Документ № 99366129

Справа № 991/5876/21

Провадження № 1-кс/991/5964/21

УХВАЛА

1 вересня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Федорової А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу представника Літвінова Романа Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених службових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

(1) Зміст поданої скарги

28.08.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга.

З її змісту вбачається, що 20.08.2021 ОСОБА_1 надіслав до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) заяву про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Ця заява вручена представнику НАБУ 25.08.2021. Вона містила детальний виклад обставин щодо фактів протиправних дій Київського міського голови ОСОБА_2 .

Проте, станом на дату подання скарги, уповноваженими особами НАБУ не вчинено дій прямо передбачених ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

У зв`язку з цим, скаржник просить: зобов`язати уповноважених службових осіб НАБУ внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за заявою ОСОБА_1 від 20.08.2021 про вчинення Київським міським головою ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

(2) Позиції учасників провадження

Особа, яка подала скаргу у судове засідання не з`явилася, у скарзі представник Літвінов Р.О. просив скаргу розглянути за його відсутності, скаргу підтримує в повному обсязі.

Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не з`явився. Натомість, до суду надійшли пояснення детектива НАБУ Кривко С. У них зазначено, що НАБУ розглянуто звернення ОСОБА_1 від 20.08.2021, яке надійшло 25.08.2021 щодо протиправних, на його думку, дій з боку службових осіб Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) при безпідставному невиконанні рішення суду щодо поновлення його на посаді начальника управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). За результатами розгляду звернення, ОСОБА_1 надано відповідь. У вказаній заяві ОСОБА_1 не зазначено обставини, що вказували б на вчинення Київським міським головою чи іншими службовими особами Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) умисних дій з використанням влади чи свого службового становища всупереч інтересам служби, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, що завдало шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб та спричинило тяжкі наслідки, що в свою чергу є умовою для здійснення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України. З наявних у заяві відомостей, неможливо встановити наявність фактичних даних, які б свідчили про можливість внесення за ними відповідних відомостей про вчинення кримінальних корупційних правопорушень, які підслідні НАБУ. А тому, заява ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення за своїм змістом та суттю є повідомленням про невиконання Київським міським головою судового рішення у конкретній судовій справі № 826/5132/15, за що дійсно передбачена кримінальна відповідальність за ст. 382 КК України, яка не підслідна НАБУ. Водночас встановлено, що за викладеними у зверненні фактами слідчим відділом Шевченківського управління поліції внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, а тому, копію зави ОСОБА_1 від 25.08.2021 скеровано до вказаного управління поліції, для її приєднання та розгляду в межах даного провадження. У зв`язку з цим, детектив просить в задоволенні скарги відмовити, а розгляд скарги провести без участі уповноваженої особи НАБУ.

З урахуванням положень ч. 3 ст. 306 КПК слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу за відсутності особи, яка подала скаргу та представника особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для її розгляду.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні скарги

На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК).

Чинний КПК закріплює наступну процедуру початку досудового розслідування. Так, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч. 1 ст. 214 КПК).

Крім цього, відповідно до пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

З аналізу вказаних норм вбачається обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення. При цьому, варто наголосити, що передбачена чинним КПК процедура внесення відомостей не свідчить, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, а передбачає те, що для перевірки відповідних підстав не потрібно проводити оцінку викладених у заяві відомостей, а необхідно перевірити зміст самої заяви.

Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у заяві має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).

У випадку, якщо зі змісту заяви неможливо встановити цих загальних ознак, тобто чи могло бути вчинено злочин взагалі, такі відомості до реєстру не підлягають внесенню.

Разом з тим, стадія ініціювання кримінального провадження є важливою для виконання його завдань, зазначених в ст. 2 КПК і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого - виключити незаконне і необґрунтоване залучення осіб в сферу впливу кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.

Реалізуючи функцію судового контролю, слідчим суддею було досліджено подані скаржником матеріали.

Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до НАБУ з заявою про кримінальне правопорушення від 20.08.2021.

В заяві вказує, що розпорядженням Київського міського голови ОСОБА_2 від 08.09.2005 він призначений на посаду начальника управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Розпорядженням від 25.02.2015 його було звільнено з цієї посади. Не погоджуючись з цим рішенням, він оскаржив його. За результатами розгляду його позовної заяви, було визнано протиправним і скасовано розпорядження про звільнення, поновлено на посаді, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Втім, рішення, яким його поновлено на посаді тривалий час не виконується Київським міським головою. Його так і не було поновлено згідно рішення суду, а виконавче провадження по поновленню на роботі було завершено у зв`язку з відмовою боржника виконувати рішення суду. Державний виконавець звернувся із відповідним поданням до правоохоронних органів, які за вказаними фактами умисного невиконання судового рішення проводять досудове розслідування у відповідному кримінальному провадженні. Враховуючи це, він був змушений звернутися із позовом про стягнення середнього заробітку за період затримки виконання рішення суду. Рішенням суду стягнуто на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в сумі 386 074,37 грн за період з 06.08.2015 по 18.10.2018. На виконання цього рішення Державною казначейською службою було проведено списання вказаних коштів. В подальшому, рішенням суду стягнуто на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в сумі 253 376,33 грн за період з 19.10.2018 по 26.11.2020. На виконання цього рішення Державною казначейською службою було проведено списання вказаних коштів. Заявник вказує, що фактична протиправна бездіяльність Київського міського голови реалізована ним через зловживання своїм службовим становищем у вигляді умисного невиконання рішення суду про його поновлення, має прямі наслідки у вигляді завдання прямих збитків місцевому бюджету. Загальна сума здійснених виплат за рахунок місцевого бюджету становить 639 450,70 грн. Заявник зазначає, що в діях Київського міського голови ОСОБА_2 вбачаються ознаки ймовірного вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме, зловживання своїм службовим становищем у вигляді невчинення ним встановленого судовим рішенням обов`язку поновити його на відповідній посаді.

Не здійснюючи детального аналізу обставинам, що зазначені у заяві про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що у ній не наведено конкретних, відомих заявнику відомостей, що можуть свідчити про вчинення злочину, визначеного ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб).

Об`єктивна сторона цього злочину має три обов`язкові ознаки: діяння (тобто використання влади чи службового становища, що полягає у певних діях або бездіяльності суб`єкта); наслідки (тобто певна завдана шкода); причинний зв`язок між діянням і наслідками.

В заяві необґрунтовано зв`язок між діянням у вигляді зловживання владою чи службовим становищем Київським міським головою та наслідками у вигляді списання коштів Державною казначейською службою.

Фактично обставини зазначені у заяві вказують на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КК України - невиконання рішення суду. Ці стаття у частині другій передбачає відповідальність за його невиконання в тому числі службовою особою.

Будь-яких об`єктивних даних, які б підтверджували зазначене, у заяві не наведено. Вказівка заявником про те, що такі дії вчинено шляхом зловживання владою чи службовим становищем і саме міським головою м.Києва, на переконання слідчого судді, зроблено лише з метою віднесення цих дій до підслідності НАБУ. Певна перевірка на стадії внесення відомостей покликана в тому числі для не допущення перевантаження правоохоронної системи безпідставними та абстрактними повідомленнями про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь.

При цьому, як вбачається з письмових пояснень детектива НАБУ та матеріалів доданих до скарги (копія листа слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві від 18.03.2019 № 98-аз/125/23/3-2019) слідчим відділом Шевченківського управління поліції за цими ж даними внесено відомості до ЄРДР за № 12019100100000379 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, а досудове розслідування триває.

Відповідно до ч.10 ст.216 КПК України якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші кримінальні правопорушення, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов`язані із кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю постановою визначає підслідність всіх цих кримінальних правопорушень.

У разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень (ч.3 ст.217 КПК).

Отже, у разі виявлення в ході досудового слідства ознак злочину, що не підслідний поліції, прокурор зможе визначити підслідність за слідчим поліції або ж за необхідності виділити ці матеріали та направити за підслідністю. А особа, що звернулася з даною скаргою зможе захистити свої права у цьому провадженні.

Із змісту поданої заяви вбачається, що доводи ґрунтуються виключно на власному аналізі та баченні норм законодавства про кримінальну відповідальність. В заяві не зазначено конкретних фактичних відомостей та обставин, що вказували або могли б свідчити про вчинення кримінального правопорушення підслідного НАБУ.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

- відмовити у задоволенні скарги представника Літвінова Романа Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених службових осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж п`яти днів з дня отримання її копії.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя В.В. Ногачевський