Пошук

Документ № 99337595

  • Дата засідання: 30/08/2021
  • Дата винесення рішення: 30/08/2021
  • Справа №: 991/5756/21
  • Провадження №: 52020000000000379
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуюча суддя (ВАКС): Саландяк О.Я.
  • Захисник/адвокат : Любченка О.І.

Справа № 991/5756/21

Провадження 1-кс/991/5843/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2021 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., з участю секретаря судових засідань Пузиря В.Р., представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Любченка О.І., детектива Плюшкіна А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань клопотання представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Любченка Олексія Івановича про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 52020000000000379 від 12.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Любченка О.І. про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 52020000000000379 від 12.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в якому представник власника майна просить:

-скасувати арешт майна, накладений 12.11.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/9165/20 на майно ОСОБА_1 : ноутбук «Huawei MateBook Mach-W29» (серійний номер: 2018АР0990) та планшет «iPad PRO» (серійний номер: DMPRW1Z4GZQ4, IMEI НОМЕР_1 );

-зобов`язати детектива ОСОБА_2 та інших детективів, яким доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000379, повернути ОСОБА_1 ноутбук «Huawei MateBook Mach-W29» (серійний номер: 2018АР0990) та планшет «iPad PRO» (серійний номер: DMPRW1Z4GZQ4, IMEI НОМЕР_1 );

-з метою належного розгляду клопотання витребувати у детектива ОСОБА_2 та/або інших детективів, яким доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000379, копію висновку компютерно-технічної експертизи, проведеної на підставі постанови від 09.11.2020 щодо майна ОСОБА_1 : ноутбук «Huawei MateBook Mach-W29» (серійний номер: 2018АР0990) та планшет «iPad PRO» (серійний номер: DMPRW1Z4GZQ4, IMEI НОМЕР_1 ).

Вимоги клопотання обґрунтовані посиланням на такі обставини.

05.11.2020 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду проведено обшук у квартирі, що перебуває у фактичному володінні ОСОБА_1 . Під час обшуку вилучено належне ОСОБА_1 майно: ноутбук «Huawei MateBook Mach-W29» (серійний номер: 2018АР0990) та планшет «iPad PRO» (серійний номер: DMPRW1Z4GZQ4 , IMEI НОМЕР_1 ). У протоколі обшуку детектив зазначив, що планшет та ноутбук вилучаються для експертного дослідження.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.11.2020 у справі № 991/9165/20 задоволено клопотання детектива НАБУ Силенка О.С. та накладено арешт на вилучене під час обшуку майно ОСОБА_1 , внаслідок чого остання набула статусу третьої особи, що до майна якої вирішується питання про арешт, та відповідно до ч. 3 ч. 6 ст. 64-2 КПК України, має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосується арешту її майна.

Адвокат Любченко О.І. зазначає у скарзі, що він неодноразово звертався до органу досудового розслідування з клопотанням повернути ноутбук та планшет або надати копії усіх електронних документів, які містяться на них. У відповідь находили листи, якими відмовлено у наданні інформації через те, що експертне дослідження не завершене, повідомити про прийняті процесуальні рішення, що стосується майна ОСОБА_1 не представляється за можливе, прийняття рішення щодо надання усіх електронних документів та повернення речей, будуть прийняті після повернення об`єктів дослідження.

Також адвокат Любченко О.І. звертав у вагу на те, що 21.05.2021 та 24.06.2021 заявив детективу ОСОБА_2 клопотання про повернення вилучених ноутбука та планшета, але відповіді на них до цього часу не отримав, у зв`язку з чим, подається клопотання слідчому судді.

При цьому, 11.08.2021 представник ОСОБА_1 отримав лист від ДНДЕКЦ МВС України про те, що станом на 21.07.2021 комп`ютерно-технічні експертизи, призначені 09.11.2020 у кримінальному провадженні № 52020000000000379 щодо майна ОСОБА_1 , виконані, висновки експерта разом із об`єктами дослідження отримано ініціатором проведення судової експертизи.

Адвокат Любченко О.І. вважає, що в подальшому утриманні органом досудового розслідування майна ОСОБА_1 відпала потреба. Минув час після закінчення експертного дослідження та було достатньо часу для повернення майна ОСОБА_1 , тому таке утримання після проведення з вилученими речами всіх необхідних процесуальних дій (оглядів, експертних досліджень) і належної процесуальної фіксації виявленої доказової інформації вже є надмірним втручанням у її право власності та не відповідає загальним засадам кримінального провадження. У разі виявлення електронних документів, які мають значення для кримінального провадження, вказана доказова інформація вже була належним чином зафіксована у встановленому КПК України порядку і подальше невиправдане утримання органом досудового розслідування зберігання ноутбуку та планшету може привезти до їх псування, знищення або втрати.

Позиція учасників провадження в судовому засіданні.

У судовому засіданні 25.08.2021 власник майна ОСОБА_1 підтримала доводи клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/9165/20 на майно ОСОБА_1 : ноутбук «Huawei MateBook Mach-W29» (серійний номер: 2018АР0990) та планшет «iPad PRO» (серійний номер: DMPRW1Z4GZQ4, IMEI 355449072874837). Просила клопотання задовольнити з підстав, викладених у ньому. Додатково на запитання пояснила, що вартість майна повідомити не може. Планшет 2014 року, ноутбук 2019 року випуску та є подарунками, які перебувають в її особистій власності.

Представник власника майна ОСОБА_1 - адвокат Любченко О.І. також підтримавдоводи клопотання про скасування арешту майна, просив клопотання задовольнити з підстав, викладених у ньому. Додатково на запитання пояснив, що він не має права звертатись до детектива НАБУ з клопотанням в порядку ст. 221 КПК України, а тому надання матеріалів досудового розслідування йому не здійснене.

У судовому засіданні 30.08.2021 детектив НАБУ Плюшкін А.Ю. заперечував проти задоволення клопотання про скасування арешту майна, оскільки доводи необґрунтовані, а тому підстави для їх задоволення відсутні. Підтримав доводи, викладені у поданих письмових запереченнях на клопотання про скасування арешту майна. Звертав увагу на те, що вилучені речі під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Постановою від 05.11.2020 прийнято рішення щодо визначення ноутбука «Huawei MateBook Mach-W29» (серійний номер: 2018АР0990) та планшета «iPad PRO» (серійний номер: DMPRW1Z4GZQ4 , IMEI НОМЕР_1 ) речовими доказами. На даному етапі досудового розслідування, наявна потреба у можливості використання речових доказів в будь-який момент доказування.

Також детектив НАБУ звертав увагу на те, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.11.2020 залишена без змін за результатами перегляду Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, що підтверджує обґрунтованість накладення арешту на майно ОСОБА_1 .

У разі скасування арешту майна та повернення його ОСОБА_1 унеможливить збереження речових доказів, їх подальше використання у кримінальному провадженні як на етапі досудового розслідування, так і під час розгляду справи по суті, та призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна у зв`язку з відсутністю доступу до таких матеріальних об`єктів стороною обвинувачення та судом.

Щодо призначення та проведення експертизи, детектив вказав, що такі процесуальні дії є лише одним із заходів, направлених на додаткове збирання доказів з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження. Щодо надання висновку комп`ютерно-технічної експертизи представнику володільця майна, вказав, що на даному етапі досудового розслідування, відомості, які там містяться, при розголошенні, можуть зашкодити досудовому розслідуванню.

Заслухавши доводи представника власника майна, думку власника майна (у судовому засіданні 25.08.2021) та детектива НАБУ, дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідча суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, при розгляді клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування, виходячи із того, на яку підставу вказує зацікавлена у скасуванні особа.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52020000000000379, внесеного 12.06.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 5 ст. 191 КК України (а.с. 45-46).

05.11.2020 на підставі ухвали слідчого суддді Вищого антикорупційного суду від 28.10.2020 (справа № 991/887/20) проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1 , в ході якого виявлено і вилучено ноутбук «Huawei MateBook Mach-W29» (серійний номер: 2018АР0990) та планшет «iPad PRO» (серійний номер: DMPRW1Z4GZQ4 , IMEI НОМЕР_1 ).

Оглядами детективів НАБУ від 05.11.2020 було оглянуто вказаний ноутбук та планшет, в ході яких виявлено та зафіксовано відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Із ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.11.2020 у справі № 991/9165/20 (провадження 1-кс/991/9393/20), вбачається (а.с. 9-16), що з метою з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, вилучене 05.11.2020, у ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого суддді Вищого антикорупційного суду від 28.10.2020 (справа № 991/887/20, провадження № 1-кс/991/9103/20), а саме:

1.ноутбук «Huawei MateBook Mach-W29» (серійний номер: 2018АР0990);

2.планшет «iPad PRO» (серійний номер: DMPRW1Z4GZQ4, IMEI НОМЕР_1 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною 2 цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. При цьому з норм п. 8 ч. 2 ст. 40, ст. 92-94 КПК України вбачається, що вирішення питання про віднесення матеріальних об`єктів до речових доказів належить до повноважень слідчого. Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України наявність арешту майна на вилучені речові докази звільняє сторону кримінального провадження від обов`язку якнайшвидшого їх повернення володільцю.

Як зазначено в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.11.2020 у справі № 991/9165/20 (провадження 1-кс/991/9393/20), у судовому засіданні було встановлено, що зазначені речі безпосередньо пов`язані з обставинами, що розслідуються, оскільки містять інформацію, пов`язану з кримінальним провадженням. На це вказує інформація з протоколів огляду ноутбука та планшету, що здійснювалися із залученням спеціаліста. У них було виявлено інформацію, яка має значення для кримінального провадження. У зв`язку з цим, слідча суддя вважає доведеним той факт, що речі, які були вилучені під час огляду, відповідають критеріям, зазначеним ст. 98 КПК України та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні (а.с. 9-16)

Отже, з наведеного вбачається, що накладення арешту на ноутбук «Huawei MateBook Mach-W29» (серійний номер: 2018АР0990) та планшет «iPad PRO» (серійний номер: DMPRW1Z4GZQ4, IMEI НОМЕР_1 ) було здійснене щодо майна, яке відповідало критерію речового доказу - є предметом, що були об`єктом кримінально протиправних дій, і тому забезпечення його збереження, у тому числі запобігання спробам його відчуження, є необхідним у кримінальному провадженні № 52020000000000379 від 12.06.2020. Разом з тим, призначення та проведення відповідної експертизи не визначено слідчим суддею як єдина підстава для накладення арешту.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.12.2020 апеляційну скаргу адвоката Любченка О.І. залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.11.2020 - без змін. Слідча суддя враховує те, що суд апеляційний інстанції підтвердив обґрунтованість накладення арешту на майно ОСОБА_1 (а.с. 50-51).

Доводи представника власника майна - адвоката Любченка О.І. щодо призначення та закінчення проведення судово комп`ютерно-технічного дослідження, як підставу для скасування арешту майна, слідча суддя не може прийняти на користь задоволення клопотання, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених ст. 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

При цьому, призначення та проведення експертизи не позбавляє наявність факту того, що матеріальні об`єкти вже містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, її призначенння та проведення є лише одним із заходів, направлених на додаткове збирання доказів з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.

Ненадання суду та представнику власника майна детективом НАБУ копії висновку комп`ютерно-технічної експертизи, проведеної на підставі постанови від 09.11.2020 щодо майна ОСОБА_1 , слідча суддя вважає виправданим, оскільки на даному етапі досудового розслідування, відповідно до ст. 222 КПК України, детективом не надано дозволу на розголошення таких відомостейдосудового розслідування.

Слідча суддя вважає, що було дотримано засад розумності та співрозмірності при обмеженні права власності, арешт майна застосований за наявності для того правових фактичних підстав, відповідає завданням кримінального провадження. Втручання держави в право особи на розпорядження своїм майном у даному випадку є виправданим, оскільки здійснене на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.

Доказів того, що у застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба власником майна ОСОБА_1 та представником власника майна - адвокатом Любченком О.І.ні з клопотанням про скасування арешту, ні в судовому засіданні не надано.

Окрім того, у судовому засіданні, власник майна ОСОБА_1 не надала переконливих пояснень щодо цінності майна, у тому числі, не надала жодних документів, що підтверджують його вартість, у зв`язку з чим, слідча суддя позбавлена можливості надати належну оцінку щодо майна на яке накладено арешт.

Арешт майна дійсно є втручанням у право власності, відповідно до статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому, слідча суддя враховуючи те, що відсутня можливість оцінити вартість такого майна та визначити його реальну цінність для володільця, вважає, що на даний час таке втручання визнається слідчою суддею пропорційним втручанням у права людини та необхідним у демократичному суспільстві у випадку, оскільки забезпечується виконання завдання арешту майна, а саме - запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

На підставі наведеного вище, слідча суддя дійшла висновку, що обставини, на які посилається представник у клопотанні і надані ними докази, є недостатніми для висновку про необґрунтованість накладеного арешту, або наявності доказів, що в застосуванні цього заходу відпала потреба, тому клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 26, 170, 174, 309 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_1 - адвоката Любченка Олексія Івановича про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 52020000000000379 від 12.06.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, - відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідча суддя О.Я. Саландяк