- Головуючий суддя (АП ВАКС): Панкулич В.І.
- Суддя (АП ВАКС): Боднар С.Б., Панаід І.В.
- Секретар : Халітовій І.В.
- Захисник/адвокат : Остапенка Д.М.
- Прокурор : Ткач І.М.
Справа № 991/5043/21
Провадження №11-сс/991/520/21
У Х В А Л А
01 вересня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Панкулича В. І.,
суддів Боднара С. Б., Панаіда І. В.,
за участю секретаря судового засідання Халітової І. В.
прокурора Ткача І. М.
захисника Остапенка Д. М.
підозрюваного ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Остапенка Дмитра Миколайовича в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2021 року про відмову в задоволенні його скарги на повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12017220000000515 від 10.04.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування за підозрою директора комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» ОСОБА_1 у зловживанні службовим становищем, тобто, умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні ним службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді втрати активів комунального підприємства в розмірі 907 754, 26 грн.
За версією органу досудового розслідування ОСОБА_1 за результатами конкурсних торгів на постачання металевих урн для сміття та контейнерів для відходів фактично придбав за договором № 09/1-16 від 09.09.2016 року у ПАТ «Форез» інші контейнери-бункери для сміття, ніж ті, які були спочатку зазначені в умовах тендерної документації, що призвело до зменшення їх вартості за ринковими цінами. Внаслідок незаконних дій директора КП «КВПВ» ОСОБА_1 комунальному підприємству завдані збитки в розмірі 907 754 гривень.
ОСОБА_1 26.01.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Захисник подав скаргу на вказане повідомлення про підозру до Вищого антикорупційного суду.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2021 року відмовлено в задоволенні скарги.
Відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2017, тобто, до набрання чинності змін до ч.1 ст.303 КПК України (16.03.2018), якими передбачено можливість оскарження повідомлення про підозру, у зв`язку з чим вказана норма не може бути застосована у даному кримінальному провадженні
Не погодившись з ухвалою, адвокат подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити вимоги його скарги.
Вважає, що право на оскарження повідомлення про підозру виникає після повідомлення особі про таку підозру, виходячи з приписів п.10 ч.1 ст.303 КПК України, незалежно від того, коли внесені відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначає, що відповідно до позиції Конституційного Суду України з прийняттям нормативно-правового акта в новій редакції втрачають чинність його норми у попередній редакції. Право на оскарження повідомлення про підозру виникає з моменту такого повідомлення, а не з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Оскільки на час повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, діючим КПК передбачено можливість його оскарження, то обмеження підозрюваного в реалізації права на оскарження повідомлення про підозру є неправомірним. Також захисник вказує, що слідчий суддя у тексті ухвали неодноразово зазначав про повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, що не відповідає дійсності, оскільки відповідно до матеріалів провадження його підзахисному інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник підтримали апеляційну скаргу, надали пояснення в їх обґрунтування, прокурор заперечив проти задоволення скарги.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла таких висновків.
Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено у статті 303 КПК України, цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, частину 1 статті 303 КПК України доповнено пунктом 10 щодо можливості оскарження під час досудового розслідування повідомлення про підозру. Це доповнення набрало чинності 15.03.2018 та введено в дію з 16.03.2018, не має зворотної дії в часі та застосовується до кримінальних проваджень, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після введення в дію цих змін (пункт 4 параграфу 2 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017.
Вказаною нормою передбачено право підозрюваного, його захисника чи законного представника оскаржити у суді повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
З матеріалів скарги вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364 КК України, у кримінальному провадженні № 12017220000000515 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.04.2017, тобто, до набуття чинності відповідних змін до кримінального процесуального закону, які зворотної дії не мають та не застосовуються до таких кримінальних проваджень у силу прямої вказівки закону.
Таким чином, положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України щодо права підозрюваного на оскарження повідомлення про підозру, не підлягають застосуванню у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи зміни, які внесені до КПК України Законом України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, правовий режим в кримінальному провадженні визначається датою початку досудового розслідування, є єдиним та незмінним протягом усього часу досудового розслідування та не обумовлюється часом повідомлення особі про підозру. У протилежному випадку в межах одного кримінального провадження (в якому повідомлено про підозру як до, так і після 15 березня 2018 року) застосовувалися б різні правові режими, передбачені змінами до КПК України, внесеними зазначеним Законом.
Зміст норми, передбаченої пунктом 4 параграфу 2 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року сформульовано зрозуміло та чітко, що унеможливлює будь-яке двозначне тлумачення щодо його дії в часі та виключає правову невизначеність при застосуванні в частині оскарження повідомлення про підозру.
З доводами захисника про неконституційність обмеження прав підозрюваних на оскарження повідомлення про підозру у кримінальних провадженнях, відомості про кримінальні правопорушення у яких були внесені до Єдиного реєстру судових розслідувань до 15.03.2018, колегія суддів не погоджується. На відміну від матеріального кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження. Не може вважатися неконституційним законодавче розширення прав підозрюваного, як і прав будь-якої людини, в протилежному випадку це перешкодило б розвитку суспільства, держави та її правової системи.
Доводи адвоката про помилкове зазначення слідчим суддею вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, є слушними, проте не впливають на законність прийнятого рішення, а свідчать про допущення у ньому описок.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.08.2021 в силі, а апеляційної скарги - без задоволення.
Керуючись статтями 303, 407, 418 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 серпня 2021 року про відмову в задоволенні скарги захисника на повідомлення про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12017220000000515 від 10.04.2017 року залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. І. Панкулич
Судді С. Б. Боднар
І. В. Панаід