Документ № 99396513

Справа № 991/5923/21

Провадження 1-кс/991/6012/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 вересня 2021 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В., за участю секретаря судових засідань Яроша О.М., захисника Слободяника О.П., детектива НАБ України Веренчука С.О., розглянув у відкритому судовому засіданні скарги захисника Слободяника Олега Петровича, в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на постанови детектива Національного антикорупційного бюро України про відмову у задоволенні клопотання про вчинення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 52021000000000313 від 15 червня 2021 року та

ВСТАНОВИВ:

1.До Вищого антикорупційного суду 31 серпня 2021 року надійшла скарга захисника Слободяника О.П., в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України про відмову у задоволенні клопотання про вчинення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 52021000000000313 від 15 червня 2021 року (далі - Кримінальне провадження). Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 31 серпня 2021 року справа передана на розгляд слідчому судді Галабалі М.В. Також 01 вересня 2021 року надійшла скарга цього ж адвоката у цьому ж кримінальному провадженні на постанову детектива НАБ України про відмову у задоволенні клопотання від 05 серпня 2021 року про вчинення слідчих (розшукових) дій. Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 01 вересня 2021 року справа № 991/5953/21 (провадження 1-кс/991/6043/21) також передана на розгляд слідчому судді Галабалі М.В. Крім цього, 02 вересня 2021 року надійшла скарга цього ж адвоката у цьому ж кримінальному провадженні на постанову детектива НАБ України про відмову у задоволенні клопотання від 15 серпня 2021 року про вчинення слідчих (розшукових) дій. Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 02 вересня 2021 року справа № 991/5981/21 (провадження 1-кс/991/6071/21) також передана на розгляд слідчому судді Галабалі М.В.

2.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 вересня 2021 року об`єднано в одне провадження справу № 991/5923/21 (провадження 1-кс/991/6012/21) за скаргою захисника Слободяника О.П. на постанову детектива НАБ України про відмову у задоволенні клопотання про вчинення слідчих (розшукових) дій зі справою № 991/5953/21 (провадження 1-кс/991/6043/21) та справою № 991/5981/21 (провадження 1-кс/991/6071/21). Об`єднаному провадженню присвоїти номер № 991/5923/21 (провадження 1-кс/991/6012/21).

3.Вимоги скарг вмотивовані наступним: 1) під час вивчення матеріалів кримінального провадження стороною захисту встановлені докази провокації підкупу працівниками НАБ України; 2) слід провести допити низки осіб, які зазначені в клопотаннях, для перевірки версії вчинення ОСОБА_2 спільно із співробітниками НАБ України провокації підкупу; 3) слід підтвердити або спростувати інформацію про наміри ТОВ «Тріар Україна» здійснення інвестицій з метою відновлення платоспроможності ТОВ «ЄАІЮ», а також підтвердити або спростувати надані на підтвердження фінансової спроможності інвестора докази шляхом допиту відповідних посадових осіб; 4) у оскаржуваній постанові не спростовано доводи сторони захисту щодо необхідності тимчасового доступу до документів щодо господарської діяльності ТОВ «Тріар Україна» та документів про розірвання договору оренди із ТОВ «ЄАІЮ»; 5) сторона захисту не володіє достатнім обсягом матеріалів кримінального провадження із тим, щоб деталізувати клопотання про вчинення слідчих дій; 6) відмова органу досудового розслідування у проведенні слідчих дій за клопотанням сторони захисту є порушенням права на захист та принципу змагальності сторін, а також свідчить, на думку сторони захисту про упередженість детектива НАБ України.

4.Учасники судового розгляду надали такі пояснення.

4.1.Захисник Слободяник О.П. підтримав доводи своїх скарг. Додатково пояснив, що він здійснює захист ОСОБА_1 в межах фінансових можливостей клієнта, відтак не може виконувати ті завдання, які, на його думку, повинна здійснювати сторона обвинувачення. Висловив доводи, які збігаються із доводами, які містяться в скаргах до суду.

4.2.Детектив НАБ України заперечив проти задоволення скарг. Пояснив, що ініціювання вчинення процесуальних дій стороною захисту після спливу більш як 8 місяців строку досудового розслідування, а також неконкретизованість слідчих та процесуальних дій, зазначених у клопотанні сторони захисту, формальність їх опису, свідчать про бажання затягнути строк досудового розслідування.

5.Оцінивши обставини, що викладені в скарзі та доданих до неї матеріалах, поясненнях учасників судового розгляду, що надані в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до таких висновків.

5.1.Детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у Кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а також за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.

5.2.Захисник Слободяник О.П. 29 липня 2021 року направив до НАБ України клопотання про проведення слідчих дій у Кримінальному провадженні. В ньому він висловлював позицію про необхідність проведення за його участі слідчих та процесуальних дій, а саме - допитів осіб, оглядів, призначення експертизи, тимчасового доступу до документів, скерування запиту в порядку міжнародної правової допомоги.

5.3.Постановою детектива НАБ України від 05 серпня 2021 року в задоволенні цього клопотання було відмовлено. Постанова обґрунтована, зокрема, таким: 1) сторона захисту має право самостійно отримувати відомості та пояснення від фізичних осіб, а доказів наявності перешкод у здійсненні свого права або взагалі спроб реалізації своїх прав, на отримання зазначених у клопотаннях відомостей, сторона захисту не надала; 2) виклик свідка для надання показань є заходом забезпечення кримінального провадження, який повинен бути належним чином обґрунтований, а сторона захисту не навела відомості щодо імен осіб, яких слід викликати; 3) свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вже неодноразово допитані органом досудового розслідування у кримінальному провадженні; 4) стороною захисту не надано відомостей до компетентних органів якої країни необхідно направити запит про міжнародну правову допомогу та чіткий перелік запитуваних процесуальних дій, обґрунтування їх зв`язку із предметом кримінального провадження; 5) не наведено обґрунтованих підстав для звернення із клопотанням про тимчасовий доступ до документів, які стосуються господарської діяльності ТОВ «Тріар Україна» та розірвання договору оренди ТОВ «ЄАІЮ», а також не обґрунтовано, яким чином вони мають відношення до обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні; 6) питання, які пропонується поставити на вирішення під час проведення будівельно-технічної експертизи причалів та судово-економічної експертизи плану санації виходять за обсяги обставин, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні; 7) при розгляді клопотання захисника Слободяника О.П., шляхом проведення слідчих та процесуальних дій, встановлено відсутність провокації злочину у цьому кримінальному провадженні.

5.4.Сторона захисту звернулася із клопотанням від 05 серпня 2021 року до НАБ України про вчинення таких дій: повторний допит ОСОБА_2 , одночасні допити цієї особи із іншими посадовими особами ДП «МТП «Чорноморськ», допити інших осіб, а також тимчасові доступи, в тому числі, до документів щодо господарської діяльності ТОВ «Тріар Україна», а також провести почеркознавчі експертизи підписів.

5.5.Постановою детектива НАБ України від 11 серпня 2021 року було відмовлено в задоволенні цього клопотання. Аргументами детектива, окрім тих, що були наведені вище у постанові від 05 серпня 2021 року, є наступні: в показах ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (про одночасний допит яких заявляє клопотання захисник) суперечність стосується обставин, досудове розслідування щодо яких здійснюється у кримінальному провадженні № 52020000000000651 від 19 жовтня 2020 року; стороною захисту не надано відомостей щодо факту підробки підписів від імені ОСОБА_8 на документах ТОВ «Тріар України», а в ході допиту остання підтвердила факт звернення та обізнаності навколо участі ТОВ «Тріар Україна» в процедурі санації боржника ТОВ «ЄАІЮ» та, таким чином, підписання нею необхідних документів; конфлікт засновників ТОВ «ЄАІЮ» не входить до предмету доказування у Кримінальному провадження, тому підстави для допиту директора ЗАТ «Агро Альянс» - відсутні.

5.6.Клопотанням від 15 серпня 2021 року захисник намагався ініціювати перед НАБ України проведення таких дій як повторний допит, одночасний допит кількох осіб, допити в якості свідків працівників правоохоронних органів, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, огляд документів з іншого кримінального провадження, тимчасовий доступ до речей та документів, а також вчинення інших дій.

5.7.Постанова детектива НАБ України від 19 серпня 2021 року, окрім наведених вище аргументів, була вмотивована таким: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж по номерах телефонів з червня по грудень 2020 року є неможливим, так як ця слідча дія неможлива до проведення в ретроспективі; огляд документів із іншого кримінального провадження буде сприяти розголошенню відомостей досудового розслідування кримінального провадження, в якому ще триває слідство та кінцеве рішення не прийнято, тому це зашкодить досудовому розслідуванню в цілому; щодо обставин поновлення на роботі ОСОБА_7 , встановлення долі причалів, перевірки інформації про візити та контакти працівників НАБ України - ці вимоги клопотання захисника не містять найменування процесуальних дій, які мають бути виконані органом досудового розслідування.

5.8.Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, дати їм належну оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України). Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому КПК України (ч. 1 ст. 24 КПК України). На досудовому розслідуванні особа, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представник, законний представник чи захисник можуть оскаржити рішення слідчого про відмову у проведенні слідчих дій, негласних слідчих (розшукових) дій (п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України).

5.9.Виходячи із цього, слідчий суддя вважає за неможливе здійснювати оцінку обґрунтованості оскаржуваних постанов детектива в частині відмови у: проведенні тимчасових доступів до речей та документів, встановлення обставин поновлення на роботі ОСОБА_7 , встановлення долі причалів, перевірки інформації про візити та контакти працівників НАБ України, адже ці дії не охоплюються категорією «слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії». Перелік видів рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені слідчому судді, який визначений у ст. 303 КПК України є вичерпним та поширювальному тлумаченню не підлягає. Додатково слідчий суддя звертає увагу на те, що правом звернутися із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів володіє також сторона захисту (ч. 1 ст. 159 КПК України).

5.10.У розділі 6 Листа ВССУ від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17 «Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» зазначено, що правова природа аналізованого виду проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим.

5.11.Щодо дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій слідчий суддя звертає увагу на таке.

5.11.1.Детектив НАБ України приймала рішення про відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій у формі постанов. Перша постанова датована 05 серпня 2021 року. Із відомостей офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» встановлено, що клопотання захисника надійшло до НАБ України 03 серпня 2021 року, тобто строк вирішення ініційованого питання детективом НАБ України дотримано. Друга постанова датована 11 серпня 2021 року. Із відомостей офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» встановлено, що клопотання захисника надійшло до НАБ України 09 серпня 2021 року, тобто строк вирішення ініційованого питання детективом НАБ України дотримано. Третя постанова датована 19 серпня 2021 року. Захисник не надає документів, які б дозволяли перевірити строк вирішення ініційованого питання детективом НАБ України, однак і не вказує на його порушення. Також, слідчий суддя встановив, що копії постанов детектива були надіслані особі, яка ініціювала питання про проведення слідчих дій.

5.11.2.В подальшому слідчий суддя встановлює, чи дотримані формальні вимоги при прийнятті оскаржуваних постанов. КПК України містить вимоги до постанови як рішення слідчого. Так, постанова слідчого складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови (ч. 5 ст. 110 КПК України). Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення (ч. 6 ст. 110 КПК України)

5.11.3.Оцінивши надані постанови детектива НАБ України від 05 серпня 2021 року, від 11 серпня 2021 року та від 19 серпня 2021 року про відмову в задоволенні клопотань, слідчий суддя доходить до висновку, що вони містять усі обов`язкові елементи такого процесуального рішення, викладені на офіційному бланку та підписані детективом НАБ України Дибою О.Д. Відтак, детектив дотрималася процесуального порядку вирішення клопотання сторони захисту про проведення слідчих (розшукових) дій.

5.12.Щодо оцінки законності та обґрунтованості підстав для відмови у задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій слідчий суддя звертає увагу на таке.

5.12.1.Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч. 2 ст. 91 КПК України). Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні(ч. 1 ст. 223 КПК України). Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 2 ст. 223 КПК України).

5.12.2.Захисник Слободяник О.П. заявляє, що метою проведення слідчих дій, про які він заявляв клопотання детективу НАБ України, є доказування відсутності провокації злочину стороною обвинувачення. Поняття провокації злочину не визначене в національному законодавстві України, тому слід звернутися до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). В пункті 47 рішення ЄСПЛ у справі Vanyan v. Russia зазначено: «Коли трапляється, що дії таємних агентів спрямовані на підбурювання до вчинення злочину, і немає підстав вважати, що він був би скоєний без їхнього втручання, то це виходить за рамки діяльності таємного агента і може бути названо провокацією». Таким чином, під провокацією злочину розуміють підбурювання до його вчинення. Такі дії призводять до порушення права на справедливий суд, яке передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і, як наслідок, ведуть до визнання доказів недопустимими.

5.12.3.В контексті перевірки скарги на провокацію слідчий суддя зазначає наступне. В пункті 69 рішення ЄСПЛ у справі Bannikova v. Russia зазначено, що вимоги ст. 6 Конвенції будуть дотримані лише у тому випадку, якщо у розпорядженні заявника буде ефективна можливість підняти питання про провокацію в ході судового розгляду справи, шляхом висловлення зауважень чи іншим чином. Відповідно, не є достатнім для досягнення цієї цілі, дотримання загальних гарантій, таких як принцип рівності сторін або прав обвинуваченого. Обов`язок довести, що провокації не було, за умови, що доводи обвинуваченого не є абсолютно необґрунтованими, покладається на органи, що здійснюють розслідування. За відсутності таких доказів судові органи повинні досліджувати фактичні обставини справи і вжити необхідних заходів для виявлення істини, з тим щоб вирішити, чи мала місце провокація. У разі якщо вони прийдуть до висновку, що провокація мала місце, вони зобов`язані зробити відповідні висновки відповідно до Конвенції. У п. 47 рішення ЄСПЛ у справі Ludi v. Switzerland вказано, що всі докази мають, як правило, подаватися у присутності обвинуваченого на відкритому слуханні і бути відкритими для спростування з боку іншої сторони. Є винятки з цього правила, але вони не повинні порушувати права сторони захисту; за загальним правилом, пункти 3 (d) та 1 статті 6 вимагають надання підсудному належної і достатньої можливості спростування і допиту свідка обвинувачення або під час подання ним свідчень, або на пізнішому етапі.

5.12.4.КПК України не передбачає спеціальної процедури розгляду скарги підозрюваного щодо його провокації на вчинення кримінального правопорушення в ході досудового розслідування. За загальним правилом, оцінка доказів на предмет їх допустимості для прийняття рішення про винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, здійснюється судом під час ухвалення вироку за результатами судового розгляду. Саме під час процедури судового розгляду обвинуваченому надається найбільш широке коло прав та гарантій, зокрема, щодо перевірки версії про провокацію злочину. В таких випадках сторона обвинувачення повинна довести, що докази, які вона використовувала для підтвердження вини особи є допустимими. Крім цього, сторона захисту має право на допит свідків сторони обвинувачення, а також клопотати про виклик свідків, які сторона обвинувачення не заявила під час підготовчого провадження, надавати інші докази, які будуть підтверджувати версію про провокацію злочину.

5.12.5.За змістом ст. 92 КПК України сторона обвинувачення зобов`язана доказувати ті обставини, які визначені у ст. 91 КПК України. Відтак, вона володіє свободою розсуду щодо кола доказів, якими будуть підтверджуватися обставини, які підлягають доказуванню. Це також узгоджується із положенням ч. 5 ст. 40 КПК України про самостійність слідчого у процесуальній діяльності. Покладення додаткового тягаря щодо з`ясування обставинвиключно через мотиви сторони захисту може бути надмірним у тих випадках, коли сторона захисту ініціює такі слідчі дії, які лише побічно стосуються обставин, які з`ясовуються в кримінальному провадженні, або ж взагалі їх не стосуються. Оцінюючи законність оскаржуваної постанови слідчий суддя виходить із концепції, що в ході ініційованих стороною захисту слідчих дій можуть бути отримані докази, які будуть свідчити про наявність обставин, які виправдовують підозрюваного, а самостійно отримати такі докази сторона захисту не в змозі.

5.12.6.Так, сторона захисту ініціює перед органом досудового розслідування проведення допитів низки осіб: заявниці ОСОБА_2 , засновників та службових осіб ТОВ «ЄАІЮ», засновників та службових осіб ТОВ «Тріар Україна», кредиторів ТОВ «ЄАІЮ», ОСОБА_4 , детективів НАБ України, прокурорів, інших працівників правоохоронних органів, які мали відношення до складання документів щодо прийняття повідомлення про злочин, реєстрації кримінального провадження, а також щодо проведення перших слідчих дій до затримання ОСОБА_1 . При цьому, в обґрунтування необхідності проведення цієї слідчої дії покладається загальна теза про те, що «встановлення факту спроб сплати неправомірної вигоди на мільйони гривень в інтересах підприємства з ознаками фіктивної діяльності (ТОВ «Тріар Україна») без належних повноважень на його представництво, за затвердження плану санації ТОВ «ЄАІЮ», який неможливо виконати, є достатньою самостійною ознакою провокації підкупу, оскільки єдиним можливим поясненням таких ірраціональних дій є бажання правоохоронці викрити того, хто прийняв пропозицію неправомірної вигоди». Метою допиту як слідчої дії є отримання повних та об`єктивних показань, які є джерелом доказів, а фактичні дані, що в них містяться, - доказами. Зі змісту досліджених документів слідчий суддя робить висновок, що сторона захисту намагається ініціювати проведення допитів невизначеної кількості осіб із тим, щоб перевірити факти, які вказані в постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 15 січня 2021 року у справі № 916/596/20. Відтак позиція детектива НАБ України, яка викладена в оскаржуваних постановах, про те, що сторона захисту не навела належного обґрунтування для виклику вказаних осіб для допиту є слушними, адже в клопотанні не зазначено, принаймні, переліку питань, які бажає задати захисник допитуваним особам.

5.12.7.Крім цього, слушними є аргументи детектива НАБ України про те, що питання, які могли б вирішити експерти за результатами проведення відповідних експертиз, виходять за обсяги обставин, предмету доказування у цьому кримінальному провадженні. Крім цього, за ст. 243 КПК України сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов`язкової. Винятки із цієї норми визначені у ст. 244 КПК України.

5.12.8.Необхідність огляду причалів сторона захисту в клопотанні про вчинення слідчих дій аргументує потребою з`ясування реальної можливості їх використання без додаткових інвестицій. Однак вже в скарзі зазначає, що «згідно «Акту огляду причалу № 7 від 16 вересня 2020 року № 105-4-232-20, виданого ДП «КТ Регістр судноплавства України», технічний стан причалу № 7 визначено як задовільний з обмеженнями, що потребує ремонтних робіт. Обмеження стосуються виведення з експлуатації ділянки причалу № 7 від стику з причалом № 6 в бік причалу № 8 довжиною 30 м.» Слідчий суддя наголошує на тому, що огляд як слідча дія проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 237 КПК України). Кримінальне провадження здійснюється за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а також за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України. Відтак, переконливими є доводи детектива щодо того, що огляд проводити недоцільно. Крім цього, захисник зазначає, що у випадку, коли сторона обвинувачення визнає певні обставини, через що не бажає проводити слідчі дії, то це слід відобразити у повідомленні про підозру. Слідчий суддя не погоджується із таким аргументом, оскільки повідомлення про підозру є системою процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора під час досудового розслідування, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваною, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами та способами. Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення. Викладена в письмовому повідомленні підозра служить підґрунтям для початку реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. У підозрюваного з`являються можливості впливати на зміст підозри та на подальше формулювання обвинувачення у обвинувальному акті, яким завершується досудове розслідування. Сформульована підозра встановлює межі здійснення слідчим і прокурором обвинувальної діяльності, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість більш цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 536/2475/14-к). В той же час, на повідомлення про підозру сторона захисту прямо може впливати лише оскаржуючи її обґрунтованість. Визначати чи змінювати зміст повідомлення про підозру є виключною компетенцією сторони обвинувачення. Тому оцінювати, які обставини повинні бути зазначені в повідомленні про підозру ОСОБА_1 слідчий суддя в цьому провадженні не здійснюватиме.

5.12.9.Доводи сторони захисту про необхідність проведення одночасних допитів ОСОБА_2 із низкою інших осіб не обґрунтовуються доказами, які б свідчили про необхідність такої слідчої дії. Так, відповідно до ч. 9 ст. 224 КПК України слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з`ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. Захисник не надав протоколів допитів, які б свідчили про розбіжності у показаннях осіб.

5.12.10.Слідчий суддя зазначає, що зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає у проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою та має значення для досудового розслідування, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв`язку (ч. 3 ст. 263 КПК України). Відтак, слушними є доводи детектива про те, що цю слідчу дію неможливо провести щодо минулих дзвінків.

5.12.11.Стосовно необхідності проведення огляду документів кримінального провадження № 52020000000000651 від 19 жовтня 2020 року, зібраних до 15 червня 2021 року, то слідчий суддя погоджується із доводами детектива НАБ України про те, що це може призвести до розголошення таємниці досудового розслідування. Вказана таємниця спрямована на захист, у тому числі, інтересів кримінального провадження шляхом передбачення ризиків змови та небезпеки фальсифікації чи знищення доказів. Відтак, ризик впливу на провадження виправдовує прийняття національними органами влади стримуючих заходів, таких як заборона розголошення секретної інформації. В той час як проведення огляду за участю особи, яка ініціювала проведення цієї слідчої дії, може негативно вплинути на розвиток кримінального провадження № 52020000000000651 від 19 жовтня 2020 року.

5.12.12.Доводи захисника Слободяника О.П. про те, що відмова у проведенні слідчих дій тлумачитимуться стороною захисту як черговий доказ упередженості осіб повинні спростовуватися у провадженні щодо розгляду відповідної заяви про відвід, тому слідчий суддя не вдається до їх аналізу.

6.Таким чином, слідчий суддя вважає, що детектив всебічно, повно і неупереджено дослідила клопотання сторони захисту, зміст та форма процесуальних рішень (постанов про відмову у задоволенні клопотання) відповідають вимогам ст. 110 КПК України, доцільність у проведенні слідчих дій стороною захисту не доведена, а за таких обставин доводи захисника Слободяника О.П. про необґрунтованість та незаконність постанов детектива НАБ України є непереконливими, що вказує на необхідність відмови у задоволенні скарг про скасування оскаржуваних постанов.

Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 2-3, 9, 223, 303, 306-307, 309, 372 КПК України слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1.Скарги захисника Слободяника Олега Петровича, в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на постанови детектива Національного антикорупційного бюро України про відмову у задоволенні клопотань від 29 липня 2021 року, від 05 серпня 2021 року та від 15 серпня 2021 року про вчинення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 52021000000000313 від 15 червня 2021 року, залишити без задоволення.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя М.В. Галабала