлові приміщення, розташовані у АДРЕСА_3 вартістю близько 30 млн.грн, та призначення директором указаного товариства.

Приблизно в серпні 2007 року, з метою визначення суб`єкта господарювання, якому за злочинною схемою заволодіння державним майном мала відводилась роль добросовісного набувача майна, ОСОБА_4 організував створення ТОВ «Танталіт».

Приблизно в серпні 2007 року, у місті Донецьку, ОСОБА_4 , виконуючи відведену йому роль пособника в заволодінні ОСОБА_1 державним майном у особливо великих розмірах, запропонував наближеному до нього ОСОБА_6 виступити одним із засновників ТОВ «Танталіт» та приступити до виконання обов`язків його директора.

Печерською районною державною адміністрацією у м. Києві 22.08.2007 проведено державну реєстрацію створеного, з метою приховування незаконної діяльності, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 товариства з обмеженою відповідальністю «Танталіт».

В той же період часу та одночасно з вищезазначеним, ОСОБА_1 , усвідомлюючи факт того, що злочинний умисел, направлений на заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, неможливо реалізувати самостійно та без залучення до його спільного виконання підпорядкованих йому по службі службових осіб органів виконавчої влади та керівників підприємств, установ і організацій, створених за рахунок державних активів і підзвітних очолюваному ОСОБА_1 . Кабінету Міністрів України у період 2006-2007 років, разом із ОСОБА_4 визначив коло осіб, які погодяться вчинити вказаний злочин спільно та узгоджено.

Так, впродовж 2007 року, у місті Києві, організовуючи виконання свого злочинного наміру, ОСОБА_1 повідомивши про раніше розроблений ним план злочинних дій та про можливий механізм його реалізації, запропонував своєму близькому товаришеві та однопартійцю по політичній партії «Партії регіонів», на той період часу Міністру охорони навколишнього природного середовища України /далі - Мінприроди/ ОСОБА_7 , а також голові правління НАК «Надра України» ОСОБА_8 , якого у січні 2007 року призначено ОСОБА_1 на цю посаду, та іншим невстановленим на даний час слідством особам з кола його найближчого оточення, вчиняти з використанням їх службового становища, спільні дії, направлені на заволодіння державним майном, зокрема, будівлями, спорудами та іншими об`єктами інфраструктури комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

У свою чергу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 погодились на таку пропозицію ОСОБА_1 і висловили свою готовність реалізовувати такий злочинний план спільно із ним, вступили в попередню змову, зорганізувавшись у групу осіб, вважаючи, що вчинення злочину спільно з Прем`єр-міністром України ОСОБА_1 стане підтвердженням їхньої відданості тому та в подальшому сприятиме просуванню по службі в органах державної влади, тим самим переслідуючи корисливий мотив щодо подальшої своєї кар`єрної стабільності, маючи на меті отримання від Прем`єр-міністра України преференцій, пов`язаних із їх службовою діяльністю.

Діючи умисно, послідовно та узгоджено, відповідно до злочинного плану, Міністр охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_7 у червні 2007 року, ініціював перед Кабінетом Міністрів України питання щодо передачі вказаного майна в управління очолюваного ним міністерства. У зв`язку з чим, Прем`єр-міністр України ОСОБА_1 13.06.2007 підписав розпорядження Кабінету Міністрів України № 405-р «Про передачу комплексу споруд до сфери управління Мінприроди», тим самим передав до сфери управління мінприроди комплекс споруд урочище «Межигір`я» с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області.

Між Державним управлінням справами та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 10.07.2007 підписано акт прийому-передачі комплексу споруд урочище «Межигір`я».

Розпорядженням № 584-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 року № 405» від 25.07.2007 ОСОБА_1 конкретизував, що із сфери управління Державного управління справами до сфери управління Мінприроди мають бути передані будівлі, споруди та інше майно саме комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Одночасно з цим, Міністр охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_7 , ініціював перед Кабінетом Міністрів України питання щодо внесення змін до статуту НАК «Надра України», які передбачали повноваження Компанії щодо самостійного розпорядження майном, переданого до його статутного фонду, з метою усунення перешкод, направлених на заволодіння ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими на даний час невстановленими особами державним майном в особливо великих розмірах.

Постановою Кабінету Міністрів України № 886 «Про внесення змін до Статуту Національної акціонерної компанії «Надра України» від 27.06.2007, ОСОБА_1 вніс ініційовані ОСОБА_7 зміни до статуту НАК «Надра України» та наділив цю Компанію повноваженнями самостійно розпоряджатися державним майном, переданим до її статутного фонду.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 521-р «Про передачу майна до статутного фонду НАК «Надра України» від 11.07.2007, комплекс споруд «Урочище Межигір`я» передано до статутного фонду НАК «Надра України».

Будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_6 », що перебували в державній власності, а саме: будинок АДРЕСА_1 площею 619,6 квадратних метрів, у якому на той час проживав ОСОБА_1 , разом з 93 об`єктами, передано із сфери управління Мінприроди до статутного фонду НАК «Надра України» та 21.09.2007 проведено державну реєстрацію щодо збільшення статутного фонду цієї компанії.

Крім того, ОСОБА_1 постановою Кабінету Міністрів України № 978 «Про внесення змін до переліку будинків, яким надається статус державних резиденцій і державних дач» від 30.07.2007, виключив комплекс споруд « ІНФОРМАЦІЯ_6 » з переліку державних дач, тобто з переліку об`єктів, які відповідно до положень ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» відчуженню у будь-який спосіб не підлягали.

У цей же період часу, 27.08.2007 між НАК «Надра України», в особі голови правління ОСОБА_8 , та відібраним Фондом державного майна України переможцем конкурсу оцінщиків для оцінки майна, яке передається до статутного фонду НАК «Надра України» - ПП «Автоексперт», в особі директора ОСОБА_9 , укладено договір на проведення оціночних робіт № 5/08 об`єктів нерухомого майна. На виконання умов вказаного договору 03.09.2007 ПП «Автоексперт» проведено оцінку об`єктів нерухомого майна, а саме: будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходяться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, територія урочища «Межигір`я» та складено відповідний звіт, яким визначено вартість у розмірі 91 771 620, 00 гривень.

У той же час, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , прийнято рішення про необхідність проведення оцінки будівель по АДРЕСА_3 тим же ПП «Автоексперт».

При цьому, ОСОБА_4 доручив своєму знайомому та одночасно іншому співучаснику злочину ОСОБА_6 організувати проведення ПП «Автоексперт» оцінки будівель, розташованих по АДРЕСА_3 , дійсна ринкова вартість яких на той час складала 33 984 827, 00 грн., з відображенням у звіті про оцінку цього майна збільшення її ринкової вартості в декілька разів для того, щоб використати такі дані та сам звіт для подальшого використання у схемі начебто рівноцінного обміну цього об`єкту на будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Між ПП «Автоексперт» та підконтрольним ОСОБА_4 фіктивним ТОВ «Медінвесттрейд» 03.09.2007 укладено договір № 1/09 на проведення оціночних робіт, відповідно до умов якого ПП «Автоексперт» взяло на себе зобов`язання провести незалежну оцінку будівель по АДРЕСА_3 , які належать «Медінвесттрейд», з метою визначення їх ринкової вартості для подальшого відчуження.

При цьому, ОСОБА_6 , виконуючи вказівки та поради ОСОБА_4 , з метою усунення перешкод у заволодінні державним майном, за невстановлених слідством обставин у місті Києві запропонував засновнику ПП «Автоексперт» ОСОБА_10 визначити в звіті про оцінку вартості вказаних будівель їх вартість у сумі, яка б складала не менше 90 млн. грн., на що останній погодився, та надав ТОВ «Медінвесттрейд» 06.09.2007 звіт про ринкову вартість /оцінку/ будівель, розташованих у АДРЕСА_3 , (з дійсною ринковою вартістю 33 984 827, 00 грн., у бік збільшення на суму понад 59 млн. грн.,) з зазначенням відомостей про ринкову вартість об`єктів у розмірі 93 115 419, 00 гривень.

Надалі, 13.09.2007 ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою та в інтересах ОСОБА_1 , ініціював перед правлінням НАК «Надра України» розгляд питання про проведення обміну будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », на нежитлові будівлі, розташовані в АДРЕСА_3 , які на праві власності належали ТОВ «Медінвесттрейд», підконтрольному ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

У той же день, під впливом голови правління НАК «Надра України» ОСОБА_8 , членами цього дорадчо-консультативного органу управління НАК «Надра України» погоджено ініціативу останнього щодо винесення питання обміну майна на розгляд компетентному органу управління, який наділений виключною компетенцію та повноваженнями на прийняття таких рішень - спостережній раді НАК «Надра України». Про те, під час проведення засідання спостережної ради НАК «Надра України» 21.09.2007 ОСОБА_8 , зважаючи на розголоси деякими членами спостережної ради сумнівів щодо законності прийняття рішення про обмін державного майна на майно, належне фіктивному підприємству ТОВ «Медінвесттрейд», підконтрольному ОСОБА_1 та ОСОБА_4 та на велику ймовірність відсутності необхідної кількості голосів для прийняття такого рішення членами спостережної ради НАК «Надра України», не поставив на голосування спостережної радою НАК «Надра України» це питання, та відповідно, голосування за рішення щодо відчуження будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » шляхом міни на будівлі, розташовані у АДРЕСА_3 , не проводилось.

Крім того, 21.09.2007, ОСОБА_8 , як голова правління Компанії звернувся до Комунального підприємства «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» з листом про оформлення права власності на два окремі об`єкти, що передані до статуту Компанії, а саме: на будівлі та споруди комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » АДРЕСА_8 та будинок АДРЕСА_2 , які входили до складу комплексу відпочинку, для подальшого їх відчуження на користь ТОВ «Медінвесттрейд».

На виконання листа ОСОБА_8 , КП «Вишгородське БТІ» 25.09.2007 оформлено та видано НАК «Надра України» свідоцтво про право власності на вказані об`єкти.

Продовжуючи виконувати відведену йому роль у злочинному плані ОСОБА_1 щодо заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, діючи в його інтересах, ОСОБА_8 , достовірно знаючи про протиправний характер цієї угоди, всупереч вимог ст. 293 Господарського кодексу України, 25.09.2007, особисто підписав, як Голова правління НАК «Надра України», договір міни № 312/07 з ТОВ «Медінвесттрейд» в особі директора ОСОБА_5 відповідно до якого Компанія передала ТОВ «Медінвесттрейд» будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » урочища «Межигір`я» та будинок по АДРЕСА_2 , а взамін одержала від товариства нежитлові приміщення, розташовані у АДРЕСА_3 .

На підставі протиправного договору міни державного майна вартістю 540 млн. 092 тис. 00 грн, 26.09.2007 ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою доведення злочинного умислу до кінця, направленого на незаконне заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи у м. Києві, підписав з фіктивним та підконтрольним ОСОБА_1 і ОСОБА_4 ТОВ «Медінвесттрейд» акти приймання-передачі нерухомого майна, після чого директор ТОВ «Медінвесттрейд» ОСОБА_5 05.10.2007 зареєстрував право власності на вказані будівлі в КП «Вишгородське БТІ», тим самим передав його у володіння ОСОБА_1 .

Крім того, на підставі двох договорів купівлі-продажу ТОВ «Медінвесттрейд» в особі ОСОБА_5 19.11.2007 продав підконтрольному ОСОБА_1 ТОВ «Танталіт» в особі директора ОСОБА_6 , будинок АДРЕСА_2 , за 179 тис. 938 грн. та нерухоме майно комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » урочища «Межигір`я», розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , за 89 млн. 303 тис. 560 грн, при справжній сукупній ринковій вартості цього майна 540 млн. 92 тис. гривень. У подальшому, обіймаючи з 14.02.2010 посаду Президента України, ОСОБА_1 використовував свої владні повноваження, в порушення складеної ним присяги не виконував конституційні обов`язки, а саме: дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, відстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України та виконувати свої обов`язки в інтересах усіх співвітчизників; а, насамперед, діяв у власних інтересах, які полягали у своєму особистому, членів своєї сім`ї та найближчого оточення незаконному збагаченні за рахунок ресурсів держави України та народу України.

У 2013 році у ОСОБА_1 виник умисел на вчинення правочину з вищевказаним майном - комплексом споруд урочища «Межигір`я» та будинком АДРЕСА_5 , а також земельною ділянкою площею 104,61 га, загальною вартістю 540 млн. 092 тис. грн., одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання (маскування) незаконного походження цього майна та факту володіння ним, прав на таке майно, джерела його походження, а так само приховування злочинного походження коштів, які щомісячно використовувалися ОСОБА_1 на утримання цього майна, та одночасного одержання ним, як службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великих розмірах від ОСОБА_11 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом, ОСОБА_1 вступив у попередню злочинну змову з раніше йому знайомими ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та іншими невстановленими особами, запропонувавши їм вчинити дії щодо легалізації здобутого ним злочинним шляхом майна, використовуючи надані йому повноваження Президента України, вплив на «Партію Регіонів», а також бажання ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інших невстановлених осіб надати Президенту України, якому надано широкі владні повноваження в Україні, будь-які, у тому числі й злочинні послуги, грошові кошти та майно з метою одержання позитивного ставлення від останнього, сприяння у здобутті посад в органах державної влади та ведення бізнесу в Україні.

ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інші невстановлені слідством особи розробили план дій, спрямованих на легалізацію майна здобутого злочинним шляхом ОСОБА_1 та надання колишньому Президенту України ОСОБА_1 неправомірної вигоди.

Діючи відповідно до попередньо розробленого злочинного плану, 22.08.2013, в м. Києві, ОСОБА_11 уклав з ТОВ «Танталіт» в особі директора ОСОБА_6 два договори купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Танталіт», відповідно до першого договору ОСОБА_11 купує у ТОВ «Танталіт» 99,97% частки в статутному капіталі ТОВ «Танталіт» за 146 млн. 585 тис. 340 гривень; відповідно другому - 0,03% частки в статутному капіталі ТОВ «Танталіт» за 44 тис. гривень.

У період з 10 по 24 жовтня 2013 року ОСОБА_11 перерахував на рахунок ТОВ «Танталіт» та ОСОБА_6 всю суму коштів, а саме: 146 629 340 гривень.

Після цього ОСОБА_11 в період з серпня 2013 року по лютий 2014 року, діючи спільно з ОСОБА_12 та іншими невстановленими особами, набувши право власності на 100 % частки в статутному капіталі ТОВ «Танталіт», одержавши реальну можливість розпоряджатися належним ТОВ «Танталіт» майном, передав його колишньому Президенту України ОСОБА_1 в безоплатне користування та почав здійснювати оплату комунальних платежів за проживання ОСОБА_1 в будівлях та спорудах КВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » урочища «Межигір`я», як неправомірну вигоду за позитивне ставлення до нього, ОСОБА_12 та інших невстановлених осіб, сприянні в одержанні ними посад в органах державної влади та веденні бізнесу з використанням коштів державного бюджету України.

Тобто органом досудового розслідування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; у легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчиненому в особливо великому розмірі; в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великих розмірах для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

16.06.2015 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.5 ст.368 (в ред. станом на 04.07.2013) КК України.

Однак, через неможливість встановлення фактичного місця перебування ОСОБА_1 , письмове повідомлення про підозру від 16.06.2015 відповідно до вимог ч.1 ст. 278 та ст.ст. 111, 135 КПК України було направлено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Дані обставини підтверджуються витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.07.2021 та повідомленням про підозру від 16.06.2015.

Одними із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини(ст.2 КПК України).

Згідно положень ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук. Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Згідно матеріалів клопотання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209, ч.5 ст.368 (в ред. станом на 04.07.2013) КК України, відносно яких законодавцем передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування.

Частиною 2 ст. 297-4 КПК України встановлено, що під час вирішення питання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати наявність достатніх доказів для підозри особи щодо якої подано клопотання у вчиненні кримінального правопорушення.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.

Як вбачається із матеріалів клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі: постановою КМУ від 12.02.2003 №169 з додатками; постановою КМУ від 14.09.2004 №657-р; розпорядженням керівника ДУС від 20.09.2004 №625 з додатками; розпорядженням президента України від 12.01.2005 №9/2005-рп; розпорядженням КМУ від 29.10.2005 №442-р; постановою ВРУ від 04.08.2006 «Про призначення ОСОБА_1 . Прем`єр-міністром»; постановою ВРУ від 18.12.2007 «про звільнення ОСОБА_1 з посади Прем`єр- міністра України»; положеннями Закону України «Про позбавлення ОСОБА_13 звання Президента України» від 04.02.2015; постановою КМУ від 31.01.2007 №127 «Про призначення ОСОБА_8 головою правління НАК «Надра України»; постановою КМУ від 30.01.2008 №187-р «Про звільнення ОСОБА_8 з посади голови правління НАК «Надра України»; листом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 06.06.2007 №6283/18-2 з додатками; розпорядженням КМУ від 25.07.2007 р. №584-р «про внесення змін до розпорядження КМУ від 13.06.2007 з додатками; довідкою про погодження проекту розпорядження КМУ від 25.07.2007 р. №584-р; висновком Міністерства Юстиції України за результатами правової експертизи проекту розпорядження КМУ №584-р; пояснювальною запискою ОСОБА_14 до проекта розпорядження КМУ № 584-р; розпорядженням керівника ДУС від 19.06.2007 р. №187 «Про передачу комплексу споруд до сфери управління Мінприроди» з додатком; розпорядженням керівника ДУС від 28.08.2007 р. №249 «Про внесення змін до Розпорядження керівника ДУС від 19.06.2007 №187» з додатком; розпорядженням КМУ від 25.07.2007 р. №584-р «про внесення змін до розпорядження КМУ від 13.06.2007 р. №405»; постановою КМУ від 27.06.2007 р. №886 «Про внесення змін до Статуту НАК «Надра України» з додатками; розпорядженням КМУ від 11 липня 2007 р.№521-р; розпорядженням КМУ від 11.07.2007 р. № 521-р, (вилученим в НАК «Надра України»); проектом Розпорядження КМУ від 11.07.2007 р. №521-р «Про передачу майна до статутного капіталу НАК «Надра України»; довідкою про погодження проекту постанови КМУ «Про передачу майна до статутного капіталу НАК «Надра України» від 09.07.2007 за підписом ОСОБА_14 ; висновком Міністерства Юстиції України за результатами правової експертизи проекту розпорядження КМУ «Про передачу майна до статутного капіталу НАК «Надра України» від 09.07.2007 за підписом ОСОБА_15 ; пояснювальною запискою до проекта розпорядження КМУ «Про передачу майна до статутного капіталу НАК «Надра України» від 09.07.2007 за підписом ОСОБА_14 ; витягом з протоколу №16 засідання Урядового комітету від 10.07.2007; експертним висновком до проекта розпорядження КМУ «Про передачу майна до статутного капіталу НАК «Надра України» від липня 2007 за підписом В. Петрук.; розпорядженням КМУ від 25 липня 2007 р. №585-р.; розпорядженням КМУ від 25.07.2007 р. №585-р «про внесення зміни до розпорядження КМУ від 11.07.2007 р. №521» з додатками.; довідкою про погодження проекту постанови КМУ «про внесення зміни до розпорядження КМУ від 11.07.2007 р. №521» від 24.07.2007 за підписом ОСОБА_14 ; висновком Міністерства Юстиції України за результатами правової експертизи проекту розпорядження КМУ «про внесення зміни до розпорядження КМУ від 11.07.2007 р. №521» від 24.07.2007 за підписом ОСОБА_16 ; пояснювальною запискою до проекта розпорядження КМУ «про внесення зміни до розпорядження КМУ від 11.07.2007 р. №521» від 24.07.2007 за підписом ОСОБА_14 ; актом прийому-передачі будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_7», «Урочище «Межигір`я», із сфери управління Мінприроди до статутного капіталу НАК «Надра України» від 21.09.2007; резолюцією до листа ДУС №01-10-1020 від 24.04.2007; листом ДУС до Прем`єр міністра №01-10-1020 від 24.04.2007; постановою КМУ від 30.07.2007 №978 «Про внесення зміни до переліку будинків, яким надається статус державних резиденцій і державних дач; свідоцтвом серії АОО №024368 про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ Медінвесттрейд»; протоколом №5 Загальних зборів учасників ТОВ «Медінвесттрейд» від 16.06.2007; протоколом №6 Загальних зборів учасників ТОВ «Медінвесттрейд» від 23.09.2007; реєстраційним посвідченням Київського міського БТІ на нежитлове приміщення по АДРЕСА_10 (копія); договором купівлі-продажу №17/04-844 від 31.08.2004; витягом про реєстрацію в Державному реєстрі правочинів №73848 від 31.08.2004; актом приймання-передачі нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_9, літери «А» та «Б» від 01.09.2004; довідкою ТОВ «Медінвесттрейд» від 28.08.2007; висновком ТОВ «Автоексперт» про вартість майна: нежитлових приміщень, АДРЕСА_10 м. Київ; свідоцтвом серії НОМЕР_2 про державну реєстрацію юридичної особи НАК «Надра України»; витягом серія АБ №190217 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо НАК «Надра України»; свідоцтвом про право власності на нерухоме майно «Комплекс відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » урочища «Межигір`я» від 25.09.2007; витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.09.2007 №16057865 щодо об`єкту «Комплекс відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » урочища «Межигір`я»; витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.09.2007 №16057987 щодо об`єкту «Комплекс відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » урочища «Межигір`я»; свідоцтвом про право власності на нерухоме майно АДРЕСА_5 від 25.09.2007; витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.09.2007 №16057915 щодо об`єкту « АДРЕСА_5 »; витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.09.2007 №16057957 щодо об`єкту « АДРЕСА_5 »; листоом ПП «Автоексперт» №09/25-15 від 25.09.2007р. щодо вартості об`єкту «Комплекс відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » урочища «Межигір`я»; витягом з протоколу №22 засідання правління НАК «Надра України» від 13.09.2007; розпорядженням КМУ від 19.09.2007 р. №783-р «Про зміну складу спостережної ради НАК «Надра України»; розпорядженням КМУ від 02.11.2006 р. №535-р із змінами і доповненнями від 19.09.2007, «про затвердження складу спостережної ради НАК «Надра України»; протоколом засідання спостережної ради НАК «Надра України» від 21.09.2007; договором міни від 25.09.2007р. між ТОВ «Медінвесттрейд» та НАК «Надра України»; актом від 26.09.2007 про приймання-передачі будівель, споруд та іншого майна «Комплекс відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », урочища «Межигір`я» згідно договору міни від 25.09.2007; актом від 26.09.2007 про приймання-передачу нежилих приміщень згідно договору міни від 25.09.2007; розпорядженням КМУ від 26.09.2007 р. №782-р «Про передачу нежитлових будівель у м. Києві»; свідоцтвом серія А01 №258627 про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «ТАНТАЛІТ»; довідкою про взяття на облік платника податків від 27.08.2007 №45940; довідкою №2394; протоколом №1 Установчих зборів учасників ТОВ «Танталіт» від 06.08.2007; протоколом №4 Установчих зборів учасників ТОВ «Танталіт» від 12.11.2007; протоколом №3 Установчих зборів учасників ТОВ «Танталіт» від 12.11.2007; договором купівлі-продажу від 19.11.2007 (продаж Комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », урочища «Межигір`я»); договором купівлі-продажу від 19.11.2007 (продаж будинку АДРЕСА_2 ); договором купівлі-продажу від 30.10.2008 (продаж будинку № АДРЕСА_11); протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 28.04.2014; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 16.11.2015; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 04.04.2017; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 01.08.2017; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 11.08.2017; протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 16.02.2017.

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

За таких обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 209, ч.5 ст. 368 (в ред. станом на 04.07.2013) КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.

Окрім того, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини у відповідності до якої «обґрунтована підозра» про яку йдеться у ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, означає наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати об`єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Інакше кажучи слідчий суддя не наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства та позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Тобто слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для здійснення досудового розслідування.

Вище вказані обставини, дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні вказаних злочинів, що підтверджуються зібраними у ході досудового розслідування матеріалами та доказами вказаного кримінального провадження, які у своїй сукупності вказують на вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, та спростовують доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри у даному кримінальному провадженні.

Посилання захисників на те, що докази наведені стороною обвинувачення є недопустимими, а при проведення судових експертиз допущено численні порушення вимог КПК України - не беруться слідчим суддею до уваги, оскільки питання допустимості доказів суд вирішує під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, а не під час досудового провадження.

Згідно з ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Як слідує з клопотання, 16.06.2015 за результатами досудового розслідування у кримінальному проваджені № 42014000000000069 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст.368(в ред. станом на 04.07.2013) КК України.

Постановою прокурора у кримінальному провадженні від 25.12.2015 з матеріалів кримінального провадження № 42014000000000069 виділені в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_1 за № 42015000000002833.

У зв`язку із невстановленням місця перебування ОСОБА_1 , що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 16.06.2015 у день його складення, зазначене повідомлення відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 та ст.ст. 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Так, зокрема детективами Національного бюро у порядку, передбаченому ч.1 ст.42 та ч.2 ст.135 КПК України, було вжито передбачених заходів для вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру, а саме направлено повідомлення про підозру засобами поштового зв`язку за адресою реєстрації та за адресою знаходження належного йому нерухомого майна ( АДРЕСА_6 ).

Окрім того, в подальшому, у зв`язку із встановленням місця проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_7 , детективом було направлено примірник повідомлення про підозру від 16.06.2015 за вказаною адресою, в порядку ст.ст. 276-278 КПК України.

Крім того, Генеральною прокуратурою України до компетентних органів Російської Федерації в рамках кримінального провадження №42015000000002833 було надіслано клопотання від 24.05.2017 про надання міжнародної правової допомоги, а саме вручення ОСОБА_1 повідомлення про підозру від 16.06.2015, роз`яснення прав підозрюваного, і вручення пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваного.

Однак Генеральною прокуратурою Російської Федерації у задоволенні вказаного клопотання відмовлено на підставі п. В ст. 2 Конвенції (лист від 17.10.2017 № 87-198-2017).

Окрім того, 18.09.2017 у кримінальному провадженні 42017000000003538 від 07.11.2017 направлено запит слідчого до компетентних органів Російської Федерації про надання міжнародної правової допомоги, а саме проведення на території Російської Федерації процесуальної дії - вручення ОСОБА_1 , який перебуває на території цієї держави, повідомлення про підозру, а також пам`ятки про процесуальні права. Компетентними органами РФ у задоволенні запиту відмовлено листом від 03.12.2018 №35/87-5с-2018, на підставі п.В ст.2 Конвенції.

Аналогічний запит слідчого до компетентних органів Російської Федерації про надання міжнародної правової допомоги, а саме проведення на території Російської Федерації процесуальної дії - вручення ОСОБА_22 , який перебуває на території цієї держави, повісток про необхідність явки до слідчого 30.07.2020, 15.07.2020, 09.07.2020 для проведення слідчих дій було надіслано 17.04.2020 у кримінальному провадженні №42017000000003538 від 07.11.2017. Однак компетентними органами РФ у задоволенні вказаного запиту відмовлено на підставі п.В ст.2 Конвенції (лист від 12.08.2020 №87-144-2020).

Тобто стороною обвинувачення вжито всіх можливих заходів в межах міжнародного співробітництва для проведення процесуальних дій з підозрюваним ОСОБА_1 .

За наведених обставин слідчий суддя приходить до висновку, що з врахуванням того, що на час складання повідомлення підозру ОСОБА_1 від 16.06.2015 його точне місце перебування з об`єктивних причин не було встановлено, слідчими та прокурорами вжито всіх можливих заходів для вручення йому такого повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Поруч з наведеним, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо невжиття заходів з надіслання вказаних документів за місцем проживання ОСОБА_1 у м. Ростов-на-Дону Російської Федерації, оскільки стороною захисту не доведено, що у розпорядженні органу досудового розслідування була така інформація стосовно проживання ОСОБА_1 у м. Ростов-на-Дону Російської Федерації саме на момент виконання вимог ч.1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК щодо надсилання вказаних документів від 16.06.2015.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 набув статус підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.

Окрім того, встановлено, що останній перетин державного кордону України здійснювався громадянином України ОСОБА_1 08.02.2014 в пункті пропуску «Бориспіль» в напрямку «в`їзд», в той же час згідно відомостей з відкритих джерел інформації та інформації наданої захисниками ОСОБА_1. підозрюваний ймовірно перебуває в м. Ростові-на-Дону Російської Федерації. Так зокрема ОСОБА_1 упродовж 2014 року неодноразово давав прес-конференції російським ЗМІ в місті Ростов-на-Дону, в 2015 році повідомив органу досудового розслідування, що проживає в м. Ростов-на-Дону, а його захисники надали інформацію, що ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_7 та ОСОБА_1 надано тимчасовий притулок на території Російської Федерації.

Зазначене дає підстави вважати, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним в здійсненні йому повідомлення про підозру у зазначеному кримінальному провадженні, навмисно переховується від органів досудового розслідування за межами території України, на території країни-агресора з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень.

Окрім того, підозрюваний ОСОБА_1 неодноразово викликався стороною обвинувачення у порядку, визначеному ч. 8 ст. 135 КПК України, шляхом публікацій у засобах масової інформації у газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, відповідно до вказаного порядку особа вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Водночас, положеннями ст. 297-5 КПК України передбачено, що повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов`язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Тобто стороною обвинувачення використано можливі інструменти, визначені кримінальним процесуальних законом для проведення слідчих і процесуальних з підозрюваним ОСОБА_1 .

На даний час місце перебування ОСОБА_1 не встановлено, за місцем реєстрації та проживання вказана особа не знаходиться, у зв`язку з чим 05.03.2020 постановою детектива Національного антикорупційного бюро України Курільця О.О. ОСОБА_1 оголошено в міжнародний розшук.

Вказану постанову детектива скеровано для організації виконання до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.

Згідно висновків колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у справі №991/2607/20 (провадження №11-сс/991/376/20) та відповідно у справі № 760/23347/19 (провадження №11-сс/4911/2/19) винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, її скерування з відповідними матеріалами в Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України та внесення відомостей про це до Єдиного реєстру досудових розслідувань є достатнім для підтвердження факту оголошення особи у міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281 КПК України.

Варто уваги те, що чинний КПК України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) має бути винесена органом досудового розслідування відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування.

Вказане спростовує доводи сторони захисту стосовно відсутності доказів на підтвердження оголошення в міжнародний розшук ОСОБА_1 .

Поряд з цим варто зазначити, що згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03.06.2021 (справа №761/12942/21), у кримінальному провадженні №42017000000003538 слідчим суддею надано дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_1 .

Згідно ч.5 ст.139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року №129-VIII про звернення до європейських та міжнародних інституцій визнано Російську Федерацію державою-агресором.

Положеннями статті 297-4 КПК України законодавець встановив обов`язок слідчого, прокурора довести, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

На підтвердження умислу підозрюваного, спрямованого на переховування від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, згідно доводів, наведених у клопотанні, свідчить той факт, що на даний момент ОСОБА_1 перебуває за межами України на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, вже понад 7 років.

Також про обізнаність ОСОБА_1 щодо здійснення Національним антикорупційним бюро України відносно нього досудового розслідування та його розшук свідчить той факт, що його захист у вказаному кримінальному провадженні здійснюють захисники - адвокати адвокатського об`єднання Aver Lex, договір з яким укладено самим підозрюваним, що виключає відсутність безпосередньої чи опосередкованої комунікації адвоката з клієнтом.

Слідчий суддя вважає такі доводи обґрунтованими, оскільки матеріали, додані до клопотання детектива, свідчать про те, що ОСОБА_1 відомо про кримінальне провадження, ним укладено договір з захисником про надання правової допомоги, він протягом семи років не з`являється на території України, що в сукупності підтверджує обізнаність підозрюваного зі здійсненням кримінального провадження.

Наведені обставини дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 умисно ухиляється від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що є передумовою для здійснення в кримінальному провадженні №42015000000002833 від 25.12.2015, відносно нього спеціального досудового розслідування у відповідності до положень глави 24-1 КПК України.

Отже детективом надано суду докази складення повідомлення про підозру, його оприлюднення, оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, неодноразового виклику підозрюваного до органу досудового розслідування для проведення слідчих дій, неодноразового ухилення підозрюваного від прибуття до слідчого.

Крім цього, в матеріалах, які долучено до клопотання наявні дані з приводу того, що ОСОБА_1 відповідно до повідомлень Служби безпеки України від 21.07.2020 №14/12/5-2395, від 12.03.2020 №14/12/5-904, від 16.02.2021 №14/12/5-681 вибув за межі України у лютому 2014 року та до теперішнього часу на територію України не повертався. Відомостей щодо перетину ОСОБА_1 державного кордону України не отримано, на території України останній не перебуває, проживає за адресою: АДРЕСА_7

Наведені вище обставини беззаперечно свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_1 переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим оголошений в міжнародний розшук.

Наявні матеріали у слідчого судді доводять та підтверджують, що ОСОБА_1 переховується від органів слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності на території Російської Федерації, а тому слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав, визначених ст. ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання сторони обвинувачення про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному №42015000000002833 від 25.12.2015, відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст. 209, ч.5 ст. 368 КК України.

Зважаючи на викладене, виходячи з фактичних даних, що містяться в матеріалах провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що детективом доведено правові підстави для задоволення клопотання.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні.

Так, захисниками підозрюваного під час судового засідання не було спростовано доводи прокурора та не було доведено наявність обставин, в разі існування яких, слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні №42015000000002833 від 25.12.2015.

Посилання захисників на те, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002833 на даний час сплинули, у зв`язку з виділенням та подальшим об`єднанням кримінальних проваджень не знайшли свого підтвердження матеріалами провадження та не узгоджуються з положеннями п. 1 ч.6 ст. 219 КПК України.

Так у своїх запереченнях адвокати зазначили наступне.

Кримінальне провадження № 42015000000002833, в рамках якого подано клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_1 , розслідувалося слідчими Генеральної прокуратури України з 25.12.2015. Матеріали даного кримінального провадження були виділені з кримінального провадження №4201400000000069 від 06.03.2014.

В ході здійснення досудового розслідування до кримінального провадження №42015000000002833 приєднувались матеріали кримінальних проваджень №42014000000000391 від 19.05.2014 щодо ОСОБА_8 , № 42016000000000843 від 24.03.2016 щодо ОСОБА_11 , №42016000000003662 від 24.11.2016 щодо ОСОБА_4 , №42016000000003659 від 24.11.2016 щодо ОСОБА_23 , №42017000000000871 щодо ОСОБА_24 .

Тому здійснюючи обрахунок за правилами, що визначенні клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування, сторона захисту вважає, що використаний строк досудового розслідування становить 380 днів, з огляду на наступне.

25.12.2015 слідчими Генеральної прокуратури України розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002833, виділеному з кримінального провадження № 42014000000000069.

Того ж дня, 25.12.2015, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002833 було зупинене.

Таким чином, у кримінальному провадженні № 42015000000002833 строк досудового розслідування починаючи з 16.06.2015 по даний час, з урахуванням винесених постанов про відновлення і зупинення досудового розслідування, становить: 193+14+38+31 =276 днів.

22.03.2017з кримінального провадження № 42015000000002833 були виділені матеріали за підозрою ОСОБА_24 (№42017000000000871), після чого досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002833 того ж дня було зупинене.

Досудове розслідування кримінального провадження № 42017000000000871 за підозрою ОСОБА_24 тривало з 22.03.2017 по 05.07.2017, не зупинялось, у зв`язку з чим було використано 106 днів строку досудового розслідування.

05.07.2017у кримінальному провадженні № 42015000000002833 досудове розслідування було відновлено та об`єднано з кримінальним провадженням №42017000000000871 за підозрою ОСОБА_24 .

Досудове розслідування у кримінальних провадженнях № 42015000000002833 і №42017000000000871 одночасно здійснювалось два дні: 22.03.2017 і 05.07.2017.

Тому до 276-х днів строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002833 підлягають додаванню 104 дні використаного у кримінальному провадженні №42017000000000871 строку досудового розслідування.

Таким чином, при обрахуванні загального строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002833, цей строк становить 276+104 = 380 днів.

Ураховуючи вказані обставини, станом на дату звернення детектива з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002833 перевищує граний строк, визначений ст.219 КПК України. Відтак, закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002833 є окремою і самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Проте вказані розрахунки сторони захисту строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002833, у зв`язку з виділенням та подальшим об`єднанням кримінальних проваджень, не узгоджуються з положеннями п. 1 ч.6 ст. 219 КПК України, оскільки загальний строк досудового розслідування при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, визначається у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим, а не шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, як про це зазначає сторона захисту, так як правило додавання стоків досудового розслідування застосовується лише до кримінальних проваджень, які не пересікаються, тобто досудове розслідування в них здійснювалось в різні проміжки часу.

Натомість, як вбачається з матеріалів, кримінальне провадження №42015000000002833 від 25.12.2015, яке виділене з кримінального провадження№ 4201400000000069 від 06.03.2014 та в якому складено повідомлення про підозру 16.06.2015 ОСОБА_1 , та кримінальне провадження №42017000000000871 від 22.03.20217 щодо ОСОБА_24 здійснювались в один проміжок часу.

Посилання захисників на те що кримінальне провадження №42015000000002833 після виділення 22.03.20217 з нього матеріалів за підозрою ОСОБА_24 (№ 42017000000000871), після чого досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002833 того ж дня було зупинене, що вказує на різні проміжки часу здійснення досудового розслідування - не заслуговують на увагу, з огляду на те, що згідно п.5 ч.1 ст. 3 КПК України КПК України «Досудове розслідування» - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Тобто досудове розслідування триває протягом всього часу, починаючи з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та до моменту його закінчення в одній із форм, визначених ст. 283 КПК України: закриття кримінального провадження або направлення до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Даним терміном не обумовлено такі винятки, зокрема як зупинення досудового розслідування.

Так слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні №42015000000002833 від 25.12.2015 невикористаний строк досудового розслідування станом на момент звернення детектива до суду з даним клопотанням складає 3 місяці та 5 днів. До того ж досудове розслідування було відновлене постановою детектива Національного бюро для звернення до суду з клопотанням про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування та на час судового розгляду даного клопотання.

Посилання захисників на науковий висновок професора, канд. юрид. наук, заслуженого юриста України, члена Науково-консультативної ради при Верховному Суді, ОСОБА_25 - не може братися слідчим суддею до уваги, з огляду на те, що у ньому не зазначено, що особа яка його склала, обізнана та попереджена про кримінальну відповідальність у відповідності до ст.ст.384,387 КК України.

Крім того, ч. 1 ст. 242 КПК України передбачено, що не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права. Тому наданий стороною захисту висновок саме з питань застосування права сприймається слідчим суддею критично та не приймається при прийнятті рішення.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст. 209, ч.5 ст.368 КК України, він умисно ухиляється від явки на виклики слідчого, переховується від органів слідства та суду на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений у міжнародний розшук, перебуває за межами України з 2014 року, а тому з метою виконання завдань кримінального судочинства, слідчий суддя визнав за необхідне надати дозвіл на здійснення стосовно підозрюваного ОСОБА_1 спеціального досудового розслідування.

Керуючись ст.ст.139, 297-1, 297-2, 297-3, 297-4, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Швидкого Ярослава Юрійовича, погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенком О.І., про надання дозволу на проведення спеціального досудового розслідування - задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002833 від 25.12.2015 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єнакієве, Донецької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч.5 ст. 368 КК України.

У випадку, якщо підстави для постановлення слідчим суддею ухвали про спеціальне досудове розслідування перестали існувати, подальше досудове розслідування здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя В.Д. Воронько