Документ № 99508051

Справа № 991/10566/20

Провадження 1-кп/991/91/20

УХВАЛА

31 серпня 2021 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією у складі:

головуючий - Строгий І.Л.,

судді - Маслов В.В., Федорак Л.М.,

секретар судового засідання - Свідунова Л.В.,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення:

прокурор - Шкрум В.М.,

сторона за хисту:

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

захисник - Михайлюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі, а також покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у кримінальному провадженні № 52020000000000450 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Суми, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК),

у с т а н о в и в:

1.У Вищому антикорупційному суді (далі - суд, колегія суддів) перебуває зазначене кримінальне провадження.

І. Питання, що вирішується та позиції сторін кримінального провадження.

2.25 червня 2021 року через канцелярію суду від прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Шкрума В.М. (далі - прокурор) надійшло клопотання про звернення застави в дохід держави та застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі, а також покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

3.Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що наразі, у цьому кримінальному провадженні, діє запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 630 600 гривень із покладеними на обвинуваченого ОСОБА_1 процесуальними обов`язками, строк дії яких закінчився 25 серпня 2021 року. На думку прокурора, такий розмір застави не спроможний забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу та є недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1 , та жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, які передбачені у ст. 177 КПК, враховуючи неодноразові неявки обвинуваченого ОСОБА_1 у судові засідання без поважних причин, що вказувало на неналежне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Прокурор переконаний у наявності обґрунтованих доказів та вагомих підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі, в сумі 1 320 000 гривень, що з урахуванням його майнового стану не є завідомо непомірним для нього, а також покладення процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

4.Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 7 липня 2021 року за клопотанням прокурора частина застави, в розмірі 120 000 гривень, внесена 7 серпня 2020 року заставодавцем ОСОБА_2 за обвинуваченого ОСОБА_1 звернута в дохід держави,

5.Розгляд клопотання прокурора в частині застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі, а також покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, відкладено до раніше узгодженої дати судового засідання, а саме до 16 годин 00 хвилин 19 серпня 2021 року, оскільки захисник Сініченко А.С. не прибув у судове засідання та не повідомив про причини неприбуття.

6.Оскільки, один із членів колегії був відсутній на роботі з 11 серпня 2021 року по 28 серпня 2021 року у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, судове засідання 19 серпня 2021 року о 16 годині 00 хвилин не відбулося.

7.Одразу після одужання судді, призначено дату судового засідання - 31 серпня 2021 року о 12 годині 30 хвилин, для розгляду клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі, а також покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

8.Під час телефонної розмови секретаря судового засідання Свідунової Л.В. із захисником Сініченком І.С. 27 серпня 2021 року, передано телефонограму та повідомлено захисника про дату та час судового засідання. Захисник Сініченко І.С. повідомив секретаря, що не зможе прибути у будь-який день та час раніше, окрім визначеної дати наступного судового засідання, а саме 9 вересня 2021 року о 16 годині 00 хвилин.

9.Згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання Свідуновою Л.В. від 30 серпня 2021 року, захисник Сініченко А.С. був присутній у залі судових засідань № 1 у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: проспект Перемоги, 41, м. Київ, де при зустрічі повідомив секретарю, що не буде присутній у судовому засіданні 31 серпня 2021 року о 12 годині 30 хвилин, про що направить відповідне клопотання.

10.Ухвалою колегії суддів від 30 серпня 2021 року доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити адвоката обвинуваченому ОСОБА_1 для проведення окремої процесуальної дії, а саме розгляду клопотання щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі, а також покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК та забезпечити прибуття захисника у судове засідання, яке відбудеться 31 серпня 2021 року о 12 годині 30 хвилин у приміщенні Вищого антикорупційного суду.

11.31 серпня 2021 року, тобто в день судового засідання, на електронну адресу суду надійшло клопотання від захисника Сініченка А.С. про відкладення судового засідання, яке обґрунтовував тим, що він братиме участь у слідчих діях та не зможе бути присутній у судовому засіданні 31 серпня 2021 року.

12.Захисник Сініченко І.С. у судове засідання 31 серпня 2021 року о 12 годині 30 хвилин не прибув, однак, прибув захисник Михайлюк О.В., призначений Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві для проведення окремої процесуальної дії, який разом з обвинуваченим ОСОБА_1 не заперечували щодо проведення судового засідання за відсутності захисника Сініченка І.С. та не вбачали підстав для відкладення розгляду клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі, а також покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

13.У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на обставини, зазначені у ньому, а також додав, що розмір застави в сумі 1 320 000 гривень він визначав, враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, і саме такий розмір застави спроможний забезпечити досягнення мети застосування вказаного запобіжного заходу, а також зазначив, що КПК надає суду право вийти за межі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків.

14.Захисник Михайлюк О.В. заперечував щодо задоволення клопотання прокурора та просив відмовити у його задоволенні, обґрунтовуючи свою позицію тим, що застосування запобіжного заходу, а саме збільшення розміру застави вирішується у підготовчому судовому засіданні. Якщо обвинувачений ОСОБА_1 допускав неявки в судові засідання без поважних причин, то поніс за це покарання, оскільки на нього було накладено грошове стягнення та звернена в дохід держави частина застави. Проте, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Просить суд врахувати також те, що 25 серпня 2021 року закінчився строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 , проте, він все ж таки прибув у судове засідання, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не має на меті перешкоджати кримінальному провадженню, а навпаки, зацікавлений не затягувати розгляд справи. Окрім того, прокурор не обґрунтував, чому саме сума застави в розмірі 1 320 000 гривень зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 .

15.Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурору. Зазначив, що для нього сума застави в розмірі 1 320 000 грн є непідйомною. Станом на 2021 рік його майновий стан значно зменшився, а саме: заробітна плата становить 25 000 гривень на місяць, всі заощадження витратив, нерухоме та рухоме майно продав та купив дітям нерухомість, дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною, також він сплачує аліменти на неповнолітніх дітей та згідно з декларацією особи після звільнення (уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), яка охоплює 2020 рік, ОСОБА_1 володіє лише 1 біткоїном, інші 14 біткоїнів продав, ринкова вартість яких була 5700 доларів США за 1 біткоїн.

ІІ. Установлені судом обставини, мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

16.Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього документи, вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із такого.

17.Перш за все, суд вважає за необхідне зазначити, що не погоджується із твердженнями захисника, що застосування запобіжного заходу, а саме збільшення розміру застави вирішується виключно у підготовчому судовому засіданні, виходячи з наступного.

18.Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

19.Частинами 1, 2 ст. 331 КПК встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

20.Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора (ч. 1 ст. 132, ч. 4 ст. 176 КПК).

21.Із пункту 24 ст. 3 КПК вбачається, що судове провадження включає в себе, зокрема, підготовче судове провадження та судовий розгляд.

22.Отже, КПК надає право суду, у т.ч. на стадії судового розгляду обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

23.Згідно з постановою Верховного Суду від 13 грудня 2018 року № 483/1186/16-к, чіткого розмежування між поняттями «застосування запобіжного заходу» та «обрання запобіжного заходу», який би мав різні процесуальні наслідки, кримінальний процесуальний закон не містить. Терміни «застосування запобіжного заходу» та «обрання запобіжного заходу» використовуються як синонімічні та тотожні за своїм змістом.

24.Оскільки зазначені вище терміни («застосування запобіжного заходу» та «обрання запобіжного заходу») є тотожними, а статті 132, 176, 331, 333 КПК уповноважують суд на стадії судового розгляду застосувати (обрати) запобіжний щодо обвинуваченого, твердження захисника про те, що застосування запобіжного заходу вирішується виключно у підготовчому судовому засіданні є помилковими.

25.Оцінку іншим доводам сторони захисту щодо поданого прокурором клопотання, суд надаватиме далі у відповідних розділах цієї ухвали.

ІІІ. Щодо суті клопотання.

26.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

27.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).

28.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК).

29.Отже, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань.

30.Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК застава є запобіжним заходом.

31.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

32.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 6 серпня 2020 року, до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600 гривень та покладено на нього на строк два місяці - до 2 жовтня 2020 року такі обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000450 від 17 липня 2020 року, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; носити електронний засіб контролю.

33.Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 серпня 2020 року зазначену ухвалу слідчого судді залишено без змін.

34.Згідно з платіжним дорученням № 5573624 від 7 серпня 2020 року, за обвинуваченого ОСОБА_1 була внесена застава у розмірі 630 600 гривень заставодавцем ОСОБА_2 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду, у зв`язку з чим, 10 серпня 2020 року ОСОБА_1 звільнено з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

35.Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 30 вересня 2020 року та від 27 листопада 2020 року строк дії встановлених для підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків продовжено відповідно до 30 листопада 2020 року та до 27 січня 2021 року.

36.Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 16 січня 2021 року частково задоволено клопотання прокурора та продовжено на два місяці, тобто до 16 березня 2021 року строк дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків. Ухвалами від 12 березня 2021 року, 29 квітня 2021 року та 25 червня 2021 року задоволено клопотання прокурора та продовжено на два місяці, тобто до 12 травня 2021 року, 29 червня 2021 року та до 25 серпня 2021 року строк дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків, а саме: прибувати до прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із Харківської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000450 від 17 липня 2020 року, крім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; носити електронний засіб контролю.

37.Ухвалою суду від 23 червня 2021 року на обвинуваченого ОСОБА_1 накладено грошове стягнення у розмірі 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 540 гривень, оскільки судом було встановлено, що обвинувачений не з`явився в судові засідання без поважних причин, чим не виконав покладений на нього процесуальний обов`язок.

38.Ухвалою колегії суддів від 7 липня 2021 року звернено в дохід держави частину застави та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України суму в розмірі 120 000 гривень, внесену 7 серпня 2020 року заставодавцем ОСОБА_2 за обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 6 серпня 2020 року, оскільки, судом було встановлено що обвинувачений не виконував покладені на нього процесуальні обов`язки без поважних причин.

39.Станом на день розгляду клопотання прокурора, строк дії обов`язків, покладених судом на обвинуваченого ОСОБА_1 закінчився.

40.Прокурор, обґрунтовуючи клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі, а також покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, посилався на те, що наразі продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду, (2) незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, (3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не прибувати за викликом до суду.

41.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

42.Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка 4) перешкоджатикримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

43.Отже, перш за все, суду належить перевірити чи підтверджується існування ризиків, на які посилається прокурор.

(1)Ризик переховування від суду.

44.Так, на переконання колегії суддів, ймовірна можливість переховування ОСОБА_1 від суду підтверджується тим, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких він обвинувачується, передбачають, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

45.Окрім того, ОСОБА_1 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон та протягом 2016-2020 років він неодноразово виїжджав за кордон, що свідчить про можливість обвинуваченого, з метою уникнення кримінальної відповідальності, покинути територію України.

46.Судом також враховано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 1 червня 2021 року, згідно з яким ОСОБА_1 є керівником ТОВ «Харківенергозбуд-2021», ТОВ «Харківтеплозбуд» та ТОВ «Харківенергомонтаж-2021», та як керівник вказаних суб`єктів господарювання він може розпоряджатися майном, коштами, мати доступ до банківських рахунків, що не виключає можливості використовувати ресурси цих суб`єктів господарювання для переховування від суду.

47.Суд також бере до уваги декларації ОСОБА_1 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, подану 29 травня 2020 року та після звільнення, яка охоплює 2020 рік, подану 31 березня 2021 року.

48.Так, згідно з даними, зазначеними ОСОБА_1 у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, у його власності є кошти готівкою в сумі: 30 000 доларів США, 18 000 Євро, 385 000 гривень, також він володіє 15 біткоїнами. Згідно з даними, зазначеними ОСОБА_1 у декларації особи після звільнення (уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), яка охоплює 2020 рік, він володіє лише 1 біткоїном, інформація про наявність будь-яких інших грошових активів відсутня.

49.Згідно з декларацією за 2019 рік, в обвинуваченого було майно, криптовалюта (біткоїни) та грошові активи, які він міг використати для переховування від суду та на які не було накладено арешт, однак, у декларації за 2020 рік, гроші в готівці відсутні, а кількість біткоїнів зменшилася до 1, проте, не відображено жодних витрат, на що саме витрачені 30 000 доларів, 18 000 євро, 14 біткоїнів, задекларована вартість яких становить 3 307 985 гривень. У суді ОСОБА_1 також належним чином не підтвердив витрачання такої значної суми.

(2)Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків.

50.Перевіряючи наявність ризику впливу обвинуваченим на свідків та потерпілого, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

51.Суд вважає, що ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потерпілого, та дослідження їх судом. Колегія суддів переконана, що саме застава в більшому розмірі із покладеними на ОСОБА_1 обов`язками застерігатимуть обвинуваченого від впливу на свідків та потерпілого.

52.Оскільки судовий розгляд кримінального провадження ще не завершено, а свідки сторони обвинувачення та потерпілий судом не допитані, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу ОСОБА_1 , такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від давання показань у суді.

(3)Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

53.Щодо наявності ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом не прибуття за викликом до суду, суд виходить із наступного.

54.Обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово допускав неявки в судові засідання, а саме: 1 березня 2021 року, 29 квітня 2021 року, 25 травня 2021 року, 23 червня 2021 року без поважних причин, завчасно не повідомляв про неможливість його прибуття до суду, що є порушенням ним обов`язків, встановлених п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК та обов`язків, покладених на обвинуваченого судом.

55.У зв`язку із цим, ухвалою суду від 23 червня 2021 року на ОСОБА_1 на підставі статей 139, 323 КПК накладено грошове стягнення.

56.Окрім того, ухвалою суду від 7 липня 2021 року на підставі ч. 8 ст. 172 КПК звернено в дохід держави частину застави, внесену заставодавцем за обвинуваченого ОСОБА_1 .

57.У контексті клопотання, що розглядається, суд сприймає поведінку обвинуваченого, яка полягала у неодноразовому без поважних причин неприбутті за викликом до суду, як перешкоджання кримінальному провадженню (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК), адже це призвело до відкладення судових засідань і як наслідок до невиправданого затягування судового провадження.

58.Ураховуючи це, колегія суддів вважає, що прокурором доведено існування ризику того, що обвинувачений ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню.

59.Водночас, суд вважає неспроможними твердження захисника про те, що факт прибуття обвинуваченого до суду, незважаючи на закінчення строку дії обов`язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді, свідчить про те, що ОСОБА_1 не має на меті перешкоджати кримінальному провадженню, з огляду на таке.

60.Аналіз положень статей 177, 182 КПК дає підстави стверджувати, що такий запобіжний захід як застава є безстроковим, ним забезпечується виконання обвинуваченим покладених на нього законом та/або рішенням суду процесуальних обов`язків, і відповідно, дія цього запобіжного заходу може припинитись лише внаслідок зміни на інший або його скасування.

61.Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд.

62.Як зазначалось вище, наразі закінчився строк дії додаткових обов`язків, які покладались на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді.

63.Водночас, запобіжний захід, застосований до ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 6 серпня 2020 року у вигляді застави продовжує діяти, адже ним на підставі ч. 1 ст. 177 та ч. 1 ст. 182 КПК забезпечується виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, перелік яких наведений у ч. 7 ст. 42 КПК. Ці обов`язки почали діяти для ОСОБА_1 з моменту набуття ним статусу підозрюваного, а згодом обвинуваченого і припиняться лише з моменту набрання законної сили ухвали суду про закриття щодо нього кримінального провадження або набрання законної сили вироком суду.

64.За таких обставин, суд не погоджується із твердженням захисника про те, що обвинувачений, після закінчення строку дії обов`язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді, начебто не зобов`язаний прибувати за викликом до суду.

IV. Висновки суду та інші питання, які вирішив суд постановляючи цю ухвалу.

65.Згідно з частинами 1, 2 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

66.Дослідивши докази, надані прокурором в обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу, суд дійшов наступних висновків.

67.Оскільки ОСОБА_1 уже висунуто обвинувачення, яке суд зобов`язаний розглянути, застосовуючи, зокрема такі засади кримінального провадження як: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та диспозитивність, суд вважає, що на цій стадії він не вправі ухвалювати рішення, пов`язані зі встановленням доведеності (недоведеності) висунутого проти ОСОБА_1 обвинувачення, адже такі питання суд вирішує лише у вироку.

68.Зважаючи на усі обставини цього кримінального провадження, наведені у попередніх розділах ухвали, колегія суддів переконана, що прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_1 ймовірно може: (1) переховуватись від суду; (2) незаконно впливати на свідків, потерпілого; (3) перешкоджати цьому кримінальному провадженню іншим чином.

69.Окрім того, суд встановив, що попередній запобіжний захід, застосований щодо ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді у вигляді застави у розмірі 630 600 гривень із покладенням додаткових обов`язків, не забезпечив належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Тобто запобіжний захід не був дієвим, а тому, колегія суддів дійшла висновку про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , аніж застава у більшому розмірі, не запобігатиме ризикам, про існування яких суд зазначав раніше.

70.Визначаючись щодо розміру застави, суд виходить із такого.

71.Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

72.Згідно з п. 3 та абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

73.У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

74.Згідно з ч. 10 ст. 182 КПК у разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК.

75.Зважаючи на це, при визначенні розміру застави, суд враховує: наведені вище норми КПК, принцип пропорційності та попередню неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого. Суд вважає, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б останнього від порушення встановлених процесуальними нормами таабо покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не був надмірним. При цьому суд також враховує, що застава може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК.

76.Також, при визначенні розміру застави, суд бере до уваги обставини, наведені у ст. 178 КПК, зокрема: вік, стан здоров`я, майновий та сімейний стан обвинуваченого ОСОБА_1 тощо.

77.Разом з тим, колегія суддів погоджується з позицією сторони захисту та вважає, що прокурор належним чином не довів розмір застави, який він просить визначити - 1 320 000 гривень.

78.Суд, проаналізувавши усі суттєві дані, пов`язані із заявленим клопотанням, не встановив виключних обставин, які б давали підстави вважати, що застава у межах, визначених законодавцем не здатна забезпечити виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків.

79.Отже, з урахуванням наведеного, а також тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 на думку колегії суддів, щодо обвинуваченого необхідно обрати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» становить 681 000 гривень (2270х300=681000).

80.Суд також вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, а саме: прибувати до прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із Харківської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000450 від 17 липня 2020 року, окрім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, суду; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим, зазначеними в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування; носити електронний засіб контролю.

81.На переконання суду, застава в сумі 681 000 гривень не є завідомо непомірною для ОСОБА_1 разом з покладеними обов`язками, буде здатна забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, запобігти встановленим ризикам.

82.З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення клопотання прокурора.

83.Окрім того, на підставі ухвали суду від 7 липня 2021 року, частина застави, внесеної заставодавцем ОСОБА_2 за обвинуваченого у розмірі 120 000 гривень звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

84.Отже, розмір застави, яку фактично необхідно внести обвинуваченим чи за нього слід обраховувати з урахуванням застави, яка залишається внесеною на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 6 серпня 2020 року в розмірі 510 600 гривень.

85.Окремо колегія суддів вважає за необхідне висловитись щодо тверджень захисника про начебто подвійне притягнення обвинуваченого до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

86.Статтею 61 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

87.Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ч. 1 ст. 1 КПК).

88.Згідно з ч. 1 ст. 323 КПК якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.

89.Отже, наведене вище свідчить про те, що саме до виключної компетенції суду належить визначення виду заходу забезпечення кримінального провадження (привід чи грошове стягнення або обидва одночасно), який слід застосувати до обвинуваченого у зв`язку із неприбуттям до суду.

90.Підстави та порядок накладення грошового стягнення та застосування приводу врегульовано статтями 139 - 147 КПК.

91.Водночас, як зазначалось вище, порядок вирішення і підстави для звернення застави в дохід держави визначено ч. 8 ст. 182 КПК.

92.Аналіз цих заходів забезпечення кримінального провадження переконує суд у тому, що грошове стягнення та застава за своєю правовою природою не є тотожними.

93.Тим більше у цьому кримінальному провадженні, захисник помилково ототожнює ці два заходи забезпечення, позаяк грошове стягнення суд наклав на ОСОБА_1 , а застава, звернута судом в дохід держави, внесена не обвинуваченим, а за нього, заставодавцем ОСОБА_2 . Відтак, твердження захисника про подвійне притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду є безпідставним.

94.До того ж, ч. 10 ст. 182 КПК уповноважує суд, у разі звернення застави в дохід держави вирішити питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу. Отже, твердження захисту про подвійне притягнення обвинуваченого до юридичної відповідальності є безпідставними.

Ураховуючи усе вищевикладене, керуючись статтями 369-372, 375, 376 КПК, суд

п о с т а н о в и в:

1. Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі, а також покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК задовольнити частково.

3. Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Суми, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 369 КК, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 810 000 (вісімсот десять тисяч) гривень.

4. Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN - НОМЕР_1 ).

5. Розмір застави, яку фактично необхідно внести згідно з цією ухвалою, слід обраховувати з урахуванням застави, яка залишається внесеною на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 6 серпня 2020 року (510 600 (п`ятсот десять тисяч шістсот) гривень).

6. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 строком на два місяці до 31 жовтня 2021 року наступні обов`язки, а саме:

1) прибувати до прокурора та суду за першим викликом;

2) не відлучатися із Харківської області без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52020000000000450 від 17 липня 2020 року, окрім своїх захисників, слідчих, детективів, прокурорів, суду;

5) утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим, зазначеними в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування;

6) носити електронний засіб контролю.

7. У іншій частині клопотання відмовити.

8. Роз`яснити, що обвинувачений не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

9. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

10. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які входять до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Судді:

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак