Пошук

Документ № 99508060

  • Дата засідання: 10/09/2021
  • Дата винесення рішення: 21/10/2021
  • Справа №: 991/4410/21
  • Провадження №: 52021000000000171
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Тип рішення: Вирок
  • Головуючий суддя (ВАКС) : Криклива Т.Г.
  • Суддя (ВАКС) : Танасевич О.В., Сікора К.О.
  • Секретар : Костікова Б.О.
  • Захисник/адвокат : Єрмака Л.Б., Корюкіна О.В., Басаргіна О.П.
  • Прокурор : Снєгірьов О.М.

Справа № 991/4410/21

Провадження № 1-кп/991/35/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гавриленко Т.Г.

суддів Танасевич О.В.,

Сікори К.О.

за участі:

секретаря судового засідання Костікова Б.О.,

Чеботаренка А.П.

прокурора Снєгірьова О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

його захисника, адвоката Єрмак Л.Б.

обвинуваченого ОСОБА_2

його захисників, адвокатів Корюкіна О.В., Басаргіної О.П.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Києві в залі судових засідань угоду про визнання винуватості, укладену 30.06.2021, в редакції від 09.09.2021, між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кричуном В.В. та підозрюваним ОСОБА_1 , та угоду про визнання винуватості, укладену 30.06.2021, в редакції від 09.09.2021, між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кричуном В.В. та підозрюваним ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000171 від 02.04.2021, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

I.Історія провадження

01.07.2021 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов обвинувальний акт у супроводі двох угод про визнання винуватості, укладених між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 05.07.2021 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

09.09.2021 прокурором подано змінений обвинувальний акт та угоди про визнання винуватості в новій редакції.

ІІ. Формулювання обвинувачення

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у наступному.

ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора та будучи засновником ТОВ «Е-МКЗ», у 2018 році вступив у змову з в.о. генерального директора ДП «Первомайськвугілля» ОСОБА -1. За умовами цієї домовленості ОСОБА-1 гарантував обвинуваченому перемогу у процедурі закупівлі робіт за проектом «Здійснення невідкладних заходів, пов`язаних з запобіганням виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру у зв`язку з затопленням шахт Первомайсько-Стаханівського вугледобувного регіону Луганської області по ВП «Шахта «Золоте» (далі за текстом - Проект), а ОСОБА_1 мав за рахунок завищення обсягу та вартості робіт надати ОСОБА -1 неправомірну вигоду у сумі близько 5 млн. грн та придбати матеріали для робіт у ТОВ «Пайпин-Системс» та ТОВ «ВК Елтеко» за завищеною вартістю.

Реалізуючи спільний умисел на отримання неправомірної вигоди шляхом використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, ОСОБА -1 від імені ДП «Первомайськвугілля» та ОСОБА_1 від імені ТОВ «Е-МКЗ» уклали договір підряду від 19.04.2018 на виконання робіт згідно з Проектом.

Для початку реалізації спільного плану ОСОБА_1 23.05.2018 отримав аванс від ДП «Первомайськвугілля» у розмірі 22 545 631 грн для придбання будівельних матеріалів.

З метою збільшення прибутку ОСОБА-1 та ОСОБА_1 узгодили залучення субпідрядника, який самостійно роботи виконувати не буде, а реальне виконання робіт замовить у відокремлених підрозділів самого ж ДП «Первомайськвугілля».

З метою реалізації цього умислу ОСОБА_1 у травні 2018 запропонував ОСОБА_2 виступити субпідрядником за договором підряду від 19.04.2018, укладеним між ДП «Первомайськвугілля» та ТОВ «Е-МКЗ».

Погодившись із пропозицією, ОСОБА_2 , як директор ТОВ «Альянс Жилбудінвест» уклав з ТОВ «Е-МКЗ» договір субпідряду № 05/06 від 05.06.2018.

Для безпосереднього виконання робіт з реалізації Проекту на технічній нараді в ДП «Первомайськвугілля» ОСОБА-1 надав усну вказівку директорам відокремлених підрозділів «Шахта «Золоте» ОСОБІ-2 та «Спеціалізоване управління» ОСОБА_3 укласти договори про надання послуг з ТОВ «Альянс Жилбудінвест».

На виконання цієї вказівки директора ДП «Первомайськвугілля» ОСОБА-1, між ТОВ «Альянс Жилбудінвест» ( ОСОБА_2 ) з одного боку, та ВП «Шахта «Золоте», ВП «Спеціалізоване управління» з іншого боку, було укладено договори про надання послуг від 05.06.2018 та 23.05.2018, відповідно.

На підставі вказаних договорів відокремленими підрозділами ДП «Первомайськвугілля» - «Шахта «Золоте» та «Спеціалізоване управління», було виконано роботи у період з червня по жовтень 2018 року на загальну суму 3 862 552 грн.

Переслідуючи мету незаконного збагачення, за раніше узгодженою схемою, ОСОБА_1 , від імені ТОВ «Е-МКЗ», та ОСОБА_2 , від імені ТОВ «Альянс Жилбудінвест», за період червень - жовтень 2018 на підставі актів виконаних робіт ВП «Шахта «Золоте» та ВП «Спеціалізоване управління» та договору субпідряду від 05.06.2018 склали Акти КБ - 2в із завищеними обсягами та вартістю виконаних робіт на загальну суму 38 455 233 грн.

У свою чергу на підставі договору підряду від 19.04.2018 ОСОБОЮ-1, від імені ДП «Первомайськвугілля», особами, матеріали стосовно яких розслідуються в окремому провадженні, та ОСОБА_1 (у вересні та жовтні за його вказівкою ОСОБА_4 ) від імені ТОВ «Е-МКЗ» були підписані акти КБ-2в за червень - жовтень 2018 на загальну суму 38 455 233 грн, а ОСОБА-1 крім того підписав довідки форми КБ-3 на загальну суму 36 314 137 грн.

Органом досудового розслідування встановлено, що за рахунок дій осіб, матеріали стосовно яких розслідуються в окремому провадженні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було завдано шкоду державним інтересам на загальну суму 17 242 255 грн, з яких сума завищення обсягів та вартості робіт склала 16 701 385 грн та непродуктивні (зайві) витрати за рахунок різниці вартості робіт 540 870 грн, виконаних за договором підряду від 19.04.2018, порівняно з роботами, які є ідентичними за своїм складом, згідно з договором між ТОВ «Альянс Жилбудінвест» та ВП «Шахта «Золоте» та ВП «Спеціалізоване управління».

Відповідно з суми завищення обсягів та вартості робіт, що склала 16 701 385 грн було фактично сплачено на рахунок ТОВ «Е-МКЗ» 13 218 689 грн, а 3 482 697 грн обліковувалась як кредиторська заборгованість ДП «Первомайськвугілля» перед ТОВ «Е-МКЗ».

За таких обставин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

-ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у пособництві у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе та іншої фізичної та юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, у вигляді завищення обсягів та вартості робіт на суму 16 701 386 грн, з яких 13 218 689 грн сплачено на рахунок ТОВ «Е-МКЗ», а 3 482 697 грн обліковувалась як кредиторська заборгованість ДП «Первомайськвугілля» перед «ТОВ «Е-МКЗ», та понесенням ДП «Первомайськвугілля» непродуктивних (зайвих) витрат на суму 540 870 грн, вчиненому у співучасті з особами, матеріали стосовно яких розслідуються в окремому провадженні;

- ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вчиненими у співучасті особами, матеріали стосовно яких розслідуються в окремому провадженні.

ІІІ. Відомості про укладену між прокурором та підозрюваними ОСОБА_1 угоду про визнання винуватості

30.06.2021 між начальником третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кричуном В.В., з одного боку, та підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 , з іншого, за участі захисника Єрмак Л.Б. укладено угоду про визнання винуватості (в редакції від 09.09.2021).

За змістом угоди формулювання та обсяг обвинувачення, а також правова кваліфікація дій ОСОБА_1 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, є тотожними формулюванню обвинувачення та кваліфікації, наведеним в обвинувальному акті.

В угоді міститься інформація про беззастережне визнання ОСОБА_1 винуватості у вчиненні всіх інкримінованих йому кримінальних правопорушень та наведено перелік його обов`язків щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншими особами, а саме:

- беззастережно визнати обвинувачення у пред`явленому обсязі в судовому провадженні;

-сприяти розслідуванню у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018 (а також у випадку прийняття відповідного процесуального рішення - виділення з нього кримінальних проваджень) у з`ясуванні всіх обставин справи;

-у разі необхідності до закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018 (а також у випадку прийняття відповідного процесуального рішення - виділення з нього кримінальних проваджень) за першим викликом з`явитись до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді чи суду;

-співпрацювати у викритті ОСОБА-1, ОСОБА-2, ОСОБА-3, ОСОБА-4, а також інших осіб у вчиненні кримінальних правопорушень під час реалізації Проекту.

Сторони узгодили, що співпраця має полягати у наданні повних правдивих показань відносно участі вказаних осіб у вчиненні кримінальних правопорушень та прийнятті на першу вимогу участі у всіх слідчих (розшукових) діях, негласних слідчих (розшукових) діях, в яких виникне необхідність у прокурора або органу досудового розслідування.

При цьому ОСОБА_1 зобов`язується підтвердити правдивість показань, наданих ним в ході допиту детективам НАБ України в якості підозрюваного під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018, має обов`язок їх підтвердити та надати аналогічні показання в ході подальшого досудового розслідування та судового розгляду у вказаному кримінальному провадженні, а також інших кримінальних провадженнях, для яких ці показання матимуть значення.

Відповідно до вимог ст. 472 КПК України сторони також узгодили покарання, яке підлягає призначенню обвинуваченому ОСОБА_1 у разі затвердження угоди.

Зокрема, вони дійшли згоди про визнання наступних обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують його покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та викриття ним кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами, часткове добровільне усунення заподіяної шкоди, наявність статусу внутрішньо переміщеної особи, наявність другої групи інвалідності загального захворювання, наявність на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позитивна характеристика.

Обставиною, яка згідно зі ст.67 КК України обтяжує покарання, є вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.

Щодо виду та розміру покарання сторони погодили його призначення:

-за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік 6 місяців зі штрафом в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн;

-за ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік.

Остаточне покарання сторони узгодили призначити відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначивши його у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік 6 місяців зі штрафом в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.

Також сторони дійшли згоди щодо звільнення ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст. 75 КК України від відбування основного покарання у виді 3-ох років позбавлення волі з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

На підставі ст. 77 КК України сторони узгодили призначення ОСОБА_1 додаткових покарань у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік 6 місяців зі штрафом в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.

Окрім зазначеного, в угоді передбачені наслідки її укладення і затвердження, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

IV. Відомості про укладену між прокурором та підозрюваними ОСОБА_2 угоду про визнання винуватості

30.06.2021 між начальником третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кричуном В.В. та підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_2 укладено угоду про визнання винуватості (в редакції від 09.09.2021).

Вказана угода містить формулювання та обсяг обвинувачення, а також правову кваліфікацію дій ОСОБА_2 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, які відповідають тим, що зазначені в обвинувальному акті.

Також угода містить інформацію про беззастережне визнання ОСОБА_2 винуватості у вчиненні всіх інкримінованих кримінальних правопорушень та наведено перелік його обов`язків щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншими особами, а саме:

- беззастережно визнати обвинувачення у пред`явленому обсязі в судовому провадженні;

-сприяти розслідуванню у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018 (а також у випадку прийняття відповідного процесуального рішення - виділення з нього кримінальних проваджень) у з`ясуванні всіх обставин справи;

-у разі необхідності до закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018 (а також у випадку прийняття відповідного процесуального рішення - виділення з нього кримінальних проваджень) за першим викликом з`явитись до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді чи суду;

-співпрацювати у викритті ОСОБА-1, ОСОБА-2, ОСОБА-3, ОСОБА-4, а також інших осіб у вчиненні кримінальних правопорушень під час реалізації Проекту.

При цьому сторони узгодили, що співпраця має полягати у наданні повних правдивих показань відносно участі вказаних осіб у вчиненні злочинів та прийнятті на першу вимогу участі у всіх слідчих (розшукових) діях, негласних слідчих (розшукових) діях, в яких виникне необхідність у прокурора або органу досудового розслідування.

Також ОСОБА_2 зобов`язується підтвердити правдивість показань, наданих ним в ході допиту детективам НАБ України в якості підозрюваного під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018, та зобов`язується їх підтвердити та надати аналогічні показання в ході подальшого досудового розслідування та судового розгляду у вказаному кримінальному провадженні, а також інших кримінальних провадженнях, для яких ці показання матимуть значення.

Крім того, відповідно до п. 3 угоди сторони досягли згоди щодо часткового добровільного відшкодування ОСОБА_2 шкоди, завданої вказаними злочинами, а саме сплати на рахунок Держказначейської служби України 100 000 грн у строк до 31.12.2021.

При вирішенні питання щодо міри покарання ОСОБА_2 сторони дійшли згоди про визнання наступних обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують його покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та викриття ним кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами, позитивна характеристика, наявність статусу внутрішньо переміщеної особи, наявність на утриманні неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Обставиною, яка згідно зі ст.67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_2 , є вчинення ним злочину групою осіб за попередньою змовою.

З урахуванням цих обставин сторони погодили призначення ОСОБА_2 наступного покарання:

-за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік 6 місяців зі штрафом у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн;

-за ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік.

Остаточне покарання сторони узгодили призначити відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначивши його у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік 6 місяців зі штрафом в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.

На підставі ч. 2 ст. 72 КК України сторони узгодили зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з 19.10.2020 по 22.10.2020 з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Також угодою погоджено звільнення ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді 3-ох років позбавлення волі з випробуванням на підставі ч. 2 ст. 75 КК України та покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

На підставі ст. 77 КК України сторони підтвердили призначення ОСОБА_2 додаткових покарань у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік 6 місяців зі штрафом в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.

Також в угоді передбачені наслідки її укладення і затвердження, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

V. Позиції учасників судового провадження

Позиції учасників щодо наявних угод.

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень. Обставин, викладених в обвинувальному акті та угоді, не оспорював. Зазначив, що він був ініціатором укладення такої угоди між ним і прокурором і, не очікуючи виклику детектива, самостійно звернувся до НАБ України. Запевняв, що він зробив це добровільно, жодного тиску на нього не вчинялось.

Додатково повідомив суду, що за вказівкою керівника ДП «Первомайськвугілля» підприємство, яке він очолював, здійснювало закупівлю матеріалів за завищеною вартостю у ТОВ «Пайпинг-Систем» та ТОВ «ВК Елтеко». Зазначив, що він усвідомлював протиправність своїх дій, оскільки попередній кошторис ДП «Первомайськвугілля» був узгоджений на суму 30 000 000 грн, а після його перегляду керівництвом цього підприємства він склав 76 000 000 грн. Крім того, як зазначив обвинувачений, він погодив надавати ОСОБІ-1 так званий «відкат» у розмірі 20 відсотків.

Обвинувачений підтвердив, що ним було укладено договір субпідряду з ТОВ «Альянс Жилбудінвест» з метою отримання неправомірної вигоди шляхом завищення вартості виконаних робіт та матеріалів.

Щодо завданої шкоди обвинувачений зазначив, що ревізією було встановлено, що ДП «Первомайськвугілля» має перед ТОВ «Е-МКЗ» заборгованість у розмірі 4 787 245 грн, яку було сторновано підприємством шляхом податкового коригування.

Також обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив в суді, що він складав акти виконаних робіт, в яких містилась завідомо неправдива інформація про виконання робіт, які насправді не виконувались. Зокрема, це стосувалось витрат на перевезення працівників, яке не здійснювалось, оскільки до виконання робіт були залучені працівники сусідніх затоплених шахт. Монтажно-ремонтні роботи щодо компенсаторів ТОВ «Е-МКЗ» також не виконувало.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокат Єрмак Л.Б. підтримала угоду про визнання винуватості, просила її затвердити.

Обвинувачений ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні беззастережно визнав вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтвердивши встановлені стороною обвинувачення фактичні обставини їх вчинення. Крім того, обвинувачений підтримав укладення угоди між ним та прокурором та вказав, що її укладення відбулось з його ініціативи та за власним бажанням.

Він повідомив суду, що між ТОВ «Альянс Жилбудінвест», директором якого він був, та ТОВ «Е-МКЗ» в особі директора ОСОБА_1 був укладений договір субпідряду на виконання робіт. Однак роботи ТОВ «Альянс Жилбудінвест» не здійснювало, оскільки відповідно до домовленості з ОСОБА_1 фактичне їх виконання покладалось на ВП «Спеціалізоване управління» та ВП «Шахта «Золоте». Фактично всі роботи виконувало ДП «Первомайськвугілля», а ТОВ «Альянс Жилбудінвест» було залучено формально. Зокрема, він, як директор ТОВ «Альянс Жилбудінвест», лише підписував акти, не виконуючи при цьому жодних робіт. Зазначив, що він розумів, що визначена у цих документах вартість робіт і матеріалів значно завищена. Метою підписання актів було отримання неправомірної вигоди.

Також ОСОБА_2 повідомив, що останній платіж до ТОВ «Альянс Жилбудінвест» надійшов у серпні 2018, а у жовтні-листопаді того ж року він підписав останній акт КБ - 2.

Щодо завданої шкоди ОСОБА_7 повідомляв, що підтверджує той факт, що його діями було завдано шкоду державним інтересам. Зокрема, ОСОБА_7 повідомив, що в цілому ТОВ «Альянс Жилбудінвест» було отримано 3 800 000 грн, з яких 1 600 000 грн було використано на оплату робіт, виконаних спецпідрозділами, 500 000 - 600 000 грн на виплату заробітної плати працівникам товариства та сплату податків. Решта коштів була перерахована за вказівкою ОСОБА_1 на рахунки різних юридичних осіб.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_2 , адвокати Корюкін О.В. та Басаргіна О.П., підтримали угоду про визнання винуватості, просили суд її затвердити.

Прокурор подані угоди про визнання винуватості підтримав та також просив суд про їх затвердження.

Щодо підтвердження наявності суспільного інтересу прокурор вказав, що сутність вчинених ОСОБА_1 та ОСОБА_7 злочинів полягала в тому, щоб приховати інший, більш тяжкий злочин, вчинений службовими особами ДП «Первомайськвугілля». А тому, оскільки сторона захисту в іншому кримінальному провадженні стверджує про відсутність завдання службовими особами ДП «Первомайськвугілля» збитків через начеб-то повернення обладнання (компенсаторів) постачальнику, то на підставі наданих ОСОБА_1 та ОСОБА_7 показань така версія буде повністю спростована і посилена доказова база щодо інших осіб, підозрюваних у вчиненні цього злочину. Вважав, що оскільки протиправні дії службових осіб ДП «Первомайськвугілля», як представників державної влади, становлять більшу суспільну небезпеку, ніж дії ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , як приватних осіб, то викриття обвинуваченими інших співучасників буде мати користь як для суспільства, так і для держави.

Також прокурор пояснив, що за допомогою показань обвинувачених стороні обвинувачення вдалось встановити точну дату, час та мету змови інших осіб щодо отримання неправомірної вигоди. На думку прокурора, все це допоможе у пришвидшенні досудового розслідування і викритті більшої кількості кримінальних правопорушень.

Щодо ступеню та характеру сприяння обвинувачених у проведенні кримінального провадження прокурор вказав, що дії ОСОБА_1 та ОСОБА_7 були щирими, оскільки вони викрили у тому числі і самих себе, а їх поведінка була спрямована на допомогу у проведенні кримінального провадження щодо них та інших осіб. Наголосив, що видача ОСОБА_1 оригіналів документів, які мають істотне значення для кримінальних проваджень, відбулась добровільно до досягнення згоди по угоді.

Також прокурор зазначив, що за результатом ревізії, проведеної на ДП «Первомайськвугілля», було обчислено суму заборгованості цього підприємства перед ТОВ «Е-МКЗ», яка склала 4 787 427 грн. Ця заборгованість була сторнована між ДП «Первомайськвугілля» та ТОВ «Е-МКЗ» шляхом її коригування, про що було повідомлено податковий орган.

Крім того, прокурор наголосив, що за змістом угоди ОСОБА_2 погоджується добровільно сплатити до 31.12.2021 часину шкоди, завданої його діями, у розмірі 100 000 грн. Вважав, що це реальна сума, яку обвинувачений може сплатити з огляду на те, що все його майно наразі перебуває на тимчасово окупованій території.

Також прокурор пояснив, що основна сума збитків утворилась внаслідок завищення вартості матеріалів, що було спричинено діями інших осіб. Однак, оскільки умисел на заволодіння 17 242 256 грн у співучасників був спільний, то шкода між учасниками не розмежована. У зв`язку з цим вважав, що умови угод відповідають характеру і тяжкості пред`явленого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачення.

Щодо визначеної угодами міри покарання прокурор вказав, що узгоджене покарання буде достатнім для досягнення цілей, передбачених у ст. 50 КК України.

Щодо вирішення судом питань, передбачених ч. 5 ст. 474 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 повідомив, що він цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, і він при цьому має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Підтвердив, що йому зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, визначені у ст. 473 КПК України. При цьому запевнив, що він розуміє характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, та дав згоду на застосування погодженого виду та розміру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що розуміє права, визначені у п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, та наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості. Зокрема, він повідомив, що цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, і він при цьому має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Запевнив, що йому зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, визначені у ст. 473 КПК України. Підтвердив, що розуміє характер пред`явленого йому обвинувачення, погоджується з видом та мірою покарання, які будуть до нього застосовані у разі затвердження угоди, а також з іншими заходами, які передбачає угода.

VІ. Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угод вимогам КПК України та закону про кримінальну відповідальність

Проаналізувавши зміст зміненого обвинувального акта та угод про визнання винуватості в новій редакції, дослідивши надані сторонами матеріали, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та/або закону про кримінальну відповідальність.

Судом встановлено, що укладені між прокурором та обвинуваченими угоди містять формулювання обвинувачення, яке прокурор вважав доведеним щодо кожного обвинуваченого, та його правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

При цьому, сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні обставини цього кримінального провадження, які відповідають формулі кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Зокрема, це виявляється у посяганні злочинної поведінки обвинувачених на ті суспільні відносини, які становлять об`єкт інкримінованих кримінальних правопорушень; участі кожного з обвинувачених; суб`єктному складі учасників; спрямованості та реалізації умислу обвинувачених; направленості мотиву та інших значущих для кваліфікації за відповідними статтями КК України обставинах.

Таким чином, формулювання обвинувачення, зазнечене в угодах, обставини, описані в обвинувальному акті, а також підтвердження обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 цих обставин дають можливість суду дійти висновку про існування фактичних підстав для визнання обвинуваченими своєї винуватості у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України у разі укладення угоди про визнання винуватості участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення угоди.

Як встановлено з пояснень сторін, обидві угоди про визнання винуватості були укладені за ініціативою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за участі захисників.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема, щодо нетяжких та тяжких злочинів, до яких згідно зі ст. 12 КК України належать злочини, вчинені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно з абз. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

За змістом обох угод вчиненим за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, державному бюджету завдано шкоду у розмірі 17 242 256 грн.

Відповідно до змісту обвинувального акта потерпілі у цьому кримінальному провадженні відсутні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор повідомив, що ДП «Первомайськвугілля» відмовилось від участі у цьому кримінальному провадженні у якості потерпілого.

Таким чином, з огляду на відсутність потерпілих та завдання шкоди вчиненими кримінальними правопорушеннями лише державним інтересам, вимог абз. 2 ст. 469 КПК України в угоді дотримано.

Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства .

Кримінальний процесуальний закон зобов`язує прокурора при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень (ст. 470 КПК України).

Суспільний інтерес є абстрактним оціночним поняттям і в узагальненому виді являє собою інтерес суспільства або усередненого представника цієї спільноти, пов`язаний із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку.

Так, в угодах наявність суспільного інтересу обґрунтована тим, що показаннями ОСОБА_1 та ОСОБА_7 :

1) посилено доказову базу щодо інших підозрюваних стосовно факту повернення окремого обладнання постачальнику, яке базувалась на підроблених документах;

2) притягнуто до відповідальності ОСОБУ-3 та ОСОБУ-4 як співучасників вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України;

3) викрито службове підроблення, вчинене ОСОБОЮ-3 та ОСОБОЮ-4 з метою приховання злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 264, ч. 1 ст. 366 КК України.

Слід також зазначити, що у контексті цього кримінального провадження суспільний інтерес полягає у припиненні на майбутнє, в перспективі існування такого ганебного явища як одержання службовими особами неправомірної вигоди шляхом використання наданої їм влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що завдає істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Такі явища мають деструктивний вплив у суспільстві та державі, вони перешкоджають здоровій конкуренції та економічному розвитку країни, посягають на права людини, руйнують належне управління, порушують встановлений правопорядок, підривають моральні засади суспільства.

Водночас, вкрай негативна сила корупції проявляється у тих випадках, коли шкода завдається представниками державного сектору, які, маючи дискреційні повноваження діяти від імені держави, обертають свою владу чи службове становище на власну користь у збиток державі чи суспільству. Як наслідок, відбувається неефективний розподіл і витрачання державних коштів і ресурсів, занепад політичної легітимності влади, зниження суспільної моралі.

Колегія суддів вважає, що оскільки укладення угод у цьому кримінальному провадженні з представниками приватного сектору економіки може мати користь у викритті осіб, які вчинили корупційні злочини, будучи представниками державного сектору, і суспільна небезпека дій яких більша, то умови угод відповідають інтересам суспільства.

До того ж, на думку колегії суддів, було б недоцільним застосовувати загальний порядок кримінального провадження до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , враховуючи беззаперечне визнання ними своєї вини, відшкодування ОСОБА_1 фактично завданої його діями державним інтересам шкоди шляхом коригування кількісних і вартісних показників перед ДП «Первомайськвугілля» та зобов`язання ОСОБА_2 добровільно відшкодувати 100 000 грн в рахунок завданої ним шкоди. На переконання суду, характер та тяжкість інкримінованих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, особи винних, їх ставлення до вчиненого, активне сприяння здійсненню досудового розслідування та судового розгляду вказує на їх бажання виправитись.

Щодо відповідності умов вимогам закону в частині призначення покарання.

За загальним правилом, домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. На думку суду, вказаних вимог закону сторони угоди дотримались.

Так, зі змісту угод вбачається, що при узгодженні сторонами покарань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було враховано і дотримано:

1) положення ст. 65 КК України, а саме сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; при визначенні меж покарання виходили із положень розділу X Загальної частини КК України; врахували характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів; взяли до уваги осіб винних; врахували їх поведінку після вчинення злочину; встановили наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання;

2) положення ст. 70 КК України щодо необхідності призначення обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим;

3) положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо зарахування ОСОБА_2 строку попереднього ув`язнення у строк відбування покарання;

4) положення ч. 2 ст. 75 КК України, яка передбачає можливість звільнення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, виходячи з наступних мотивів.

Згідно з приміткою до ст. 45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України, віднесено до корупційних кримінальних правопорушень. Зміст ч. 1 ст.75 КК України містить обмеження права суду на ухвалення рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у разі засудження особи за корупційне кримінальне правопорушення. Зміни, які передбачають таке обмеження були внесені лише у частину першу цієї статті Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України» в редакції № 1698-VII від 14.10.2014. Водночас, частина друга цієї статті такого обмеження не містить, та діє до тепер в редакції, чинній на момент внесення таких змін.

Варто наголосити, що внесення у кримінальний закон обмеження «крім корупційних злочинів» в розділи, які регулюють питання звільнення від кримінальної відповідальності та звільнення від покарання та його відбування (ст.ст. 45, 46, 47, 48, 74, 75, 79, 81 КК України) має чітко виражений характер, який очевидно свідчить про цілеспрямованість та конкретність таких обмежень саме в тих випадках, які мав на меті законодавець.

Враховуючи вибіркову позицію щодо внесення обмежень, які пов`язані з засудженням за корупційні кримінальні правопорушення, колегія суддів дійшла висновку, що мети поширення таких обмежень на випадки затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості, законодавець не переслідував. Також варто зазначити, що кримінальний закон не допускає розширеного тлумачення чи аналогії.

У наукових колах існує думка, що норми, передбачені в ч. 1 ст. 75 КК України та ч. 2 ст. 75 КК України, співвідносяться між собою як загальна та спеціальна. Тобто в ч. 1 ст. 75 КК України законодавець описує загальні положення застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, а в ч. 2 цієї ж статті описується спеціальний випадок такого звільнення - наявність угоди про визнання винуватості, а тому, відповідно, не мають дублюватися обмеження, викладені в ч. 1 цієї статті.

Колегія суддів не погоджується з цією позицією з огляду на наступне.

Загальна норма права співвідноситься зі спеціальною у взаємозв`язку як «рід - вид». Спеціальна норма характеризується похідним характером по відношенню до загальної, яка регулює конкретну сферу правовідносин.

Кримінальний процес розрізняє загальний порядок розгляду кримінального провадження та особливі порядки, серед яких, зокрема, кримінальне провадження на підставі угод, порядок здійснення якого регламентований Главою 35 КПК України.

Частина 2 ст.75 КК України застосовується виключно до цього особливого порядку, про що свідчить її безпосередній зміст та зазначення у ній умов, за яких суд має прийняти це рішення.

Ознак, співвідношення як загальної та спеціальної норми між ч. 1 та ч. 2 вказаної статті кримінального закону немає, оскільки вони регулюють різні порядки розгляду кримінального провадження. На користь такого висновку свідчить дублювання однієї з умов ч. 1, зокрема «сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років» в ч. 2 зазначеної статті. Якби діяла умова, що всі вимоги ч. 1 поширюються на випадки, передбачені ч. 2, то не було б потреби у частковому повторенні умов, за яких застосовується звільнення від відбування покарання.

З цього слідує, що ч. 1 ст. 75 КК України поширюється на загальний порядок розгляду кримінальних проваджень, а ч. 2 ст. 75 КК України застосовується до особливого порядку, та зазначені норми не співвідносяться одна з одною за характером «рід - вид».

Таким чином, колегія суддів дійшла переконання про можливість застосування ч. 2 ст. 75 КК України у цьому кримінальному провадженні.

5) положення ст. 76 КК України щодо необхідності покладення на обвинувачених обов`язків у зв`язку зі звільненням обвинувачених від відбування основного покарання з випробуванням.

6) положення ст. 77 КК України щодо застосування додаткових покарань у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій зі штрафом.

7) стан здоров`я ОСОБА_1 , те, що він пенсіонер, інвалід другої групи, наявність в обох обвинувачених дітей та інші обставини.

Отже, із урахуванням цього у суду є достатні підстави вважати, що узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам призначення покарання.

Щодо порушення умовами угод прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Судом не встановлено обставин, які б могли свідчити, що умови угод порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, з огляду на те, що їх укладення не має преюдиційного значення для кримінального провадження щодо будь-яких інших осіб.

Щодо добровільності укладення угод.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час підготовчого судового засідання підтвердив свій намір щодо укладення угоди та просив суд її затвердити, вказавши, що фактично він був ініціаторами укладення такої угоди і зробив це добровільно за участі захисника.

Обвинувачений ОСОБА_2 також підтвердив добровільність укладення угоди про визнання винуватості між ним та прокурором. Зазначив, що угоду було укладено за участі його захисника.

Прокурор вказав на спільну узгодженість усіх викладених в обох угодах умов, підтвердивши добровільність їх укладення як з боку прокурора, так і з боку обвинувачених.

На підставі цього суд переконався, що укладення угод сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодами.

Щодо можливості виконання обвинуваченими взятих на себе за угодою зобов`язань.

Згідно з п. 4.1 угоди про визнання винуватості, укладеної між ОСОБА_1 та прокурором, обвинувачений зобов`язується:

- надати показання у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018 щодо мети вчинення злочинів їх організатором ОСОБОЮ-1 - а саме мети отримання неправомірної вигоди в результаті зловживання службовим становищем та способу її отримання, також щодо інших обставин вчинення злочинів;

- надати показання щодо участі ОСОБИ-3 та ОСОБИ-4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України;

- надати показання щодо підроблення ОСОБОЮ-3 та ОСОБОЮ-4 офіційних документів з метою приховання раніше вчинених злочинів, внаслідок чого у березні 2021 року було зареєстровано відповідне кримінальне провадження, а ОСОБУ-3 та ОСОБУ-4 притягнуто до кримінальної відповідальності;

- надати документи, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення (оригінал договору субпідряду № 05/06, укладеного між ТОВ «Альянс Жилбудінвест» та додатків до нього, оригінал видаткової накладної від 17.11.2018, яка є підтвердженням отримання ТОВ «Е-МКЗ» від постачальника ТОВ «Пайпинг-Системс» компенсаторів, які неправомірно були включені до акту КБ-2в за жовтень 2018 року, копія акту обстеження виконаних робіт на шахті «Золоте», проведеного 04-05.04.2019 експертно-технічною групою, яким зафіксовані завищення обсягів робіт, виконаних ТОВ «Е-МКЗ» та нестача обладнання).

Відповідно до п. 4.1 угоди про визнання винуватості, укладеної між ОСОБА_2 та прокурором, обвинувачений зобов`язується:

- надати показання у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018 щодо мети вчинення злочинів їх організатором ОСОБОЮ-1 - а саме мети отримання неправомірної вигоди в результаті зловживання службовим становищем та способу її отримання, також щодо інших обставин вчинення злочинів;

- надати показання щодо участі ОСОБИ-3 та ОСОБИ-4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України;

- надати показання щодо підроблення ОСОБОЮ_3 та ОСОБОЮ_4 офіційних документів з метою приховання раніше вчинених злочинів, внаслідок чого у березні 2021 року було зареєстровано відповідне кримінальне провадження, а ОСОБУ-3 та ОСОБУ-4 притягнуто до кримінальної відповідальності;

- добровільно відшкодувати частину шкоди, а саме сплатити на рахунок №35239035010715 Держказначейської служби України м.Київ (МФО 820172) 100 000 (сто тисяч) грн до 31.12.2021.

Колегія суддів вважає, що з огляду на зміст наданих у підготовчому судовому засіданні пояснень обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть надати викриваючі показання у кримінальному провадженні № 12018130530000692 від 24.08.2018.

Крім того, як повідомив під час підготовчого судового засідання прокурор, обвинувачений ОСОБА_1 до початку укладення угоди вже надав органу досудового розслідування оригінали документів, яких не було в розпорядженні сторони обвинувачення.

Відтак, можливість виконання обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 взятих на себе за угодою зобов`язань доведена.

Висновки.

З урахуванням вищенаведених обставин колегія суддів констатує, що укладені у цьому кримінальному проваджені угоди про визнання винуватості відповідають вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність.

Також судом не встановлено підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.

З огляду на вказане суд приходить до висновку про необхідність затвердження вказаних угод про визнання винуватості шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченим узгодженого угодами покарання.

VІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди.

Цивільний позов

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

Арешт

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

У цьому кримінальному провадженні арешти накладались ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.10.2020 на транспортний засіб Toyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_1 ; причіп UMS BOAT 8902.4801, д.н.з. НОМЕР_2 , та будинок № 18, вул. Краснозорівська, м. Донецьк, що належать ОСОБА_2 , а також на транспортний засіб Mersedes-Benz ML 55, д.н.з. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 .

Вказані арешти підлягають скасуванню у зв`язку з відсутністю підстав для продовження дії цих заходів забезпечення кримінального провадження.

Речові докази.

У зв`язку з тим, що речові докази суду не надавались, суд не вирішує їх долю з огляду на положення ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати.

Нормами КПК України встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч.1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

На підставі наданих прокурором документів суд встановив, що сукупний розмір підтверджених процесуальних витрат на залучення експертів склав 293 212,26 грн. Вказані експертизи проводились в межах кримінального провадження № 12018130530000692 від 24.08.2018 за підозрою ОСОБА-1, ОСОБА-2, ОСОБА-3, ОСОБА-4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, а також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України. У подальшому на підставі постанови прокурора від 02.04.2021 з кримінального провадження № 12018130530000692 від 24.08.2018 було виділено окреме кримінальне провадження щодо підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

Відтак, оскільки експертиза відео-, звукозапису від 24.07.2020 № 19/23/1/09-СЕ/20, будівельно-технічні експертизи від 20.12.2018 № 5945/5946 та від 30.03.2020 № 4007-4009, а також почеркознавчі експертизи від 26.05.2020 № 8733-8735/20-32/13361-13390/20-32, від 14.12.2020 № 19134/19136/20-32/30148-30187/20-32/34354-34360/20-32, від 07.10.2020 № 19139/19140/20-32/24627-24632/20-32/24902-24909/20-32, від 25.09.2020 № 19123/19124/20-32/23891/20-32, від 06.10.2020 № 19129/19130/20-32/24611-24625, від 10.09.2020 № 19115/19116/20-32/22267-22273/20-32, від 17.09.2020 № 19113/19114/20-32/23382-23393/20-32 та від 04.09.2020 № 19111/19112/20-32/21739-21747/20-32 проводились до виділення цього кримінального провадження і стосувались у тому числі інших підозрюваних, то, виходячи з засад справедливості та розумності, колегія суддів вважає за необхідне розподіли вартість цих експертиз пропорційно кількості підозрюваних, стягнувши з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1/3 їх вартості.

Щодо почеркознавчих експертиз від 04.11.2020 № 19127/19128/20-32/27844-27859/20-32, від 30.10.2020 № 19141/19142/20-32/25645-25661/20-32, від 15.02.2021 № 2325-2327/21-32, від 05.01.2021 № 19137/19138/20-32/295-339/21-32, від 15.01.2021 № 19143/19144/20-32/1235-1242-32/1366-1386/21-32, суд враховує, що вони стосувались виключно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тому їх вартість підлягає розподілу на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 314, 373-376, 469-475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.06.2021, в редакції від 09.09.2021, між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кричуном Василем Васильовичем та підозрюваним ОСОБА_1 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000171 від 02.04.2021.

2. ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, та призначити на підставі угоди про визнання винуватості йому покарання:

-за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців зі штрафом в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн;

-за ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік.

3. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців зі штрафом в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

4. На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді 3 (три) років позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

5. На підставі п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

6. Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30.06.2021, в редакції від 09.09.2021, укладену між прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кричуном Василем Васильовичем та підозрюваним ОСОБА_2 в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000171 від 02.04.2021.

7. ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, та призначити на підставі угоди про визнання винуватості від 30.06.2021 йому покарання:

-за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців зі штрафом в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн;

-за ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 (один) рік.

8. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій або адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік 6 місяців зі штрафом в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн.

9. На підставі ч. 2 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання у виді позбавлення волі строк перебування під вартою з 19.10.2020 по 22.10.2020 з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

10. На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

11. На підставі п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

12. Арешти, накладені:

- ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.10.2020 на транспортний засіб Toyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_4 , номер двигуна НОМЕР_5 ; причіп UMS BOAT 8902.4801, д.н.з. НОМЕР_2 , номер шасі (рами) НОМЕР_6 ; житловий будинок загальною площею 157,4 м2 та житловою площею 44,3 м2 з надвірними побудованими за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер нерухомого майна 16652796), що належать ОСОБА_2 ,

- ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.10.2020 на транспортний засіб Mersedes-Benz ML 55, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_7 , номер двигуна НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_1 , - скасувати.

13. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов`язані із проведенням:

- експертизи відео-, звукозапису від 24.07.2020 № 19/23/1/09-СЕ/20 у розмірі 9 589,06 грн;

- почеркознавчої експертизи від 26.05.2020 № 8733-8735/20-32/13361-13390/20-32 у розмірі 6 864,48 грн;

- почеркознавчої експертизи від 04.11.2020 № 19127/19128/20-32/27844-27859/20-32 у розмірі 17 324,64 грн;

- почеркознавчої експертизи від 14.12.2020 № 19134/19136/20-32/30148-30187/20-32/34354-34360/20-32 у розмірі 6 537,6 грн;

- почеркознавчої експертизи від 30.10.2020 № 19141/19142/20-32/25645-25661/20-32 у розмірі 18 141,84 грн;

- почеркознавчої експертизи від 15.02.2021 № 2325-2327/21-32 у розмірі 8 580,50 грн;

- почеркознавчої експертизи від 05.01.2021 № 19137/19138/20-32/295-339/21-32 у розмірі 22 718,16 грн;

- почеркознавчої експертизи від 15.01.2021 № 19143/19144/20-32/1235-1242-32/1366-1386/21-32 у розмірі 17 978,40 грн;

- почеркознавчої експертизи від 07.10.2020 № 19139/19140/20-32/24627-24632/20-32/24902-24909/20-32 у розмірі 5 230,08 грн;

- технічної експертизи документів від 01.03.2021 № 27033/20-33/6011-6026/21-33 у розмірі 4 576,26 грн;

- почеркознавчої експертизи від 25.09.2020 № 19123/19124/20-32/23891/20-32 у розмірі 3 214,32 грн;

- почеркознавчої експертизи від 06.10.2020 № 19129/19130/20-32/24611-24625 у розмірі 5 665,92 грн;

- почеркознавчої експертизи від 10.09.2020 № 19115/19116/20-32/22267-22273/20-32 у розмірі 4 031,52 грн;

- почеркознавчої експертизи від 17.09.2020 № 19113/19114/20-32/23382-23393/20-32 у розмірі 4 521,84 грн;

- почеркознавчої експертизи від 04.09.2020 № 19111/19112/20-32/21739-21747/20-32 у розмірі 5 230,08 грн;

- будівельно-технічної експертизи від 20.12.2018 № 5945/5946 у розмірі 2 860 грн;

- будівельно-технічної експертизи від 30.03.2020 № 4007-4009 у розмірі 11 168,4 грн.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, та з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Головуючий суддя Т.Г. Гавриленко

Судді К.О. Сікора

О.В. Танасевич