Документ № 99572210

Справа № 991/5839/21

Провадження 1-кс/991/5927/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Щеннікової Г.О., прокурора Лучківа Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Литвиненка Сергія Сергійовича на рішення прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій захисник Литвиненко С.С. просив скасувати постанову детектива Національного антикорупційного бюро України про відмову в задоволенні клопотання від 02.07.2021.

Скарга обґрунтована тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

25 червня 2021 року підозрюваним ОСОБА_1 в порядку ст. 220 КПК України подано до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури клопотання про проведення допиту ОСОБА_2 як свідка у цьому кримінальному провадженні.

У клопотанні, зокрема, зазначено, що в межах кримінального провадження № 52018000000000182 від 02.03.2018 постановою детектива НАБУ від 16.10.2019 призначена комплексна судова економічна експертиза. За її результатами складено висновок експертів № 23451 від 10.01.2020, яким встановлено факт заниження початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища та встановлено суму недоотриманих у зв`язку з цим грошових коштів Державним бюджетом України у розмірі 196810,53 тис. грн, та який є одним із документів, що обґрунтовує підозру ОСОБА_1 .

При проведенні дослідження, за результатами якого складено вказаний висновок експертів, використовувались, у тому числі, геолого-економічна оцінка Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області станом на 01.01.2016 року: Книга 2 - Текст звіту (розділ 7) Прим. № 2 (далі - ГЕО-2016).

Підозрюваний стверджує, що існують розбіжності у показниках видобутку газу і конденсату по роках, що наведені в ГЕО-2016 та в комплексній судовій економічній експертизі № 23451 від 10.01.2020, а також Заключенні спеціаліста від 30.09.2019, в Листі № 2004 від 22.06.2019 ДП «Укранаукагеоцентр» та в Листі № 1852 від 07.06.2021 ДП «Укранаукагеоцентр», наданого на адвокатський запит ОСОБА_3 .

Зазначає про необхідність допитати одного з авторів ГЕО-2016 - головного інженера ДП «Укрнаукагеоцентр» ОСОБА_2 як свідка, при допиті якого будуть перевірені докази, що стосуються шкоди завданої кримінальним правопорушенням та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Тобто, на думку сторони захисту, допит як свідка ОСОБА_2 дозволить усунути наявні розбіжності в матеріалах кримінального провадження.

За результатом розгляду клопотання від 25.06.2021 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Лучків Ю.В. виніс постанову від 02.07.2021 про відмову у його задоволенні.

З прийнятим прокурором рішенням сторона захисту не погоджується, вважає, що постанова прокурора від 02.07.2021 є необґрунтованою, прокурор дійшов помилкових висновків, що стало підставою для звернення до слідчого судді із цією скаргою.

У судовому засіданні захисник Щеннікова Г.О. позицію, висловлену у скарзі, підтримала, просила її задовольнити. Під час виступу уточнила, що у прохальній частині скарги помилково вказала про оскарження постанови детектива НАБУ, тоді як предметом оскарження є постанова прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 02.07.2021. Зазначила, що допит свідка ОСОБА_2 допоможе перевірити висновок експертів № 23451 від 10.01.2020 у частині правильності використання показників ГЕО-2016.

Підозрюваний ОСОБА_1 скаргу підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у скарзі. На уточнююче запитання слідчого судді: яким чином допит свідка може усунути наявні, на думку сторони захисту, в експертизі розбіжності, пояснення не надав. Разом з цим пояснив, що проведення експертизи для спростування висновку експертів № 23451 від 10.01.2020 за ініціативою сторони захисту не можливе у зв`язку з великою вартістю такої експертизи. Зазначив, що звертався до слідчого судді із клопотанням про проведення експертизи, однак клопотання було повернуто. Повторно з відповідним клопотанням не звертався.

Прокурор Лучків Ю.В. у судовому засіданні виступив проти задоволення скарги. Пояснив, що 07.09.2020 ОСОБА_2 допитаний у межах даного кримінального провадження як свідкок, його показання не можуть спростувати висновки експертизи, тому потреба в його допиті в межах даного кримінального провадження наразі відсутня. Додатково зазначив, що сьогодні на виконання доручення прокурора викликані до детектива представники сторони захисту для вручення повідомлення про завершення досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України. Зокрема, на 14 год 00 хв викликаний підозрюваний ОСОБА_1 та його захисники.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед прокурором, слідчим, зокрема це стосується доцільності проведення допиту, та обґрунтованість внесеного клопотання.

Таким чином, предметом судового контролю під час розгляду такої категорії скарг є не лише прийняте слідчим, прокурором рішення за результатом розгляду відповідного клопотання, а й дотримання процесуальних вимог щодо проведення відповідних слідчих (розшукових) дій, які ініціюються перед органами досудового розслідування у кримінальному провадженні.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000182 від 02.03.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

31 липня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, що підтверджується матеріалами справи.

25 червня 2021 року підозрюваний ОСОБА_1 в порядку ст. 220 КПК України звернувся до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із клопотанням про проведення допиту як свідка головного інженера ДП «Укрнаукагеоцентр» (керівника і автора ГЕО-2016) ОСОБА_2 .

В обгрунтування клопотання зазначив, що постановою детектива Національного бюро від 16.10.2019 призначено проведення комплексної судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 52018000000000182, для проведення якої залучено доцента кафедри геології та розвідки нафтових і газових родовищ Івано - Франківського національного технічного університету нафти і газу, кандидата геологічних наук ОСОБА_4 .

За результатами проведеного дослідження складено висновок експертів № 23451 від 10.01.2020, яким встановлено факт заниження початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами Свистунівсько - Червонолуцького газоконденсатного родовища та встановлено суму недоотриманих у зв`язку з цим грошових коштів Державним бюджетом України у розмірі 196 810, 53 тис грн, який покладено в основу підозри.

Звертає увагу, що при складанні виснову досліджувалися і використовувалися, у тому числі, геолого - економічна оцінка Свистунівсько - Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області станом на 01.01.2016 року: Книга 2 - Текст звіту (розділ 7) Прим. № 2; заключення спеціаліста від 30.09.2019.

Зазначає, що у Заключенні спеціаліста від 30.09.2019 року на сторінці 21 ОСОБА_4 відмічає, що «…у якості вихідних даних використані матеріали «Геолого-економічної оцінки Свисткунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища Полтавської області станом на 01.01.2016 р.», а саме техніко-економічні міркування. Тобто, проектні видобутки газу і конденсату…» у Таблиці 7.5 та Таблиці 7.54 Книга 2 - текст звіту ГЕО-2016 відсутній розподіл видобутку газу «понад 5000 м» і «до 5000 м». Однак в заключенні спеціаліста від 30.09.2019 року вказано, що використані дані ГЕО-2016, і в той же час наведений в Додатку 1 до Заключення спеціаліста розподіл видобутку газу «понад 5000 м» і «до 5000 м», який на даних сторінках відсутній.

Підозрюваний ОСОБА_1 вважає, що спеціаліст ОСОБА_4 у заключенні від 30.09.2019, посилаючись на ГЕО-2016, зазначила недостовірні вихідні дані (число, місяць, рік введення в розробку родовища) та недостовірні нормативні дані прийняті для видобутку газу і конденсату станом на 01.01.2017 та 01.05.2017, що в подальшому вплинули на, вказані у заключенні, кінцеві значення (чистий прибуток і дисконтований грошовий потік), а також вплинули на вартість спеціального дозволу.

Підозрюваний стверджує, що допит головного інженера ДП «Укрнаукагеоцентр» ОСОБА_2 , який є керівником, автором та підписантом ГЕО-2016, став би у нагоді для уточнення ряду факторів, що вплинули на завищення чистого прибутку, отже і на результати експертизи.

Посилається на те, що стороною обвинувачення та стороною захисту зібрані документи, що відрізняються за змістом. Так, розрахунок сумарної плати за користування надрами у відповідності до вимог ст. 252.2 ПК України складає: згідно із заключенням спеціаліста ОСОБА_4 від 30.09.2019 - 3,4 млрд. грн; згідно із листа № 2004 від 22.06.2019 ДП «Укрнаукагеоцентр», наданого на запит детектива НАБУ, - 4,5 млрд. грн; згідно із листа № 1852 від 07.06.2021 ДП «Укрнаукагеоцентр», наданого на адвокатський запит ОСОБА_3 , - 3,6 млрд. грн.

Зазначені, а також інші показники суперечать один одному та не відповідають показникам, наведеним в ГЕО-2016.

Тому, з метою перевірки доказів, що стосуються розміру шкоди завданої кримінальним правопорушенням та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний звернувся до прокурора із клопотанням про проведення допиту головного інженера ДП «Укрнаукагеоцентр» ОСОБА_2 як свідка, що, на його думку, дозволить усунути наявні розбіжності у матеріалах кримінального провадження; дозволить роз`яснити розбіжності надані ДП «Укрнаукагеоцентр» як детективу, так і захиснику та матеріалів, які наведені в ГЕО-2016; ОСОБА_2 може надати роз`яснення щодо специфіки даної діяльності та можливості практичного застосування показів із ГЕО-2016, взятих до уваги при проведенні експертизи та викладених у висновку спеціаліста ОСОБА_4 .

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 93 КПК України ініціювання, зокрема, стороною захисту, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Згідно із ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Тобто право сторони захисту ініціювати проведення слідчих (розшукових) дій є абсолютним, але питання про доцільність та необхідність їх проведення вирішується слідчим та прокурором, шляхом винесення вмотивованої постанови в порядку вимог ст. 220 КК України.

Вимоги до змісту постанови прокурора визначені ч. 5 ст. 110 КПК України, в якій, зокрема, вказано, що у мотивувальній частині постанови повинні міститися відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Резолютивна частина повинна містити відомості, у тому числі, про можливість та порядок оскарження постанови (п. 2, 3 ч. 5 ст. 110 КПК України).

За результатами розгляду клопотання підозрюваного ОСОБА_1 від 25.06.2021 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лучків Ю.В. виніс постанову від 02.07.2021 про відмову у задоволенні клопотання.

У мотивувальній частині постанови прокурор зазначив короткий виклад обставин, на які посилається ОСОБА_1 у клопотанні від 25.06.2021 як підставу для про проведення допиту свідка; пославшись на норми Кримінального процесуального кодексу України навів мотиви щодо неприйняття доводів сторони захисту.

Прокурор зазначив, що дійсно під час проведення комплексної судової економічної експертизи, висновок за результатами якої складено 10.01.2020 № 23451, використовувались матеріали Геолого-економічної оцінки Свистунківсько-Червонолуцького газоконденсатного родовища станом на 01.01.2016, одним із авторів якої є ОСОБА_5 . Звернув увагу, що експертами використовувалися також й інші документи, на підставі яких ОСОБА_4 зробила розподіл видобутку газу і відповідно застосувала різні бази оподаткування для газу, який видобутий «до 5 000 м» та для газу, який видобутий «понад 5 000 м». Тому, висновки підозрюваного ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_4 під час проведення комплексної судової економічної експертизи самостійно зробила вказаний розподіл, прокурор визнав безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. Прокурор зазначив, що у клопотанні підозрюваного не зазначено яким чином допит ОСОБА_2 усуне наявність розбіжностей, які на думку ОСОБА_1 мають місце. Фактично допит ОСОБА_2 необхідний для того, щоб останній підтвердив ті показники, які і так містяться в матеріалах кримінального провадження. У зв`язку з наведеним, прокурор дійшов висновку, що такий допит не призведе до виявлення та фіксації нових доказів, що мають значення для встановлення істини у цьому провадженні, а тому у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Дослідивши у судовому засіданні постанову прокурора про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що оскаржуване рішення прокурора, з урахуванням положень ст. 36 КПК України, є законним, обґрунтованим, винесеним в межах повноважень.

Так, приймаючи оскаржуване рішення, прокурором викладено зміст обставин, які стали підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування, посилання на положення Кримінального процесуального кодексу України, тобто постанова відповідає вимогам пункту 2 ч. 5 ст. 110 КПК України.

Непогодження сторони захисту із формулюванням підстав для прийняття постанови не може свідчити про недотримання прокурором вимог щодо наведення належних мотивів відмови та їх обґрунтування.

Слід також звернути увагу, що кримінальне процесуальне законодавство не покладає на прокурора обов`язку проводити усі слідчі (розшукові) дії, які ініціює сторона захисту, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути неможливими, недоцільними, передчасними або ж перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.

За змістом ч. 2 ст. 223 КПК України підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Зі змісту ч. 6 ст. 223 КПК України вбачається, що слідча (розшукова) дія може здійснюватися за клопотанням сторони захисту і проводиться з участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника. Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.

Одним із видів слідчих дій є допит (ст. 224 КПК України).

У кримінальному провадженні підлягають доказуванню обставини, визначені у ч. 1 ст. 91 КПК України, у тому числі: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) (п. 1), вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (п. 3 ). Тобто проведення слідчих дій повинне переслідувати мету отримання доказів, що підтверджують або спростовують наявність обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Частиною 1 ст. 94 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши матеріали справи слідчим суддею встановлено, що підозрюваний, звертаючись до прокурора із клопотанням від 25.06.2021 додатки не надавав. У судовому засіданні захисник пояснила, що такої необхідності не було, оскільки всі матеріали містяться у матеріалах досудового провадження.

У той же час, стороною захисту до клопотання не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки прокурора, зокрема, того, що допит ОСОБА_2 призведе до виявлення та фіксації нових доказів, що мають значення для встановлення істини у цьому провадженні.

Також матеріали справи не містять певних доказів, зокрема, листа № 2004 від 22.06.2019 ДП «Укрнаукагеоцентр», наданого на запит детектива НАБУ, на який посилається підозрюваний у клопотанні від 25.06.2021, та доказів того, що зміст листа № 1852 від 07.06.2021 «Укрнаукагеоцентр», отриманого на адвокатський запит ОСОБА_3 , доведено до відома прокурора.

Таким чином, стороною захисту не дотримані вимоги ч. 1 ст. 22 КПК України, що позбавляє можливості у даному судовому засіданні належним чином оцінити таке клопотання на предмет доцільності здійснення такої слідчої (розшукової) дії як допит свідка ОСОБА_2 , що порушується перед прокурором, та обґрунтованість внесеного клопотання.

Слідчий суддя звертає увагу, що висновок експерта, як і будь-який інший доказ, не має наперед встановленої сили та оцінюється у сукупності з іншими зібраними доказами. (ст. 94 КПК України). У той же час, якщо існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності, це перевіряється шляхом проведення еспертизи. (ст. 332 КПК України)

Враховуючи вимоги статей 22, 91, 224 КПК України та завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що стороною захисту на даний час не доведено доцільності проведення допиту свідка ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан