Документ № 99396512

Справа № 991/5768/21

Провадження 1-кс/991/6093/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 вересня 2021 року місто Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В., за участю секретаря судового засідання Яроша О.М., розглянув заяву адвоката Вірченка Андрія Васильовича про відвід слідчої судді Михайленко В.В., та

ВСТАНОВИВ:

1.У провадженні слідчої судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. перебуває судова справа № 991/5768/21 за скаргою адвоката Вірченка А.В.

2.02 вересня 2021 року адвокат Вірченко А.В. подав заяву про відвід слідчої судді Михайленко В.В. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 вересня 2021 року визначено, що розгляд вищевказаної заяви буде здійснювати суддя Галабала М.В.

3.Заява про відвід вмотивована тим, що 25 серпня 2021 року під час розгляду суддею Михайленко В. судової справи № 991/4436/21 адвокат звернув увагу судді на обставину, яка полягає у наступному. 12 червня 2021 року на сайті «Судово-юридичної газети» було оприлюднено наступну цитату з виступу судді Михайленко В.В., який стався 10 червня 2021 року під час дискусії «Розмежування відповідальності між НАБУ, САП та ВАКС»: «Судья отметила, что задача Антикоррупционного суда - не помогать правоохранительным органам, а обеспечивать баланс между потребностями досудебного следствия и правами и свободами граждан.» Адвокат вважає, що таке особисте переконання судді Михайленко В.В. абсолютно не відповідає завданню Вищого антикорупційного суду, яке встановлене чинним законодавством України. На переконання адвоката це свідчить, що суддя не має наміру здійснювати правосуддя та судовий контроль. Все це, на думку заявника відводу, викликає сумнів у її неупередженості.

4.Адвокат Вірченко А.В. та слідча суддя у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Письмових пояснень подано не було.

4.1.Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

4.2.Дослідивши заяву про відвід та додані до неї матеріали, суддя робить такі висновки:

4.3.У пункті 4 ч. 1 ст. 75 КПК України визначено, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

4.4.Європейський суд з прав людини у пункті 66 рішення по справі «Мироненко і Мартенко проти України» вказує, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії», пункти 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії», п. 42).

4.5.Особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії», п. 43).

4.6.Дослідженням заяви про відвід та матеріалів, що додані до неї, встановлено, що доказів вияву упередженості слідчої судді Михайленко В.В. під час здійснення правосуддя не надано.

4.7.Для з`ясування наявності об`єктивного критерію особистої упередженості слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в її безсторонності (пункт 69 рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України»). Адвокат такими доказами вважає виступ слідчої судді Михайленко В.В. та опублікування її статті на сайті «Судово-юридичної газети».

4.8.Суддя констатує, що ці аргументи не переконують в упередженості слідчої судді Михайленко В.В. Відповідно до § 2 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. здійснення свободи вираження поглядів може підлягати обмеженням, «що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві», у тому числі й «для підтримання авторитету і безсторонності суду». Стаття 11 Кодексу суддівської етики визначає, що суддя може займатися науковою, викладацькою діяльністю в обсягах та порядку, встановлених законами України; брати участь у наукових форумах, конференціях, круглих столах, публічних дискусіях; виступати з публічними доповідями та лекціями; бути автором або впорядником книг чи статей; займатися іншою не забороненою законодавством про статус суддів діяльністю.

5.Таким чином, незгода адвоката Вірченка А.В. із публічними виступами судді Михайленко В.В. не може викликати обґрунтованих сумнів у неупередженості слідчого судді.

6.З цих підстав суд вважає, що його доводи не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду заяви про відвід, є надуманими, не ґрунтуються на вимогах законодавства, тому підстав для задоволення заяви про відвід немає.

Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 75, 81, 372 КПК України суддя постановив:

1. Заяву адвоката Вірченка Андрія Васильовича від 31 серпня 2021 року про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. - залишити без задоволення.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Галабала