- Головуючий суддя (ВАКС) : Біцюк А.В.
- Секретар : Волощенко С.В., Пузиря В.Р.
- Захисник/адвокат : Іщенко В.І., Грушовця Є.А.
Справа № 991/4646/21
Провадження 1-кс/991/4711/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретарів ОСОБА_2, ОСОБА_3, представників особи, в інтересах якої подана скарга - адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5, детектива ОСОБА_6, розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_7, на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 42014000000000521 від 18.06.2014 р., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_7, на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ), яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження № 42014000000000521 від 18.06.2014, в якій вона просить:
- визнати неправомірною бездіяльність органу досудового розслідування НАБУ у кримінальному провадженні № 42014000000000521 від 18.06.2014 щодо неповернення ОСОБА_7 грошових коштів у розмірі 6860000,00 грн., вилучених під час обшуку 14.07.2017 за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати компетентних посадових осіб НАБУ повернути ОСОБА_7 грошові кошти, що були вилучені 14.07.2017 під час проведення обушку за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі 6860000, 00 грн.
Клопотання мотивованетим, що у рамках кримінального провадження № 42016000000003536, матеріали якого щодо ряду підозрюваних виділено у кримінальне провадження № 42018000000000563 (у рамках якого, зокрема, доньці ОСОБА_7 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України), що в подальшому об`єднано в одне провадження за № 42014000000000521, 14.07.2017 за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 проведено обшук, під час якого, серед іншого, вилучено грошові кошти у розмірі 6860000, 00 грн. 29.04.2021 постановою прокурора кримінальне провадження № 42014000000000521 від 18.06.2014 за підозрою ряду осіб, у тому числі ОСОБА_8, закрите з підстав, передбачених п. 3 ч. 1ст. 284 КПК України. Зазначені кошти є тимчасово вилученим майном, яке органом досудового розслідування, незважаючи на відповідне клопотання представника власника майна, у порушення вимог ст. 28, ст. 169 КПК України, не повернуто ОСОБА_7 .
Представники особи, в інтересах якої подано скаргу, - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали доводи скарги, просили задовольнити із викладених у ній підстав.
Детектив НАБУ ОСОБА_6 заперечував проти доводів скарги, зазначив, що кримінальне провадження закрито лише в частині саме за підозрою ряду осіб у вчиненні злочинів, а не вцілому. Кошти у сумі 6860000, 00 грн., які на підставі ухвали слідчого судді вилучені за місцем проживання ОСОБА_7, визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні повідомила, що зазначені кошти отримані нею у встановлений законом спосіб та передані її матері ОСОБА_7 як подарунок, а тому належать саме ОСОБА_7 .
Дослідивши матеріали скарги, заслухавши доводи представників та детектива, показання свідка, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогамистатті 169цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
У судовомузасіданні встановлено,що детективиНАБУ здійснюютьдосудове розслідування кримінального провадження № 42014000000000521 від 18.06.2014 (матеріали кримінального провадження № 42016000000003536 щодо ряду підозрюваних виділено у кримінальне провадження № 42018000000000563, у рамках якого, зокрема, доньці ОСОБА_7 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209КК України, що в подальшому об`єднано в одне провадження за № 42014000000000521).
У рамках кримінального провадження № 42016000000003536 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.07.2017 (справа № 757/39761/17-к) надано дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_2, з метою відшукання, зокрема, грошових коштів, здобутих злочинним шляхом (а.с. 127).
14.07.2017 на підставі зазначеної ухвали проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, в якій мешкала ОСОБА_7 . Під час проведення обшуку, окрім іншого, вилучено грошові кошти у сумі 6860000 грн. (а.с. 7-11).
Вказані грошові кошти було оглянуто, про о складено протокол огляду від 20.07.2017 (а.с. 177-190).
Постановою прокурора від 20.07.2017 грошові кошти у сумі 6860000 грн., що були виявлені та вилучені 14.07.2017 під час проведення обшуку житла за адресою: АДРЕСА_1, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42016000000003536 від 18.11.2016 (а.с. 203-210).
Постановою слідчого від 20.07.2017 зазначені грошові кошти передано на зберігання на депозитний рахунок, відкритий Генеральною прокуратурою України (а.с. 211-212).
Так, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України, ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Крім того, правилами частини 7 ст. 237 КПК України передбачено, що при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
З аналізу вищезазначених статей можна зробити висновок, що тимчасово вилученим є все майно, яке було вилучено під час проведення обшуку окрім того, 1) дозвіл на відшукування якого прямо надано ухвалою слідчого судді та 2) майно, що відноситься до предметів, які вилучені законом з обігу.
Так, наданий детективом у судовому засіданні протокол огляду від 20.07.2017, складений за результатами огляду грошових коштів у сумі 6860000 грн., вилучених 14.07.2017 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1,відображає кількістьта номіналикупюр,їх пакування,однак немістить серіїта номерівтаких купюр.
Інші надані детективом докази у їх сукупності та взаємозв`язку, не дають підстав для висновку, що зазначені кошти здобуті злочинним шляхом, а за такого, відповідні доводи сторони обвинувачення слідчий суддя розцінює як припущення.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що вилучені грошові кошти входять до переліку майна, щодо якого прямо наданий дозвіл на відшукання ухвалою слідчого судді про дозвіл на обшук. Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що вказані грошові кошти не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вони є тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, в разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, а у випадку тимчасового вилучення майна не на підставі ухвали слідчого судді таке клопотання про арешт повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено. Зазначений випадок як підстава припинення тимчасового вилучення майна і його повернення особі, в якої воно було вилучено, передбачений п.3 ч.1 ст.169 КПК України.
Як встановлено судовим розглядом та не заперечувалось учасниками судового засідання, арешт на грошові кошти у сумі 6680000 грн., вилучені під час обшуку 14.07.2017 за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, не накладався.
За ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 397 Цивільного кодексу України, фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що на протязі більше чотирьох років після проведення обшуку та вилучення грошових коштів у ОСОБА_7 питання про наклаладання на них арешту арешту на вилучені кошти не вирішувалось, відсутність доказів на даний час, що грошові кошти, щодо повернення яких подана скарга, здобуті злочинним шляхом, тобто дозвіл надавався на їх відшукання та вилучення ухвалою слідчого судді про обшук, беручи до уваги презумпцію правомірності володіння майном, слідчий суддя дійшов до висновку, що надалі відсутні підстави для утримання стороною обвинувачення вилучених коштів та позбавлення ОСОБА_7 можливості ними володіти та розпоряджатись.
Доводи сторони обвинувачення, що вилучені кошти не належать ОСОБА_7, а передані їй її донькою - ОСОБА_8, безпосередньо перед обшуком для зберігання та уникнення можливого відшукання і вилучення, до уваги не приймаються, оскільки в данному кримінальному провадженні на даний час будь-які факти протиправної діяльності ОСОБА_8 не розслідуються (провадження за підозрою вказаної особи закрито 29.04.2021р. на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України).
Що стосується вимоги про визнання неправомірною бездіяльності органу досудового розслідування НАБУ, то слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Статтею 307 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень, які можуть бути ухвалені слідчим суддею за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування.
Так, за ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов`язання припинити дію;
3) зобов`язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
За таких обставин, слідчий суддя за результатами розгляду скарг, зокрема, на бездіяльність детективів НАБУ, здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні шляхом прийняття одного з вищезазначених рішень, а не шляхом визнання будь-яких дій/бездіяльності неправомірними.
За таких обставин, вимога адвоката у цій частині не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов до висновку, що скарга адвоката ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_7, підлягає частковому задоволенню - вилучені під час обшуку кошти підлягають поверненню ОСОБА_7, в якої вони були вилучені.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 303, 306, 307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу задовольнити частково.
Зобов`язати - уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42014000000000521 від 18.06.2014 р. повернути ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 6860000,00 (шість мільйонів вісімсот шістдесят тисяч) грн., які вилучені під час обшуку 14.07.2017 за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_9