Документ № 99284958

Справа № 991/5719/21

Провадження 1-кс/991/5805/21

У Х В А Л А

Іменем України

27 серпня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., прокурора Снєгірьова О.М., адвокатів Ященко І.О., Постернака О.Г., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Постернака О.Г. про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Постернака О.Г. про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018. У зазначеному клопотанні адвокат просив змінити застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 630 600 грн на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Доводи клопотання.

Клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження № 12018130530000692 від 24.08.2018, у межах якого ОСОБА_1 було повідомлено про підозру.

В подальшому, за твердженням адвоката, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.10.2020 у справі № 991/8680/20 до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів і призначено розмір застави в сумі 630 600 грн з одночасним покладенням обов`язків. У зв`язку з внесенням застави 26.11.2020 ОСОБА_1 було звільнено з-під варти.

У змісті клопотання адвокат стверджує, що фактично на сьогоднішній день змінились обставини, які, на думку сторони захисту, свідчать про можливість зміни ОСОБА_1 , застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. До таких обставин адвокат відносить факт повідомлення ОСОБА_1 про нову підозру, відповідно до якої, останньому змінили правову кваліфікацію інкримінованих протиправних дій, що на думку сторони захисту, суттєво зменшує ризик переховування підозрюваного; завершення досудового розслідування, з якими адвокат пов`язує втрату актуальності ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також ризику незаконно впливати на експертів у цьому ж кримінальному провадженні; припинення існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у зв`язку з тим, що стороною захисту їх було опитано, під час чого встановлено, що ОСОБА_1 не здійснював на них жодного тиску. Крім цього, як зазначив адвокат, свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у кримінальному провадженні відсутні через те, що останнім було повідомлено про підозру; необхідність коштів для погашення боргу, який був взятий ОСОБА_1 з метою сплати розміру застави; значне зменшення ризику переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та/або суду, з огляду на втрату вагомості тих обставин, які були покладені в обґрунтування наявності такого ризику.

Доводи сторони захисту.

Захисники судовому засіданні клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 підтримали. Наголосили на тому, що підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 630 600 грн відсутні, з огляду на те, що органом досудового розслідування було перекваліфіковано дії ОСОБА_1 із особливо тяжкого злочину на тяжкий злочин, а тому ризик переховування, який був зокрема обґрунтовано тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_1 , суттєво зменшився. Зауважили, що інші ризики, які було встановлено слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу частково зменшились, а деякі взагалі припинили своє існування. Пояснили, що на даний час грошові кошти, які були внесені як застава за підозрюваного ОСОБА_1 є єдиним джерелом повернення коштів заставодавцям, які підозрюваним були взяті у них у борг. Посилаючись на вищевикладені обставини у сукупності, сторона захисту просила клопотання про зміну запобіжного заходу задовольнити. При цьому заперечувала проти застосування до підозрюваного ОСОБА_1 будь-якого іншого більш м`якого запобіжного заходу окрім як особисте зобов`язання.

Доводи сторони обвинувачення.

Сторона обвинувачення проти задоволення клопотання заперечила. Зазначене пояснила тим, що ризики, на відсутність яких посилається сторона захисту, не втратили свою актуальність. Так, за твердженням сторони обвинувачення, суттєві зміни майнового стану, які на переконання сторони захисту, зменшують ризик переховування та обумовлюють неможливість повернення грошових коштів ОСОБА_1 заставодавцям, спростовуються наявністю неофіційного доходу у підозрюваного, який з його ж слів, є більшим ніж нормальним. Крім цього, на переконання сторони обвинувачення, твердження сторони захисту про відсутність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, є передчасними. Як зауважила сторона обвинувачення той факт, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на даний час у кримінальному провадженні мають процесуальний статус не свідків, а підозрюваних, не спростовує можливості підозрюваного ОСОБА_1 незаконно впливати на них, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Так само сторона обвинувачення не погоджується із позицією сторони захисту щодо відсутності ризику того, що підозрюваний перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, адже матеріали кримінального провадження містять докази того, що ОСОБА_1 є особою, яка не схильна завжди додержуватись встановлених норм і правил у суспільному житті. Крім цього, як зауважила сторона обвинувачення, під час досудового розслідування встановлено обставини, які свідчать про те, що ОСОБА_1 вживались заходи до створення підроблених доказів своєї невинуватості. Додатково сторона обвинувачення наголосила, що цивільні відносини ОСОБА_1 з іншими особами не є підставою для зміни запобіжного заходу. Посилаючись на вищевикладені обставини у сукупності, сторона обвинувачення просила відмовити у задоволенні клопотання.

Оцінка та висновки слідчого судді.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши позицію сторін судового засідання, слідчий суддя керується наступним.

У судовому засіданні встановлено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування, у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018, в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.10.2020 у справі № 991/8680/20 (провадження № 1-кс/991/8907/20) до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600 грн. Одночасно з цим, у випадку внесення застави, вищезазначеною ухвалою на підозрюваного ОСОБА_1 покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.11.2020 у справі № 991/8680/20 (провадження № 11-сс/991/935/20) вищевказану ухвалу слідчого судді, якою до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід, залишено без змін.

Відповідно до долучених до матеріалі клопотання квитанцій АТ КБ «ПриватБанк», на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.10.2020 у справі № 991/8680/20 (провадження № 1-кс/991/8907/20) за підозрюваного ОСОБА_1 26.11.2020було внесено заставу у сукупному розмірі 630 600 грн.

Як свідчать долучені до клопотання про зміну запобіжного заходу додатки, 31.03.2021 підозрюваному ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено право підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

За змістом ст. 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу: зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків. Також, при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, як і при вирішенні питання про його застосування, відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити й інші обставини. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 201 КПК України, на сторону захисту покладається обв`язок, долучення матеріалів, якими обґрунтовується доводи клопотання про зміну запобіжного заходу.

Як свідчить зміст клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Постернака О.Г., а також позиція захисників та підозрюваного у судовому засіданні, сторона захисту не посилається на обставини, які б стосувалися обґрунтованості підозри. У зв`язку з чим слідчий суддя під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу обмежується лише доводами, які зазначені в клопотанні та можуть бути підставою для зміни застосованого до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу. Умовно такі доводи можна розділити на два блоки, перший з яких стосується припинення існування / суттєве зменшення ризиків, встановлених слідчим суддею при вирішення питання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 , другий - зміни майнового стану підозрюваного, яка обумовлює неможливість повернення грошових коштів ОСОБА_1 заставодавцям.

Оцінюючи перший блок доводів сторони захисту на предмет їх можливості вплинути на застосований до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600 грн, в частині зміни його на особисте зобов`язання, слідчий суддя зазначає про наступне.

Так, обґрунтовуючи необхідність зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 сторона захисту посилалась на відсутність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України). Зазначене твердження захисник обґрунтував тією обставиною, що стороні захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК України. Слідчий суддя погоджується із доводами сторони захисту, що відкриття матеріалів стороні захисту свідчить про відсутність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Адже факт повідомлення сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів провадження свідчить про визнання стороною обвинувачення зібраних доказів достатніми для складання обвинувального акта. Так, матеріали, на підставі яких було складено письмове повідомлення про підозру та в подальшому буде ґрунтуватися обвинувачення, зафіксовані у протоколах слідчих (розшукових) дій, матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій та на носіях інформації, які перебувають у володінні безпосередньо сторони обвинувачення, а тому, підозрюваний позбавлений будь-якої можливості знищити, спотворити чи сховати відповідні речі та документи. Разом з тим, як свідчать долучені до матеріалів клопотання ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.10.2020 у справі № 991/8680/20 (провадження № 1-кс/991/8907/20) та ухвала колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.11.2020 у справі № 991/8680/20 (провадження № 11-сс/991/935/20), наявність вищеназваного ризику не була встановлена слідчим суддею за наслідками розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , а тому такий ризик не враховувався і при визначенні останньому запобіжного заходу. За таких обставин посилання сторони захисту на втрату актуальності ризика знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя визнає безпідставним.

З поміж іншого сторона захисту як на підставу для зміни запобіжного заходу послалась на той факт, що припинив своє існування ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Зазначене твердження сторона захисту пояснила тим, що осіб, які на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, мали статус свідків у кримінальному провадженні було опитано стороною захисту та отримано відомості, які свідчать про те, що ОСОБА_1 не здійснював на них незаконного впливу. Та головне, як зауважив захисник, наразі таких свідків не існує, оскілки вони мають статус підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.10.2020, якою до підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у межах кримінального провадження № 12018130530000692 від 24.08.2018, встановлено, що обставинами, з якими слідчий суддя пов`язав доведеність стороною обвинувачення ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є те, що ОСОБА_1 обіймаючи посаду генерального директора ДП «Первомайськвугілля», користуючись своїм авторитетом набутим під час займання вказаної посади, вірогідно здійснював тиск з метою примусу до підписання працівниками ВП «Шахта Золоте» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 актів виконаних робіт, які містили завищені показники.

Матеріали клопотання про зміну запобіжного заходу містять відомості, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 допитувались у межах кримінального провадження органом досудового розслідування, як свідки та повідомили, що підписання актів виконаних робіт між ДП «Первомайськвугілля» та ТОВ «Е-МКЗ» здійснювалось у примусовому режимі. Такий примус було здійснено, зокрема ОСОБА_1 (протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 20.12.2019; протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 19.12.2019). В подальшому останнім дійсно було повідомлено про підозру.

Оцінюючи доводи сторони захисту наведені на спростування ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя наголошує, що зміна процесуального статусу осіб у межах кримінального провадження із свідків на підозрюваних, не спростовує можливості використання ОСОБА_1 авторитету набутого під час займання посади генерального директора ДП «Первомайськвугілля» з метою незаконного впливу на них. У свою чергу, законодавче закріплення ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, серед переліку осіб, незаконний вплив на яких утворює такий ризик, містить як свідка, так і підозрюваного. За таких обставин, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про відсутність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також у змісті клопотання сторона захисту послалась на відсутність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України). Аргументуючи таке твердження захисники послались на те, що досудове розслідування завершено та триває ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України. За таких обставин, як зауважив захисник, наразі стороною обвинувачення зібрано всі докази, необхідні для складання обвинувального акта.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя зазначає, що обставини, які були покладні в основу доведеності цього ризику при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 , на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу дійсно втратили свою актуальність. Про це свідчить зміст ухвали Вищого антикорупційного суду від 21.10.2020, де слідчий суддя в обґрунтування вказаного ризику зазначив, що під час досудового розслідування встановлені обставини, що свідчать про високий ступінь вірогідності того, що ОСОБА_1 може здійснити дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню, зокрема щодо збирання стороною обвинувачення доказів і встановлення усіх обставин вчинення кримінальних правопорушень. У свою чергу, як було встановлено у судовому засіданні, листом від 02.04.2021 за № 0411-188/10303 за підписом старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Вишневського Ю.В. сторону захисту було повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018 та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Вказаним листом сторона обвинувачення підтвердила той факт, що у її розпорядженні перебувають всі необхідні та достатні докази для складання обвинувального акта, а тому підозрюваний позбавлений будь-якої можливості перешкоджати збиранню стороною обвинувачення доказів та встановленню усіх обставин вчинення кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя відхиляє доводи сторони обвинувачення, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом створення підроблених доказів своєї невинуватості, адже надані прокурором докази стосуються не ОСОБА_1 , а іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.

Також, сторона захисту як на підставу для зміни запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 посилалась на те, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) суттєво зменшився. Вказане твердження сторона захисту обґрунтувала тим, що органом досудового розслідування було перекваліфіковано дії ОСОБА_1 із особливо тяжкого злочину на тяжкий злочин, який порівняно з особливо тяжким злочином, передбачає можливість призначення менш суворого покарання. Крім цього, за твердженням сторони захисту, підозрюваний ОСОБА_1 на виконання ухвали слідчого судді здав на зберігання до уповноважених органів паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Також, як зазначає сторона захисту, ризик переховування підозрюваного на тимчасово окупованій території України відсутній, оскільки ОСОБА_1 після 2014 року жодного разу не виїздив до м. Донецьк та через ту обставину, що на вказаній території існує ризик для його життя.

Слідчий суддя, оцінюючи доводи сторони захисту в частині, що стосується зміни кваліфікації інкримінованих ОСОБА_1 дій та, відповідно, можливого покарання за такі дії, враховує практику Європейського суду з прав людини, за позицією якого суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

З матеріалів клопотання слідчим суддею встановлено, що на момент розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_1 , діяння останнього органом досудового розслідування були кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 КПК України, яка передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. В подальшому, органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 було перекваліфіковано на ч. 2 ст. 364 КПК України, яка передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, обидва вказаних злочини, згідно примітки ст. 45 КК України, належать до числа корупційних, у разі визнання особи винною у їх вчиненні, до неї не буде застосовано звільнення від покарання, а також застосування більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Вищевикладене свідчить про те, що у випадку засудження особи за вчинення як злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, так і, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, до особи буде застосовано виключно покарання у вигляді позбавлення волі з реальним строком його відбування. Таким чином, хоч ч. 2 ст. 364 КПК України порівняно із ч. 5 ст. 191 КК України дійсно передбачає менший строк покарання, втім таке покарання, пов`язане із реальним позбавленням особи волі на певний строк, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Крім цього, слідчий суддя вважає недоведеним той факт, що на даний час у володінні підозрюваного ОСОБА_1 відсутній його паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Зазначене пояснюється тим, що відповідно до довідки Селідівського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби від 04.12.2020, підозрюваним дійсно був зданий на зберігання його закордонний паспорт на виконання ухвали слідчого судді. Разом з тим, як було встановлено у судовому засіданні, строк додаткових обов`язків, покладених на підозрюваного, в тому числі і того, що передбачав зобов`язання ОСОБА_1 «здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну», припинив свою дію 18.12.2020. Актуальних даних, які б підтвердили той факт, що не зважаючи на закінчення строку такого обов`язку, підозрюваний не звертався або не зможе звернутися до Селідівського міського відділу Головного управління Державної міграційної служби з метою повернення його паспорту, матеріали клопотання не містять.

Також, на переконання слідчого судді, той факт, що ОСОБА_1 станом на 04.11.2020 не звертався за дозволом на перетинання лінії розмежування у межах Донецької та Луганської областей, не спростовує наявності у останнього нерухомого майна, розташованого на окупованій території України у м. Донецьк та не доводить той факт, що підозрюваним не вчинялись такі дії після вищеназваної дати. Крім цього, факт викрадення ОСОБА_1 7 років тому на тимчасово окупованій території України не є беззаперечним свідченням того, що підозрюваний не переховуватиметься на такій території з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Оцінюючи другий блок доводів сторони захисту на предмет їх можливості вплинути на застосований до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600 грн, в частині зміни його на особисте зобов`язання, слідчий суддя наголошує, що будь-які договори цивільно-правового характеру, укладені між заставодавцем та третіми особами, так само як і відносини, які виникають між підозрюваним і заставодавцем після внесення застави, не мають взаємного зв`язку з кримінально-процесуальними відносинами, які виникли щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Вимоги цивільно-правового характеру заставодавця до підозрюваного щодо повернення коштів не є обставиною, що зумовлює обов`язкову зміну запобіжного заходу. Сама специфіка застави як запобіжного заходу обумовлюється виключно її природою і метою у кримінальному провадженні і не спричиняє необхідність її зміни на інший запобіжний захід з огляду на вимогу заставодавця про повернення йому коштів. Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України, внесення застави заставодавцем є його правом, а не обов`язком. Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Внесення застави неможливе без взаємної згоди підозрюваного та заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави та згоду нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку вона вносить заставу. Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов`язки як заставодавця, останній, має усвідомлювати існування ризику неповернення застави - звернення її в дохід держави. Таким чином, з огляду на вищезазначені законодавчі положення, у заставодавця відсутні законні підстави вважати, що грошові кошти внесені ним у якості застави за підозрюваного, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу. Таким чином, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про те, що вимога заставодавців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про повернення їм коштів, які останнім були внесені як застава за підозрюваного ОСОБА_1 , може стати підставою для зміни запобіжного заходу.

Підсумовуючи вищевикладене слідчий суддя робить висновок, що стороною захисту у судовому засіданні доведено, що ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином припинив своє існування. З огляду на зазначене слідчий суддя, на підставі наданих сторонами доказів, оцінюючи в сукупності всі обставини кримінального провадження, повинен встановити, чи є застосований запобіжний захід пропорційним для запобігання ризикам, наявність яких було встановлено у судомному засіданні або наявні підстави для його зміни на більш м`який, про який просить сторона захисту.

З матеріалів клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у зловживанні владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді завищення обсягів та вартості робіт на суму понад 12 000 000 грн. Дії підозрюваного кваліфіковано, зокрема як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких.

За наслідками розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, слідчим суддею було встановлено актуальність ризику того, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, а також ризику того, що останній незаконно впливатиме на інших учасників кримінального провадження.

З огляд на вищезазначені обставини, які доведено у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, про зміну на який просить сторона захисту, зважаючи на обставини вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_1 , та актуальність двох ризиків, один з яких свідчить про те, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, враховуючи стадію кримінального провадження, яка передує направленню обвинувального акта до суду, припинення покладених обов`язків, є недостанім для запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного. У свою чергу застосований до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави є дієвим та пропорційним для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

За таких обставин, у задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Постернака О.Г. про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , належить відмовити.

З огляду на зазначене, керуючись ст. ст. 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Постернака О.Г. про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак