Документ № 99349427

Справа № 991/5784/21

Провадження 1-кс/991/5870/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження № 52021000000000060 від 03.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, просить накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_4, як на праві приватної власності, так і на праві спільної сумісної власності із ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що приблизно з лютого до початку серпня 2021 року (точного часу слідством не встановлено), у ОСОБА_4, який займає посаду члена Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (далі КРАІЛ), виник корисливий мотив та сформувався злочинний умисел, спрямований на прохання та подальше одержання ним як службовою особою (членом КРАІЛ) неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду або в інтересах інших осіб дій із використанням наданої влади, а саме прийняття рішення КРАІЛ про надання дозволу зацікавленим особам, що підтверджує відповідність приміщень для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі Закон), а так само прийняття рішення КРАІЛ про видачу інших дозвільних чи ліцензійних документів.

Так, 04.08.2021 ОСОБА_4 у ході особистої розмови із ОСОБА_6 висловив останньому прохання про надання йому, як члену КРАІЛ, неправомірної вигоди у вигляді коштів за прийняття КРАІЛ рішень про надання дозволу, що підтверджує відповідність вимогам Закону приміщення готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 та приміщення готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2, у розмірі по 45 000 доларів США за кожне. За надання вказаної неправомірної вигоди ОСОБА_4 пообіцяв забезпечити прийняття позитивного рішення КРАІЛ про надання дозволу щодо відповідності вказаних приміщень.

Для переконання ОСОБА_6 в реальності своїх обіцянок, ОСОБА_4 повідомив, що контролює апарат КРАІЛ, а також вже налагодив взаємодію і досяг домовленостей із іншими членами КРАІЛ, з якими вибудував взаємодію на комерційній основі та надав кожному з них неправомірну вигоду у розмірі 1 000 доларів США зі своїх особистих коштів. При цьому ОСОБА_4 зазначив, що з указаної суми у розмірі 45 000 доларів США він має намір передати по 5 000 доларів США п`яти іншим членам КРАІЛ, 10 000 доларів США передати спільному знайомому на ім`я ОСОБА_7, а 10 000 доларів США залишити для себе. Вказана схема розподілу неправомірної вигоди, за словами ОСОБА_4, мала застосовуватися за кожним із об`єктів щодо яких необхідно прийняти рішення про відповідність приміщення.

На наступний день на офіційному сайті КРАІЛ опубліковано рішення № 481 від 05.08.2021, яким КРАІЛ відмовила у наданні дозволу на відповідність приміщень готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у зв`язку з неможливістю встановити відповідність приміщення вимогам Закону.

06.08.2021 ОСОБА_4 під час особистої зустрічі з ОСОБА_8 детально вказав на недоліки та зауваження, які наявні в документах для отримання рішення КРАІЛ про надання дозволу на відповідність вимогам приміщень готелю «SLAVA».

У подальшому, 09.08.2021, ОСОБА_4, на виконання раніше досягнутої домовленості, у ході особистої зустрічі з ОСОБА_8 одержав від останнього пакети документів для отримання рішення КРАІЛ про надання дозволу на відповідність приміщень готелю «SLAVA» та готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». При цьому ОСОБА_4 повідомив, що для прийняття КРАІЛ позитивного рішення, він спочатку перевірить документи, після чого поверне їх ОСОБА_8, для подання до КРАІЛ за попередньо обумовленим планом.

Водночас під час розмови ОСОБА_8, деталізуючи попередньо висловлене ОСОБА_4 . ОСОБА_6 прохання про надання неправомірної вигоди, уточнив чи вірною є сума неправомірної вигоди у розмірі 45 000 доларів США, яка розділена на частини у розмірі 25 000 доларів США, 10 000 доларів США та 10 000 доларів США. Також ОСОБА_8 уточнив чи саме такою є сума неправомірної вигоди за прийняття рішення КРАІЛ про надання дозволу на відповідність приміщення готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 . У відповідь на це ОСОБА_4 підтвердив суму неправомірної вигоди та зазначив, що її слід передати йому після прийняття КРАІЛ позитивного рішення про надання дозволу на відповідність приміщень, яке за його словами може бути прийнято на засіданні КРАІЛ 11.08.2021.

11.08.2021 ОСОБА_4 засобами телефонного зв`язку повідомив ОСОБА_8, що передані ним документи перевірені, зауваження до них відсутні, а тому їх потрібно офіційно подавати до КРАІЛ.

Цього ж дня, ОСОБА_8, за вказівкою ОСОБА_4 зустрівся із його водієм ОСОБА_9 та одержав від нього документи для прийняття рішення КРАІЛ щодо надання дозволу про відповідність вимогам Закону приміщень вказаних вище готелів, а 12.08.2021 ОСОБА_8 офіційно подав їх до КРАІЛ та повідомив ОСОБА_4, що залишив їх в скриньці для кореспонденції КРАІЛ.

16.08.2021 КРАІЛ прийняла рішення № 502, яким видала дозвіл, що підтверджує відповідність приміщення готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2, вимогам Закону та рішення № 503, яким видала дозвіл, що підтверджує відповідність приміщення готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1, вимогам Закону. Вказані рішення опубліковані на сайті КРАІЛ 17.08.2021.

Після цього 17.08.2021 ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_8 та повідомив останнього, що КРАІЛ прийнято позитивне рішення про надання дозволу про відповідність вимогам Закону приміщень готелю «Riverside» та готелю «SLAVA». При цьому ОСОБА_4 зазначив, що документи про надання дозволу на відповідність приміщень готелю «Riverside», містять певні неточності щодо обрахунку площі приміщення, виділеного під гральний заклад. У зв`язку з цим ОСОБА_4 попросив ОСОБА_8 переписати заяву від імені власника компанії та внести до неї відповідні правки, надавши при цьому ОСОБА_8 копію заяви із рукописними помітками, які слід врахувати, та заяву із внесеними корективами передати ОСОБА_4 не пізніше наступного робочого дня.

18.08.2021 ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_8 та отримав від останнього виправлену заяву щодо прийняття рішення КРАІЛ про надання дозволу на відповідність приміщень готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Після цього, 19.08.2021, засобами телефонного зв`язку ОСОБА_4 домовився із ОСОБА_6 про їх особисту зустріч, на якій за ініціативою ОСОБА_4 також мали бути присутні ОСОБА_10 та інші знайомі ОСОБА_4, з якими останній планував обговорити певні питання.

Пізніше того ж дня, ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: м. Київ, вул. Дніпровський узвіз, 1, повідомив ОСОБА_6, що прийняття рішення КРАІЛ щодо надання дозволів про відповідність вимогам Закону приміщень готелю «Riverside» за адресою: АДРЕСА_2, далися йому особливо важко, оскільки в документах були допущені помилки щодо обрахунку площі приміщень. Також у ході розмови ОСОБА_4 уточнив, що неправомірна вигода у розмірі 45 000 доларів США за кожним із згаданих об`єктів передається ОСОБА_4 за вже прийняті рішення КРАІЛ щодо відповідності вказаних приміщень вимогам закону, а також за прийняття подальшого рішення КРАІЛ про надання ліцензії на право зайняття діяльністю з організації азартних ігор за вказаними об`єктами. ОСОБА_4 наполіг, що неправомірну вигоду у розмірі 90 000 доларів США, тобто по 45 000 доларів США за прийняття рішення КРАІЛ щодо приміщень двох вказаних вище готелів та прийняття подальшого рішення КРАІЛ про надання ліцензій на право зайняття діяльністю з організації азартних ігор у вказаних приміщеннях, ОСОБА_6 повинен передати особисто ОСОБА_4 під час наступної зустрічі 20.08.2021.

Так, 20.08.2021, близько 15 год, перебуваючи за на парковці магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 », за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в розмірі 90 000 доларів США (згідно з курсом Національного банку України станом на 20.08.2021 складає 2 398 536 грн), що в п`ятсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та утворює особливо великий розмір, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду або в інтересах інших осіб дій з використанням наданої влади, а саме: за прийняття рішення КРАІЛ щодо надання дозволу про відповідність вимогам Закону приміщень готелю «Riverside» за адресою: АДРЕСА_2, та готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1, а також прийняття подальших рішень КРАІЛ про надання ліцензії на право зайняття діяльністю з організації азартних ігор за вказаними об`єктами.

Отримавши неправомірну вигоду, ОСОБА_4 сів до автомобіля Skoda Octavia з державним номерним знаком НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_9, та розпочав рух на виїзд із вказаної парковки, отримавши при цьому можливість розпоряджатися предметом неправомірної вгоди, тобто коштами у розмірі 90 000 доларів США.

21.08.2021 ОСОБА_4 вручене повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, яке є особливо тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Відтак арешт майна ОСОБА_4 обумовлюється можливим застосуванням до підозрюваного покарання у виді конфіскації майна, яке є обов`язковим.

Досудовим слідством виявлено майно, на яке може бути накладено арешт у кримінальному проваджені, та установлено, що ОСОБА_4 на праві власності належить транспортний засіб BMW530i, VIN: НОМЕР_2, 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 . Крім того, дружині ОСОБА_5 ОСОБА_5 належить транспортний засіб Nissan Micra, VIN: НОМЕР_4, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_5 . Вказаний автомобіль, як зазначає прокурор, належить подружжю на праві спільної сумісної власності. Відомості про визначення часток подружжя у праві власності на це майно у органу досудового розслідування відсутні, тому обтяження майна підозрюваного в цілому є єдиним можливим та ефективним заходом забезпечення кримінального провадження з метою можливої конфіскації майна у випадку призначення такого виду покарання.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що у фактичному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знаходиться транспортний засіб Subaru Outback, VIN: НОМЕР_6, 2015 року випуску, номерний знак НОМЕР_7, який належить на праві власності ОСОБА_11 (матері ОСОБА_5 ), а тому накладення арешту на вказані транспортні засоби, шляхом заборони їх відчуження, розпорядження та користування, жодним чином не вплине на нормальну життєдіяльність членів сім`ї підозрюваного.

Доцільність розгляду клопотання без повідомлення власників майна прокурор обґрунтовує необхідністю забезпечення арешту майна і зменшенню ризику передачі майна третім особам до накладення арешту на нього.

Слідчий суддя, враховуючи, що у клопотанні ставиться питання про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, а правовою підставою для накладення арешту на майно у цьому кримінальному провадженні є забезпечення можливої конфіскації майна у майбутньому у випадку призначення такого виду покарання, з метою недопущення його відчуження та забезпечення арешту майна, дійшов висновку про проведення розгляду даного клопотання без повідомлення власників майна. (ч. 2 ст. 172 КПК України)

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала, з підстав викладених у ньому, просила задовольнити.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Так, частиною 1 ст. 173 КПК України визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно підлягає можливій конфіскації. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

За змістом ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема, правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У ході розгляду клопотання встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000060 від 03.02.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань член Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей ОСОБА_4 протягом липня-серпня просив та 20.08.2021 на внутрішньому паркінгу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за адресою: вул. Георгія Кірпи, 5, м. Київ одержав неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 90 000 доларів США (згідно з курсом Національного банку України станом на 20.08.2021 складає 2 398 536 гривень), а саме в сумі 45 000 доларів США за прийняття рішення КРАІЛ про надання дозволу на відповідність вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» приміщення готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2, та прийняття подальшого рішення КРАІЛ про надання ліцензії на право зайняття діяльністю з організації азартних ігор у вказаному приміщенні та 45 000 доларів США за прийняття рішення КРАІЛ про надання дозволу на відповідність вимогам Закону приміщення готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1, та прийняття подальшого рішення КРАІЛ про надання ліцензії на право зайняття діяльністю з організації азартних ігор у вказаному приміщенні.

21.08.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме в проханні службовою особою надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду або в інтересах інших осіб, дій з використанням наданої влади та в одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду або в інтересах інших осіб, дій з використанням наданої влади.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів, доданих прокурором до клопотання на підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КПК України, встановлено,що допитаний як свідок ОСОБА_6 вказав, що 17.08.2021 йому стало відомо про прийняття КРАІЛ рішень про видачу дозволу, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам, встановленим Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» готелю «SLAVA» за адресою: АДРЕСА_1, та готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 . 19.08.2021 він зустрівся з ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ще двома громадянами, які прийшли спільно з ОСОБА_4 . У ході розмови ОСОБА_4 повідомив, що раніше обговорена ними сума неправомірної вигоди буде сплачуватися як за прийняття рішення КРАІЛ про видачу дозволу і за прийняття подальшого рішення про видачу ліцензії на право зайняття гральною діяльністю. У подальшому під час розмови ОСОБА_4 підтвердив, що за видачу дозволу та ліцензії КРАІЛ він має передати по 45 000 доларів США за кожний готель. 20.08.2021 він спільно із ОСОБА_8 приїхали на автомобільну стоянку супермаркету «Новус» за адресою: АДРЕСА_3, де ОСОБА_8 вийшов з автомобіля. Через кілька хвилин ОСОБА_4 сів на заднє сидіння біля рюкзака у якому знаходилися кошти у сумі 90 000 доларів США. На прохання ОСОБА_4 він дав йому пакет «Good wine», до якого ОСОБА_13 переложив кошти та перемістив їх до свого рюкзака. Після чого ОСОБА_4 сів пасажиром на заднє сидіння авто «Шкода», срібного кольору, на якому приїхав на зустріч та почав рух, що підтверджується протоколом допиту від 20.08.2021.

Відповідно до протоколів допиту свідка ОСОБА_8 від 10.08.2021, 11.08.2021 та 21.08.2021, останній надав покази про те, як під час зустрічі із ОСОБА_4 09.08.2021 він, дотримуючись раніше (04.08.2021) обумовлених домовленостей передав ОСОБА_4 два конверти з документами, один із яких стосувався готелю « ІНФОРМАЦІЯ_5 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1, а інший - готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2, які є підставою для отримання готелями дозволу, що підтверджує відповідність приміщення для організації та проведення азартних ігор у гральному закладі вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». У ході спілкування ОСОБА_8 уточнив у ОСОБА_4 суму неправомірної вигоди, яку той має намір отримати за видачу дозволу двом вище зазначеним готелям, а саме завуальовано назвавши її «сторінками книжки» в кількості 25 сторінок та 10 і 10», на що ОСОБА_4 підтвердив озвучену суму неправомірної вигоди. 11.08.2021 він зустрівся із ОСОБА_14, комунікацію з яким організував ОСОБА_4, який передав йому два пакети документів, які раніше були передані особисто ОСОБА_4 для неофіційної перевірки перед подачею на розгляд КРАІЛ. 16.08.2021 під час зустрічі із ОСОБА_4 останній повідомив про прийняття КРАІЛ рішень про видачу дозволу готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та «Riverside», та необхідність внести відповідні виправлення в заяву про отримання дозволу написану від імені власників готелю та «Riverside». 20.08.2021 він спільно з ОСОБА_15 приїхали на автомобільну стоянку супермаркету « ОСОБА_16 » за адресою: АДРЕСА_3, де ОСОБА_4 отримав кошти у сумі 90 000 доларів США. Після чого сів на заднє сидіння автомобіля марки «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1, на якому раніше приїхав на зустріч, та почав рух, що підтверджується протоколом допиту від 20.08.2021.

Вказане також підтверджується протоколом від 10.08.2021 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи стосовно ОСОБА_4 у період з 04-09.08.2021, яким зафіксовано зустріч ОСОБА_4 із особою на ім`я ОСОБА_15 та особою на ім`я ОСОБА_7 . Також протокол містить відомості, зокрема, про спілкування ОСОБА_4 із ОСОБА_15 щодо видачі ліцензій по Запоріжжю та ОСОБА_17 ; ОСОБА_4 зазначав про необхідність занести в комісію хоча б «25 рублей», з якою він вже налаштував комерційні відносини, де за ліцензію роздає «по пятерке»; що з усіма членами узгодив, всім роздав по «штуке баксов»; Тарасу «по десятке соберем» та інше.

У судовому засіданні досліджені також інші матеріали додані до клопотання, а саме копії:заяви від 03.02.2021 щодо підготовки Головою та членами Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей кримінальних отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в особливо великому розмірі від здобувачів ліцензій за прийняття рішення щодо видачі ліцензій на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор та букмекерської діяльності; протоколу допиту заявника від 03.02.2021, під час якого останній надав покази щодо створення умов для вимагання та одержання від здобувачів ліцензії неправомірної вигоди у вигляді готівкових коштів Головою та членами Комісії, зокрема, за одержання ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності, азартних ігор, казино в мережі Інтернет та залах гральних автоматів; заява на одержання дозволу, що підтверджує відповідність приміщення готелю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2, вимогам, встановленим Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», від 09.08.2021 подана ПП «Проммеханізація»; протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за особою у публічно доступних місцях щодо ОСОБА_4 за період 17-22.05.2021; протоколу огляду та вручення грошових коштів від 20.08.2021; протоколу затримання ОСОБА_4 від 21.08.2021; протоколу обшуку від 20.08.2021 та інші матеріали.

Дослідження наданихпрокурором документіву сукупності,враховуючи викладенуу клопотанніфабулу кримінальногопровадження,дають підставистверджувати,що підозра про ймовірне вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, є обґрунтованою тією мірою, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що останній міг вчинити кримінальне правопорушення та обумовити подальше досудове розслідування.

Висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя керується тим, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Санкція ч. 4 ст. 368 КК України, що інкримінується ОСОБА_4, передбачає відповідальність у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Тобто,у випадкувизнання винуватим ОСОБА_4 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.368КК України,суд можепризначити йомупокарання увиді конфіскаціїмайна,тому напереконання слідчогосудді прокурордовів необхідністьарешту майнапідозрюваного з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

Згідно відомостей реєстраційної картки ТЗ власником транспортного засобу НОМЕР_8, VIN: НОМЕР_2, 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 з 28.11.2014 є ОСОБА_4, а власником транспортного засобу Nissan Micra, VIN: НОМЕР_4, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_5, з 07.06.2006 є ОСОБА_5 .

Відповідно до інформації з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, 11.12.2004 зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Зазначена у ч. 5 ст.170КПК України умова щодо можливості накладання арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання не передбачає можливості арешту майна інших осіб (окрім зазначених у цій нормі), в тому числі дружини підозрюваного.

У той же час, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2 ст. 60 СК України). Дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном (ч. 1 ст. 67 СК України). У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Враховуючи, що автомобіль Nissan Micra, VIN: НОМЕР_4, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_5, набутий ОСОБА_5 07.06.2006, тобто у період шлюбу з підозрюваним ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов висновку, що вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя.

Разом з тим, згідно ч. 12 ст. 100 КПК України спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства.

Положеннями ст. 183 ЦК України речі визначаються на подільні і неподільні. Зокрема, неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Враховуючи, що матеріали справи не містять відомостей, які давали б підстави віднести автомобіль Nissan Micra до особистої власності ОСОБА_5, а також відомостей про визначення часток подружжя у праві власності на цей транспортний засіб, слідчий суддя позбавлений можливостіїх визначатина етапідосудового розслідування,поза межамипозовного провадження,через щообтяження майнавцілому єєдиним можливим,реальним таефективним заходомзабезпечення кримінальногопровадження зметою можливоговиконання конфіскаціїмайна увипадку призначеннятакого видупокарання, без втрати його цільового призначення.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Також слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, який в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у права сім`ї Гетьман.

Вирішуючи питання щодо способу арешту майна, який підлягає застосуванню, визначеним у клопотанні прокурором, слідчий суддя враховує конкретні обставини провадження, а також пропорційність втручання в права та інтереси власника майна.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно (ч. 5 ст. 173 КПК України).

Слідчий суддя вважає доведеним існування достатніх підстав вважати, що не накладення арешту транспортних засобів може призвести до їх можливого пошкодження, псування, знищення, передачі, відчуження автомобілів на користь третіх осіб або настання інших наслідків, у зв`язку з чим не буде досягнута дієвість даного кримінального провадження.

Разом з цим, у ході досудового розслідування встановлено фактичне користування ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9, у період з 01.05.2021 до 21.08.2021, транспортним засобом марки «Subaru Outback», номерний знак НОМЕР_7, що підтверджується протоколом огляду від 23.08.2021 з фототаблицями з відповідними зображеннями автомобіля.

Тому, враховуючи доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що заборона відчуження, розпорядження та користування майном виправдає у цьому випадку ступінь втручання у право власності ОСОБА_4, ОСОБА_5 .

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів, таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням, тому клопотання підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», згідно якої ухвали про арешт майна у кримінальних провадженнях оприлюднюються в електронній формі не раніше дня їх звернення до виконання, тому з метою своєчасного оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ініціатора клопотання обов`язок повідомити слідчого суддю про дату звернення цієї ухвали до виконання.

Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

транспортний засіб BMW530i, VIN: НОМЕР_2, 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 ;

транспортний засіб Nissan Micra, VIN: НОМЕР_4, 2006 року випуску, номерний знак НОМЕР_5,

із забороною відчуження, розпорядження та користування цим майном.

Зобов`язати прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 невідкладно повідомити слідчого суддю про дату звернення до виконання цієї ухвали.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1